Експорт соняшникової олії з України у 2025/2026 маркетинговому році (МР) прогнозується на рівні 4,1 млн тонн. Це на 14% менше за показник попереднього сезону, повідомив Український клуб аграрного бізнесу (УКАБ) у Facebook.
За інформацією аналітиків, основною причиною падіння стало скорочення обсягів сировини. Зокрема, у поточному сезоні загальна площа під соняшником склала 5,2 млн га, що на 2,6% менше проти минулого МР. Складні погодні умови, зокрема дефіцит опадів, призвели до зниження врожайності до 2,0 т/га.
“Як наслідок, збір насіння очікується на рівні 10,1 млн тонн. Це на 10,6% менше, ніж у попередньому маркетинговому році, і на 13,5% нижче за середній показник за останні 5 років”, — прогнозують експерти.
Обсяги переробки через менший врожай в УКАБ оцінюють в 10,1 млн тонн, відтак виробництво олії скоротиться на 13,1% — до 4,3 млн тонн. При цьому внутрішній ринок споживе лише близько 240 тис. тонн продукції.
“Внутрішнє споживання в Україні продовжує знижуватись через часткову окупацію територій, вимушену міграцію населення та військові дії. Тож переважна більшість продукції піде на експорт”, — пояснили в УКАБ і нагадали, що у 2025 році саме соняшникова олія забезпечила найбільшу валютну виручку серед усього агросектору.
В асоціації висловили упевненість, що попри негативну динаміку виробництва, українська олія зберігає позиції ключового експортного товару на ринках ЄС, Близького Сходу та Азії.
Експорт ячменю з України у 2025/2026 маркетинговому році (МР, липень-червень) прогнозується на рівні 2,8 млн тонн, що на 22% перевищить показник попереднього сезону, повідомив Український клуб аграрного бізнесу (УКАБ) у Facebook.
Аналітики асоціації зазначили, що виробництво ячменю залишається відносно стабільним упродовж років війни, хоча воно суттєво скоротилося порівняно з довоєнним періодом. У 2025/26 МР в Україні було зібрано 5,3 млн тонн цієї культури, що на 0,4% більше за минулий маркетинговий рік, проте на 19,7% менше за середній показник останніх п’яти років.
Серед ключових тенденцій сезону експерти виділили найбільше серед усіх зернових скорочення площ під ячменем через тимчасову окупацію територій і низький експортний потенціал. Площа посівів склала 1,4 млн га, що на 0,9% менше попереднього МР і на 26,4% нижче за середній п’ятирічний показник. Водночас ячмінь став єдиною зерновою культурою, що продемонструвала зростання врожайності до 3,9 тонн/га, що на 8,4% перевищило середній показник за останні п’ять років.
Експерти підкреслили, що збільшення виробництва та наявність високих перехідних залишків дозволили активізувати відвантаження на зовнішні ринки після спаду у сезоні 2024/2025. Разом із цим в Україні продовжується тривале скорочення внутрішнього споживання ячменю, яке в поточному МР оцінюється у 2,8 млн тонн. Із цього обсягу 1,9 млн тонн використовується на корм, а 0,2 млн тонн – на продовольчі потреби.
“Попри найбільше зменшення площ серед усіх зернових, ячменю вдалося зберегти обсяги виробництва завдяки зростанню врожайності. Зниження внутрішнього споживання та наявність перехідних запасів дозволяють Україні наростити експорт у 2025/2026 МР, задовольняючи попит країн Азії, Африки та Близького Сходу”, – підсумували в УКАБ.
Експорт продукції АПК з України за підсумками лютого 2026 року становив 5,0 млн тонн, що на 0,3% перевищує показник попереднього місяця, повідомив Український клуб аграрного бізнесу (УКАБ).
“Це вже четвертий місяць поспіль обсяги експорту продукції АПК залишаються на рівні 5,0 млн тонн з мінімальними відхиленнями. Основною продукцією, що експортується зараз, є кукурудза”, – зазначили аналітики.
У структурі експорту за лютий найбільшу частку займали зернові культури — 3,4 млн тонн, що на 1% більше показника січня. У цьому сегменті на кукурудзу припало 81% постачань, на пшеницю — 19%. Водночас експорт олійних культур скоротився на 14% — до 303,5 тис. тонн (соя — 72%, ріпак — 25%, соняшник — 2%).
Постачання рослинних олій на зовнішні ринки у лютому впали на 9% і становили 437,7 тис. тонн. У цій категорії соняшникова олія займає 83%, ріпакова — 10%, соєва — 7%. Натомість експорт макухи після вилучення рослинних олій зріс на 14% — до 470,4 тис. т, де соняшникова макуха становить 75%, а соєва — 25%. Експорт інших видів агропромислової продукції зріс на 3% — до 359,7 тис. тонн.
Україна у 2025-2026 маркетинговому році (МР, липень-червень) експортує 23,8 млн тонн кукурудзи, що на 8,3% більше порівняно з попереднім МР, повідомив Український клуб аграрного бізнесу (УКАБ) у Facebook.
За даними асоціації, наразі відбувається поступове відновлення обсягів виробництва після окупації частини територій: врожай сягне 29,9 млн тонн (+11,2% до минулого року), хоча це на 6,8% менше за середній показник останніх п’яти років.
Покращення валового збору аналітики пояснили збільшенням посівних площ на 11,6% – до 4,5 млн га. Водночас через сильні осінні дощі жнива затягнулися, а середня врожайність склала 6,6 т/га, що на 0,3% менше, ніж у попередньому МР.
В УКАБ зазначили, що у 2024/25 МР експорт кукурудзи скоротився на 25,6% (до 22,0 млн тонн) через нижче виробництво та зменшення перехідних запасів із 6,4 млн тонн до 3,7 млн тонн. Загальне внутрішнє споживання у 2025/26 МР експерти оцінили на рівні 6,2 млн тонн, з яких 5,2 млн тонн піде на корми, 182 тис. тонн — на насіння, а 418 тис. тонн – на непродовольчу переробку.
“Український ринок кукурудзи залишається гнучким. Попри втрати площ через тимчасову окупацію та складні погодні умови, аграріям вдається нарощувати посівні площі та валовий збір. Культура забезпечує внутрішню потребу у тваринних кормах і повертається до нарощування експорту, залишаючись однією із основ українського експорту”, — резюмували в УКАБ.
Експорт пшениці з України у 2025-2026 маркетинговому році (МР, липень-червень) очікується на рівні 17,6 млн тонн, що на 11,5% більше порівняно з попереднім сезоном, повідомив Український клуб аграрного бізнесу (УКАБ).
В асоціації оцінюють валовий збір культури у поточному сезоні у 23,1 млн тонн, що на 2,9% більше проти 2024/2025 МР.
Збільшення виробництва, за інформацією аналітиків, стало можливим завдяки розширенню посівних площ до 5,1 млн га (на 4,8%), що нівелювало зниження середньої врожайності до 4,5 тонна/га через несприятливі погодні умови. При цьому поточний показник збору все ще на 6,2% поступається середньому значенню за останні п’ять років.
В УКАБ прогнозують, що зростання врожаю дозволить наростити обсяги відвантаження після падіння експорту у попередньому сезоні до 15,8 млн тонн. Основним фактором відновлення динаміки експерти називають стабільну роботу власного морського маршруту.
Водночас в Україні продовжується скорочення внутрішнього попиту, зумовлене тимчасовою окупацією територій і міграцією населення. Загальне споживання пшениці у 2025/2026 МР прогнозується на рівні 6,2 млн тонн, з яких на продовольчі потреби припаде 3,7 млн тонн, на кормові — 1,5 млн тонн, а на насіння — 825 тис. тонн.
“Український ринок пшениці демонструє адаптивність. Попри демографічні виклики та погодні умови, аграріям вдається нарощувати посівні площі. Власні потреби повністю забезпечені, а успішна робота експортних шляхів дозволяє відновити позитивну динаміку поставок і гарантувати стабільну присутність України на ключових ринках Європи, Африки та Азії”, – резюмували в УКАБ.
Україна 2023 року експортувала 67,5 млн тонн агротоварів, що на 15% більше за минулорічний показник, водночас експортний виторг скоротився на 8% до $21,9 млрд порівняно з 2022 роком, повідомили в Українському клубі аграрного бізнесу (УКАБ).
У бізнес-асоціації зазначили, що 2023 рік був одним із найскладніших в історії незалежності нашої держави, зокрема й за експортними відвантаженнями.
Серед основних перешкод у здійсненні агроекспорту в УКАБ назвали гальмування російською стороною роботи “зернового коридору”, що працював із липня 2022 року, а потім його припинення та блокування будь-якого морського експорту. Суттєво вплинуло на експорт агротоварів руйнування інфраструктури морських портів і річкових портів Дунаю російськими військами. Позначилися на аграрній галузі заборона експорту і транзиту сусідніми європейськими країнами, а також блокування пропускних пунктів на західному кордоні.
В УКАБ зазначили, що незважаючи на ці обмеження, експорт продукції АПК зріс у натуральному вираженні 2023 року. Експортна виручка скоротилася через падіння цін майже на всі види агропромислової продукції порівняно з 2022 роком, який був роком максимально високих цін на продовольство у світі.
У бізнес-асоціації попередили, що поточного рівня експорту недостатньо для вивезення врожаю 2023 року. При збереженні обсягу експорту станом на кінець 2023 року існують ризики, що в Україні до початку наступного збору врожаю залишаться значні перехідні залишки (насамперед зернових культур), пояснили в УКАБ.
“Така ситуація в умовах низьких цін на українському ринку на зернові та олійні культури, дорогу експортну логістику ще більше ускладнить діяльність українських аграріїв через брак обігових коштів. Саме тому необхідно нарощувати обсяги експорту всіма можливими каналами, щоб вдалося вивезти весь вирощений урожай до початку нового сезону”, – резюмувала аналітик УКАБ Світлана Литвин.
