Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

За даними дослідження, частка українців із позитивним ставленням до Ізраїлю скоротилася до 35,6%

Ставлення українців до Ізраїлю у серпні 2026 року залишається переважно позитивним або нейтральним, однак порівняно з попередньою хвилею дослідження позитивні оцінки продовжили знижуватися. Позитивно до країни ставляться 35,6% респондентів, негативно — 21,9%, ще 39,7% займають нейтральну позицію, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.

За результатами серпневого опитування, повністю позитивно до Ізраїлю ставляться 10,4% українців, здебільшого позитивно — 25,2%. Нейтральну відповідь обрали 39,7% респондентів. Здебільшого негативне ставлення висловили 14,7%, повністю негативне — 7,2%, ще 2,7% не змогли визначитися.

Баланс позитивних і негативних оцінок становить плюс 13,7 відсоткового пункту. Це означає, що позитивне ставлення все ще переважає негативне, однак розрив між ними помітно скоротився. Серед країн Близького Сходу Ізраїль має більш поляризовану структуру оцінок, ніж Саудівська Аравія або Йорданія, де домінує нейтральне сприйняття.

У березні 2026 року позитивно до Ізраїлю ставилися 38,7% опитаних: 12,6% — повністю позитивно та 26,1% — здебільшого позитивно. Нейтральну позицію займали 38,2% респондентів, негативне ставлення висловлювали 19,8%, ще 3,3% не могли визначитися.

Таким чином, за п’ять місяців частка позитивних оцінок скоротилася на 3,1 в.п. — з 38,7% до 35,6%, тоді як негативних зросла на 2,1 в.п. — до 21,9%. Нейтральний сегмент збільшився на 1,5 в.п. Баланс позитивного та негативного ставлення відповідно знизився з плюс 18,9 до плюс 13,7 в.п.

Якщо порівнювати одразу три хвилі дослідження, тенденція є ще помітнішою. У серпні 2025 року позитивно Ізраїль оцінювали 44,7% респондентів, негативно — 13,7%; у березні 2026 року — відповідно 38,7% і 19,8%, а у серпні — 35,6% і 21,9%. Тобто за рік позитивний сегмент скоротився на 9,1 в.п., а негативний зріс на 8,2 в.п.

Засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club, кандидат економічних наук Максим Уракін раніше звертав увагу і на економічну складову українсько-ізраїльських відносин.

«За підсумками 2025 року двостороння торгівля України з Ізраїлем склала понад 353 млн доларів. Український експорт становив 132,4 млн доларів, тоді як імпорт ізраїльських товарів перевищив 221 млн доларів. Це призвело до від’ємного сальдо у розмірі близько 88,6 млн доларів. Такий дисбаланс свідчить про потребу у розширенні українського експорту та пошуку нових ніш на ізраїльському ринку», — наголошував Уракін.

Нова хвиля дослідження показує поступове зниження позитивного балансу ставлення до Ізраїлю, але не його перехід у негативну зону. Найбільшою окремою групою залишаються респонденти з нейтральною позицією, тоді як позитивних оцінок усе ще приблизно у 1,6 раза більше, ніж негативних.

Опитування проведено у серпні 2026 року методом онлайн-самозаповнення анкет у панелі SunFlowerSociology серед 800 громадян України віком від 18 років. Максимальна теоретична похибка для показників на рівні 50% становить ±3,5 в.п.

 

, , , , , , , ,

Баланс ставлення українців до Саудівської Аравії у серпні становив плюс 20 в.п. – Experts Club

Більшість українців у серпні 2026 року зберігають нейтральне ставлення до Саудівської Аравії — таку відповідь дали 57,5% респондентів. Позитивно країну оцінюють 29% опитаних, негативно — 9%. Порівняно з попередньою хвилею дослідження структура оцінок змінилася незначно, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.

За результатами серпневого опитування, повністю позитивно до Саудівської Аравії ставляться 5,5% українців, здебільшого позитивно — 23,5%. Нейтральну позицію займають 57,5% респондентів. Здебільшого негативно країну оцінюють 7%, повністю негативно — 2%, ще 4,5% не змогли визначитися.

Баланс позитивних і негативних оцінок становить плюс 20 відсоткових пунктів. Таким чином, позитивне ставлення більш ніж утричі переважає негативне, однак головною характеристикою сприйняття Саудівської Аравії залишається саме велика нейтральна група. У загальній картині ставлення українців до держав Близького Сходу Саудівська Аравія також належить до країн, щодо яких переважають нейтральні оцінки.

Порівняно з березнем 2026 року показники залишилися майже стабільними. У попередній хвилі повністю позитивно до Саудівської Аравії ставилися 8,4% респондентів, здебільшого позитивно — 19,6%, тобто сукупна частка позитивних відповідей становила 28%. Нейтральну позицію займали 58,7% опитаних, негативно країну оцінювали 8,2%, а ще 5,1% не могли визначитися.

Отже, за п’ять місяців частка позитивних оцінок збільшилася на 1 в.п. — з 28% до 29%, негативних — на 0,8 в.п., до 9%. Нейтральний сегмент скоротився на 1,2 в.п. Баланс позитивного та негативного ставлення практично не змінився: приблизно плюс 19,8 в.п. у березні та плюс 20 в.п. у серпні.

Водночас зміни відбулися всередині позитивного сегмента. Частка повністю позитивних оцінок знизилася з 8,4% до 5,5%, тоді як здебільшого позитивних зросла з 19,6% до 23,5%. Тобто загальна частка прихильних відповідей залишилася стабільною, але стала менш категоричною.

Засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club, кандидат економічних наук Максим Уракін, коментуючи результати дослідження та значну частку нейтрального ставлення до низки партнерів України, наголосив на необхідності активнішої публічної комунікації.

«Перша рекомендація — це регулярно показувати конкретні справи, конкретні дії, присутність тут фондів, посольств, команд, дипломатів у гуманітарній сфері, в науці. Друге — бути відкритими до питань, запитів від ЗМІ, від громадськості. Також потрібно використовувати нашу соціологію для того, щоб робити висновки й цементувати наші відносини, насамперед торговельні», — зазначив Уракін.

У випадку Саудівської Аравії результати двох хвиль показують високу стабільність громадських оцінок. Майже три п’ятих українців продовжують займати нейтральну позицію, тоді як позитивне ставлення стабільно переважає негативне приблизно на 20 відсоткових пунктів.

Опитування проведено у серпні 2026 року методом онлайн-самозаповнення анкет у панелі SunFlowerSociology серед 800 громадян України віком від 18 років. Попередня березнева хвиля також охоплювала 800 респондентів; вибірка була репрезентативною за віком, статтю та регіоном, максимальна теоретична похибка для показників на рівні 50% становила ±3,5 в.п.

, , , , , , , ,

Туреччина очолила рейтинг країн Близького Сходу за рівнем позитивного ставлення українців — Experts Club

Як повідомляє Experts Club, Туреччина має найвищий баланс позитивного та негативного ставлення українців серед представлених у дослідженні країн Близького Сходу — 44,9 відсоткового пункту. Понад половина опитаних — 52,3% — ставляться до країни позитивно. Водночас щодо Саудівської Аравії та Йорданії переважає нейтральне ставлення, а Ліван є єдиною країною цієї групи з негативним балансом. Про це свідчать результати третьої хвилі дослідження «Ставлення українців до країн світу», проведеного Active Group спільно з Experts Club, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.

До Туреччини позитивно ставляться 52,3% респондентів, нейтрально — 37,6%, негативно — 7,4%, ще 2,7% не змогли визначитися. Баланс позитивних і негативних оцінок становить 44,9 в.п. проти 49,4 в.п. у березні 2026 року та 44,3 в.п. у серпні 2025-го. Таким чином, після весняного зростання показник повернувся приблизно до рівня минулого року.

Ізраїль посідає друге місце серед представлених на слайді держав за часткою позитивних оцінок — 35,6%. Нейтрально до нього ставляться 39,7% опитаних, негативно — 21,9%, ще 2,7% не визначилися. Баланс становить 13,7 в.п. і продовжує знижуватися: у серпні 2025 року він дорівнював 31 в.п., а в березні 2026-го — 18,9 в.п.

Саудівську Аравію позитивно оцінюють 29% українців, тоді як більшість — 57,5% — займають нейтральну позицію. Частка негативних оцінок становить 9%, а баланс — плюс 20 в.п. проти 19,8 в.п. у березні. Порівняно із серпнем 2025 року, коли він становив 25,6 в.п., показник залишається нижчим.

Щодо Йорданії нейтральну позицію займають 65% респондентів — це найбільший показник у цій регіональній групі. Позитивно до країни ставляться 20,5% опитаних, негативно — 7,2%, ще 7,2% не визначилися. Баланс позитивних та негативних оцінок становить 13,3 в.п.

Найнижчий результат має Ліван. Позитивно країну оцінюють 12,9% українців, негативно — 22,1%, нейтрально — 57,3%. Баланс становить мінус 9,2 в.п. і поступово погіршується: з мінус 6,6 в.п. у серпні 2025 року до мінус 7,7 в.п. у березні та мінус 9,2 в.п. у серпні 2026-го.

Засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club Максим Уракін наголосив на значенні постійної комунікації іноземних держав з українською аудиторією.

«Перша рекомендація — регулярно показувати конкретні справи, конкретні дії. Друге — бути відкритими до питань, запитів від ЗМІ, від громадськості», — зазначив Уракін. Він також рекомендував дипломатичним представництвам системно інформувати українців про конкретні результати співпраці.

Директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній звернув увагу на необхідність поєднувати інформаційну присутність із практичним розвитком двосторонніх відносин.

«Слід краще розвивати не тільки загальну обізнаність. Насамперед потрібно працювати бізнес-асоціаціям, Міністерству економіки й Міністерству закордонних справ», — зазначив Позній.

На його думку, економічні та дипломатичні інституції мають активніше використовувати потенціал ринків, де Україна може розширювати співпрацю.

Загалом дослідження демонструє, що сприйняття країн Близького Сходу українцями суттєво відрізняється. Туреччина має виразно позитивний баланс, щодо Саудівської Аравії та Йорданії домінує нейтральність, оцінки Ізраїлю є більш поляризованими, а щодо Лівану негативні оцінки переважають позитивні.

Опитування проведене у серпні 2026 року методом самозаповнення онлайн-анкет у панелі SunFlowerSociology серед 800 громадян України віком від 18 років. За даними організаторів, вибірка репрезентативна за віком, статтю та регіоном, а максимальна теоретична статистична похибка становить 3,5%. Це третя хвиля дослідження після опитувань серпня 2025-го та березня 2026 року.

https://www.experts.news/posts/turechchyna-maye-nayvyshchyy-balans-pozytyvnoho-stavlennya-ukrayintsiv-sered-krayin-blyzkoho-skhodu-experts-club

 

, , , , , , , , ,

США рекомендували своїм громадянам покинути Ізраїль та інші країни Близького Сходу

Посольства США в Ізраїлі та низці інших країн Близького Сходу рекомендували американським громадянам розглянути можливість виїзду з регіону через ризик непередбачуваної ескалації та можливі перебої в авіасполученні.

«Через посилення напруженості на Близькому Сході ситуація у сфері безпеки залишається складною, при цьому зберігається ймовірність непередбаченої ескалації», — йдеться у попередженнях, опублікованих 1 серпня американськими дипломатичними представництвами.

Громадянам США, які вже перебувають у регіоні, рекомендується проявляти підвищену обережність і бути готовими до скасування авіарейсів, періодичного закриття повітряного простору та інших транспортних обмежень.

«Американцям у регіоні слід розглянути можливість виїзду або бути готовими виїхати у разі ескалації», — зазначається в повідомленні. Американцям, які перебувають за межами Близького Сходу, рекомендується серйозно переглянути плани поїздок до регіону або транзиту через нього.

Аналогічні попередження опублікували посольства та дипломатичні місії США в Ізраїлі, Єгипті, Йорданії, Лівані, Саудівській Аравії, Катарі, Бахрейні, Омані та Іраку. Дипломатичні представництва при цьому продовжують надавати звичайні консульські та візові послуги.

Посольство США в Йорданії додатково рекомендувало американцям не наближатися до військових баз у країні. У попередженні також зазначається, що Іран та групи, які його підтримують, можуть атакувати американські інтереси та об’єкти за кордоном.

Держдепартамент США ще 22 липня поширив глобальне попередження, закликавши американців дотримуватися підвищеної обережності через напруженість на Близькому Сході. Відомство тоді також попередило про можливе скасування рейсів, закриття повітряного простору та перебої в роботі аеропортів.

Тобто американська влада не оголошувала обов’язкову евакуацію всіх громадян з Ізраїлю та інших країн регіону. Йдеться про рекомендацію скористатися доступними комерційними маршрутами або заздалегідь підготувати план виїзду на випадок подальшого погіршення ситуації.

, , , ,

Brent піднімалася вище $95 за барель на тлі ризиків постачання

Ціни на нафту активно зростають у середу вдень, ціна на нафту сорту Brent під час торгів перевищила позначку в $95 за барель вперше з початку червня.

Ціна вересневих ф’ючерсів на сорт Brent на лондонській біржі ICE Futures станом на 13:31 піднялася на $2,83 (3,11%), до $93,84 за барель. Раніше під час сесії котирування досягали $95,47 за барель.

Ф’ючерси на нафту WTI з поставкою у вересні на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) на цей час зросли на $2,69 (3,19%) – до $87,03 за барель.

Обидві марки торгуються на максимумах за шість тижнів через побоювання щодо нових перебоїв у постачанні нафти з Близького Сходу.

США та Іран продовжують обмінюватися ударами, причому американські збройні сили атакують об’єкти в Ірані вже 11 ночей поспіль. Напередодні вночі американські військові атакували іранські портові міста Чабахар і Конарек, розташовані на узбережжі Оманської затоки, а також великий промисловий центр Тебріз.

Крім того, єменські хусити оголосили блокаду портів Саудівської Аравії та погрожують атакувати танкери з саудівською нафтою в Баб-ель-Мандебській протоці. Ця протока є ключовим пунктом одного з двох головних маршрутів, якими Саудівська Аравія експортує нафту до Азії; другий пролягає через Ормузьку протоку.

“Ми вважаємо, що ціна на нафту коливатиметься в діапазоні від $80 – 90 за барель залежно від новин, – зазначив голова Infrastructure Capital Management Джей Хетфілд. – Якщо Червоне море дійсно виявиться закритим, котирування підскочать вище $100 за барель, але цього ми наразі не спостерігаємо”.

Тим часом Американський інститут нафти (API) напередодні повідомив, що запаси в країні за минулий тиждень зросли на 2,6 млн барелів. Опитані Trading Economics аналітики очікували зниження на 1,5 млн барелів.

API отримує інформацію від операторів НПЗ, нафтосховищ і трубопроводів на добровільній основі. Дані Міністерства енергетики США щодо запасів нафти, які є більш важливими для ринку, будуть опубліковані в середу о 17:30 за к.ч.

, , , ,

Сербія знизила акцизи на паливо та вивільнила резерви дизеля на тлі зростання цін на нафту

Як повідомляє Сербський Економіст, економічне зростання Сербії у 2026 році може становити близько 2,75%, однак такий сценарій багато в чому залежить від подальшого розвитку кризи на Близькому Сході та її впливу на ціни на нафту й загальну інфляційну динаміку.

Фактор енергетики для Сербії в останні дні став особливо чутливим. На тлі конфлікту навколо Ірану Brent піднімалася вище $100 за барель, а перебої в постачанні вже змусили міжнародні організації та центробанки переглядати інфляційні та економічні прогнози. МВФ попередив, що тривале зростання цін на енергоносії здатне прискорити інфляцію та уповільнити глобальне зростання, а ЄЦБ вже підвищив прогноз інфляції на 2026 рік і знизив оцінку зростання економіки єврозони.

Для Сербії це означає подвійний ризик — через імпортовану інфляцію та через погіршення умов для зовнішнього попиту на європейських ринках. Національний банк Сербії поки що зберігає власний прогноз зростання ВВП на 2026 рік на рівні 3,5%, однак зовнішній шок через нафту та газ робить цю оцінку менш стійкою, особливо якщо високі ціни збережуться довше кількох тижнів.

Додатковий тиск пов’язаний з ринком палива всередині країни. 19 березня влада Сербії продовжила заборону на експорт нафти та нафтопродуктів до 2 квітня, розпорядилася вивільнити 40 тис. тонн дизельного палива з резервів і знизила акцизи на паливо на 20%, намагаючись не допустити дефіциту та стрибка цін. Наступного дня США також продовжили санкційну відстрочку для NIS до 17 квітня, що дозволило зберегти імпорт нафти для сербського ринку.

Таким чином, базовий сценарій для економіки Сербії на 2026 рік поки що залишається позитивним, але все сильніше залежить не тільки від внутрішнього попиту та інвестицій, а й від геополітики. Якщо ситуація на Близькому Сході стабілізується, зростання може залишитися ближчим до офіційних прогнозів. Якщо ж енергетична криза затягнеться, тиск на інфляцію, споживання та промисловість може виявитися сильнішим, ніж очікувалося ще на початку року.

,