Президент України Володимир Зеленський перед ухваленням радою директорів МВФ позитивного рішення про виділення Україні $2,2 млрд п’ятого траншу за програмою розширеного фінансування EFF підписав закон про перезавантаження Бюро економічної безпеки (№3840-IX), ухвалення якого було одним зі структурних маяків програми.
Інформацію про підписання главою держави документа розміщено на сайті Верховної Ради.
“Важливим кроком уперед стало ухвалення минулого тижня закону про реформування Бюро економічної безпеки України. Необхідно швидке і рішуче виконання цього закону”, – сказав глава місії Міжнародного валютного фонду (МВФ) в Україні Гевін Грей на прес-конференції в п’ятницю ввечері після виділення Україні траншу.
Як повідомлялося, Верховна Рада 20 червня 239 голосами за необхідного мінімуму в 226 голосів ухвалила закон про перезавантаження БЕБ. “Текст узгоджено з партнерами. З незалежним відбором нового глави БЕБ, переатестацією і кадровим відбором. За участю іноземних експертів та українського бізнесу. Можна було краще, але вже молодці”, – прокоментував ухвалення перший заступник голови профільного комітету Ради Ярослав Железняк.
За його словами, згідно з документом, нового голову БЕБ обирає комісія з шести членів, де половина – міжнародні експерти з правом вирішального голосу. Переатестацію проводить комісія, в якій по шість осіб від новообраного директора БЕБ і від міжнародних партнерів, але за пропозицією українського бізнес-середовища. Крім того, протягом трьох наступних років працюватиме створена за такою самою схемою кадрова комісія.
“Гарантована незалежність директора БЕБ на рівні НАБУ/САП/НАЗК. І ще багато важливих змін про незалежність інституції. Завжди можна більше і краще, але загалом дуже ок”, – підсумував Железняк.
Міжнародний валютний фонд (МВФ) за підсумками четвертого перегляду програми розширеного фінансування EFF погіршив прогноз зростання реального валового внутрішнього продукту (ВВП) на цей рік із 3-4% до 2,5-3,5%, водночас поліпшивши прогноз інфляції на кінець року з 8,5% до 8%.
“Зараз ми спостерігаємо явні ознаки уповільнення темпів зростання через погіршення настроїв у зв’язку з розвитком воєнних дій, а також через перебої в подачі електроенергії”, – сказав глава місії Міжнародного валютного фонду (МВФ) в Україні Гевін Грей на прес-конференції в п’ятницю ввечері після виділення Україні траншу.
За його словами, ризики залишаються винятково високими, особливо через невизначеність, пов’язану з війною і зовнішнім фінансуванням.
Згідно з публікацією на сайті Фонду, на наступний рік очікування зростання української економіки погіршено до 5,5% з 6,5% зі збереженням оцінки інфляції 7%.
МВФ також знизив прогноз номінального ВВП України на цей рік до 7,49 трлн грн із 7,75 трлн грн у березневому огляді, а на наступний рік – до 8,74 трлн грн із 8,87 трлн грн.
Щодо структури ВВП МВФ дещо погіршив очікування щодо чистого експорту, водночас розраховує на більший внесок внутрішнього попиту, приватного споживання та інвестицій порівняно з березневим переглядом.
Фонд поліпшив прогноз інфляції на кінець цього року до 8% з 8,5%, зберігши свої очікування щодо її сповільнення до 7%, 5,5% і 5% у 2025-2027 рр., однак знизив очікування зростання реальних доходів у поточному та наступному році: відповідно на 1,2 п.п. – до 8,6% і на 1 п.п. – до 6,8%.
Також за підсумками четвертого перегляду незначно погіршено оцінку безробіття: до 14,8% з 14,5% цього року і до 14,3% замість 13,8% наступного.
Щодо бюджету, то МВФ збільшив оцінку його дефіциту (без урахування грантів) – до 20,9% ВВП з 20,2% ВВП на цей рік, до 10,4% ВВП з 10,3% ВВП на 2025.
Згідно з документом, поліпшено очікування щодо зовнішнього фінансування до 12,1% ВВП з 11,8% ВВП і внутрішнього фінансування до 2,1% ВВП з 2% ВВП, яке мають забезпечити банки, тоді як оцінка зовнішнього фінансування на наступний рік залишилася на рівні 6,5% ВВП, внутрішнього – 0,9% ВВП зі зниженням участі банків до 0,5% ВВП.
Як повідомлялося, минулого року українська економіка, за даними Держстату, зросла на 5,3% після падіння на 28,8% роком раніше, а в першому кварталі цього року зростання становило 6,5%.
НБУ 25 квітня цього року погіршив прогноз зростання ВВП країни цього року з 3,6% до 3%.
Уряд під час затвердження проєкту держбюджету до другого читання на початку листопада 2023 року спрогнозував зростання економіки цього року на 4,6%, проте нещодавно в Мінфіні повідомили про його погіршення до 3,5%, а перша віцепрем’єрка Юлія Свириденко в середині червня в Берліні заявила, що прогноз погіршено до менш ніж 4%.
Міністерство фінансів і Національний банк України після досягнутої з МВФ угоди на рівні персоналу (SLA) щодо четвертого перегляду програми розширеного фінансування (EFF) очікують на її схвалення радою директорів Фонду і виділення п’ятого траншу за програмою $2,2 млрд найближчими тижнями.
«Раніше Україна в жодній програмі МВФ не доходила до четвертого перегляду. Сьогоднішні домовленості – це свідчення нашої відданості реформам і змінам для нашої країни (…)”, – прокоментував угоду прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
Міністр фінансів Сергій Марченко зазначив, що уряд продовжує працювати над упровадженням реформ і визначає пріоритетом підтримку економічної стабільності та відновлення України на шляху до вступу в ЄС. Він також подякував команді МВФ за ефективну та злагоджену співпрацю.
За інформацією Мінфіну, експерти Фонду акцентували на важливості реалізації Національної стратегії доходів та імплементації певних її положень.
«Нацстратегія є одним із структурних маяків за Програмою (EFF – ІФ-У), яка передбачає поетапне впровадження заходів, спрямованих як на реформування фіскальних органів, так і мобілізацію податкових надходжень, а також заходів, спрямованих на зміцнення довіри громадськості до податкової та митниці», – нагадали в міністерстві.
Зі свого боку в НБУ зазначили, що серед майбутніх пріоритетів співпраці з Фондом буде посилення банківського регулювання, нагляду, кредитної діяльності та інфраструктури ринків капіталу.
Крім цього, значна увага приділятиметься збільшенню рівня фінансової інклюзії, особливо на деокупованих територіях і в регіонах, близьких до активних бойових дій.
«Її низький рівень є стримувальним фактором для економічної активності, тому Національний банк зосередиться на діагностичній роботі із залученням експертів МВФ і Світового банку, щоб розробити ефективні заходи», – йдеться на сайті регулятора в п’ятницю ввечері.
НБУ готовий надалі пом’якшувати монетарну політику за умови збереження стійких інфляційних очікувань і привабливості гривневих інструментів, стійкості яких посприяє гнучкий обмінний курс, вважає регулятор.
«Подальше виважене та поетапне пом’якшення валютних обмежень відповідно до Стратегії має підтримати відновлення економіки, не створюючи ризиків для макрофінансової стабільності», – ідеться в повідомленні НБУ.
Як інформують у Нацбанку, експерти МВФ зазначили, що потреби в бюджетному фінансуванні у 2024 році залишаються дуже високими. З огляду на це, виконання бюджету має враховувати фінансові обмеження та необхідність відновлення фіскальної та боргової стійкості.
«Для забезпечення фіскальної стійкості Україні необхідно прискорити реалізацію податкових реформ та адміністрування доходів, передбачених Національною стратегією доходів», – наголошується в пресрелізі.
Серед пріоритетів виконання Програми регулятор відзначив посилення податкового та митного адміністрування, а також зміцнення довіри суспільства через антикорупційні реформи та заходи щодо належного захисту персональних даних платників податків.
Міжнародний валютний фонд (МВФ) уточнив прогноз зростання ВВП України у 2024 році в рамках Всесвітнього економічного прогнозу (WEO): він очікує його на рівні 3,2%, тоді під час третього перегляду програми розширеного фінансування EFF у березні оцінював його в межах 3-4%.
Згідно з публікацією на сайті Фонду у вівторок, прогноз економічного зростання на 2025 рік збережено на рівні 6,5%, що вище за показник 2023 року, який становив, за даними Держстату, 5,3%.
МВФ також очікує уповільнення середньорічної інфляції цьогоріч до 6,4% з 12,9% торік і невеликого її прискорення до 7,6% у 2025 році.
Прогноз дефіциту поточного рахунку України на цей і наступний рік збережено на тому самому рівні, що й під час третього перегляду програми EFF, – 5,7% ВВП і 8,2% ВВП після 5,5% ВВП минулого року.
Також Фонд підтвердив очікування зниження безробіття з 19,1% торік до 14,5% цього року до 14,5% цьогоріч і 13,8% – наступного.
МВФ вказав, що прогнозує прискорення зростання в зоні євро до 0,8% цього року і 1,5% наступного після 0,4% минулого, що було спричинено сильним впливом війни Росії проти України.
“Сильніше споживання домогосподарств, оскільки наслідки шоку цін на енергоносії слабшають, а зниження інфляції підтримує зростання реальних доходів, очікується, що це сприятиме відновленню економіки”, – зазначив Фонд, уточнивши, що оновлена оцінка на 0,1-0,2 відсоткових пункти (в.п.) гірша за попередню, зроблену в січні.
Загалом же, згідно з WEO, зростання світової економіки, яке у 2023 році становило, за оцінкою, 3,2%, продовжиться такими самими темпами у 2024 і 2025 роках. Прогноз на 2024 рік переглянутий у бік підвищення на 0,1 п.п. порівняно із січневою оцінкою.
“Ці темпи зростання є низькими за історичними мірками, що зумовлено як короткостроковими факторами, такими як збереження високої вартості запозичень і припиненням бюджетної підтримки, так і довгостроковими наслідками пандемії COVID-19 і вторгнення Росії в Україну, слабким зростанням продуктивності та посиленням геоекономічної фрагментації”, – зазначив МВФ.
Очікується, що загальний рівень глобальної інфляції знизиться із середньорічного значення в 6,8% у 2023 році до 5,9% у 2024 році та 4,5% у 2025 році, водночас країни з розвиненою економікою повернуться до своїх цільових показників інфляції раніше, ніж країни з ринком, що формується, і країни, що розвиваються.
У звіті також зазначається, що прогноз зростання світової економіки через п’ять років (на рівні 3,1%) є найнижчим за останні десятиліття. “Тривожною зміною є збільшення розриву між багатьма країнами з низьким доходом і рештою світу. Прогноз зростання економіки цих країн переглянуто в бік зниження, а прогноз інфляції підвищено”, – констатує Фонд.
Що ще гірше, наголошується у звіті, що порівняно з більшістю інших регіонів, оцінки довготривалої шкоди для країн, що розвиваються, з низьким доходом, зокрема низки великих країн, переглянуті в бік підвищення, вказуючи на те, що найбідніші країни, як і раніше, не можуть оговтатися після пандемії і кризи вартості життя.
Відносно слабкий середньостроковий прогноз його експерти пов’язують зі зниженням темпів зростання ВВП на душу населення, зумовленим, зокрема, структурними непорозуміннями, що перешкоджають переміщенню капіталу і робочої сили в продуктивні компанії. А погіршення перспектив зростання в Китаї та інших великих країнах з ринком, що формується, з огляду на їхню зростаючу частку у світовій економіці, негативно впливатиме на перспективи розвитку їхніх торговельних партнерів.
На думку МВФ, наразі ризики для перспектив розвитку світової економіки загалом збалансовані. “Щодо негативних чинників, нові стрибки цін, спричинені геополітичною напруженістю, зокрема внаслідок війни в Україні та конфлікту в Газі й Ізраїлі, можуть, поряд зі стійкістю базової інфляції за умови збереження жорстких умов на ринках праці, призвести до підвищення очікувань щодо відсоткових ставок і зниження цін на активи”, – зазначено у WEO.
Фонд додав, що геоекономічна фрагментація може посилитися, водночас підвищення бар’єрів для потоків товарів, капіталу та людей означатиме уповільнення економічного зростання внаслідок зниження пропозиції.
Водночас зазначається, що штучний інтелект і більш рішучі структурні реформи, ніж очікувалося, можуть стимулювати зростання продуктивності.
У міру того як світова економіка наближається до “м’якої посадки”, пріоритетне завдання для центральних банків у короткостроковій перспективі полягає в тому, щоб забезпечити плавне зниження інфляції, уникаючи як передчасного пом’якшення політики, так і надмірного зволікання, що приводить до відставання від цільових показників, вважають також у МВФ.
“Необхідна багатостороння співпраця для обмеження витрат і ризиків, пов’язаних із геоекономічною фрагментацією та зміною клімату, прискорення переходу до “зеленої” енергетики та полегшення реструктуризації боргу”, – підсумував Фонд.
Детальніше макроекономічні індикатори України та світу, ВВП основних країн та інші економічні теми розглядалися в одному з відео аналізі аналітичного центру Experts club – https://youtu.be/w5fF_GYyrIc?si=Ymo-FlMFNGfLLdK-
Підписатися на канал Experts club можна тут: https://www.youtube.com/@ExpertsClub
EXPERTS CLUB, URAKIN, зростання ВВП, МАКРОЭКОНОМИКА, МВФ, УКРАЇНА
Міжнародний валютний фонд (МВФ) за підсумками третього перегляду програми розширеного фінансування EFF України, як і раніше, вважає базовим сценарієм завершення активних бойових дій у 2024 році, водночас в оновленому негативному сценарії, де зберігається припущення щодо інтенсивнішої війни, що триватиме і 2025 року, Фонд дещо поліпшив макропрогноз.
“Якщо припустити, що шок почнеться в другому кварталі 2024 року, то 2024 року скорочення економіки сягне 4% порівняно зі зростанням у базовому сценарії в 3-4%. Очікується, що триваліша й інтенсивніша війна матиме істотний вплив на економічні настрої, темпи повернення мігрантів, потреби в бюджетних витратах і експортний потенціал”, – ідеться в матеріалах МВФ, опублікованих на його сайті.
За його оцінками, інфляція 2024 року в такому негативному сценарії також буде вищою – 10% порівняно з 8,5% у базовому сценарії.
Водночас у грудні минулого року, після другого перегляду програми, МВФ у негативному сценарії на 2024 рік очікував зниження ВВП на 5% за інфляції 11%.
Що стосується 2025 року, то прогноз зростання ВВП та інфляції на нього в негативному сценарії збережено на попередньому рівні – відповідно 0% і 8,5%, тоді як у базовому сценарії Фонд очікує зростання економіки на 6,5% за інфляції 7%.
Крім того, в оновленому негативному сценарії істотно поліпшено оцінку дефіциту торговельного балансу на цей рік – на $5,8 млрд, до $33,1 млрд ($28,7 млрд у базовому варіанті), відповідно резерви НБУ скоротяться до $34,4 млрд ($42,1 млрд у базовому варіанті), а не до $32,4 млрд, як це очікувалося в грудні.
Крім того, на 1,4 відсоткових пункти (п.п.) підвищено прогноз дефіциту держбюджету – до 17,6% ВВП (13,7% ВВП у базовому варіанті), а оцінку держборгу знижено на 5,5 п.п. – до 105,9% ВВП (94% у базовому варіанті).
“З огляду на резервні запаси, передбачається, що деякі заходи втручання дадуть змогу запобігти надмірній волатильності валютного курсу та перенесенню інфляції. На відміну від базового сценарію, у сценарії зниження інфляції знадобиться більше часу, щоб повернутися до цільового рівня”, – зазначається в матеріалах.
Згідно з ними, оцінку збільшення донорського фінансування порівняно з базовим сценарієм залишено незмінною – $140,6 млрд проти $121,8 млрд у базовому сценарії.
“Якщо серйозність потрясінь виведе країну за рамки знижувального сценарію, можуть знадобитися додаткові заходи, і у влади є зобов’язання і можливості для їх реалізації. Повторні потрясіння, що виходять за рамки сценарію зниження, можуть змусити владу вжити тимчасових нетрадиційних заходів”, – вказав також Фонд.
Залежно від розміру потреби у фінансуванні, на думку експертів МВФ, можуть знадобитися надзвичайні заходи, здатні додатково збільшити доходи (наприклад, податок солідарності у вигляді доповнення до податку на дохід фізосіб, та/або додатковий податок на предмети розкоші, або акцизи/збори), а також мобілізація внутрішнього облігаційного фінансування в іще більших масштабах, і монетарне фінансування в межах програмних параметрів. “Останнє може включати в себе, за необхідності, адміністративні заходи, що вимагають від банків тримати державні цінні папери у встановленому обсязі або з мінімальним періодом зберігання, можливо, диференціюючи банки залежно від індивідуальних умов ліквідності. Вторинні купівлі державних облігацій НБУ також можуть слугувати підмогою для первинного ринку”, – пояснив Фонд.
Крім того, вважає МФ, хоча можливості для посилення бюджетної політики обмежені, доведеться розглянути і їх, оскільки, зрештою, витрати за деякими категоріями залежать від припливу зовнішнього фінансування.
“Загалом, широкомасштабні обговорення з владою планів дій у надзвичайних ситуаціях під час Третього огляду ще раз підтверджують, що програма залишається надійною навіть у разі такого негативного сценарію. Політичні зобов’язання і послужний список влади, а також відновлені фінансові гарантії з боку міжнародних партнерів та очікуване полегшення боргового тягаря вселяють упевненість у тому, що навіть у цьому оновленому сценарії погіршення мети програми з підтримання макроекономічної та фінансової стабільності, відновлення боргової стійкості в майбутньому будуть досягнуті”, – підсумував Фонд, зазначивши, що влада готова вжити відповідні політичні заходи в разі потреби.
Уточнюється, що в бюджетно-податковій сфері основна частина коригування здійснюватиметься за рахунок податкових заходів, які можна ефективно і швидко реалізувати для збільшення доходів, а частина видатків має бути поставлена в залежність від наявного фінансування.
“Тимчасовий тиск на режим керованого плаваючого валютного курсу в рамках негативного сценарію може зажадати повторного введення деяких заходів валютного контролю, що використовувалися раніше під час війни”, – зазначив також МВФ.
У матеріалах наголошується, що ризики для обох прогнозів – як базового, так і негативного – залишаються винятково значними і продовжують розвиватися на тлі переважаючої невизначеності. До числа основних ризиків Фонд відніс ризики, пов’язані з серйозним дефіцитом зовнішнього фінансування та/або наслідками більш інтенсивної і тривалої війни. Пояснюється, що нестача або тривалі затримки донорського фінансування можуть зажадати від влади вжиття оперативних контрзаходів для подолання тиску ліквідності, що може послабити довіру і ще більше загальмувати зростання, а також стати потенційно дестабілізувальним фактором, якщо невизначеність триватиме занадто довго.
Тоді як у міру продовження війни потреби у витратах на оборону можуть значно зрости через мобілізацію та підвищену інтенсивність воєнних дій, що може негативно позначитися на довірі та призвести до виникнення дефіциту фінансування.
“У разі серйозних негативних потрясінь влада може вдатися до неоптимальних заходів (наприклад, накопичення бюджетних заборгованостей і скорочення соціальних витрат). Негативні настрої, які можуть виникнути у зв’язку з цим, можуть призвести до соціальних хвилювань”, – вказав ще один ризик МВФ.
Підкреслюється, що бюджет на 2025 рік повинен буде враховувати ризики, що тривають, і передбачати більшу самостійність України для задоволення пріоритетних витрат. “Хоча у вихідному сценарії очікується, що війна завершиться до кінця 2024 року, імовірно, збережуться суттєві потреби в обороні, відновленні, соціальному захисті та економічному розвитку. Водночас очікується, що зовнішня бюджетна підтримка, хоча й залишається значною, різко скоротиться. Таким чином, будуть потрібні додаткові зусилля зі збільшення доходів”, – зазначив Фонд.
Згідно з оновленою програмою, якщо 2023 року зовнішнє фінансування становило $42,5 млрд, а цьогоріч воно прогнозується на рівні $38,1 млрд, то наступного року очікується його скорочення до $22,9 млрд.
Раніше аналітичний центр Experts Club випустив ролик про те, як змінювалися ВВП країн останніми роками, докладніше відео аналіз доступний тут –
Україна близька до досягнення угоди з Міжнародним валютним фондом, щоб отримати наступну виплату в розмірі $900 млн із кредиту в $15,6 млрд, що стане стимулом для бюджету країни, зруйнованого війною, і вотумом довіри, оскільки допомога США залишається нестійкою, повідомляє в середу агентство Bloomberg.
За інформацією агентства, Україна розраховує досягти угоди зі співробітниками МВФ уже в четвер, за словами чиновників, обізнаних із перебігом переговорів, які попросили не називати їхніх імен, оскільки угоду ще не завершено. Угода має бути ратифікована виконавчою радою фонду, що майже завжди відбувається без проблем.
Група співробітників МВФ під керівництвом глави місії Гевіна Грея, яка оцінювала, чи виконала Україна умови для отримання кредиту, має завершити свою роботу і зробити заяву в четвер у Вашингтоні, повідомили чиновники. За словами одного з чиновників, після цього може знадобитися ще кілька днів на доопрацювання угоди на рівні персоналу, інформує Bloomberg.
Як повідомлялося раніше, місія МВФ і представники влади України провели у Варшаві та он-лайн переговори щодо третього перегляду програми розширеного фінансування EFF. Чотирирічна програма EFF була затверджена 31 березня 2023 року. Перший транш $2,7 млрд виділено на початку квітня, другий і третій у розмірі SDR664 млн (приблизно $881-890 млн за тодішнім курсом) – на початку липня і в середині грудня.
Плановий графік програми передбачає виділення Україні ще одного траншу наприкінці лютого 2024 року за підсумками третього перегляду, коли оцінюють виконання зобов’язань терміном на кінець грудня 2023 року. На 2024 рік передбачено ще три транші: SDR1,670 млрд ($2,226 млрд) у середині червня, потім по SDR835 млн ($1113 млн) на початку вересня і грудня. На 2025 рік заплановано два транші: по SDR684 млн ($912 млн) на початку березня і наприкінці серпня, після чого планують ще три останні транші по SDR966 млн ($1,288 млрд).
