Міжнародний валютний фонд (МВФ) включив до програми розширеного фінансування EFF новий структурний орієнтир із терміном виконання до кінця грудня 2026 року, який передбачає внесення до Верховної Ради конкретних правил боротьби з ухиленням від оподаткування для спрощеної системи.
Згідно з оновленим меморандумом EFF, нове законодавство має вирішити проблеми штучного дроблення бізнесу з метою збереження пільгових лімітів, маніпулятивного переходу між податковими режимами та використання спрощеної системи для приховування реальних трудових відносин і ухилення від сплати податків на заробітну плату та ЄСВ.
Паралельно експерти МВФ рекомендували переглянути проєкт нового Трудового кодексу в частині визначення зайнятості, зазначаючи, що вимога виконання щонайменше п’яти з восьми критеріїв для встановлення трудових відносин створює надмірний тягар доведення для контролюючих органів, тоді як достатньою є відповідність трьом критеріям.
Згідно з меморандумом, детінізація вимагає додаткових ресурсів для всіх податкових органів, тому після призначення у квітні 2026 року нового керівника Державної митної служби (ДМС) уряд має забезпечити наявність достатніх коштів для повторної атестації всіх посадових осіб митниці, яку планується розпочати в середині 2026 року. Також бюджет на 2027 рік має передбачити достатні асигнування для Державної митної служби (ДМС), Державної податкової служби (ДПС) та Бюро економічної безпеки (БЕБ) з метою покращення їхньої здатності наймати та утримувати кваліфікований персонал.
У документі влада наголосила на складнощах із ухваленням законодавства в парламенті, однак зазначила, що залишається відданою скасуванню пільги з ПДВ для ФОП з огляду на її важливість для боротьби з тіньовою економікою, мобілізації доходів, вступу до ЄС та залучення донорської підтримки. Хоча влада вважає вдосконалення податкового адміністрування надзвичайно важливим, вона бачить у цьому більші ризики, ніж персонал фонду, оскільки адміністративні реформи можуть призвести до втрат доходів, якщо їх не планувати й не впроваджувати ретельно.
Як повідомлялося, Рада виконавчих директорів МВФ у ніч на вівторок схвалила перший перегляд 4-річної програми EFF для України, що дозволяє негайно виплатити близько $690 млн другого траншу, однак звернула увагу на невиконання кількох критеріїв ефективності та застерегла від відступу від реформ. З урахуванням першого траншу загальні виплати за програмою загальною вартістю $8,1 млрд, затвердженою наприкінці лютого цього року, становитимуть близько $2,2 млрд.
Оновлений меморандум про економічну та фінансову політику України в рамках програми розширеного фінансування EFF з Міжнародним валютним фондом (МВФ) за підсумками першого її перегляду також містить сім нових структурних орієнтирів, шість із яких є фіскальними.
Україні у 2027 році можна розпочати процес поступового підвищення тарифів на електричну енергію та газ для домогосподарств після розробки належних програм захисту.
Про це йдеться в оновленому меморандумі про економічну та фінансову політику України в межах програми розширеного фінансування EFF з Міжнародним валютним фондом (МВФ) за результатами першого її перегляду.
“Влада взяла на себе зобов’язання до кінця лютого 2027 року провести оцінку програм підтримки комунальних послуг, спрямованих на захист вразливих домогосподарств. Після розробки належних програм захисту тарифи для домогосподарств слід поступово підвищувати – цей процес можна розпочати у 2027 році”, – вважають розробники документу.
Згідно з текстом меморандуму, метою вказаного процесу є забезпечення потреб у відновленні та скорочення заборгованості в енергетичному секторі, при цьому з часом буде необхідна повна лібералізація цін для залучення післявоєнних інвестицій.
“Вона (українська влада – ІФ-У) наголосила, що підвищення тарифів має відбуватися лише після оцінки та, за необхідності, реформування існуючих систем соціального захисту”, – зауважили поміж іншим автори документу.
Зазначається, що масштабні квазіфіскальні заходи в енергетичному секторі та існуюча тарифна структура становлять серйозні ризики для інвестицій, реконструкції та розвитку стабільного енергопостачання й електромережі.
За попередніми оцінками експертів, які будуть уточнені в ході майбутньої технічної допомоги, фіксовані і нижчі ринкових тарифи на енергоносії – зокрема, через мораторії, введені з початку війни – щорічно обходяться щонайменше у 2,2% ВВП у вигляді нецільових субсидій через квазіфіскальну діяльність державних підприємств енергетичного сектору, тоді як цільові трансферти на комунальні послуги становлять у бюджеті близько 0,6% ВВП.
“Істотні фіскальні ризики виникають через фіксовані тарифи на комунальні послуги для домогосподарств, які наразі становлять близько 55% від порівнянних контрактів на постачання”, – йдеться у документі.
Як наслідок, енергетичний сектор дедалі більше покладається на пожертви в натуральній формі, гранти та пільгове фінансування для задоволення потреб у відновленні та імпорті. Наприклад, “Нафтогаз” взяв на себе додатковий борг для фінансування ремонтів та імпорту, внаслідок чого його борг у 2025 році зріс на 63% у річному вимірі. Наразі влада залучає підтримку донорів для забезпечення своєчасного завершення необхідних ремонтних робіт та реалізації планів зміцнення стійкості, зазначили автори документу.
Економіка Чорногорії у 2027–2031 роках демонструватиме середньорічні темпи зростання на рівні близько 3%, йдеться в оновленому прогнозі Міжнародного валютного фонду (МВФ).
Згідно з даними телеграм-каналу «Сербський економіст», такі темпи будуть вищими за середні показники як для країн Європейського союзу, так і для держав єврозони, де очікується більш помірне економічне зростання в розглянутий період.
Експерти зазначають, що Чорногорія зберігає позиції однієї з економік Європи, що найбільш динамічно розвиваються, однак поки не входить до числа лідерів регіону за темпами зростання. На їхню думку, для прискорення економічного розвитку та скорочення розриву з найбільш розвиненими країнами ЄС країні необхідно збільшити обсяг інвестицій у виробничий сектор, цифрові технології, інновації та інші галузі з високою доданою вартістю.
Наразі основними драйверами економіки Чорногорії залишаються туризм, будівництво та сфера послуг, однак диверсифікація економіки й розвиток промислового виробництва розглядаються як ключові умови для забезпечення сталого довгострокового зростання та підвищення конкурентоспроможності країни.
Міжнародний валютний фонд прогнозує, що Україна у 2027–2031 роках буде однією з економік Європи, що найшвидше зростають, як випливає з оцінки Euronews, опублікованої на основі даних World Economic Outlook МВФ. Першоджерелом даних є база IMF World Economic Outlook, у якій публікуються прогнози по країнах, включаючи показники реального зростання ВВП до 2031 року.
Згідно з розрахунками Euronews, МВФ очікує середньорічне зростання економіки України на рівні 3,8% у 2027–2031 роках. Найсильнішим роком у прогнозному періоді має стати 2028 рік, коли зростання може становити близько 4,2%. За цим показником Україна входить до п’ятірки європейських економік, які, як очікується, зростатимуть більш ніж удвічі швидше за єврозону.
У добірці найдинамічніших економік Європи Україна зазначена після Мальти та Косово. Нижче в рейтингу знаходяться Сербія із середньорічним зростанням 3,52% та Молдова з прогнозом близько 3,5%. Для порівняння: економіка єврозони, за даними МВФ, у 2027–2031 роках зростатиме в середньому на 1,2% на рік, а економіка ЄС загалом — приблизно на 1,4%.
Ключовим фактором зростання України називається відновлення економіки та інфраструктури після війни. Euronews зазначає, що прогноз МВФ фактично є сценарієм відновлення: він передбачає поступове зниження інтенсивності війни та запуск масштабних інвестицій у реконструкцію. Оцінка потреб у відновленні, за даними публікації, наближається до $600 млрд.
При цьому прогноз для України залишається одним із найбільш невизначених у Європі. У червневому повідомленні МВФ щодо України від 12 червня 2026 року фонд прямо зазначив, що перспективи країни залишаються «виключно невизначеними», оскільки війна продовжує завдавати тяжкої шкоди населенню та економіці. МВФ також зазначив, що зростання ВВП України у 2026 році може сповільнитися до 1,0–1,6 % через наслідки триваючої війни Росії проти України та зовнішні шоки.
Саме ця різниця між короткостроковою та середньостроковою картиною є головним елементом прогнозу. У 2026 році українська економіка залишається під тиском військових ризиків, пошкодження інфраструктури, бюджетних видатків, дефіциту робочої сили та високої залежності від зовнішнього фінансування. Але у 2027–2031 роках, за умови поліпшення ситуації з безпекою, відновлення може стати головним джерелом зростання.
Для України такий прогноз означає, що країна може увійти до числа найдинамічніших економік Європи не за рахунок звичайного циклічного зростання, а за рахунок ефекту післявоєнного відновлення, інвестицій в інфраструктуру, будівництво, енергетику, логістику, промисловість та інтеграцію з ринком ЄС.
Однак цей сценарій безпосередньо залежить від безпеки, міжнародної допомоги, стійкості державних фінансів, темпів реформ та здатності залучити приватний капітал. Без зниження військових ризиків зростання може виявитися значно нижчим: Euronews зазначає, що за несприятливим сценарієм МВФ, за умови продовження інтенсивних бойових дій, зростання України у 2027 році може становити лише близько 1%.
Таким чином, Україна в прогнозах МВФ виглядає однією з найперспективніших економік Європи на горизонті 2027–2031 років, але цей потенціал залишається тісно пов’язаним із завершенням війни, масштабом відновлення та здатністю країни перетворити міжнародну підтримку на довгострокове економічне зростання.
Затяжний конфлікт на Близькому Сході може погіршити ринкові настрої, посилити інфляційний тиск і уповільнити економічне зростання, заявила директор-розпорядник Міжнародного валютного фонду Крісталіна Георгієва, виступаючи на симпозіумі, організованому міністерством фінансів Японії. За її словами, в новому глобальному середовищі владі слід «думати про немислиме і готуватися до цього».
Георгієва зазначила, що світова економіка знову проходить перевірку на стійкість через новий конфлікт в регіоні. За оцінкою глави МВФ, якщо зростання цін на нафту на 10% збережеться протягом більшої частини року, це може додати близько 0,4 процентного пункту до глобальної інфляції.
На цьому тлі ціни на нафту в понеділок зросли більш ніж на 25% і досягли максимуму з середини 2022 року. Зростання цін на енергоносії посилює побоювання щодо нового витка інфляції та ослаблення глобальної економічної активності, а також ускладнює простір для подальшого пом’якшення грошово-кредитної політики провідними центральними банками.
Міжнародний валютний фонд (МВФ) в рамках співпраці з Україною працює над поліпшенням корпоративного управління в цілому на всіх державних підприємствах, а не окремих з них, ця робота включає прозорість формування наглядових рад, підвищення ефективності процесу прийняття рішень, а також прозорості, це відображено в новій 4-річній програмі розширеного фінансування EFF, повідомила заступник голови місії Фонду в Україні Сучанан Тамбунлертчай.
«Одним із зобов’язань, які взяли на себе влада, є початок публікації фінансової звітності ключових державних підприємств, щоб зробити ці ключові показники ефективності доступними для громадськості, щоб громадськість та інші зацікавлені сторони також могли оцінити ефективність цих державних підприємств», – сказала вона на брифінгу в п’ятницю.
Водночас Тамбунлертчай уточнила, що у МВФ немає конкретних кількісних орієнтирів для державних підприємств у рамках програми.
Згідно з меморандумом економічної та фінансової політики України, опублікованим Фондом у п’ятницю, публікація фінансової звітності провідних державних підприємств відповідно до стандартів МСФЗ відновиться до кінця червня 2026 року з відповідними редагуваннями для захисту критичної інфраструктури та збільшеним терміном публікації до одного року.
«Ми введемо обов’язкові щорічні фінансові аудити для провідних державних підприємств, для яких буде забезпечено належне фінансування, шляхом внесення відповідних законодавчих змін, якщо це необхідно. Ми забезпечимо публікацію аудиторських аудитів, починаючи з фінансових аудитів 2025 року, до кінця серпня 2026 року», – йдеться також у меморандумі.
До кінця червня 2026 року також розпочнеться розробка річного звіту державних підприємств відповідно до вимог Стандартної операційної процедури (СОП), який буде належним чином розширений, щоб включати інформацію про фінансові показники провідних державних підприємств за допомогою загального набору показників, платежів до державного бюджету та фіскальної підтримки, конкретних зобов’язань PSO та квазіфіскальної діяльності кожного підприємства. Такий звіт буде публікуватися щорічно, починаючи з кінця вересня 2026 року за 2025 рік, і поступово розширюватися, щоб охопити більше державних підприємств.
Крім того, Україна взяла на себе зобов’язання забезпечити публікацію фінансової звітності, що відображає поділ діяльності, пов’язаної з PSO, і діяльності, не пов’язаної з PSO, для всіх державних підприємств, на які поширюються PSO, до кінця червня 2027 року.
«Ми внесемо зміни до Політики державної власності та закону »Про акціонерні товариства” (2465-IX), щоб передбачити, що всі статути державних підприємств вимагають простої більшості голосів для рішень наглядової ради, за винятком затвердження стратегічного плану розвитку, і уникнемо положень, що дозволяють вимоги вето або домінуючої більшості, до кінця червня 2026 року”, – також сказано в меморандумі.
Згідно з ним, всі висунення кандидатур і звільнення генеральних директорів державних підприємств будуть прийматися простою більшістю голосів наглядових рад, з відповідними змінами до статуту, якщо це необхідно.
«Ми забезпечимо, щоб комплексний фінансовий аудит, аудит відповідності та аудит ефективності для всіх державних підприємств, не пов’язаних з обороною, авторитетними незалежними аудиторами, був розпочатий до кінця червня 2026 року», – йдеться в документі.
Ще одним зобов’язанням є публікація переглянутої Політики державної власності до кінця травня 2026 року, яка буде більш точно відповідати Керівним принципам ОЕСР з корпоративного управління державними підприємствами, згідно з рекомендаціями Огляду ОЕСР 2025 року.
Уряд також зазначив, що в тісному консалтингу з міжнародними партнерами вивчає варіанти для поліпшення управління державними підприємствами, що передбачає також потенційне впровадження централізованої моделі. Йдеться, зокрема, про визначення ролей і мандата ключових державних установ, залучених до управління державними підприємствами, таких як Мінфін, Міністерство економіки, Кабмін, інші відповідні галузеві міністерства та Фонд державного майна (ФДМУ).
“Ми забезпечимо сильну роль Мінфіну як відповідального органу за фінансовий нагляд за державними підприємствами, обмежимо квазіфіскальні ризики і допоможемо захистити стійкість боргу. Важливо, що будь-яка нова система управління державними підприємствами не повинна розмивати повноваження уряду щодо дивідендної політики, забезпечуючи направлення дивідендів державних підприємств до державного бюджету та прозору звітність про них для забезпечення підзвітності та нагляду”, – також зазначається в меморандумі.
В цілому, кінцевою метою централізації власності державних підприємств має бути професіоналізація функції власності держави, і будь-яка централізована система управління повинна діяти тільки з обережністю, йдеться в меморандумі.
«Це повинно спиратися на чіткий юридичний мандат, забезпечувати належний нагляд з боку Міністерства фінансів і фіскальну прозорість, включати надійні гарантії від політичного втручання для забезпечення професійного керівництва на основі заслуг, а також вимагати суворої, узгодженої на міжнародному рівні звітності та підзвітності», – підкреслюється в меморандумі.
