Президент України Володимир Зеленський підписав євроінтеграційний закон №3928-IX “Про виноград, вино та продукти виноградарства”, повідомила пресслужба Комітету Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики.
Згідно з повідомленням, закон ухвалено для приведення у відповідність норм галузевого законодавства з вимогами міжнародних правил виробництва продуктів виноградарства та виноробства, а також імплементації положень регламентів Європейського Союзу щодо ведення виноградарства та виноробства, енологічних практик, виробництва ароматизованих винних продуктів, використання та захисту географічних зазначень вин, ароматизованих винних продуктів, забезпечення контролю в цій галузі.
Документ передбачає запровадження в Україні вимог для виробництва та обігу вин, продуктів виноградарства та виноробства, ароматизованих винних продуктів з географічними зазначеннями, що аналогічні сучасним правилам у країнах ЄС.
Крім того, закон передбачає визначення механізму захисту на території України географічних зазначень, запровадження нових термінів і визначень відповідно до категорій європейського законодавства, імплементацію правила щодо маркування та представлення виноробної продукції.
Документ встановлює принципи проведення перевірок виробництва виноробної продукції від виноградного куща до кінцевого продукту, визначає контролюючі установи та їхні повноваження, конкретизує санкції за порушення встановлених законом вимог.
В Україні буде створено єдину державну інформаційну систему “Виноградарсько-виноробний реєстр” і передбачено можливість державної підтримки виноградарства та виноробства.
Очікується, що закон допоможе забезпечити громадян виробленою за міжнародними правилами високоякісною продукцією з особливими властивостями, що обумовлені природними умовами території походження. У сільській місцевості буде створено нові робочі місця та сприятливі умови розвитку суб’єктів господарювання всіх форм власності.
Закон набуде чинності 1 січня 2026 року.
Набирають чинності Закони України № 3853-IX та №3854-IX від 16.07.2024, з 00:00 год. 27 липня, які передбачають запровадження звільнення від сплати мита та ПДВ при ввезенні в Україну: електрогенераторного обладнання; обладнання для вітро- та сонячної генерації; акумуляторів (крім акумуляторів малої потужності), повідомляє Державна митна служба України в п’ятницю.
Служба окремо звертає увагу на те, що під пільгове ввезення в Україну підпадають такі важливі для населення товари, як: електрогенератори, інвертори, літій-іонні акумулятори та зарядні станції на їхній основі, а також сонячні панелі для ремонту та/або заміни від ушкоджень і розширення потужності діючих сонячних електростанцій.
Також у відомстві наголошують, що в переліку товарів, які звільняються від сплати митних платежів під час імпорту, зазначено обладнання для виготовлення засобів протидії технічним розвідкам та/або ремонту машин механізованого розмінування, і таке оборонне обладнання, як засоби радіоелектронні засоби виявлення та протидії безпілотним літальним апаратам.
«Змінами передбачено на період дії воєнного стану в Україні звільнення від сплати митних платежів товарів, ввезених задля енергетичної безпеки, у тому числі тих, що переміщуються (пересилаються) на митну територію України в міжнародних поштових та експрес-відправленнях, для вільного обігу та класифікуються за такими кодами згідно з УКТ ЗЕД: 8406 (крім 8406 10 00 00), 8410 (тільки турбіни гідравлічні та їхні частини), 8483 40 21 00, 8502 20 40 90, 8502 20 60 90, 8502 20 80 90, 8411 (крім турбогвинтових і турбореактивних двигунів та їхніх частин), 8501 64 00 00 00, 8504 40 84 00 (крім інверторних зварювальних апаратів), 8504 40 88 00 00 (крім інверторних зварювальних апаратів), 8504 40 90 00 00 00 (крім інверторних зварювальних апаратів), 8507 60 00 00 (крім установок зберігання енергії потужністю менш як 300 Вт змінного та/або постійного струму та окремих літій-іонних осередків місткістю менш як 200 А-год), 8541 43 00 00, 8537 (крім 8537 10 98 10), 8503 00 99 00 (тільки для вітроенергетичних електрогенераторних установок), комплектуючих для організації власного виробництва та ремонту в Україні машин механізованого розмінування, що класифікуються в товарних позиціях 8427, 8430, 8479 згідно з УКТ ЗЕД, а також для виготовлення підприємствами України активних засобів протидії технічним розвідкам, що класифікуються в товарних позиціях 8517, 8525, 8543 згідно з УКТ ЗЕД», – уточнили в Держмитслужбі.
Президент України Володимир Зеленський перед ухваленням радою директорів МВФ позитивного рішення про виділення Україні $2,2 млрд п’ятого траншу за програмою розширеного фінансування EFF підписав закон про перезавантаження Бюро економічної безпеки (№3840-IX), ухвалення якого було одним зі структурних маяків програми.
Інформацію про підписання главою держави документа розміщено на сайті Верховної Ради.
“Важливим кроком уперед стало ухвалення минулого тижня закону про реформування Бюро економічної безпеки України. Необхідно швидке і рішуче виконання цього закону”, – сказав глава місії Міжнародного валютного фонду (МВФ) в Україні Гевін Грей на прес-конференції в п’ятницю ввечері після виділення Україні траншу.
Як повідомлялося, Верховна Рада 20 червня 239 голосами за необхідного мінімуму в 226 голосів ухвалила закон про перезавантаження БЕБ. “Текст узгоджено з партнерами. З незалежним відбором нового глави БЕБ, переатестацією і кадровим відбором. За участю іноземних експертів та українського бізнесу. Можна було краще, але вже молодці”, – прокоментував ухвалення перший заступник голови профільного комітету Ради Ярослав Железняк.
За його словами, згідно з документом, нового голову БЕБ обирає комісія з шести членів, де половина – міжнародні експерти з правом вирішального голосу. Переатестацію проводить комісія, в якій по шість осіб від новообраного директора БЕБ і від міжнародних партнерів, але за пропозицією українського бізнес-середовища. Крім того, протягом трьох наступних років працюватиме створена за такою самою схемою кадрова комісія.
“Гарантована незалежність директора БЕБ на рівні НАБУ/САП/НАЗК. І ще багато важливих змін про незалежність інституції. Завжди можна більше і краще, але загалом дуже ок”, – підсумував Железняк.
Асоціація “Страховий бізнес” (АСБ) звернулася до депутатів Верховної Ради з проханням перенести термін приведення діяльності страхових компаній у відповідність до вимог закону “Про страхування”, повідомляють в інформації об’єднання. Згідно з ухваленим 18 листопада 2021 року в новій редакції законом “Про страхування”, страховики мають привести свою діяльність у відповідність до його норм до 1 липня поточного року.
“Ми підготували членам парламенту дуже обґрунтовану пропозицію про перенесення цього строку на 1 січня 2026 року”, – зазначив генеральний директор АСБ В’ячеслав Черняховський.
Він звернув увагу, що під час підготовки та ухвалення закону планували, що всі обумовлені ним зміни запроваджуватимуть у звичайних умовах відносно стабільної політичної та економічної ситуації. Але через три місяці після його ухвалення почалася повномасштабна військова агресія Росії.
“Зрозуміло, що такі кардинальні зміни неможливі в нових умовах війни і боротьби всієї країни з найбільшою кризою за час її існування”, – підкреслив він.
На підтвердження цього Черняховський наводить такі факти, зокрема, те, що переважну більшість нормативних актів НБУ було ухвалено в останню декаду грудня 2023 року, з яких 10 НПА мають надвисокий рівень впливу на всі бізнес-процеси страховиків. Наслідком цих змін у законодавстві та нормативно-правовій базі є необхідність оновлення всіх внутрішніх документів страхових компаній (понад 100 документів із загальним обсягом понад 1 тис. сторінок), розробка нових умов страхування замість правил страхування, форм для всіх договорів страхування, нового програмного забезпечення тощо.
“Виходячи з цього, у страховиків фактично немає технічної та фізичної можливості впровадити всі ці кардинальні зміни за перше півріччя 2024 року, на яке припадає також складання та подання всіх річних звітів у всі державні органи, проведення аудиту фінансової звітності, зборів власників тощо” – наголошується в повідомленні
Як підтвердження наводяться дані опитування, проведеного трьома страховими об’єднаннями (АСБ, ЛСОУ, НАЦУ) у квітні 2024 року щодо готовності до нових норм закону, яке засвідчило, що з 59 страхових компаній, які взяли участь в опитуванні (61% від загальної кількості компаній на ринку, яким належить 86% від загальної суми премій), лише 20% вважали, що вони будуть повністю готовими завершити необхідну модернізацію своєї діяльності до терміну набрання чинності вимогами нового закону.
Закон “Про страхування” також запроваджує нові вимоги до капіталу: мінімальний розмір якого підвищується до 32 млн. грн. або 48 млн. грн залежно від класів страхової діяльності та незалежно від розміру бізнесу й зобов’язань страховика, що негативно впливає передусім на страховиків із українським капіталом, зазначається в повідомленні.
“Такі вимоги ставлять у нерівні умови невеликі (переважно з українськими власниками) та великі страхові компанії. Особливо складно їх виконати регіональним страховикам, зокрема, тим, що працюють в областях, які найбільше постраждали від російської агресії: Запорізька, Харківська, Чернігівська та Одеська області”, наголошується в повідомленні.
Ухвалений парламентом законопроєкт №10346 про державне регулювання виробництва й обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, і пального передбачає низку послаблень для крафтових продуктів.
Про це повідомив голова підкомітету з питань взаємодії держави і бізнесу та інвестицій комітету ВР з економічного розвитку Іван Марчук.
“Уперше за понад 30 років нашої незалежності спільно структурували законодавство, покликане закласти максимально комфортні та уніфіковані принципи для розвитку Великої (малої) крафтової четвірки – малих виноробів, малих дистилерів, малих медоварів і малих пивоварів”, – написав він у Facebook.
Головними елементами “крафтової революції” Марчук назвав дозвіл для малих пивоварів виробляти 1 млн літрів і водночас мати декларацію замість обтяжливої та витратної атестації виробництва.
Для всіх виробників крафтової продукції були уніфіковані та перезакріплені правила щодо отримання ліцензії в електронному вигляді протягом 10 днів, звіту за обсягами виробництва та обігу продукції один раз на рік;
При цьому штрафи за неподання або несвоєчасне подання звітів з недостовірними відомостями щодо обсягів виробництва та обігу тощо зменшено в 10 разів.
“Звісно, немає межі вдосконаленню, ми й надалі продовжуватимемо покращувати законодавство для МАЛИХ. Вже є домовленість щодо опрацювання можливості для малих виноробів права виробляти напівігристі вина “петнати” в рамках “малої ліцензії” та інші корисні плюшки, про які – згодом”, – резюмував народний депутат.
Комітет Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунальних послуг на засіданні в понеділок схвалив законопроєкт №11146 щодо розміщення, проєктування та будівництва енергоблоків №3 і №4 Хмельницької АЕС (Х3/Х4).
Згідно з пояснювальною запискою до законопроєкту, для спорудження блоків на основі реактора ВВЕР-1000 передбачено закупівлю НАЕК “Енергоатом” ядерного палива, технологій, устаткування, установок, спеціальних неядерних матеріалів і пов’язаних із ними послуг у Westinghouse (США).
Будівництво Х3/Х4 дасть змогу збільшити річне виробництво електроенергії на 16,2 млрд кВт-год, а відпуск – на 15,4 млрд кВт-год.
За словами міністра енергетики України Германа Галущенка, третій блок може бути під’єднаний до мережі за три роки після початку робіт з його добудови, четвертий – за чотири роки.
Він уточнив, що фінансування будівництва Х3/Х4 здебільшого планується за рахунок кредитних коштів, меншою – власних коштів НАЕК.
Своєю чергою голова НАЕК “Енергоатому” Петро Котін нагадав, що третій блок споруджуватимуть не з нуля, а обладнання для будівельної частини третього блоку готове на 80%.
“На сьогодні практична готовність для встановлення обладнання дуже висока. Щойно буде підписано ухвалений вами закон, ми вже наступного дня зможемо почати монтування обладнання”, – сказав він.
Котін уточнив, що в роботах зі спорудження блоків візьме участь велика кількість фахівців з окупованої Запорізької АЕС, які виїхали з території станції.
“До кінця року, якщо все буде нормально із законом, ми плануємо довести кількість людей до 2 тис. безпосередньо на самому блоці, більшість із них будуть із ЗАЕС”, – зазначив він.
Як повідомлялося, у липні 2023 року парламент Болгарії делегував міністру енергетики країни провести переговори з главою Міненерго України щодо можливості продажу Києву обладнання, що призначалося для АЕС “Белене”. Болгарія від реалізації цього проекту відмовилася 2012 року.
Раніше глава Міненерго України Герман Галущенко зазначав, що будівництво блоків №3-4 блоків Хмельницької АЕС додасть 2,2 ГВт в енергосистему з метою компенсації втрат енергетичних потужностей через війну.
БУДІВНИЦТВО, ЕНЕРГОБЛОК, ЗАКОН, Комітет Ради, Хмельницька АЕС
