Закон про виділення 95,3 мільярдів доларів був ухвалений після того, як багатомісячний глухий кут у Конгресі поставив під загрозу основний напрямок зовнішньої політики президента Байдена.
Президент Байден мав підписати в середу пакет допомоги Україні, Ізраїлю та Тайваню на суму 95,3 мільярда доларів, підтверджуючи підтримку США Києву в боротьбі проти військового нападу Росії після того, як багатомісячний глухий кут у Конгресі поставив під загрозу основний напрямок зовнішньої політики Білого дому.
У вівторок ввечері Сенат переважною більшістю проголосував за схвалення пакету, що стало ознакою двопартійної підтримки після того, як дедалі більше розбіжностей у політиці викликало питання на Капітолійському пагорбі та серед американських союзників щодо того, чи продовжуватимуть Сполучені Штати підтримувати Київ. Голосування 79 голосами проти 18 дало Байдену ще одне законодавче досягнення, яким він може похвалитися навіть перед обличчям обструкціоністської Палати представників.
“Конгрес ухвалив мій законопроект, щоб зміцнити нашу національну безпеку і надіслати світові сигнал про силу американського лідерства: Ми рішуче виступаємо за демократію і свободу, проти тиранії і гноблення”, – заявив пан Байден у вівторок ввечері, всього за кілька хвилин після голосування в Сенаті.
Він сказав, що підпише закон і звернеться до американського народу в середу, “щоб ми могли почати надсилати зброю і обладнання в Україну вже цього тижня”.
Білий дім вперше надіслав запит про надання безпекового пакету в жовтні, і офіційні особи прямо визнали, що піврічна затримка поставила Україну в невигідне становище в її боротьбі з Росією.
“Росіяни повільно, але успішно відбирають у українців все більше територій і відтісняють їх до першої, другої, а подекуди і до третьої лінії оборони”, – заявив у вівторок в ефірі телеканалу Air Force One Джон Ф. Кірбі, речник Ради національної безпеки при президенті Байдені. “Коротка відповідь: так, за останні кілька місяців було завдано шкоди”.
Тим не менш, ухвалення пакету законів завершило надзвичайний період у Вашингтоні. Спікеру Майку Джонсону довелося подолати запеклу опозицію правих, щоб провести його через Палату представників. Допомога розбита на чотири частини: по одному заходу для кожного з трьох союзників США і ще один, покликаний підсолодити угоду для консерваторів, який включає положення, що може призвести до загальнонаціональної заборони TikTok.
Законопроект включає $60,8 млрд для України; $26,4 млрд для Ізраїлю та гуманітарної допомоги цивільному населенню в зонах конфлікту, включаючи Газу; і $8,1 млрд для Індо-Тихоокеанського регіону. Він також включає санкції проти іранських і російських чиновників.
Палата представників також додала положення, яке зобов’язує президента вимагати від українського уряду повернення 10 мільярдів доларів. Ідея включити частину допомоги Україні у вигляді кредиту стала ще одним прикладом впливу колишнього президента Дональда Трампа на Конгрес. Трамп закликав зробити будь-яку майбутню допомогу Україні позикою.
Білий дім протягом півроку намагався домовитися з паном Джонсоном різними способами. Чиновники навіть погодилися на деякі більш жорсткі заходи на кордоні США, коли пан Джонсон заявив, що не пропустить допомогу Україні без прикордонних обмежень. Але коли Трамп засудив цей закон, сподіваючись завадити Байдену здобути перемогу на виборах, республіканці послідували його прикладу.
Але коли Сенат ухвалив свій власний закон про надання надзвичайної допомоги Україні, Ізраїлю та Тайваню на суму 95 мільярдів доларів без будь-яких імміграційних заходів, це посилило тиск на пана Джонсона.
https://www.nytimes.com/2024/04/24/us/politics/biden-ukraine-israel-aid.html
Верхня палата Конгресу США (Сенат) підтримала законопроект про надання допомоги Україні. За – 79 голосів.
Закон має найближчим часом підписати Президент США Джо Байден.
Як повідомлялося, схвалений 22 квітня нижньою палатою Конгресу США (Палатою представників) законопроєкт передбачає виділення майже $61 млрд на цілі, пов’язані з підтримкою України.
Крім допомоги Україні, пакет також включає $26 млрд допомоги Ізраїлю, $8 млрд на підтримку союзників США в Індо-Тихоокеанському регіоні, а також положення про нові санкції проти РФ, КНР та Ірану і повноваження президенту США використовувати заморожені російські активи на користь України.
23 квітня президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з президентом США Джозефом Байденом, під час якої Байден запевнив його, що в разі схвалення законопроєкту і Сенатом негайно підпише закон.
На сайті Білого дому підтверджуються слова Байдена про те, що його адміністрація швидко надасть значні нові пакети безпекової допомоги для України в бойових діях і протиповітряній обороні, щойно Сенат ухвалить додатковий пакет із національної безпеки і він підпише його як закон.
Зі свого боку, президент України Володимир Зеленський дав зрозуміти, що Україна отримає в пакеті допомоги США далекобійні ракет ATACMS. “А сьогоднішній результат – у домовленостях про “ATACMS” для України всі крапки розставлені. Дякую, пане Президенте! Дякую, Конгрес! Спасибі, Америка!”, – сказав він у відеозверненні в понеділок.
Надання ракет дальністю до 300 км було побажанням Києва протягом останнього року, однак адміністрація США постійно відкладала це питання. Надання цих ракет передбачено постановою Конгресу, ухваленою в суботу, однак там міститься посилання на можливість адміністрації відмовитися від поставок, якщо це відповідатиме інтересам національної безпеки.
З 1 квітня 2024 року, відповідно до Закону «Про Державний бюджет України на 2024 рік», мінімальна заробітна плата в Україні підвищиться до 8 тис. гривень. У зв’язку з цим зміниться розмір деяких виплат, що стосуються сфери зайнятості, розмір яких узгоджений з мінімальною зарплатою.
Зокрема, підвищиться максимальний розмір компенсацій роботодавцям.
Так, розмір компенсації за працевлаштування громадян, які перебувають у статусі зареєстрованого безробітного понад 1 місяць (люди з інвалідністю, учасники бойових дій та ті, кому до настання права на пенсію за віком залишилося не більше 5 років) тепер становитиме 8 тис. грн. (1 мінімальна зарплата).
Компенсація за працевлаштування молоді з-поміж зареєстрованих безробітних (віком до 25 років – в яких страховий стаж менше 12 місяців; віком до 35 років – на перше робоче місце; звільнених зі строкової військової / альтернативної служби – на перше робоче місце) збільшиться до 4 тис. грн. (50 відсотків мінімальної заробітної плати).
Компенсація за працевлаштування громадян, які перебувають у статусі зареєстрованого безробітного понад 1 місяць і мають додаткові гарантії у працевлаштуванні або перебувають на обліку понад 6 місяців, підвищиться до 3520 грн (подвійний розмір мінімального страхового внеску, який становить 22 відсотки від розміру мінімальної заробітної плати).
Компенсація за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб під час дії воєнного стану з 1 квітня 2024 року становитиме 8 тис. грн. (1 мінімальна зарплата). Водночас компенсація витрат роботодавця на оплату праці працевлаштованих за направленням центрів зайнятості ВПО збільшиться до 16 тис. грн (2 мінімальні зарплати).
Збільшиться і розмір допомоги по частковому безробіттю у розрахунку на одного працівника або ФОПа – до 4 тис. грн (50% мінімальної зарплати).
Максимальний розмір оплати праці за участь у суспільно-корисних роботах теж зросте і з 1 квітня становитиме 12 тис. грн. за місяць (1,5 розміру мінімальної заробітної плати).
Довідково: З початку 2024 року компенсаційними програмами Київського МЦЗ скористались 295 столичних роботодавців, які отримали виплати на суму понад 7 млн грн.
Державний бюджет України, ЗАКОН, ЗАРОБІТНА ПЛАТА, компенсації роботодавцям, Мінімальна зарплата
16 січня 2024 року Верховна Рада ухвалила Закон 10321-1 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо приведення деяких норм у відповідність із Законом України “Про Митний тариф України” та уточнення окремих положень», який серед іншого визначив нову товарну групу у Податковому кодексі «інші нікотиновмісні продукти для орального застосування». З 1 вересня 2024 року такі вироби, як нікотинові снюси, представлені в Україні, зокрема, брендом «VELO» (British American Tobacco), будуть оподатковуватися на рівні 2 836 грн за кілограм.
«Громадська організація «Центр громадянського представництва «Життя» вітає такі нововведення, адже шкідлива наркотична продукція має оподатковуватися, зокрема для зниження її цінової доступності дітям. Разом з цим, на сьогодні Уряд України демонструє бездіяльність щодо захисту населення від шкоди нікотинових снюсів таких як «VELO», — наголосив Дмитро Купира, виконавчий директор ГО «Життя».
Закон № 481/95-ВР визначає, що тютюнові вироби — сигарети з фільтром або без фільтру, цигарки, сигари, сигарили, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну чи його замінників для куріння, нюхання, смоктання, жування чи вдихання без горіння шляхом нагрівання.
Закон № 2899-IV дає визначення замінникам тютюну — засоби, які за впливом на здоров’я людини відповідають тютюну, але не містять тютюну.
Незважаючи на чинну законодавчу базу, відповідні державні органи не забезпечують належну реалізацію законодавства, внаслідок чого нікотинові снюси вільно продаються неповнолітнім, агресивно рекламуються та не мають медичних попереджень про шкоду для здоровʼя. Натомість тютюнова компанія British American Tobacco недобросовісно позиціонує нікотиновий снюс «VELO» як харчовий продукт.
ГО «Життя» вимагає застосувати до нікотинових снюсів всі вимоги антитютюнового законодавства як до тютюнового виробу.
Опитування дорослого населення, проведене в квітні 2023 року Київським міжнародним інститутом соціології на замовлення ВООЗ, демонструє, що поширеність вживання нікотинових снюсів повністю сконцентрована у віковій категорівї 18-29 років (0,9%). Інформація щодо вживання серед неповнолітніх наразі відсутня. У той же час поширеність вживання тютюну та нікотину серед молоді 18-29 років становить 36,1%. Це свідчить про те, що саме молодь є цільовою аудиторією тютюнових компаній, які створюють нові продукти для вживання тютюну та нікотину. Тому вкрай важливо, аби антитютюнове законодавство було комплексним та не створювало лазівок для тютюнової індустрії.
Дана статистика також демонструє, що Україні необхідно вчасно реагувати на нові виклики та впроваджувати обмеження на новітні тютюнові та нікотинові вироби, аби тютюнова індустрія не мала правового поля для просування вбивчої продукції.
Нагадаємо, щороку в Україні від хвороб, спричинених курінням, помирає 130 тисяч українців. 325 тисяч українців живуть неповноцінне життя та втрачають працездатність через тютюн та нікотин. А українська економіка щороку втрачає близько 3,2% ВВП через витрати на лікування хвороб – наслідків вживання тютюнових та нікотинових виробів, втрату працездатності українців та передчасну смерть частини з них.
У Республіці Корея Національна Асамблея ухвалила закон про абсолютну заборону розведення, забою і торгівлі собачим м’ясом. Згідно з інформацією, опублікованою агентством “Ренхап”, це рішення отримало підтримку 208 депутатів, за відсутності голосів проти і з двома утрималися.
Передбачається, що новий закон набуде повної чинності 2027 року, після трирічного перехідного періоду. Особи, які порушують цю заборону, підлягають штрафу до 30 мільйонів вон ($22 768) або двом чи трьом рокам ув’язнення. Однак вживання собачого м’яса в їжу не буде піддаватися покаранню.
Закон також надає підтримку професіоналам, які займаються розведенням собак для цієї мети, в процесі переорієнтації свого бізнесу. Це включає підтримку робочих місць і надання субсидій. Усі компанії цієї галузі зобов’язані представити місцевій владі план зі зміни джерел доходу, якщо вони мають намір продовжити свою діяльність.
Згідно з даними уряду, у країні діє приблизно 1150 ферм із розведення собак, 34 зареєстрованих місця для забою, 219 компаній-розповсюджувачів собачого м’яса і близько 1600 ресторанів, що включають цю страву у своє меню.
Цей законопроєкт отримав підтримку як від правлячої партії “Сила народу”, так і від головної опозиційної партії “Демократична”. Агентство зазначає, що заборона на вживання собачого м’яса в їжу була однією з передвиборчих обіцянок президента Юн Сок Йоля, який активно підтримував цю ініціативу разом із першою леді Кім Кон Хі, у яких у домі мешкають чотири собаки і три кішки.
ЗМІ також зазначають, що за останні десятиліття інтерес до собачого м’яса в Південній Кореї значно знизився, особливо серед молоді, під впливом активної роботи організацій із захисту прав тварин. Опитування показують, що зростає кількість громадян, які виступають за повне усунення цієї традиції. Незважаючи на це, все ще 20-25% опитаних підтримують збереження цієї практики, навіть якщо самі не вживають собаче м’ясо в їжу. Наприклад, опитування інституту Gallup, проведене 2023 року, показало, що за останній рік собаче м’ясо вживали лише 8% корейців, тоді як 2015 року цей відсоток становив 27%.
Верховна Рада внесла зміни до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо криміналізації контрабанди товарів і підакцизних товарів, що є однією з умов виділення Україні останнього того року траншу макрофінансової допомоги ЄС EUR1,5 млрд.
Як зазначив у телеграмі народний депутат Ярослав Железняк (фракція “Голос”), ухвалено редакцію комітету, до якої внесено правки згідно з листами міністерства фінансів, на яких наполягав бізнес.
“1) Пороги для товарної контрабанди пропонується підняти в 5 разів. 2) Пороги для підакцизних підняти в 2 рази. 3) Набуття чинності (криміналізації) товарної (контрабанди) відтерміновують до середини 2024 року. Як я і говорив, це дедлайн за (меморандумом із) МВФ щодо перезавантаження БЕБ”, – перерахував зміни депутат.
Він додав, що також враховано численні побажання бізнесу, що кваліфікація дій як злочину може відбуватися лише за наявності умислу.
“Суттєво обмежено можливі випадки притягнення до відповідальності за “контрабандними” статтями за подання документів із неправдивими відомостями – у зміненій редакції вони мають бути підставою для переміщення товарів, мають підлягати обов’язковому декларуванню згідно з митним законодавством, а також мати вплив на визначення розміру митних платежів або дотримання заходів нетарифного регулювання”, – зазначив Железняк.
Під час голосування поправок до тексту, поданого комітетом до другого читання в Раду, не вносили, проте сам текст на сайті парламенту поки що відсутній.
За словами представника профільного комітету Олександра Бакумова (“Слуга народу”), щодо товарної контрабанди поріг настання кримінальної відповідальності встановлений на рівні 6,71 млн грн, що в 50 разів більше, ніж в ухваленому за основу законопроєкті (113,5 тис. грн – ІФ-У). Він додав, що поріг за контрабанду підакцизних товарів (окрім електроенергії) підвищено порівняно з початковим проектом (56,75 тис. грн) у “тридцять три і три з половиною рази”.
Депутати “Європейської солідарності” і “Батьківщини”, які виступили з критикою проєкту, назвали основними проблемами закону присутність у зоні митного контролю правоохоронних органів із додаванням до них Бюро економічної безпеки (БЕБ) і невирішеність проблем, через які 2011 року було ухвалено закон про декриміналізацію контрабанди.
“Україна – єдина держава в Європі та у Всесвітній митній організації, митні органи якої не наділені функціями досудового розслідування… Можна було залишити вважати контрабандою тільки те, що переміщується за межами митних постів”, – стверджує, зокрема, депутат Ніна Южаніна (“ЄС”). Згідно з чинним законодавством, контрабандою вважається тільки незаконне переміщення культурних цінностей, отруйних, сильнодіючих, вибухових речовин, радіоактивних матеріалів, зброї або боєприпасів, частин вогнепальної нарізної зброї, а також спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації.
