Україна може стати європейським левом з точки зору темпів зростання економіки, але їй слід продовжувати необхідні для цього реформи, підкреслила директор-розпорядник Міжнародного валютного фонду (МВФ) Крісталіна Георгієва на дискусії проекту «Україна: на передовій майбутнього», організованого Фондом Віктора Пінчука в Давосі на полях Всесвітнього економічного форуму.
«Досі субсидується електроенергія, опалення… Ми знаємо, чому країна це робить, але від цього потрібно позбутися. Ще є, з точки зору фіскального становища, над чим працювати. Зараз ми розглядаємо, як зробити розподіл податкового тягаря більш справедливим. Це непросто, але це потрібно зробити», – сказала вона.
«Я оглядаюся на історію своєї країни і можу сказати вам, що це було дуже болісно. Після ейфорії від зникнення комунізму прийшла сувора реальність, що відновлення економіки вимагає жертв. Тому це питання номер один – незавершені справи», – підкреслила глава МВФ, згадавши про досвід Болгарії.
Георгієва зазначила, що потрібно також усунути все, що є перешкодою для динамізму приватного сектора, і особливо звернула увагу на безпеку та наявність робочої сили.
За її словами, під час зустрічі з бізнес-лідерами в Києві минулого тижня деякі з них поставили проблему доступу до робочої сили, яку потрібно вирішити, вище за проблему безпеки. Глава МВФ повідомила, що Фонд готовий надати допомогу в таких практичних питаннях, як повернення українців додому, вирішення проблеми структурного безробіття, інтеграції ветеранів.
Вона додала, що також надзвичайно важливо, щоб Україна завершила вступ до Європейського Союзу в розумні терміни, тому що це магніт для української економіки, щоб вона повністю інтегрувалася в Європу.
“По-третє, ви повинні вірити в себе як у лева. Тому вставайте вранці і ричіть. Впевненість має значення. І я кажу вам з власного досвіду, болгарського досвіду, що це буде нелегко. Але якщо у вас є ця впевненість і ви демонструєте її день за днем, якщо ви залишите осторонь внутрішні суперечки, якщо ви назавжди поховаєте корупцію, звичайно, ви досягнете успіху”, – підсумувала завдання Георгієва.
Що стосується досягнень, вона зазначила, що під час війни Україні вдалося досягти кращих результатів у реформах, ніж до війни, серед іншого, у відкритій навесні 2023 року 4-річній програмі розширеного фінансування було пройдено 8 переглядів.
Як повідомлялося, в програмі EFF український уряд взяв на себе зобов’язання прийняти дорожню карту поступової лібералізації ринків газу та електроенергії протягом шести місяців після закінчення воєнного стану з обмеженим у часі планом впровадження на період після його скасування.
«Така дорожня карта також є частиною Плану ЄС-Україна і охоплюватиме реформи спеціальних зобов’язань (ПСО), плани поступового підвищення тарифів/методології тарифоутворення, механізми вирішення боргової проблеми, а також комплексну схему захисту найбільш вразливих домогосподарств», – зазначалося в програмі.
У свою чергу МВФ відзначав в середині 2025 року, що тарифи на газ і електрику для населення покривають приблизно половину ринкової ціни.
Наприкінці минулого року Україна та МВФ досягли угоди на рівні персоналу (SLA) про нову 4-річну програму, розгляд якої радою директорів Фонду теоретично можливий, за словами директора з комунікацій Джулії Козак, у лютому цього року.
