Розвиток локальних сортів винограду в Україні вже переходить із рівня професійної дискусії у практичну площину і стає одним із напрямів підвищення конкурентоспроможності українського виноробства, формування регіональних брендів та просування продукції з високою доданою вартістю на внутрішньому і зовнішньому ринках.
Про це йшлося під час Національного круглого столу “Локальні сорти винограду: спадщина, стійкість та розвиток сільських територій”, організованого ГС “УКРСАДВИНПРОМ” з нагоди 10-річчя діяльності Спілки.
Учасники заходу зазначили, що локальні сорти винограду вже стають для українських виробників не лише аграрним ресурсом, а й елементом культурної спадщини, регіональної ідентичності та майбутньої експортної спеціалізації українського виноробства. Саме навколо таких сортів формується новий зміст українського вина – із власною історією, походженням, смаком і впізнаваністю.
Голова ГС “УКРСАДВИНПРОМ” Володимир Печко наголосив, що українське виноробство вже має власну основу для розвитку, і вона пов’язана з популяризацією вітчизняних сортів. За його словами, флагманськими сортами та сортами-амбасадорами українського вина можуть бути передусім “Одеський чорний” і “Сухолиманський”, які відображають українську селекцію, автентичність і винну ідентичність країни.
Окрему увагу було приділено створенню Виноградного реєстру та проведенню повної інвентаризації виноградних насаджень за підходами ЄС. Ця робота має стати практичною основою для подальшої інтеграції України в європейську систему підтримки виноградарства і виноробства, а також для можливого залучення фінансових інструментів ЄС після вступу країни до Євросоюзу.
Печко також повідомив, що сьогодні під виноградними насадженнями в Україні зайнято близько 10 тис. га. За його словами, скорочення площ виноградників потребує додаткової уваги з боку держави та галузі, оскільки без збереження і розвитку сировинної бази неможливо забезпечити стабільне зростання виноробства.
Для українського ринку вина важливим фактором уже стає інтерес ритейлу та HoReCa до локальних виробників. Олена Гордон, представник Спілки “Ukraine Food Retail Alliance” (UFRA), до складу якої входять провідні українські торговельні мережі продовольчого ритейлу АТБ-Маркет, Сільпо, VARUS, NOVUS та КОЛО, зазначила, що вихід локальних виробників у торговельні мережі можливий за умови відповідності стандартам і готовності до масштабування виробництва.
Цей фактор особливо важливий для крафтових виноробень, які вже створюють сильний локальний продукт і мають власну історію, але стикаються з вимогами мереж до стабільності постачання, якості, безпечності, документів і простежуваності виробництва.
Представники ресторанного та готельного сектору, своєю чергою, відзначили, що інтерес українського споживача до вітчизняних вин уже зростає. Потенціал просування українського вина існує як усередині країни, так і за кордоном, однак для посилення позицій потрібна системна промоція – участь у міжнародних виставках, професійні презентації, дегустації та формати “сліпих дегустацій”, які дають змогу об’єктивно продемонструвати якість продукції.
Окремим інструментом просування вже стає винний туризм. Фестивалі, дегустації та розвиток винних маршрутів допомагають формувати емоційний зв’язок між виробником і споживачем, відкривають українське вино для ширшої аудиторії та створюють додаткові можливості для розвитку сільських територій.
На думку учасників, крафтове виноробство потребує окремого підходу до регулювання та розвитку, оскільки його не можна оцінювати за тими самими критеріями, що й масове промислове виробництво. Для зростання сектору важливі формування культури споживання українського вина, підтримка локальних виробників і розвиток внутрішнього ринку, який може стати базою для подальшого експорту.
Віцепрезидент Національної академії аграрних наук України Микола Патика відзначив роль науки у збереженні та розвитку генетичного потенціалу українських сортів винограду. Науковий супровід, селекція, дослідження адаптивності сортів і робота з генетичними ресурсами є важливою умовою для того, щоб локальні сорти стали не лише елементом спадщини, а й конкурентним продуктом сучасного ринку.
Розвиток локальних сортів винограду вже створює передумови для появи нових регіональних брендів, географічних зазначень, посилення сільських територій і підвищення впізнаваності української продукції на міжнародних ринках. Для галузі це означає перехід від загальної ідеї популяризації українського вина до більш конкретної моделі – з власними сортами, походженням, історією, стандартами якості та каналами збуту.
ГС “УКРСАДВИНПРОМ” – галузеве об’єднання, що працює у сфері садівництва, виноградарства та виноробства. Організація об’єднує учасників ринку, бере участь у галузевих обговореннях, просуває інтереси українських виробників і підтримує розвиток продукції з високою доданою вартістю. У 2026 році Спілка відзначила 10-річчя діяльності.
UKRSADVYNPROM, ВИНО, ВИНОГРАД, ВИНОРОБСТВО, локальний сорт, ПЕЧКО
ГС «УКРСАДВІНПРОМ» відзначила 10-річчя діяльності проведенням Національного круглого столу «Локальні сорти винограду: спадщина, сталий розвиток та розвиток сільських територій».
У заході взяли участь представники Міністерства економіки, навколишнього середовища та сільського господарства України, галузевих об’єднань, науки, ритейлу, HoReCa, виноробних підприємств та експерти аграрного сектору.
Від імені міністерства Союз привітав заступник міністра Денис Башлик, який відзначив внесок УКРСАДВІНПРОМ у розвиток садівництва, виноградарства та виноробства України.
Учасники круглого столу обговорили розвиток локальних сортів винограду як елемента збереження української ідентичності, культурної спадщини та регіональної унікальності. Зазначалося, що конкурентоспроможність українського виноробства має формуватися не лише навколо принципу «Зроблено в Україні», а й навколо підходу «Розроблено в Україні», коли вітчизняні селекційні досягнення стають частиною національного бренду.
Особливу увагу було приділено необхідності створення Виноградного реєстру та проведення повної інвентаризації виноградних насаджень відповідно до підходів ЄС. Виконання цих вимог може відкрити для України доступ до європейських інструментів підтримки галузі після вступу країни до Європейського Союзу.
Голова ГС «УКРСАДВІНПРОМ» Володимир Печко відзначив тривожну тенденцію скорочення площ виноградників. За його словами, сьогодні під виноградними насадженнями в Україні зайнято близько 10 тис. га, що вимагає додаткової уваги держави та галузі.
Учасники заходу також наголосили на важливості підтримки українського виробника в умовах війни, розвитку крафтового виноробства, просування українських вин на внутрішньому та зовнішньому ринках, а також участі виробників у міжнародних виставках, професійних презентаціях та дегустаційних заходах.
ГС «УКРСАДВІНПРОМ» об’єднує учасників галузі садівництва, виноградарства та виноробства, бере участь у просуванні української продукції, розвитку галузевої політики та захисті інтересів виробників.
Україна 2024 року переробила у виноматеріали 31,963 тис. тонн винограду, що на 36,5% менше, ніж 2023 року, повідомила Державна служба статистики. Згідно з наведеними даними, виробники виноматеріалів торік переробили 9,771 тис. тонн винограду, який власне виростили, і 22,192 тис. тонн – придбаного, що становило 30,6% і 69,4% відповідно.
Найпопулярнішими сортами у переробників у аналізованому періоді були «Аліготе», якого було перероблено 5220,3 тонни (16,3% у загальному обсязі переробленої сировини), «Шардоне» – 4015,9 тонни (12,6%), «Каберне Совіньйон» – 2742 тонни (8,6%), “Ркацителі” – 2179,6 тонни (6,8%), “Мускат” – 1973,5 тонни (6,2%), “Рислінг” – 1792,6 тонни (5,6%), “Сапераві” – 1595,4 тонни (5%), “Піно” – 1415,1 тонни (4,4%), “Совіньон” і “Одеський чорний” – по 1080 тонни (3,4%) та інші.
Згідно з оприлюдненими даними, переробка винограду в сезоні-2024 скоротилася порівняно з 2023 роком у сортовому асортименті таким чином: «Аліготе» – на 30%, “Шардоне” – на 10,5%, “Каберне Совіньйон” – на 49,2%, “Ркацителі” – 35,6%, “Мускат” – 61,2%, “Рисліни” – 17%, “Сапераві” – 38,8%, “Піно” – 50,9%, “Совіньон” і “Одеський чорний” – 55,6% і 48% відповідно.
У результаті в сезоні-2024 було виробництво виноматеріалів скоротилося на 38,1%, до 2,391 млн дал виноматеріалів, проти 3,861 млн дал 2023 року.
При цьому для виробництва столових вин було використано 1,618 млн дал виноматеріалів, або 67,7%, шампанського та ігристих вин – 608,8 тис. дал (25,5%), коньяків – 91,1 тис. дал (3,8%).
У Держстаті уточнили, що опублікували дані без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, частини тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях і частини територій, на яких ведуться бойові дії.
Цього року українським садівникам нарешті вдасться заробити на яблуках, – ціни на цю продукцію піднялися не тільки в Україні, а й у всьому світі. Та й виноградарі, хоч отримали менший урожай, ціни за нього мали гарні.
Про фінал сезону яблук та винограду в Україні SEEDS розповів Тарас Баштанник, Президент Української Плодоовочевої Асоціації.
– У багатьох українців цього року яблука не дуже вродили, подейкують, що це і є основною причиною високих цін на ці фрукти. Чи це так?
– В Україні цього року врожай яблук якраз-то непоганий. Раз за багато років українські виробники яблук хоч щось, та й зароблять.
Але дешевих яблук немає і не буде. Всім відомо, що ціна на яблучний концентрат піднялась втричі, через це піднялася ціна і на звичайне яблуко. А ціна на концентрат піднялася, тому що неврожай і проблеми з апельсинами, в перчу чергу в Бразилії.
Справа в тому, що яблучний концентрат є аналогом або замінником апельсинового концентрату і соку. Апельсиновий концентрат і сік тепер мають високу ціну, як результат, – страшенний попит на яблуко і його концентрат.
Цей рік можна точно назвати «яблуневим». Якщо порівнювати з минулим роком, прибуток для виробників яблук збільшився приблизно вдвічі. Але яблуко як стало прибутковим цього року, так може стати і збитковим у наступному році.
«Яблучники» в Україні потерпали останніх років п’ять – то погода, то ціна. Хоч цей рік видався для них вдалим. Тепер бажаю їм мудрості правильно реінвестувати зароблені кошти.
– Які можна очікувати ціни на яблука найближчим часом?
– Моя думка, що ціни будуть високі. Тобто, вони ще виростуть. Але, на мою думку, це вже не буде якийсь глобальний ріст, тому що запаси є.
І, вірогідно, що ціна на яблука буде рости до весни синхронно до вартості зберігання, інфляції, девальвації гривні. Тобто впливатимуть якраз ось такі макроекономічні фактори, але не спекулятивні.
– Якщо в Україні знову розпочнуться масові та тривалі відключення електроенергії, чи вплинуть вони на формування нових цін на яблука?
– На відміну від тієї ж заморозки, сховище для зберігання яблук це, безумовно, великий холодильник, для будівництва якого були залучені великі інвестиції. Але з точки зору енергоспоживання, він не такий вже й потужний.
Тобто, власники підприємства, які побудували сховище за мільйони доларів, знайдуть кошти, щоб купити генератор на 100 кіловат. І на собівартість зберігання продукції ці додаткові витрати впливатимуть несуттєво. Тому не варто очікувати, що під час вимкнень електроенергії всі швидко розпродаватимуть продукцію.
– Чи збільшується кількість яблуневих садів в Україні, чи навпаки – викорчовують?
– Дехто викорчовує старі садки. Дехто просто змінює сорти. Але так, щоб це було якесь масове явище, – не скажу. Ті, хто займається садівництвом професійно, вони продовжують цим займатися.
А деякі навіть розширюють площі завдяки грантовим програмам. Враховуючи надприбутки особливо в цьому році, я думаю, що площі яблуневих садів в Україні додатково розширять, зокрема за рахунок нових сортів, які мають потенціал для експерту.
Тому що, ті сади в Україні, які закладалися 10-15 років назад, зазвичай мають застарілі сорти, які не користуються попитом на зовнішніх ринках. Тому їх треба міняти, але це, знову ж таки, інвестиції. А з року в рік «яблучники» завжди мали фінансові проблеми.
– Останнім часом в магазинах та й на базарах України часто зустрічаються просто велетенські яблука. З чим це пов’язано, чи це просто збіг обставин?
– Якщо чесно, я не помітив, так, щоб це було дуже масове явище. Зазвичай яблуко середнього та середньо-крупного калібру йде на експорт. Цілком можливо, що надвеликі, чи дрібні яблука йдуть якраз у роздрібні мережі.
Так, цього року і в Україні на яблука непогана ціна, але ціни на яблуко виросли у всьому світі. Навіть більше, системні гравці, вони не будуть кидатися у різні боки, шукаючи де дорожче, де дешевше. Вони воліють виконувати свої контракти, чи зобов’язання. Тому я думаю, що навіть попри складнощі з логістикою всі фрукти вирушать за кордон, згідно з контрактною домовленістю.
– А які напрямки експорту ви б порадили українським виробникам яблук?
– Напрямок експорту радив би розширяти на Схід, Південно-східну Азію, Близький схід, Емірати, Індонезію. Краще обирати саме той напрямок, бо в Європі для українських яблук досить «тісно».
– Яким врожаєм потішив, чи, навпаки, засмутив українських фермерів виноград?
– Щодо винограду в цьому році якраз спостерігається ситуація з неврожаєм через страшну засуху. Я спілкувався з фермерами щодо цього, вони кажуть, що не стільки весняні приморозки, як саме велика літня посуха вплинула на кількість врожаю.
Ті, хто мав краплинне зрошення, – ті господарства були «на коні». Вони отримали досить хороший врожай, а головне, – вони досить дорого, продавали свою продукцію. 40-45 гривень за кілограм – для винограду столових сортів це дуже багато.
Виноград вчергове показав, що це хороша і перспективна для України культура, однак, треба інвестувати в технології. Це і обрізки, і підходи до вирощування, зберігання, і, особливо, полив. Клімат змінюється, і, в першу чергу, на Півдні. А виноград – це більш південна культура. Чим південніше плантації, – тим кардинальніші були питання з врожаєм цього року.
– Сьогодні виноградники «мігрують» дедалі північніше, наскільки це масовий процес?
– Звичайно, що вирощування винограду намагаються змістити на Північ. Дрейфує сам клімат. Просто виноград, – це не така «швидка» культура, на відміну від овочів. Її важко одразу насадити і отримати швидкий врожай та прибутки цього ж року.
Сучасні технології дозволяють тільки на третій рік отримувати певний врожай. Але виноградарство – це ще й досвід, час та традиції. Традиційно виноград вирощують на Одещині, відповідно, там легше знайти спеціалістів на обрізку, на збір, на будь-які роботи.
Я теж впевнений, що потроху виноград буде адаптований до вирощування в більш північних регіонах України. Власне, австрійські білі вина, популярні у всьому світі. Але чим клімат в Австрії тепліший, за, умовно, ту ж Хмельниччину? Звичайно, треба цю тему дослідити більше детально.
Але я впевнений, що з часів радянського союзу, і навіть пізніше, українська аграрна наука з точки зору винограду не приділяла уваги центральним, чи північним областям. І нікому навіть на думку не спадало що виноград можна вирощувати і, умовно, в Житомирі.
Я переконаний, що з виноградом в Україні все буде розвиватися. Особливо, мабуть, зі столовим виноградом, не з технічними сортами.
Навіть у Норвегії біля самих фіордів цілком нормально ростуть певні клони персиків. Якщо правильно підібрати сорт – виростити можна все.
Джерело: https://www.seeds.org.ua/yabluka-ta-vinograd-prinesli-cogorich-nadpributki-ukrainskim-virobnikam/
Президент України Володимир Зеленський підписав євроінтеграційний закон №3928-IX “Про виноград, вино та продукти виноградарства”, повідомила пресслужба Комітету Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики.
Згідно з повідомленням, закон ухвалено для приведення у відповідність норм галузевого законодавства з вимогами міжнародних правил виробництва продуктів виноградарства та виноробства, а також імплементації положень регламентів Європейського Союзу щодо ведення виноградарства та виноробства, енологічних практик, виробництва ароматизованих винних продуктів, використання та захисту географічних зазначень вин, ароматизованих винних продуктів, забезпечення контролю в цій галузі.
Документ передбачає запровадження в Україні вимог для виробництва та обігу вин, продуктів виноградарства та виноробства, ароматизованих винних продуктів з географічними зазначеннями, що аналогічні сучасним правилам у країнах ЄС.
Крім того, закон передбачає визначення механізму захисту на території України географічних зазначень, запровадження нових термінів і визначень відповідно до категорій європейського законодавства, імплементацію правила щодо маркування та представлення виноробної продукції.
Документ встановлює принципи проведення перевірок виробництва виноробної продукції від виноградного куща до кінцевого продукту, визначає контролюючі установи та їхні повноваження, конкретизує санкції за порушення встановлених законом вимог.
В Україні буде створено єдину державну інформаційну систему “Виноградарсько-виноробний реєстр” і передбачено можливість державної підтримки виноградарства та виноробства.
Очікується, що закон допоможе забезпечити громадян виробленою за міжнародними правилами високоякісною продукцією з особливими властивостями, що обумовлені природними умовами території походження. У сільській місцевості буде створено нові робочі місця та сприятливі умови розвитку суб’єктів господарювання всіх форм власності.
Закон набуде чинності 1 січня 2026 року.
18 травня 2024 р. в ННЦ «Інститут виноградарства та виноробства ім. В. Є. Таїрова» відбудуться урочистості з нагоди Дня сорту винограду «Одеський чорний».
Відповідно до зареєстрованої постанови Верховної Ради України від 29.05.2023 р №9334, яка була ініційована «УКРСАДВИНПРОМ» та подана з законодавчої ініціативи народних депутатів України Гайду О. В. та Чорноморова А. О. задля популяризації українських сортів винограду вітчизняної селекції, ідентифікації українського виноробства та розвитку виноградо-виноробного комплексу в цілому.
Вина з Одеського чорного були признані візитівкою на міжнародному проекті Odesa Wine Week у 2021 р. Оскільки саме даний сорт використовується для виробництва високоякісних червоних сухих вин зі свіжим, м’яким, легким смаком та вишуканими шоколадними нотами та нотами чорносливу.
В заході приймуть участь Голова Комітету ВРУ з питань аграрної та земельної політики Олександр Гайду, в.о. Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький, керівництво Одеської ОДА та Національної академії аграрних наук України.
В програмі заходу буде наукова конференція, на якій будуть підняті питання історії селекції винограду в Україні, обговорення проблемних питань галузі виноградарства і виноробства, законодавчої бази.
Буде проведено професійний конкурс вин з сорту винограду Одеський чорний, який будуть оцінювати науковці установи, де був створений в 1948 р. даний сорт та знаходиться генетичний депозиторій сорту.
А також буде проведена виставка вина виноробів Причорномор’я.
Запрошуємо доєднатися до заходу представників виноробної спільноти, виробників продукції для виноробної галузі та поціновувачів українського вина.
Головою ГС «УКРСАДВИНПРОМ» є Володимир Печко.
Open4business – інформаційний партнер
UKRSADVYNPROM, ВИНО, ВИНОГРАД, ВИНОРОБСТВО, Одеський чорний, ПЕЧКО
