Китай став єдиною країною G20, яка не підтримала низку положень підсумкового документа зустрічі міністрів фінансів та голів центральних банків країн «Великої двадцятки», що відбулася 31 серпня – 1 вересня 2026 року в американському Ешвіллі, штат Північна Кароліна.
У результаті замість узгодженого всіма учасниками спільного комюніке США як голова G20 опублікували заяву голови. В офіційному документі Мінфіну США зазначено, що його підтримали всі присутні члени G20, крім Китаю, який виступив проти чотирьох розділів.
Однією з головних розбіжностей стала проблема глобальних торговельних дисбалансів. Підтриманий іншими країнами текст закликає держави відмовитися від неринкової політики та практик, які посилюють дисбаланси. Країнам із надмірним і стійким профіцитом зовнішньої торгівлі пропонується усунути фактори, що стримують внутрішнє споживання та формують надмірну залежність економічного зростання від експорту.
Міністр фінансів США Скотт Бессент заявив після зустрічі, що Китай виявився єдиним учасником, який не погодився з цим. Він назвав китайський профіцит рахунку поточних операцій найбільшим і «нестабільним» та заявив, що модель неринкової економіки, яка постійно збільшує постачання дешевої експортної продукції, не може бути стійкою.
Китай також не підтримав положення щодо розширення ролі Міжнародного валютного фонду в моніторингу глобальних економічних дисбалансів. Решта учасників G20 виступили за посилення аналізу МВФ, включаючи оцінку неринкової політики, факторів формування зовнішньоторговельних дисбалансів та їхнього впливу на інші економіки.
Ще одним предметом розбіжностей стала Ормузька протока. У заяві G20 висловлено занепокоєння тривалими перебоями в торгівлі енергоресурсами та підкреслено необхідність вільного, безпечного й передбачуваного судноплавства через Ормузьку протоку та інші ключові морські маршрути. Китай виступив проти всього відповідного пункту документа.
Крім того, Пекін не погодився з розділом, що стосується реструктуризації суверенних боргів та подальшого застосування Загальної рамкової програми G20 для врегулювання боргових проблем країн, що розвиваються. Офіційний документ Мінфіну США прямо вказує, що Китай заперечував проти пунктів 4, 10, 11 та 13 заяви.
Незважаючи на відсутність повного консенсусу, решта 19 членів G20 підтримали підхід до скорочення глобальних дисбалансів. Reuters зазначає, що питання фактично перетворилося на дискусію про китайську експортну модель, промислову підтримку та зростання поставок китайської продукції на світові ринки.
Розбіжності виникають на тлі посилення побоювань США, ЄС та низки інших великих економік щодо виробничих потужностей Китаю та зростаючого торговельного профіциту країни. Західні держави побоюються, що надлишок китайської промислової продукції може посилювати тиск на місцевих виробників та збільшувати залежність від окремих ланцюгів поставок.
Зустріч в Ешвіллі стала другим засіданням міністрів фінансів та керівників центральних банків G20 в рамках головування США у 2026 році. Серед основних тем були економічне зростання, глобальні дисбаланси, державний борг, цифрові активи, фінансова грамотність та стан світової фінансової системи.
До складу G20 наразі входять 19 держав: Аргентина, Австралія, Бразилія, Велика Британія, Німеччина, Індія, Індонезія, Італія, Канада, Китай, Мексика, Росія, Саудівська Аравія, США, Туреччина, Франція, Південна Африка, Південна Корея та Японія.
Крім того, повноправними членами G20 є Європейський Союз та Африканський Союз. Таким чином, після приєднання Африканського Союзу у 2023 році G20 фактично об’єднує 21 учасника — 19 країн та дві регіональні організації.
Глава КНР Сі Цзіньпін не братиме участі в саміті «Групи 20» наступного тижня, що стане ударом для Південної Африки, яка вже стикається з бойкотом з боку президента США Дональда Трампа, повідомляє Bloomberg.
Міністерство закордонних справ Китаю оголосило в четвер, що прем’єр-міністр Лі Цян представлятиме країну на саміті лідерів, який розпочнеться в Йоганнесбурзі 22 листопада. У заяві не пояснюється, чому Сі, який брав участь у заході минулого року, цього разу буде відсутній.
“Рішення Сі означає, що на саміті, створеному для вирішення геополітичних і економічних питань і в якому зазвичай беруть участь глави держав, не буде лідерів двох найбільших економік світу та іншої країни-члена – Росії. Минулого тижня Трамп заявив, що жоден американський чиновник не братиме участі в саміті, після того як він виступив з нападками на Південну Африку, висунувши неправдиве твердження про геноцид білих африканерів. Поїздка російського президента Володимира Путіна залишається обмеженою через ордер на арешт, виданий Міжнародним кримінальним судом”, – наголошується в повідомленні.
Інші лідери G-20, зокрема Хав’єр Мілей з Аргентини і Клаудія Шейнбаум з Мексики, також не поїдуть до Південної Африки. Однак кілька європейських лідерів, а також президент Бразилії Луїс Інасіо Лула да Сілва і його турецький колега Реджеп Тайіп Ердоган планують бути там.
Лін Цзянь, речник Міністерства закордонних справ Китаю, заявив на регулярному брифінгу в четвер, що зустріч в Йоганнесбурзі «має важливе історичне значення», оскільки це перший саміт G20 на африканському континенті, і висловив підтримку Південній Африці як країні, що головує.
Лі, другий за рангом чиновник Китаю, представляв Сі на інших великих міжнародних заходах протягом останніх років. Він заміняв президента на саміті G20 в Індії в 2023 році і на зустрічі лідерів БРІКС в Бразилії в липні.
Південноафриканські чиновники в приватних коментарях заявляють, що відсутність США може полегшити досягнення згоди щодо декларації, що, на їхню думку, стане показником успіху головування країни в G20 перед передачею повноважень Вашингтону в грудні.
Президент США Дональд Трамп заявив, що представники його адміністрації не братимуть участі в саміті G20, який відбудеться 22–23 листопада 2025 року в Йоганнесбурзі, посилаючись на «порушення прав» білих південноафриканців. Про це він повідомив у соцмережі Truth Social, його позицію передають провідні видання.
За словами Трампа, проведення зустрічей G20 в ПАР є «ганьбою», а влада країни допускає вбивства і незаконні вилучення землі у африканерів. Південноафриканська сторона назвала подібні твердження безпідставними і «шкодувала» про рішення США.
ПАР у 2025 році головує в G20, лідерська зустріч запланована в Йоганнесбурзі на 22–23 листопада.
Раніше адміністрація Трампа вже сигналізувала про жорстку позицію щодо ПАР, включаючи публічні заяви про ситуацію навколо білих фермерів, які піддавалися критиці з боку експертного співтовариства та офіційних осіб ПАР.
Сьогодні минає 365 днів відтоді, як Індія взяла на себе головування в “Групі двадцяти”. Це час для роздумів, відновлення зобов’язань та відродження духу “Васудайви Кутумбакам” – “Одна Земля, одна сім’я, одне майбутнє”.
Коли ми взяли на себе цю відповідальність минулого року, світ зіткнувся з багатогранними викликами: відновлення після пандемії Covid-19, кліматичні загрози, що насуваються, фінансова нестабільність і боргова криза в країнах, що розвиваються, і все це на тлі занепаду багатосторонніх відносин. У розпал конфліктів і конкуренції страждає співпраця у сфері розвитку, що перешкоджає прогресу.
Очоливши G20, Індія прагнула запропонувати світові альтернативу статус-кво – перехід від прогресу, орієнтованого на ВВП, до прогресу, орієнтованого на людину. Індія прагнула нагадати світові про те, що нас об’єднує, а не роз’єднує. Зрештою, глобальна розмова мала еволюціонувати – інтереси небагатьох мали поступитися місцем прагненням багатьох. Це вимагало фундаментальної реформи багатосторонності, якою ми її знали.
Інклюзивний, амбітний, орієнтований на дії та рішучий – ці чотири слова визначали наш підхід як президента G20, а Декларація лідерів у Нью-Делі, одноголосно прийнята всіма членами G20, є свідченням нашої відданості цим принципам.
Інклюзивність була в центрі нашого головування. Включення Африканського Союзу (АС) в якості постійного члена G20 інтегрувало 55 африканських країн до форуму, розширивши його до 80% світового населення. Така проактивна позиція сприяла більш всебічному діалогу про глобальні виклики та можливості.
Перший у своєму роді саміт “Голос Глобального Півдня”, скликаний Індією у двох редакціях, ознаменував новий світанок багатосторонності. Індія включила проблеми Глобального Півдня в міжнародний дискурс і відкрила еру, коли країни, що розвиваються, посідають належне їм місце у формуванні глобального наративу.
Інклюзивність також вплинула на внутрішній підхід Індії до “Великої двадцятки”, зробивши її народним головуванням, що відповідає найбільшій демократії світу. Завдяки заходам “Jan Bhagidari” (народна участь), G20 охопила 1,4 мільярда громадян, залучивши всі штати та союзні території (UT) як партнерів. Що стосується основних елементів, то Індія забезпечила привернення уваги міжнародної спільноти до ширших цілей розвитку, що відповідає мандату G20.
У критичний момент середини реалізації Порядку денного до 2030 року Індія представила План дій G20 до 2023 року для прискорення прогресу в досягненні Цілей сталого розвитку (ЦСР), застосовуючи наскрізний, орієнтований на дії підхід до взаємопов’язаних питань, включаючи охорону здоров’я, освіту, гендерну рівність та екологічну стабільність.
Ключовою сферою, що сприяє цьому прогресу, є потужна цифрова державна інфраструктура (ЦДІ). Тут Індія була рішучою у своїх рекомендаціях, оскільки на власному досвіді переконалася в революційному впливі таких цифрових інновацій, як Aadhaar, UPI та Digilocker. Завдяки G20 ми успішно завершили створення Репозитарію цифрової публічної інфраструктури, що стало значним кроком у глобальній технологічній співпраці. Цей репозиторій, що містить понад 50 ДПІ з 16 країн, допоможе країнам Глобального Півдня створювати, впроваджувати та масштабувати ДПІ для розкриття потенціалу інклюзивного зростання.
Для нашої “Єдиної Землі” ми визначили амбітні та інклюзивні цілі для створення невідкладних, довготривалих та справедливих змін. “Пакт зеленого розвитку” Декларації вирішує проблеми вибору між боротьбою з голодом та захистом планети, окреслюючи комплексну дорожню карту, де зайнятість та екосистеми є взаємодоповнюючими, споживання є кліматично свідомим, а виробництво є дружнім до планети. Разом з тим, Декларація G20 закликає до амбітного потроєння світового потенціалу відновлюваної енергетики до 2030 року. У поєднанні зі створенням Глобального біопаливного альянсу та узгодженим просуванням “зеленого” водню, амбіції G20 щодо побудови більш чистого, зеленого світу не викликають сумнівів. Це завжди було ідеалом Індії, і завдяки програмі “Спосіб життя для сталого розвитку” (LiFE) світ може отримати вигоду від наших вікових традицій сталого розвитку.
Крім того, Декларація підкреслює нашу відданість кліматичній справедливості та рівності, закликаючи до суттєвої фінансової та технологічної підтримки з боку Глобальної Півночі. Вперше було визнано, що необхідний квантовий стрибок у фінансуванні розвитку – від мільярдів до трильйонів доларів. G20 визнала, що країни, які розвиваються, потребують 5,9 трильйона доларів для виконання своїх національно-визначених внесків (НВВ) до 2030 року.
З огляду на колосальні обсяги необхідних ресурсів, G20 підкреслила важливість створення кращих, більших та ефективніших багатосторонніх банків розвитку. Одночасно Індія відіграє провідну роль у реформуванні ООН, особливо в реструктуризації головних органів, таких як Рада Безпеки ООН, що забезпечить більш справедливий світовий порядок.
Гендерна рівність посіла центральне місце в Декларації, що завершилося створенням спеціальної Робочої групи з питань розширення прав і можливостей жінок наступного року. Законопроект Індії про резервування місць для жінок до 2023 року, який передбачає резервування третини місць у парламенті Індії та законодавчих зборах штатів для жінок, уособлює нашу прихильність до розвитку на чолі з жінками.
Декларація Нью-Делі втілює оновлений дух співпраці за цими ключовими пріоритетами, зосереджуючи увагу на узгодженості політики, надійній торгівлі та амбітних кліматичних діях. Ми пишаємося тим, що під час нашого головування G20 досягла 87 результатів та ухвалила 118 документів, що є помітним зростанням у порівнянні з минулим.
Під час нашого головування в G20 Індія очолила обговорення геополітичних питань та їхнього впливу на економічне зростання і розвиток. Тероризм і безглузде вбивство цивільних осіб є неприйнятними, і ми повинні боротися з ними за допомогою політики нульової толерантності. Ми повинні втілювати гуманізм, а не ворожість, і ще раз підкреслити, що це не епоха війни.
Я радий, що під час нашого головування Індія досягла надзвичайних успіхів: вона відродила багатосторонність, посилила голос Глобального Півдня, відстоювала розвиток і боролася за розширення прав і можливостей жінок у всьому світі.
Передаючи головування в G20 Бразилії, ми робимо це з переконанням, що наші колективні кроки на благо людей, планети, миру та процвітання матимуть резонанс на довгі роки.
Учасники саміту G20 дійшли консенсусу щодо тексту підсумкової декларації, документ ухвалено, заявив у суботу прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді.
“Завдяки нашій наполегливій роботі, і за вашої підтримки щодо декларації лідерів саміту G20 у Нью-Делі консенсус є. Я оголошую про ухвалення декларації”, – наводить Times of India слова прем’єра.
Моді також подякував усім, хто зробив можливим ухвалення фінального документа.
Видання уточнює, що декларацію оприлюднять у неділю наприкінці саміту, а її ухвалення стало перемогою для Індії, яка наразі головує в G20. При цьому між учасниками G20 відзначалися глибокі розбіжності у зв’язку з війною РФ проти України і питанням виплати грошових компенсацій за причетність до кліматичних змін.
Раніше прем’єр міністр Індії дав свою оцінку процесу глобалізації. Більш детально його позиція описана тут – https://open4business.com.ua/ru/premer-ministr-indii-dal-svoyu-oczenku-proczessu-globalizaczii/
