Міжнародний валютний фонд (МВФ) уточнив прогноз зростання ВВП України у 2024 році в рамках Всесвітнього економічного прогнозу (WEO): він очікує його на рівні 3,2%, тоді під час третього перегляду програми розширеного фінансування EFF у березні оцінював його в межах 3-4%.
Згідно з публікацією на сайті Фонду у вівторок, прогноз економічного зростання на 2025 рік збережено на рівні 6,5%, що вище за показник 2023 року, який становив, за даними Держстату, 5,3%.
МВФ також очікує уповільнення середньорічної інфляції цьогоріч до 6,4% з 12,9% торік і невеликого її прискорення до 7,6% у 2025 році.
Прогноз дефіциту поточного рахунку України на цей і наступний рік збережено на тому самому рівні, що й під час третього перегляду програми EFF, – 5,7% ВВП і 8,2% ВВП після 5,5% ВВП минулого року.
Також Фонд підтвердив очікування зниження безробіття з 19,1% торік до 14,5% цього року до 14,5% цьогоріч і 13,8% – наступного.
МВФ вказав, що прогнозує прискорення зростання в зоні євро до 0,8% цього року і 1,5% наступного після 0,4% минулого, що було спричинено сильним впливом війни Росії проти України.
“Сильніше споживання домогосподарств, оскільки наслідки шоку цін на енергоносії слабшають, а зниження інфляції підтримує зростання реальних доходів, очікується, що це сприятиме відновленню економіки”, – зазначив Фонд, уточнивши, що оновлена оцінка на 0,1-0,2 відсоткових пункти (в.п.) гірша за попередню, зроблену в січні.
Загалом же, згідно з WEO, зростання світової економіки, яке у 2023 році становило, за оцінкою, 3,2%, продовжиться такими самими темпами у 2024 і 2025 роках. Прогноз на 2024 рік переглянутий у бік підвищення на 0,1 п.п. порівняно із січневою оцінкою.
“Ці темпи зростання є низькими за історичними мірками, що зумовлено як короткостроковими факторами, такими як збереження високої вартості запозичень і припиненням бюджетної підтримки, так і довгостроковими наслідками пандемії COVID-19 і вторгнення Росії в Україну, слабким зростанням продуктивності та посиленням геоекономічної фрагментації”, – зазначив МВФ.
Очікується, що загальний рівень глобальної інфляції знизиться із середньорічного значення в 6,8% у 2023 році до 5,9% у 2024 році та 4,5% у 2025 році, водночас країни з розвиненою економікою повернуться до своїх цільових показників інфляції раніше, ніж країни з ринком, що формується, і країни, що розвиваються.
У звіті також зазначається, що прогноз зростання світової економіки через п’ять років (на рівні 3,1%) є найнижчим за останні десятиліття. “Тривожною зміною є збільшення розриву між багатьма країнами з низьким доходом і рештою світу. Прогноз зростання економіки цих країн переглянуто в бік зниження, а прогноз інфляції підвищено”, – констатує Фонд.
Що ще гірше, наголошується у звіті, що порівняно з більшістю інших регіонів, оцінки довготривалої шкоди для країн, що розвиваються, з низьким доходом, зокрема низки великих країн, переглянуті в бік підвищення, вказуючи на те, що найбідніші країни, як і раніше, не можуть оговтатися після пандемії і кризи вартості життя.
Відносно слабкий середньостроковий прогноз його експерти пов’язують зі зниженням темпів зростання ВВП на душу населення, зумовленим, зокрема, структурними непорозуміннями, що перешкоджають переміщенню капіталу і робочої сили в продуктивні компанії. А погіршення перспектив зростання в Китаї та інших великих країнах з ринком, що формується, з огляду на їхню зростаючу частку у світовій економіці, негативно впливатиме на перспективи розвитку їхніх торговельних партнерів.
На думку МВФ, наразі ризики для перспектив розвитку світової економіки загалом збалансовані. “Щодо негативних чинників, нові стрибки цін, спричинені геополітичною напруженістю, зокрема внаслідок війни в Україні та конфлікту в Газі й Ізраїлі, можуть, поряд зі стійкістю базової інфляції за умови збереження жорстких умов на ринках праці, призвести до підвищення очікувань щодо відсоткових ставок і зниження цін на активи”, – зазначено у WEO.
Фонд додав, що геоекономічна фрагментація може посилитися, водночас підвищення бар’єрів для потоків товарів, капіталу та людей означатиме уповільнення економічного зростання внаслідок зниження пропозиції.
Водночас зазначається, що штучний інтелект і більш рішучі структурні реформи, ніж очікувалося, можуть стимулювати зростання продуктивності.
У міру того як світова економіка наближається до “м’якої посадки”, пріоритетне завдання для центральних банків у короткостроковій перспективі полягає в тому, щоб забезпечити плавне зниження інфляції, уникаючи як передчасного пом’якшення політики, так і надмірного зволікання, що приводить до відставання від цільових показників, вважають також у МВФ.
“Необхідна багатостороння співпраця для обмеження витрат і ризиків, пов’язаних із геоекономічною фрагментацією та зміною клімату, прискорення переходу до “зеленої” енергетики та полегшення реструктуризації боргу”, – підсумував Фонд.
Детальніше макроекономічні індикатори України та світу, ВВП основних країн та інші економічні теми розглядалися в одному з відео аналізі аналітичного центру Experts club – https://youtu.be/w5fF_GYyrIc?si=Ymo-FlMFNGfLLdK-
Підписатися на канал Experts club можна тут: https://www.youtube.com/@ExpertsClub
EXPERTS CLUB, URAKIN, зростання ВВП, МАКРОЭКОНОМИКА, МВФ, УКРАЇНА
Міжнародний валютний фонд (МВФ) за підсумками третього перегляду програми розширеного фінансування EFF України, як і раніше, вважає базовим сценарієм завершення активних бойових дій у 2024 році, водночас в оновленому негативному сценарії, де зберігається припущення щодо інтенсивнішої війни, що триватиме і 2025 року, Фонд дещо поліпшив макропрогноз.
“Якщо припустити, що шок почнеться в другому кварталі 2024 року, то 2024 року скорочення економіки сягне 4% порівняно зі зростанням у базовому сценарії в 3-4%. Очікується, що триваліша й інтенсивніша війна матиме істотний вплив на економічні настрої, темпи повернення мігрантів, потреби в бюджетних витратах і експортний потенціал”, – ідеться в матеріалах МВФ, опублікованих на його сайті.
За його оцінками, інфляція 2024 року в такому негативному сценарії також буде вищою – 10% порівняно з 8,5% у базовому сценарії.
Водночас у грудні минулого року, після другого перегляду програми, МВФ у негативному сценарії на 2024 рік очікував зниження ВВП на 5% за інфляції 11%.
Що стосується 2025 року, то прогноз зростання ВВП та інфляції на нього в негативному сценарії збережено на попередньому рівні – відповідно 0% і 8,5%, тоді як у базовому сценарії Фонд очікує зростання економіки на 6,5% за інфляції 7%.
Крім того, в оновленому негативному сценарії істотно поліпшено оцінку дефіциту торговельного балансу на цей рік – на $5,8 млрд, до $33,1 млрд ($28,7 млрд у базовому варіанті), відповідно резерви НБУ скоротяться до $34,4 млрд ($42,1 млрд у базовому варіанті), а не до $32,4 млрд, як це очікувалося в грудні.
Крім того, на 1,4 відсоткових пункти (п.п.) підвищено прогноз дефіциту держбюджету – до 17,6% ВВП (13,7% ВВП у базовому варіанті), а оцінку держборгу знижено на 5,5 п.п. – до 105,9% ВВП (94% у базовому варіанті).
“З огляду на резервні запаси, передбачається, що деякі заходи втручання дадуть змогу запобігти надмірній волатильності валютного курсу та перенесенню інфляції. На відміну від базового сценарію, у сценарії зниження інфляції знадобиться більше часу, щоб повернутися до цільового рівня”, – зазначається в матеріалах.
Згідно з ними, оцінку збільшення донорського фінансування порівняно з базовим сценарієм залишено незмінною – $140,6 млрд проти $121,8 млрд у базовому сценарії.
“Якщо серйозність потрясінь виведе країну за рамки знижувального сценарію, можуть знадобитися додаткові заходи, і у влади є зобов’язання і можливості для їх реалізації. Повторні потрясіння, що виходять за рамки сценарію зниження, можуть змусити владу вжити тимчасових нетрадиційних заходів”, – вказав також Фонд.
Залежно від розміру потреби у фінансуванні, на думку експертів МВФ, можуть знадобитися надзвичайні заходи, здатні додатково збільшити доходи (наприклад, податок солідарності у вигляді доповнення до податку на дохід фізосіб, та/або додатковий податок на предмети розкоші, або акцизи/збори), а також мобілізація внутрішнього облігаційного фінансування в іще більших масштабах, і монетарне фінансування в межах програмних параметрів. “Останнє може включати в себе, за необхідності, адміністративні заходи, що вимагають від банків тримати державні цінні папери у встановленому обсязі або з мінімальним періодом зберігання, можливо, диференціюючи банки залежно від індивідуальних умов ліквідності. Вторинні купівлі державних облігацій НБУ також можуть слугувати підмогою для первинного ринку”, – пояснив Фонд.
Крім того, вважає МФ, хоча можливості для посилення бюджетної політики обмежені, доведеться розглянути і їх, оскільки, зрештою, витрати за деякими категоріями залежать від припливу зовнішнього фінансування.
“Загалом, широкомасштабні обговорення з владою планів дій у надзвичайних ситуаціях під час Третього огляду ще раз підтверджують, що програма залишається надійною навіть у разі такого негативного сценарію. Політичні зобов’язання і послужний список влади, а також відновлені фінансові гарантії з боку міжнародних партнерів та очікуване полегшення боргового тягаря вселяють упевненість у тому, що навіть у цьому оновленому сценарії погіршення мети програми з підтримання макроекономічної та фінансової стабільності, відновлення боргової стійкості в майбутньому будуть досягнуті”, – підсумував Фонд, зазначивши, що влада готова вжити відповідні політичні заходи в разі потреби.
Уточнюється, що в бюджетно-податковій сфері основна частина коригування здійснюватиметься за рахунок податкових заходів, які можна ефективно і швидко реалізувати для збільшення доходів, а частина видатків має бути поставлена в залежність від наявного фінансування.
“Тимчасовий тиск на режим керованого плаваючого валютного курсу в рамках негативного сценарію може зажадати повторного введення деяких заходів валютного контролю, що використовувалися раніше під час війни”, – зазначив також МВФ.
У матеріалах наголошується, що ризики для обох прогнозів – як базового, так і негативного – залишаються винятково значними і продовжують розвиватися на тлі переважаючої невизначеності. До числа основних ризиків Фонд відніс ризики, пов’язані з серйозним дефіцитом зовнішнього фінансування та/або наслідками більш інтенсивної і тривалої війни. Пояснюється, що нестача або тривалі затримки донорського фінансування можуть зажадати від влади вжиття оперативних контрзаходів для подолання тиску ліквідності, що може послабити довіру і ще більше загальмувати зростання, а також стати потенційно дестабілізувальним фактором, якщо невизначеність триватиме занадто довго.
Тоді як у міру продовження війни потреби у витратах на оборону можуть значно зрости через мобілізацію та підвищену інтенсивність воєнних дій, що може негативно позначитися на довірі та призвести до виникнення дефіциту фінансування.
“У разі серйозних негативних потрясінь влада може вдатися до неоптимальних заходів (наприклад, накопичення бюджетних заборгованостей і скорочення соціальних витрат). Негативні настрої, які можуть виникнути у зв’язку з цим, можуть призвести до соціальних хвилювань”, – вказав ще один ризик МВФ.
Підкреслюється, що бюджет на 2025 рік повинен буде враховувати ризики, що тривають, і передбачати більшу самостійність України для задоволення пріоритетних витрат. “Хоча у вихідному сценарії очікується, що війна завершиться до кінця 2024 року, імовірно, збережуться суттєві потреби в обороні, відновленні, соціальному захисті та економічному розвитку. Водночас очікується, що зовнішня бюджетна підтримка, хоча й залишається значною, різко скоротиться. Таким чином, будуть потрібні додаткові зусилля зі збільшення доходів”, – зазначив Фонд.
Згідно з оновленою програмою, якщо 2023 року зовнішнє фінансування становило $42,5 млрд, а цьогоріч воно прогнозується на рівні $38,1 млрд, то наступного року очікується його скорочення до $22,9 млрд.
Раніше аналітичний центр Experts Club випустив ролик про те, як змінювалися ВВП країн останніми роками, докладніше відео аналіз доступний тут –
Україна близька до досягнення угоди з Міжнародним валютним фондом, щоб отримати наступну виплату в розмірі $900 млн із кредиту в $15,6 млрд, що стане стимулом для бюджету країни, зруйнованого війною, і вотумом довіри, оскільки допомога США залишається нестійкою, повідомляє в середу агентство Bloomberg.
За інформацією агентства, Україна розраховує досягти угоди зі співробітниками МВФ уже в четвер, за словами чиновників, обізнаних із перебігом переговорів, які попросили не називати їхніх імен, оскільки угоду ще не завершено. Угода має бути ратифікована виконавчою радою фонду, що майже завжди відбувається без проблем.
Група співробітників МВФ під керівництвом глави місії Гевіна Грея, яка оцінювала, чи виконала Україна умови для отримання кредиту, має завершити свою роботу і зробити заяву в четвер у Вашингтоні, повідомили чиновники. За словами одного з чиновників, після цього може знадобитися ще кілька днів на доопрацювання угоди на рівні персоналу, інформує Bloomberg.
Як повідомлялося раніше, місія МВФ і представники влади України провели у Варшаві та он-лайн переговори щодо третього перегляду програми розширеного фінансування EFF. Чотирирічна програма EFF була затверджена 31 березня 2023 року. Перший транш $2,7 млрд виділено на початку квітня, другий і третій у розмірі SDR664 млн (приблизно $881-890 млн за тодішнім курсом) – на початку липня і в середині грудня.
Плановий графік програми передбачає виділення Україні ще одного траншу наприкінці лютого 2024 року за підсумками третього перегляду, коли оцінюють виконання зобов’язань терміном на кінець грудня 2023 року. На 2024 рік передбачено ще три транші: SDR1,670 млрд ($2,226 млрд) у середині червня, потім по SDR835 млн ($1113 млн) на початку вересня і грудня. На 2025 рік заплановано два транші: по SDR684 млн ($912 млн) на початку березня і наприкінці серпня, після чого планують ще три останні транші по SDR966 млн ($1,288 млрд).
Міжнародний валютний фонд (МВФ) підтримує рішення Національного банку України з 3 жовтня перейти від режиму фіксованого курсу гривні до режиму його керованої гнучкості та вважає, що це ще більше підтримає стійкість економіки і валютного ринку, заявив заступник голови місії МВФ в Україні Натан Епштейн (Natan Epstein).
“Здатність керувати обмінним курсом таким чином, щоб мінімізувати коливання, здалася нам важливим кроком уперед”, – сказав він на брифінгу в Києві в середу.
Епштейн нагадав, що в рамках програми НБУ наприкінці червня затвердив підтриману Фондом стратегію нормалізації своєї грошово-кредитної політики та валютної політики, що передбачає послаблення валютного контролю, а також поступове підвищення гнучкості обмінного курсу та, зрештою, повернення його до системи таргетування інфляції.
На думку заступника голови місії, необхідні для відмови від фіксованого курсу умови було виконано, насамперед, зниження інфляції, сильнішу позицію міжнародних резервів і стабільність на валютному ринку.
Загалом Епштейн відзначив довіру, яку вдалося завоювати Нацбанку в управлінні грошово-кредитною та валютною політикою під час війни.
Представники МВФ також висловили задоволення наявним діалогом між НБУ та Міністерством фінансів і його результатами, які не ставлять під сумнів незалежність центрального банку.
Верховна Рада в четвер підтримала в другому читанні та в цілому законопроєкт №9346-1 із правками до Бюджетного кодексу України про забезпечення передбачуваності бюджетної політики та посилення боргової стійкості, повідомила голова бюджетного комітету парламенту Роксолана Підласа.
За її словами, ухвалення закону дострокове означає виконання нового структурного маяка (№10) за програмою розширеного фінансування EFF із Міжнародним валютним фондом, а також запуск виконання маяка №12 – перегляд Середньострокової стратегії управління боргом із граничним терміном її публікації до кінця вересня цього року.
Підласа уточнила, що ухвалений закон наказує подавати до кожного законопроєкту про внесення змін до держбюджету експертний висновок Мінфіну і розглядати такі законопроєкти в Раді за наявності висновків Мінфіну щодо їхньої підтримки.
Крім того, він відновлює визначені статтею 52 Бюджетного кодексу більш жорсткі умови внесення змін до закону про державний бюджет, залишивши винятком в умовах воєнного стану перегляд видатків сектору безпеки та оборони, зазначила депутатка.
Ще однією нормою ухваленого закону є відновлення з 1 січня 2024 року середньострокового бюджетного планування через складання Бюджетної декларації, яке було зупинено в березні минулого року у зв’язку з повномасштабним вторгненням РФ, вказала Підласа.
Вона додала, що закон обмежує у 2023-2028 роках обсяг державних гарантій, що надаються за рішеннями Кабінету міністрів, 3% планових доходів загального фонду держбюджету, а граничний обсяг держгарантій, що надаються на підставі міжнародних договорів, визначатиметься законом про держбюджет.
Насамкінець документ доручає відновити цього року розробку Стратегії управління державним боргом на 2024-2026 роки, також зупинену через повномасштабне вторгнення, передбачивши її подання Мінфіном на розгляд уряду до 25 жовтня 2023 року і затвердження урядом у місячний строк із дня ухвалення закону про державний бюджет на 2024 рік.
Частка держави в банківській системі України вже дуже велика, проти її збільшення виступає Міжнародний валютний фонд, заявив заступник міністра економіки Сергій Соболєв на презентації проєкту Transparency International Ukraine та “Української правди” – онлайн-платформи “Як конфіскувати російські активи в Україні?” цього тижня в Києві.
“МВФ дуже проти збільшення цієї частки – навіть принципово, навіть на 0,5% – є такі дискусії, що це заважає приватному банківському бізнесу розвиватися: просто тому, що така динаміка, конкурувати з державою складніше, бо держава всюди”, – сказав Соболєв.
Він зазначив, що за банківський сектор у країні відповідає Національний банк України, однак за конкуренцію і зростання приватного ринку – Мінекономіки.
“Черги людей, які хочуть купити ці (націоналізовані) банки зараз немає, але попит на банківські активи існує. Тому необхідний якийсь механізм, який дозволяє швидко повертати ці банки назад, у приватний ринок. Частками чи загалом – не так важливо”, – вважає заступник міністра економіки.
За його відчуттями, Сенс-Банк (раніше – Альфа-Банк) – це не останній банк, який може бути націоналізований.
“У нас є російська власність або власність осіб, які допомагають Росії вести агресивну війну, і в інших банках. І це наше спільне завдання як побудувати так процес, щоб вони швидко поверталися назад у бізнес і не затримувалися в державі”, – заявив Соболєв.
Перша заступниця голови Нацбанку Катерина Рожкова в інтерв’ю “Економічній правді” цього тижня зазначила, кажучи про перспективи націоналізації Сенс-Банку, що НБУ виступає за скорочення частки держави в банківському секторі, “однак питання фінансової стабільності важливіше”.
Вона підтвердила, що потенційний покупець Сенс-Банку тричі в травні та червні надсилав документи до НБУ, однак вони містять недоліки. “Але навіть якби недоліків не було, не можна дати згоду на таку операцію, оскільки тоді ми будемо також учасниками механізму обходу санкцій”, – підкреслила Рожкова.
Вона зазначила, що НБУ виконуватиме закон про націоналізацію Сенс-Банку, коли буде до цього готовий.
Перша заступниця голови Нацбанку також заявила, що регулятор, як і раніше, є противником виходу на банківський ринок “Укрпошти”.
“По-перше, ми вважаємо, що кожен повинен займатися своєю справою, зокрема, “Укрпошта”. По-друге, частка держави в банківському секторі вже перевищує 50%. Її збільшення суперечить здоровому глузду”, – аргументувала Рожкова. Вона додала, що таке збільшення “абсолютно суперечить зобов’язанням і домовленостям із міжнародними партнерами, “для них це “червона лінія”.
За словами Рожкової, єдиним претендентом на передачу “Укрпошті” сьогодні є PINBank російського олігарха Євгена Гінєра, щодо якого Вищий антикорупційний суд ухвалив рішення про стягнення на користь держави. Однак, як вважає перша заступниця голови НБУ, PINBank не є системно важливим і може бути ліквідований без негативних наслідків для економіки. “Майно банку можна продати, а кошти віднести на користь держави. Це оптимальний шлях”, – сказала вона.
Нині чотири держбанки – Приват, Ощад, Укрексім і Укргаз – входять до п’ятірки найбільших на ринку за розміром активів. Сукупна їхня частка за активами становила на кінець квітня 52,9%, а в абсолютному вираженні – 1,511 трлн грн.
Крім того, найближчим часом може бути націоналізовано Сенс Банк (раніше Альфа-Банк), що входить до числа системних, з часткою активів 3,4%. Ухвалений восени закон, що допускав його націоналізацію, не спрацював, оскільки банк зберігає фінансову стійкість. Тому наприкінці травня було ухвалено новий закон, який дозволяє таку націоналізацію через накладення санкцій на його акціонерів. Кінцеві бенефіціари банку Михайло Фрідман – 32,8632%, Петро Авен – 12,4018% і Андрій Косогов – 40,9614% були під санкціями і раніше, а прямі акціонери банку ABH Holdings SA і ABH Ukraine Limited занесені до санкційного списку тільки цього тижня.
Зі свого боку ABH Holdings заявляє, що досяг домовленості про продаж за $1 пакета в розмірі 75,6% акцій Сенс Банку міжнародному інвестору, і вважає збереження банку в приватній власності найкращим варіантом, а в разі націоналізації погрожує Україні судом.
Джерело: https://www.facebook.com/TransparencyInternationalUkraine/videos/1235114310511662,
