Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

Понад 57% українців нейтрально ставляться до Лівану – дослідження

10 Листопада , 2026  

Ставлення українців до Лівану у серпні 2026 року залишається переважно нейтральним, однак серед респондентів із сформованою позицією негативні оцінки помітно переважають позитивні. Нейтрально до країни ставляться 57,3% опитаних, негативно — 22,1%, позитивно — 12,9%, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.

За результатами серпневого опитування, повністю позитивно до Лівану ставляться 3,9% українців, здебільшого позитивно — 9%. Нейтральну позицію займають 57,3% респондентів. Здебільшого негативне ставлення висловили 18%, повністю негативне — 4,1%, ще 7,6% не змогли визначитися.

Баланс позитивних і негативних оцінок становить мінус 9,2 відсоткового пункту. Ліван, таким чином, належить до небагатьох досліджених країн із від’ємним балансом ставлення. Водночас його особливістю залишається велика нейтральна група — чітко позитивної або негативної позиції не має понад половина опитаних.

У березні 2026 року позитивно до Лівану ставилися 10,5% респондентів: 3,3% — повністю позитивно та 7,2% — здебільшого позитивно. Нейтральну позицію займали 62,5% опитаних, негативне ставлення висловлювали 18,2%, ще 8,9% не могли визначитися.

Таким чином, за п’ять місяців позитивний сегмент збільшився на 2,4 в.п. — з 10,5% до 12,9%, однак негативний зріс сильніше — на 3,9 в.п., до 22,1%. Частка нейтральних відповідей скоротилася на 5,2 в.п. Баланс ставлення відповідно погіршився з мінус 7,7 до мінус 9,2 в.п.

У річному вимірі тенденція також характеризується більшою визначеністю оцінок, але зі зміщенням у негативний бік. У серпні 2025 року позитивно Ліван оцінювали 8,7% українців, негативно — 15,3%, тобто баланс становив мінус 6,6 в.п.

Водночас економічна картина суттєво відрізняється від суспільного сприйняття. За підсумками першого півріччя 2026 року Ліван увійшов до десятки торговельних партнерів із найбільшим позитивним для України сальдо — близько $220,5 млн. Отже, країна є прикладом ринку, де український експорт структурно переважає імпорт, попри від’ємний баланс громадських оцінок.

, , , , , , , ,