Агрохолдинг “Кернел” нарощує присутність на споживчому ринку Європи: у Нідерландах за півтора року після запуску власного бренду соняшникової олії Bestolie&Kernel його продажі досягли вже 5,5 млн л, повідомила пресслужба компанії у понеділок.
“Європейський ринок дуже конкурентний і “закритий” для нових брендів. Там домінують великі міжнародні FMCG-компанії та private label мереж супермаркетів. Потрапити на полицю складно, а втриматися ще складніше”, – наводяться у релізі слова директора департаменту маркетингу та продажів фасованої продукції “Кернел” Сергія Нерощина.
В компанії нагадали, що раніше вона виробляла олію для нідерландської компанії-дистриб’ютора харчових продуктів Fangoo&Zon Impex у форматі private label, тоді як запуск власної торгової марки Bestolie&Kernel у 2024 році дозволив компанії вибудувати повний ланцюг створення вартості – від українського поля до європейського споживача.
“Кернел” відповідає за виробництво та контроль якості продукції на всіх етапах – від насіння до готової олії, що підтверджено сертифікаціями ISO 9001 та ISO 22000, а Fangoo&Zon Impex забезпечує дистрибуцію на локальному ринку.
З моменту запуску компанія також розширила асортимент – додала нові формати пакування та фритюрну олію для сегменту horeca.
“Кернел” оцінює свою частку у світовому експорті соняшникової олії у 10%. Рафіновану соняшникову олію “Кернел” реалізує в Україні під власними брендами “Стожар” та “Щедрий Дар” та постачає на експорт під власними брендами Kernel в 12 країнах Європи, а також у Йорданії, Лівані, Бангладеш, Гвінеї, під брендами Le Blanc і Premi у Єгипті, країнах Середнього Заходу та Південної Азії, а також під private label партнерів.
Fangoo&Zon Impex – нідерландська компанія, яка спеціалізується на імпорті та дистрибуції продуктів харчування та FMCG-товарів у країнах Бенілюксу.
Агрохолдинг “Кернел” – найбільший світовий виробник та експортер соняшникової олії, найбільший експортер зерна з України, оператор розгалуженої мережі логістичних активів та провідний виробник зернових та олійних культур в Україні. Є одним із найбільших виробників та продавців бутильованої олії в Україні. Займається вирощуванням агропродукції та її реалізацією.
За результатами 9 місяців 2026 фінансового року (липень 2025 року – березень 2026 року) “Кернел” зменшив чистий прибуток на 5% – до $208 млн, тоді як його виручка збільшилася на 0,4% – до $3 млрд 92 млн, а EBITDA – на 1%, до $403 млн.
Український експорт високоолеїнової соняшникової олії в сезоні-2025/26 продемонструє падіння до 207 тис. тонн, що на 8% нижче за показники попереднього маркетингового року, повідомило інформаційно-аналітичне агентство “АПК-Інформ”.
“Сектор високоолеїнового соняшнику поки не може вийти на довоєнні рівні виробництва. Навіть часткове відновлення посівних площ нівелюється погодними аномаліями та вкрай нестабільними преміями для аграріїв. У таких умовах виробники часто обирають менш ризиковані культури, що автоматично обмежує експортний потенціал олії”, – пояснили аналітики.
За їх інформацією, географія поставок продукту в поточному сезоні зазнала суттєвої трансформації: частка традиційного ринку ЄС у вересні-березні скоротилася з 72% до 60% (84,3 тис. тонн). Водночас українські компанії активно нарощують присутність у Азії та Північній Америці. Зокрема, експорт до Малайзії зріс на 82%, до Саудівської Аравії – на 47%, а Сінгапур збільшив закупівлі у понад 30 разів.
В “АПК-Інформ” прогнозують, що зниження залежності від європейського ринку та розширення збуту на 50 країн світу стане головним драйвером для українського ВО-сегменту в найближчі роки.
Україна зберігає статус найбільшого світового експортера соняшникової олії з часткою близько 33%, хоча Росія активно нарощує переробні потужності та намагається витіснити українських виробників з їхніх традиційних ринків.
Про це повідомив аналітик інформаційно-аналітичного агентства “УкрАгроКонсалт” Максим Харченко.
“У спину нам постійно дихає Росія, яка нарощує переробку і, фактично, наступає на п’яти. Їм уже частково вдалося скористатися ситуацією, що склалася після 2022 року, і зайняти наш традиційний ринок Індії, де ми були постачальником №1. Схожа картина на ринках Туреччини та Італії, де конкурент значно посилює присутність”, – сказав він на конференції Black Sea Grain.Kyiv у середу.
За словами аналітика, українська галузь переробки соняшнику залишається критично залежною від експорту, оскільки внутрішнє споживання не перевищує 300 тис. тонн. Попри потенціал експорту до 6 млн тонн олії на рік, останніми роками через логістику та врожайність обсяги відвантажень не дотягували до 5 млн тонн. Показово, що у лютому 2026 року маржинальність переробки соняшнику в Україні трималася на рівні близько 7%.
Згідно з даними агентства, до топ-5 світових експортерів соняшникової олії входять Україна (33%), РФ (30%), Аргентина (14%), а також Туреччина та Казахстан (по 5%).
“Українська олія залишається у преміальному сегменті. Очікуємо, що пропозиція у Чорноморському регіоні зросте, що може дещо притиснути ціни. Проте за умови нестабільності на Близькому Сході та подорожчання соєвої олії, наш продукт почуватиметься впевненіше і збереже конкурентоздатність”, – вважає Харченко.
Експерт додав, що конкуренція загострюється і в інших сегментах. У новому сезоні 2026/2027 РФ збільшила площі під озимим ріпаком більш ніж на 50%, орієнтуючись на Китай. Хоча зараз інтереси України та РФ на ринку ріпакової олії майже не перетинаються, в “УкрАгроКонсалті” прогнозують неминуче зіткнення інтересів у майбутньому.
Водночас Україна демонструє стрімке зростання експорту ріпакової олії – обсяги відвантажень уже вдвічі вищі за минулорічні. Ключові покупці – країни ЄС (Польща, Іспанія, Італія) та Таїланд. Схожа ситуація і з соєю: експорт соєвого шроту підскочив у півтора раза, причому основним ринком стала Польща.
В агентстві нагадали, що внутрішню переробку підтримав запроваджений 2025 року Україною 10% вивізний збір на насіння ріпаку та сої. Це дозволило залишити сировину у країні та наростити продажі продукції з доданою вартістю.
В “УкрАгроКонсалт” очікують, що у сезоні 2026/2027 виробництво олійних культур в Україні продовжить зростати. Зокрема, врожай соняшнику може сягнути 13,7 млн тонн. Харченко підкреслив, що попри воєнні ризики, саме олійний сектор відновлюється найшвидше, а площі під цими культурами вже перевищили показники до 2022 року.
Підприємства олійно-жирової галузі України у 2025/26 маркетинговому році очікують скорочення експорту соняшникової олії на 6,4% — до 4,4 млн тонн з 4,7 млн тонн у попередньому сезоні, повідомила асоціація «Укроліяпром».
Згідно з оцінкою об’єднання, виробництво соняшникової олії в поточному сезоні також знизиться на 10% — до 4,6 млн тонн проти 5,1 млн тонн у минулому маркетинговому році.
В асоціації пояснили, що спад у соняшниковому сегменті пов’язаний із найнижчою за останні 10 років врожайністю соняшнику, яка знизилася на 16,8%, а також зі скороченням площ збирання на 7,8%.
При цьому, незважаючи на зменшення фізичних обсягів поставок, валютна виручка від експорту соняшникової олії зростає завдяки вищим світовим цінам.
За даними ННЦ «Інститут аграрної економіки», рентабельність соняшнику у 2025 році склала 54,7%, що залишається одним із найвищих показників серед сільськогосподарських культур і поступається лише житу з рівнем 56,4%.
У «Укроліяпром» підкреслили, що додатковий тиск на галузь чинять обмеження енергопотужностей через обстріли критичної інфраструктури, загрози роботі глибоководних портів та атаки на залізничну мережу, важливу для експорту до країн ЄС.
Експорт соняшникової олії з України у 2025/2026 маркетинговому році (МР) прогнозується на рівні 4,1 млн тонн. Це на 14% менше за показник попереднього сезону, повідомив Український клуб аграрного бізнесу (УКАБ) у Facebook.
За інформацією аналітиків, основною причиною падіння стало скорочення обсягів сировини. Зокрема, у поточному сезоні загальна площа під соняшником склала 5,2 млн га, що на 2,6% менше проти минулого МР. Складні погодні умови, зокрема дефіцит опадів, призвели до зниження врожайності до 2,0 т/га.
“Як наслідок, збір насіння очікується на рівні 10,1 млн тонн. Це на 10,6% менше, ніж у попередньому маркетинговому році, і на 13,5% нижче за середній показник за останні 5 років”, — прогнозують експерти.
Обсяги переробки через менший врожай в УКАБ оцінюють в 10,1 млн тонн, відтак виробництво олії скоротиться на 13,1% — до 4,3 млн тонн. При цьому внутрішній ринок споживе лише близько 240 тис. тонн продукції.
“Внутрішнє споживання в Україні продовжує знижуватись через часткову окупацію територій, вимушену міграцію населення та військові дії. Тож переважна більшість продукції піде на експорт”, — пояснили в УКАБ і нагадали, що у 2025 році саме соняшникова олія забезпечила найбільшу валютну виручку серед усього агросектору.
В асоціації висловили упевненість, що попри негативну динаміку виробництва, українська олія зберігає позиції ключового експортного товару на ринках ЄС, Близького Сходу та Азії.
Україна у липні 2025-лютому 2026 року зберегла за собою позицію провідного постачальника соняшникової олії до Європейського Союзу і забезпечила майже 92% загального обсягу імпорту цієї продукції країнами блоку, повідомило спеціалізоване видання OFI Magazine з посиланням на дані Європейської Комісії.
Згідно зі звітом німецького Союзу сприяння розвитку рослин і білків (UFOP), за сім місяців 2025-2026 маркетингового року (МР, липень-червень) країни ЄС-27 імпортували загалом трохи менше ніж 1,04 млн тонн соняшникової олії. Попри лідерство, загальний показник імпорту знизився порівняно з аналогічним періодом минулого року, коли він становив 1,28 млн тонн.
За оцінкою UFOP, річний урожай соняшнику в Україні скоротився з 13 млн тонн у 2024 році до 10,5 млн тонн у 2025 році, оскільки зменшення врожаю призвело до скорочення обсягів переробки та обмежило експорт соняшникової олії.
Дослідники Agrarmarkt Informations-Gesellschaft також відзначили суттєвий тиск атак Росії на інфраструктуру та портові споруди, які ускладнили логістику олії.
Ринкові спостерігачі у свою чергу відзначили стабілізацію експортних потоків соняшникової олії попри безпекові ризики.
Друге та третє місця серед постачальників посіли Молдова (5% ринку) та Сербія (менше 2%). При цьому Молдова продемонструвала зростання поставок, тоді як Сербія суттєво відстає від рівня попереднього року.
