Business news from Ukraine

У Молдові компанія виробник соняшникової олії зупинила 2 заводи і вимагає відновити імпорт українського соняшнику

Міністр сільського господарства і харчової промисловості Молдови Володимир Боля зустрінеться в понеділок з виробниками і переробниками насіння соняшнику через складну ситуацію в його країні з виробництвом соняшникової олії. Як повідомило молдавське інформаційне агентство “Інфотаг”, рішення про обговорення проблеми, що виникла, ухвалено після зупинки компанією Floarea Soarelui, найбільшим виробником олії, двох заводів. Виробники заявили, що не мають сировини, оскільки фермери відмовляються продавати насіння за нинішньою ринковою ціною, а імпорт соняшнику суворо ліцензований.

“Сьогодні запаси насіння соняшнику в Молдові становлять близько 350 тис. тонн, тому будь-які заяви про відсутність запасів – це спекуляція. Водночас цінова політика має бути об’єктивною, справедливою і відповідальною по відношенню до кінцевого споживача”, – написав Боля у Facebook.

Він наголосив, що “відмовившись від політичних заяв і спираючись виключно на економічну складову”, Мінсільгосп Молдови забезпечить платформу для діалогу між виробниками і переробниками насіння.

“Кожна сторона надасть реальні цифри, щоб ми могли ухвалювати і знаходити життєздатні рішення до нового врожаю соняшнику”, – сказав Боля.

Як повідомлялося, Молдова продовжила на три місяці ліцензування імпорту насіння соняшнику з України.

, , , ,

На світовому ринку зростає інтерес до української соняшникової олії, ціни на неї підвищуються

На світовому ринку зростає попит і ціни на українську соняшникову олію, яка за тиждень подорожчала на $30-38 за тонну, повідомило інформаційно-аналітичне агентство “АПК-Інформ” за результатами власного моніторингу.

“На українському експортному ринку соняшникової олії домінувало зростання цін на тлі аналогічних тенденцій на світовому ринку рослинних олій. Так, ціни попиту на українську соняшникову олію в портах досягли максимуму з початку сезону-2023/2024 і станом на 18 березня фіксуються переважно в межах $780-795/тонна СРТ-порт. Це на $30-38/тонна вище за ціни попереднього тижня”, – зазначили аналітики.

Крім того, за минулий тиждень обсяг експорту соняшникової олії зріс до 156 тис. тонн. Це на 9% перевищує показник попереднього тижня, констатували в “АПК-Інформ”.

Конкуренція між українською та російською соняшниковою олією у світі буде дуже високою – аналітики

Конкуренція між українською та російською соняшниковою олією на світовому ринку в 2023/24 МР буде дуже високою, особливо на ринках Індії, Китаю, країн Азії та Африки, повідомила керівник відділу аграрних ринків у Чорноморському регіоні аналітичного агентства “АПК-Інформ” Вікторія Блажко на XXI Міжнародній конференції Fat&Oil Industry-2023.

За її інформацією, Україна залишається найбільшим у світі експортером соняшникової олії, незважаючи на порушення логістичних ланцюжків. Однак частка України у світовому експорті скорочується через збільшення експорту соняшникової олії з Росії.

“Тиск РФ підвищується… Російська продукція чинить тиск за рахунок поліпшення якості, ціни та збільшення обсягів виробництва соняшнику”, – пояснила експертка.

Вона підкреслила, що головним “полем битви” в цьому протистоянні є Індія і Китай, інші країни Азії та Африки.

“Росія стає головним постачальником соняшникової олії до Китаю… Китайці зацікавлені в українській олії, але вони будуть її купувати тільки з українських портів, саме відвантажених з портів. Що стосується Індії – українська продукція зберігає свою частку ринку, але тиск з боку Росії посилюється”, – підкреслила Вікторія Блажко.

Вона також звернула увагу на важливу для ринку новину про заборону на імпорт рослинних олій Іраном з 23 жовтня. Іран є великим покупцем російської соняшникової олії. Вся продукція, що відвантажується в цю країну, опиниться на світовому ринку і чинитиме додатковий тиск на експорт продукції з України.

,

Україна наростила експорт соняшникової олії на 40,3%

Україна в січні-вересні поточного року в натуральному вираженні наростила експорт соняшникової олії на 40,3% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 4 млн 94,4 тис. тонн, проте в грошовому вираженні він скоротився на 5,8% – до $3 млрд 724,01 млн, що становило 13,72% від усього українського експорту.

Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), основний експорт здійснювали до Туреччини (18,44% поставок у грошовому вираженні), Румунії (16,59%) і Китаю (12,15%).

Поставки на зовнішні ринки соєвої олії за дев’ять місяців поточного року зросли на 20,2% – до 207,1 тис. тонн, проте виручка від них також знизилася – на 21,7%, до $181,24 млн.

У топ-3 країн-імпортерів української соєвої олії увійшли Польща (69,1% поставок у грошовому вираженні), Німеччина (5,19%) і Арабські Емірати (4,67%).

Експорт олії ріпаку та гірчиці за січень-вересень-2023 сягнув 244,71 тис. тонн, збільшившись порівняно із січнем-вереснем-2022 у 9,3 раза. Реалізація цього виду олії принесла Україні $205,72 млн, що в 5,8 раза більше за минулорічний показник.

Ключовими країнами експорту олії ріпаку та гірчиці стали Китай (28,61% поставок у грошовому виразі), Польща (20,08%) і Румунія (15,22%).

Експорт маргарину з України за дев’ять місяців цього року знизився як у натуральному вираженні (на 36,2%), так і в грошовому (на 37,5%) – до 11,57 тис. тонн на суму $24,64 млн.

Водночас експорт за статтею 1518 “жири, олії та рослинні олії, подані хімічній модифікації” збільшився в натуральному вираженні на 70,4% – до 12,60 тис. тонн, а в грошовому – на 16,2%, до $11,22 млн.

Що стосується імпорту, то найбільшою статтею в цьому сегменті зовнішньої торгівлі залишався імпорт пальмової олії, який за січень-вересень цього року скоротився і в натуральному (на 21,6%), і в грошовому виразі (на 32,5%): в Україну поставлено 64,41 тис. тонн цього виду олії на суму $82,46 млн.

Водночас імпорт маргарину в країну за вказаний звітний період хоча й дещо знизився в натуральному вираженні – на 0,3%, до 9,07 тис. тонн, проте зріс у грошовому – на 7,3%, до $32,43 млн.

Нарешті, замикає трійку імпорту в цій категорії код 1516 “жири, олії, олії рослинні, хімічно перетворені без обробки” – продукції поставлено 11,23 тис. тонн на $25,63 млн, тоді як за 9 місяців минулого року було 9,54 тис. тонн на $26,62 млн.

Згідно з даними ДМС, за 12 місяців довоєнного 2021 року експорт соняшникової олії приніс Україні $6,39 млрд, соєвої – $295,22 млн, ріпакової та гірчичної – $222,56 млн.

Основними країнами-покупцями української соняшникової олії 2021 року були Індія (у грошовому еквіваленті 29,83%), Китай (14,36%) і Нідерланди (10,49%); соєвої – Польща (66,42%), Китай (14,52%) та Німеччина (5,06%); ріпакової та гірчичної – Нідерланди (41,38%), Польща (30,42%) і Китай (12,49%).

,

Україна наростила виробництво та експорт соняшникової олії на 25,4%

Україна у 2022/2023 маркетинговому році збільшила виробництво та експорт соняшникової олії на 25,4% порівняно з 2021/2022 МР, повідомила пресслужба асоціації “Укроліяпром”.

“Однією з основних особливостей 2022/23 МР стало значне нарощування переробки насіння соняшнику на вітчизняних потужностях, починаючи з 2023 року, після заборони його ввезення деякими країнами ЄС. Це дало змогу суттєво збільшити переробку насіння соняшнику всередині країни та, відповідно, – виробництво олії та її експорт на 25,4%, соняшникового шроту – на 27,3% проти 2021/22 МР”, – йдеться в повідомленні.

Згідно з ним, за вісім місяців 2023 року експорт насіння соняшнику скоротився проти відповідного періоду 2022 року на 58%. Це дало можливість значно наростити його переробку на вітчизняних потужностях і, відповідно, виробництво та експорт продукції з високою доданою вартістю.

У 2022/23 МР виробництво та експорт соєвої олії зросли на 18%, шроту соєвого – на 19,4%.

Ці показники могли бути вищими за умови збільшення переробки сої всередині країни, особливо з огляду на те, що експорт продуктів її переробки здійснюється, головним чином, автомобільним і залізничним транспортом, зазначили в асоціації.

Крім того, Україна 2023 року збільшила переробку насіння ріпаку, що підтверджується зростанням експорту ріпакової олії в липні-серпні цього року більш ніж у 20 разів проти відповідного періоду 2022 року.

“Укроліяпром” прогнозує, що у 2023/2024 МР в Україні виробництво основних видів насіння олійних культур зросте на 18,8%. Це відбудеться завдяки розширенню на 12,1% виробничих площ і за рахунок зростання врожайності в середньому на 5,7%, чому посприяли сприятливі погодні умови. Найбільше зростання виробництва очікується по насінню соняшнику – на 15%.

Як повідомлялося, “Укроліяпром” очікує, що в сезоні-2023/2024 в Україні може бути вироблено до 5 млн тонн соняшникової олії, при цьому експорт може досягти 4,7 млн тонн.

, ,

Болгарія та Україна почали розробку концепції двосторонньої торгівлі соняшниковою олією

Аграрні міністерства України та Болгарії розпочинають розробку декларації про механізми впливу в разі можливих ринкових потрясінь, включаючи різку зміну цін, у двосторонній торгівлі соняшниковою олією, повідомила прес-служба Міністерства землеробства Болгарії.

“Декларація, як очікується, стане свідченням готовності обох сторін до спільних дій для запобігання майбутнім ринковим аномаліям”, – ідеться в повідомленні болгарського аграрного відомства за підсумками переговорів, що відбулися в п’ятницю в Софії, міністра сільського господарства Болгарії Явора Гечева і міністра агрополітики України Миколи Сольського.

Сторони обговорювали надзвичайний захисний захід Європейської Комісії щодо тимчасової заборони імпорту з України чотирьох чотирьох сільгоспкультур – пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшнику – в Болгарію, Польщу, Румунію, Словаччину та Угорщину.

Гечев поінформував учасників переговорів про рішення уряду Болгарії скасувати національну заборону на ввезення з України низки сільгосптоварів і заявив, що болгарська сторона уважно стежитиме за ринком як у частині соняшникової олії, так і іншої с/г продукції.

“Болгарія та Україна можуть працювати разом, щоб знайти довготривалі рішення для прискореного транзиту сільськогосподарських товарів до третіх країн і запропонувати їх до Європейської Комісії”, – сказав болгарський міністр.

Він повідомив, що наразі зусилля Болгарії зосереджені на розвитку логістичних систем, за допомогою яких коридори солідарності функціонуватимуть і виконуватимуть ту функцію, заради якої їх було створено.

“Разом ми можемо протистояти викликам, які створює поточна ситуація, і, таким чином, розв’язувати їх швидше й ефективніше”, – підкреслив Гечев.

Своєю чергою Микола Сольський висловив сподівання, що діалог між аграрними відомствами країн триватиме. Він запевнив болгарського колегу, що Україна готова спільно розв’язувати будь-які питання, що виникають, у майбутньому.

Зі свого боку Мінагрополітики України за підсумками переговорів повідомило про готовність Болгарії імпортувати всю агропродукцію з України, крім зазначених вище чотирьох сільгоспкультур.

, ,