Україна від початку російської агресії вимушено змінила географію експорту агропродукції, внаслідок чого частка Європи в січні-жовтні 2023 року сягнула 59% порівняно з 32% у 2021 році, повідомив Український клуб аграрного бізнесу (УКАБ) у Facebook.
Згідно з повідомленням, подібне зростання експорту агротоварів до Європи є вимушеним і пояснюється скороченням постачань в інші регіони: частка Африки скоротилася до 7% з 14%, Азії – до 12% з 19%, південно-східної Азії – до 4% з 13%.
“Основна причина таких змін – блокування морських портів України російськими військами. Розвиток альтернативних маршрутів, які були можливі тільки через територію країн ЄС, призвів до змін. Українські аграрії змушені були шукати покупців своєї продукції в країнах Європи”, – пояснили аналітики.
В УКАБ нагадали, що поставки до країн Африки та Азії під час війни стали можливими лише завдяки роботі зернового коридору у співпраці з ООН і Туреччиною, а також тимчасового зернового коридору, який здійснює відвантаження зараз.
Структура експорту українських агротоварів у 2023 році за основними експортними позиціями подібна до минулорічних показників: 39% припадало на частку зернових культур, 26% – рослинних олій, 4% – м’яса, 2% – молочна продукція, яйця та мед. Водночас експорт олійних культур скоротився до 12% порівняно з 16% у 2022 році, за рік експорт макухи зріс до 6% з 5%. Дозвіл постачати цукор на зовнішні ринки дозволив виробникам за рік довести його частку в експорті агропродукції до 3%.
У довоєнному 2021 році структура аграрного експорту України мала такий вигляд: зернові культури – 45%, рослинні олії – 26%, олійні культури – 9%, шроти – 6%, м’ясо – 3%, тютюнові вироби – 2%.
“Єдиний варіант відновити експорт на традиційні для України ринки – забезпечити безпеку морських шляхів експорту та збільшити обсяги відвантаження цим каналом”, – резюмували в УКАБ.
Україна в серпні 2023 року наростила експорт агропродукції на 16% порівняно з попереднім місяцем – до 4,3 млн тонн, і це без урахування зростаючих черг автотранспорту на кордонах, повідомили в Українському клубі аграрного бізнесу (УКАБ).
“Такі обсяги експорту в серпні 2023 року – неймовірний результат. Незважаючи на всі перешкоди (обстріли росією річкової інфраструктури Дунаю, падіння рівня води в Дунаї, заборона на експорт низки ключових позицій українського експорту до сусідніх країн тощо), а також відсутність морського експорту, українські аграрії та трейдери продовжують забезпечувати світ необхідним продовольством”, – зазначили аналітики.
Вони уточнили, що найбільш результативним каналом залишаються річкові порти Дунаю, завдяки яким на зовнішні ринки було поставлено 4% обсягів експорту агропродукції в серпні.
У структурі експорту агропродукції в серпні 2023 року, за інформацією УКАБ, на 2% зросла частка зернових культур і становила 2,3 млн тонн (пшениця – 52%, кукурудза – 39%, ячмінь – 9%).
Поставки на зовнішні ринки олійних культур зросли в 2,3 раза до 755,4 тис. тонн (ріпак – 94%, соєві боби – 4% і насіння соняшнику – 1%).
Частка макухи після вилучення з рослинних олій в агроекспорті України в серпні 2023 року зросла на 15% до 367,3 тис. тонн (соняшникова – 98%, соєва – 2%).
Обсяги поставок рослинних олій залишилися без змін – 548,9 тис. тонн (соняшникова олія – 81%, ріпакова – 17%, соєва – 2%).
Аналітики зазначили, що найбільші зміни в серпні 2023 року спостерігалися в експорті олійних культур, обсяг яких зріс у 2,3 раза. Основною причиною вони назвали закінчення збору врожаю ріпаку в Україні та активний його експорт.
“Наступний місяць важливий для визначення подальших тенденцій в українському експорті, оскільки 15 вересня 2023 року має припинити дію запроваджена заборона на експорт до сусідніх країн чотирьох ключових позицій. Зняття цього обмеження значно покращить ситуацію з українським експортом, на що сподівається весь український агросектор”, – резюмували в УКАБ.
Український клуб аграрного бізнесу (УКАБ) вважає дискримінаційним і безпідставним продовження дії обмежувальних заходів щодо імпорту пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшнику з України в Польщу, Угорщину, Словаччину, Румунію та Болгарію і наполягає на скасуванні цього рішення.
“Така пролонгація не зможе ані розв’язати проблем місцевих ринків, ані поліпшити ситуацію локальних фермерів”, – йдеться в опублікованому в понеділок на сайті УКАБ повідомленні.
У бізнес-об’єднанні впевнені, що підготовлена ЄС постанова про заборону до 15 вересня імпорту агротоварів з України до п’яти сусідніх країн-членів ЄС, згідно з якою обмеження діятимуть до 15 вересня цього року, негативно вплине на економічне відновлення українських аграріїв під час війни.
Подібні рішення мають ухвалюватися винятково після проведення детальних досліджень і консультацій з усіма країнами-членами ЄС, оскільки згідно з останніми даними деякі сусідні держави-члени ЄС, зокрема Польща, за рахунок імпорту дешевшої української агропродукції змогли наростити свій експортний потенціал і внутрішню переробку, покращили позиції у галузі тваринництва та готової продукції, нагадали в УКАБ.
У бізнес-об’єднанні наголосили на негативному впливі такого рішення на ситуацію із саботажем “зернової угоди” з боку Росії. “За попередніми прогнозами, поточні кроки щодо заборони імпорту української агропродукції до ЄС можуть поглибити шантаж росіян щодо роботи “зернового коридору”, – вказали в УКАБ.
Експерти бізнес-асоціації наголосили, що в сезоні-2023 Україна матиме менший експортний потенціал: прогнозується зменшення на третину обсягів експорту зернових та олійних культур з України до 46 млн тонн на рік.
Наявні торговельні обмеження щодо української агропродукції в п’яти країнах ЄС слід скасувати. Водночас варто провести відкритий конструктивний діалог між представниками української та європейської агроспільноти для пошуку компромісних рішень, що допоможуть ставати міцнішими як ЄС, так і Україні, резюмували в УКАБ.
IMPORT, дискримінація, ЄС, ЗЕРНО, УКАБ
Україна у 2022 році може зібрати врожай у розмірі 66 млн тонн зернових, зернобобових та олійних культур, що у 1,6 разу менше порівняно з рекордним за роки незалежності врожаєм 2021 року, коли було зібрано 106 млн тонн.
Як повідомляється на сайті асоціації Український клуб аграрного бізнесу (УКАБ) у четвер увечері, цього року очікується виробництво 50,4 млн тонн зернових та зернобобових (у 1,7 разу менше, ніж у 2021 році), та 16 млн тонн олійних культур (на 41,2% менше).
За її даними, цього року очікується врожай пшениці у 18 млн тонн (-44% до 2021 року), кукурудзи – 25,7 млн тонн (-39%), ячменю – 5,2 млн тонн (-55%).
Що стосується олійних культур, то в 2022 році очікується виробництво 10,6 млн тонн соняшнику (-35% проти 2021 року), сої – 3,0 млн тонн (-14%), ріпаку – 2,7 млн тонн (-22%).
За даними УКАБ, найнижчі темпи зниження очікуваного валового збору демонструють соя та ріпак. Це пов’язано з переважно невеликою масою їх врожаю у поєднанні з високою ціною на нього, що полегшує логістичні питання під час експорту цих олійних культур.
Асоціація наголосила, що зменшення посівних площ у 2022 році відбулося за рахунок часткової окупації російськими військами частини території України, неможливості посіву на замінованих росіянами полях, а також через пошкодження ними матеріально-технічної бази українських аграріїв.
Окрім того, цього року очікується скорочення врожайності приблизно на 10% через неможливість частини господарств дотримуватися всіх технологічних процедур.
“У будь-якому разі вирощених зернових та олійних культур буде достатньо для задоволення внутрішніх потреб українців, а також часткової реалізації на експорт. Головне, щоб експорт відновився до колишніх обсягів, й аграрії мали достатні фінансові можливості для проведення наступної посівної”, – підсумував УКАБ у прогнозі.
Як повідомлялося, Україна у 2021 році зібрала рекордний урожай зернових, зернобобових та олійних культур у 106 млн тонн: зернових та зернобобових – 84 млн грн та олійних – 22,6 млн тонн.
У 2020 році врожай зернових, зернобобових та олійних культур становив 84 млн тонн, зокрема зернових та зернобобових – 65,5 млн тонн, олійних – 18,5 млн тонн.
