Доля государства в банковской системе Украины уже очень большая, против ее увеличения выступает Международный валютный фонд, заявил заместитель министра экономики Сергей Соболев на презентации проекта Transparency International Ukraine и “Украинской правды” – онлайн-платформы “Как конфисковать российские активы в Украине?” на этой неделе в Киеве.
“МВФ очень против увеличения этой доли – даже принципиально, даже на 0,5% – есть такие дискуссии, что это мешает частному банковскому бизнесу развиваться: просто потому, что такая динамика, конкурировать с государством сложнее, потому что государство везде”, – сказал Соболев.
Он отметил, что за банковский сектор в стране отвечает Национальный банк Украины, однако за конкуренцию и рост частного рынка – Минэкономики.
“Очереди людей, которые хотят купить эти (национализированные) банки сейчас нет, но спрос на банковские активы существует. Поэтому необходим какой-то механизм, который позволяет быстро возвращать эти банки назад, в частный рынок. Долями или в целом – не так важно”, – считает замминистра экономики.
По его ощущениям, Сенс-Банк (ранее – Альфа-Банк) – это не последний банк, который может быть национализирован.
“У нас есть российская собственность или собственность лиц, которые помогают России вести агрессивную войну, и в других банках. И это наше совместное задание как построить так процесс, чтобы они быстро возвращались назад в бизнес и не задерживались в государстве”, – заявил Соболев.
Первая замглавы Нацбанка Екатерина Рожкова в интервью “Экономической правде” на этой неделе отметила, говоря о перспективах национализации Сенс-Банка, что НБУ выступает за сокращение доли государства в банковском секторе, “однако вопрос финансовой стабильности важнее”.
Она подтвердила, что потенциальный покупатель Сенс-Банка трижды в мае и июне присылал документы в НБУ, однако они содержат недостатки. “Но даже если бы недостатков не было, нельзя дать согласие на такую операцию, поскольку тогда мы будем также участниками механизма обхода санкций”, – подчеркнула Рожкова.
Она указала, что НБУ будет выполнять закон о национализации Сенс-Банка, когда будет к этому готов.
Первая замглавы Нацбанка также заявила, что регулятор по-преднему является противником выхода на банковский рынок “Укрпочты”.
“Во-первых, мы считаем, что каждый должен заниматься своим делом, в частности, “Укрпочта”. Во-вторых, доля государства в банковском секторе уже превышает 50%. Ее увеличение противоречит здравому смыслу”, – аргументировала Рожкова. Она добавила, что такое увеличение “абсолютно противоречит обязательствам и договоренностям с международными партнерами, “для них это “красная линия”.
По словам Рожковой, единственным претендентом на передачу “Укрпоште” сегодня является PINBank российского олигарха Евгению Гинеру, в отношении которого Высший антикоррупционный суд принял решение о взысканы в пользу государства. Однако, как считает первая замглавы НБУ, PINBank не является системно важным и может быть ликвидирован без негативных последствий для экономики. “Имущество банка можно продать, а средства отнести в пользу государства. Это оптимальный путь”, – сказала она.
В настоящее время четыре госбанка – Приват, Ощад, Укрэксим и Укргаз – входят в пятерку крупнейших на рынке по размеру активов. Совокупная их доля по активам составляла на конец апреля 52,9%, а в абсолютном выражении – 1,511 трлн грн.
Помимо того в ближайшее время может быть национализирован входящий в число системных Сенс Банк (ранее Альфа-Банк) с долей активов 3,4%. Принятый осенью закон, допускавший его национализацию, не сработал, так как банк сохраняет финансовую устойчивость. Поэтому в конце мая был принят новый закон, который позволяет такую национализацию по причине наложения санкций на его акционеров. Конечные бенефициары банка Михаил Фридман – 32,8632%, Петр Авен – 12,4018% и Андрей Косогов – 40,9614% были под санкциями и ранее, а прямые акционеры банка ABH Holdings SA и ABH Ukraine Limited включены в санкционный список только на этой неделе.
В свою очередь ABH Holdings заявляет, что достиг договоренности о продаже за $1 пакета в размере 75,6% акций Сенс Банка международному инвестору, и считает сохранение банка в частной собственности наилучшим вариантом, а в случае национализации угрожает Украине судом.
Источник: https://www.facebook.com/TransparencyInternationalUkraine/videos/1235114310511662,
Рада виконавчих директорів Міжнародного валютного фонду (МВФ) завершила перший перегляд програми розширеного фінансування EFF для України і схвалила негайне виділення другого траншу 663,9 млн СПЗ (приблизно $890 млн), який буде спрямовано на підтримку бюджету.
“Офіційні органи домоглися значного прогресу у виконанні своїх зобов’язань у рамках EFF у складних умовах, виконавши всі застосовні кількісні критерії ефективності до кінця квітня і структурні контрольні показники до кінця червня, і зберігають високу прихильність програмі”, – наголошується в релізі фонду в четвер на його сайті. Водночас Фонд зазначив, що для забезпечення макроекономічної та фінансової стабільності в майбутній складний період необхідні стійка відповідальність та імпульс реформ.
“Це охоплює підтримання міцної бази податкових надходжень (зокрема, шляхом утримання від заходів, які можуть підірвати податкову базу), підтримку стійкої дезінфляції та стабільності обмінного курсу, підтримання здорового банківського сектору і просування найважливіших реформ управління та боротьби з корупцією, зокрема щодо декларування активів, фінмоніторингу та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП)”, – уточнюється в релізі.
МВФ додав, що також вкрай важливо, щоб зовнішнє фінансування бюджету і проєктів реконструкції тривало на пільгових умовах, сумісних із фінансовою і борговою стійкістю.
Вказується, що у сфері податково-бюджетної політики зусилля також мають бути зосереджені на розробці Національної стратегії доходів (НСД), яка закріпить таку необхідну мобілізацію доходів для підтримки реконструкції та соціальних витрат. “Відновлення правової бази для підготовки середньострокового бюджету, довіри до бюджету та управління боргом також має вирішальне значення в поєднанні із заходами щодо підвищення фінансової прозорості та зміцнення управління державними інвестиціями”, – зазначив Фонд.
Коментуючи стратегію фінансування і стійкість боргу, МВФ констатував, що зовнішня підтримка бюджету, як і раніше, становитиме основну частину бюджетного фінансування, хоча мобілізація внутрішнього фінансування поряд з відмовою від емісії, як і раніше, є важливою.
Фонд додав, що на додаток до взятого в березні 2023 року Групою кредиторів України (ГКУ) зобов’язання щодо реструктуризації частини офіційного боргу, за оцінкою персоналу Фонду, існує процес врегулювання зовнішньої комерційної заборгованості, який заслуговує на довіру. Говорячи про грошово-кредитну та валютну політику, МВФ наголосив, що програма спрямована на подальшу підтримку стійкої дезінфляції та стабільності обмінного курсу, зокрема й за рахунок підтримання адекватного рівня валютних резервів за умови розумного управління надлишком ліквідності воєнного часу.
“Щойно дозволять умови, програма підтримає перехід до гнучкішого обмінного курсу, подальше ослаблення валютного контролю та повернення до системи таргетування інфляції”, – зазначив Фонд без будь-якої конкретизації термінів.
У фінансовому секторі МВФ закликав зберігати пильність з огляду на те, що справжній стан банківської системи залишається незрозумілим, а ризики подальших потрясінь, включно з націоналізацією банків, зберігаються. За її словами, діагностика банків, реформа банківського нагляду, управління державними банками та планування на випадок непередбачених обставин залишаються високими пріоритетами.
Фонд також наголосила на важливості реформ у сфері управління та боротьби з корупцією, необхідних для швидкого відновлення рівня життя населення і прокладання шляху до вступу в ЄС, а також зміцнення суспільної довіри та довіри донорів, зокрема в післявоєнний період.
“Також буде важливо дотримуватися комплексної стратегії критично важливих видатків під час відновлення та реконструкції, зокрема на енергію та закупівлі”, – додав МВФ. Як повідомлялося, МВФ і Україна досягли домовленості на рівні персоналу (staff-level agreement) щодо оновленого комплексу економічної та фінансової політики в рамках першого перегляду 4-річної програми EFF на $15,6 млрд 30 травня.
Зазначалося, що всі кількісні критерії ефективності на кінець квітня і структурні контрольні показники на кінець травня було виконано, що підготувало ґрунт для розгляду радою директорів МВФ виділення Україні другого траншу за програмою EFF у розмірі близько $900 млн (SDR663,9 млн).
Програму було затверджено 31 березня цього року, а перший транш $2,7 млрд виділено і на початку квітня. Плановий графік програми передбачає виділення Україні після першого траншу трьох траншів по SDR664 млн (близько $900 млн) у середині червня і жовтня цього року та наприкінці лютого наступного року за результатами першого, другого і третього перегляду, коли оцінюють виконання зобов’язань терміном на кінець квітня, червня і грудня цього року відповідно.
Рада директорів Міжнародного валютного фонду (МВФ) у п’ятницю затвердила виділення чотирирічної програми розширеного фінансування EFF на SDR11,6 млрд ($15,6 млрд) у межах загального пакету підтримки для України в розмірі $115 млрд, ідеться в повідомленні Фонду.
“Програма України (на 2023-2027 рр.), підтримувана EFF, спрямована на те, щоб закріпити політику утримання фіскальної, зовнішньої, цінової та фінансової стабільності і підтримати відновлення економіки, одночасно покращуючи управління і зміцнюючи інститути для сприяння довгостроковому зростанню в контексті післявоєнного відновлення і шляху України до ЄС”, – зазначив МВФ.
Фонд уточнив, що рішення ради директорів дозволяє негайно виділити близько SDR2 млрд (або $2,7 млрд).
Глава місії МВФ Гевін Грей уточнив журналістам, що перший перегляд програми очікується в червні-липні цього року, другий – до кінця жовтня, можливо, на початку листопада, а з 2024 року буде щоквартальним.
Згідно з релізом, очікується, що схвалення EFF залучить великомасштабне пільгове фінансування від міжнародних донорів і партнерів України, щоб допомогти розв’язати проблему платіжного балансу України, досягти середньострокової зовнішньої життєздатності та відновити стійкість боргу на перспективній основі як у базовому, так і в негативному сценарії.
МВФ зазначає, що з огляду на винятково високу невизначеність, з якою зіткнулася Україна, програма EFF передбачає двоетапний підхід. На першому етапі програми, запланованому на 2023-2024 роки, основна увага приділятиметься трьом цілям. Серед них, зокрема, зміцнення бюджету на 2023 рік і підтримка мобілізації доходів, зокрема за рахунок недопущення нових заходів, які можуть підірвати податкові надходження.
Крім того, йдеться про стійку дезінфляцію та стабільність обмінного курсу, зокрема завдяки підтримці достатніх валютних резервів, а також про сприяння довгостроковій фінансовій стабільності, зокрема через підготовку глибшої оцінки стану банківського сектору та подальше зміцнення незалежності центрального банку.
“Незалежні та ефективні інституції по боротьбі з корупцією допоможуть знизити корупційні ризики під час воєнного стану і зміцнити суспільну довіру та довіру донорів до майбутньої реконструкції”, – додає Фонд.
Він також зазначив, що в рамках програми на першому етапі будуть захищені соціальні витрати.
“Другий етап програми змістить акцент на більш амбітні структурні реформи для зміцнення макроекономічної стабільності, підтримки раннього повоєнного відновлення, а також підвищення стійкості та більш високих темпів довгострокового зростання, зокрема й у контексті цілей вступу України до ЄС”, – зазначив МВФ.
Згідно з релізом, очікується, що Україна повернеться до довоєнних засад політики, головним чином до гнучкого обмінного курсу та таргетування інфляції, одночасно підвищуючи продуктивність і конкурентоспроможність, зміцнюючи інституції та усуваючи вразливості фінансового й енергетичного секторів.
Крім того, податково-бюджетну політику буде зосереджено на найважливіших структурних реформах для гарантування середньострокових доходів за рахунок реалізації національної стратегії доходів поряд із поліпшенням управління держфінансами та впровадженням реформ управління держінвестиціями для підтримки післявоєнного відновлення.
“Ризики для програми EFF виключно високі. Успіх програми залежить від розміру, складу та термінів зовнішнього фінансування на пільгових умовах, щоб допомогти закрити дефіцит бюджету та зовнішнього фінансування і відновити стійкість боргу на перспективній основі відповідно до базового та негативного сценаріїв”, – зазначила перший заступник директора-розпорядника Гіта Гопінат.
Глава місії МВФ Гевін Грей уточнив, що крім $15,6 млрд Фонду, пакет підтримки передбачає $80 млрд від багатосторонніх і двосторонніх донорів, з яких $20 млрд у вигляді грантів і $60 млрд у вигляді пільгових кредитів, а також ще $20 млрд у вигляді відтермінування виплат за зовнішнім боргом.
За його словами, базовий сценарій передбачає завершення (англ. winding down – згортання) війни в середині 2024 року, тоді як негативний – до кінця 2025 року зі збільшенням потреб у фінансуванні до $240 млрд.
Водночас представник МВФ наголосив, що на цей рахунок у програмі передбачено додаткові гарантії з боку низки акціонерів Фонду, як привілейованих кредиторів, зокрема країн G7, Бельгії, Литви, Нідерландів, Польщі, Словаччини та Іспанії.
Відновлення зобов’язання для чиновників подавати декларації про майно і доходи найближчими місяцями є однією з умов програми розширеного фінансування EFF на $15,6 млрд, затвердженої Міжнародним валютним фондом (МВФ) для України в п’ятницю, повідомив глава місії Фонду Гевін Грей.
“У рамках програми влада віддана цілеспрямованому відновленню декларацій про активи навіть за нинішніх обставин. Ми розглядаємо це як важливий захід…”, – сказав він на брифінгу в п’ятницю.
Грей уточнив, що МВФ працюватиме з владою над цим питанням, щоб до першого перегляду програми в червні-липні цього року його вирішити.
Як повідомлялося, у лютому поточного року посли країн “Великої сімки” в Україні висловили сподівання на швидке відновлення Верховною Радою призупиненої на час воєнного стану системи електронного декларування майна та доходів чиновників, що “дасть змогу запобігти корупції та зміцнить довіру громадян до влади”.
Голова Національного агентства з протидії корупції (НАЗК) Олександр Новіков у середині березня заявив, що розраховує на відновлення декларування в найближчі два місяці, але вважає, що публічна частина реєстру декларацій має залишатися прихованою до кінця війни.
За його словами, всі органи державної влади мають доступ до даних реєстру декларацій і даних, необхідних їм для виконання посадових обов’язків.
Декларації за 2022 рік подали близько 6% декларантів. За 2021 рік – до 50%, зокрема двоє заступників керівника Офісу президента, міністр освіти і науки, міністр оборони, 28 народних депутатів, п’ять керівників обласних військових адміністрацій та 163 судді.
Рада директорів Міжнародного валютного фонду (МВФ) на засіданні в п’ятницю задовольнила запит України на відкриття нової чотирирічної програми розширеного фінансування EFF на загальну суму SDR11,6 млрд ($15,6 млрд), повідомило агентству “Інтерфакс-Україна” інформоване джерело.
За його словами, офіційне повідомлення Фонду очікується найближчим часом у п’ятницю.
Згідно з порядком денним, опублікованим раніше на сайті Фонду, рада директорів також підбила підсумки відкритої в грудні Моніторингової програми для України із залученням ради директорів (PMB).
Як повідомлялося, МВФ 21 березня повідомив про досягнення домовленості на рівні персоналу (staff-level agreement, SLA) про нову чотирирічну програму EFF для України на загальну суму SDR11,6 млрд (близько $15,6 млрд). Фонд уточнив, що остаточне рішення ради директорів очікують найближчими тижнями.
Кабінет міністрів 24 березня схвалив проєкт Листа про наміри уряду і Національного банку України до МВФ і проєкт Меморандуму про економічну та фінансову політику. На цьому етапі самі документи традиційно не публікуються.
Програму передбачалося розділити на два етапи. Перший націлений на утримання стабільності, розрахований на 12-18 місяців і заснований на PMB, тоді як другий етап, з великими структурними реформами, націлений на зростання і євроінтеграцію.
Переговорам про нову програму EFF передувала Моніторингова програма PMB. Україна в умовах неготовності МВФ одразу виділяти значне фінансування восени минулого року запросила її у Фонду на термін чотири місяці й отримала схвалення ради директорів 20 грудня.
17 лютого у Варшаві завершилася робота місії МВФ, за підсумками якої зроблено заяву про SLA щодо дострокового завершення програми PMB і переходу до підготовки нової розширеної програми, що передбачає фінансування.
Місія Міжнародного валютного фонду (МВФ) у середу розпочинає дискусії з представниками України про нову повноцінну програму підтримки, що передбачає фінансування з боку Фонду.
“Місія МВФ на чолі з Гевіном Греєм розпочинає сьогодні дискусії з представниками влади України щодо потенційної програми, яку буде підтримувати МВФ”, – зазначено в заяві постійного представника МВФ в Україні Ваграма Степаняна.
Раніше міністр фінансів України Сергій Марченко анонсував роботу місії МВФ з 8 по 15 березня у Варшаві.
“Там ми узгоджуватимемо і умови, і наповнення, і обсяги, і так далі. Наразі говорити конкретні деталі поки що зарано, тому що там є багато питань внутрішньої дискусії Фонду”, – сказав глава Мінфіну 1 березня.
“Думаю, знайдемо необхідні рішення, щоб, починаючи вже з квітня, у нас була повноцінна програма з Фондом”, – заявив Марченко.
За його словами, поки що йдеться про чотирирічну програму, завданням якої є провести необхідну корекцію політик, щоб Україна, яка сьогодні 50% бюджету витрачає на військові видатки, а інші 50% фінансують за рахунок допомоги партнерів, після війни вийшла на рівень “більш-менш” самозабезпечення.
“Фонд поки що не висуває непідйомних умов, які ми не можемо виконати. Йдеться про програмні, базові речі: забезпечення монетарної та фіскальної стабільності; зменшення рівня дефіциту бюджету та забезпечення прийнятного рівня навантаження на бюджет, а також хорошого держуправління і забезпечення найкращих корпоративних практик. І мова про програми антикорупційного характеру, які були традиційно частиною програм МВФ”, – пояснив очільник Мінфіну.
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль вказував, що розмір програми може становити $15 млрд, з яких цього року Україна хотіла б отримати $5 млрд.
Як повідомлялося, Україна в умовах неготовності МВФ відразу виділяти значне фінансування восени минулого року запросила у Фонду чотиримісячну Моніторингову програму за участю ради директорів (PMB), яку Фонд схвалив 20 грудня.
17 лютого у Варшаві завершилася робота місії МВФ, за підсумками якої було зроблено заяву про досягнення домовленості на рівні персоналу (SLA) щодо дострокового завершення цієї програми та переходу до підготовки нової розширеної програми, що передбачає фінансування.
Київ сподівається, що на зміну PMB вже на початку другого кварталу 2023 року прийде розрахована на кілька років програма розширеного фінансування EFF обсягом приблизно $15 млрд, яка може покрити розрив у покритті $38 млрд дефіциту держбюджету-2023, який наразі, за даними МВФ, складає близько $5-10 млрд.
