Україні у 2027 році можна розпочати процес поступового підвищення тарифів на електричну енергію та газ для домогосподарств після розробки належних програм захисту.
Про це йдеться в оновленому меморандумі про економічну та фінансову політику України в межах програми розширеного фінансування EFF з Міжнародним валютним фондом (МВФ) за результатами першого її перегляду.
“Влада взяла на себе зобов’язання до кінця лютого 2027 року провести оцінку програм підтримки комунальних послуг, спрямованих на захист вразливих домогосподарств. Після розробки належних програм захисту тарифи для домогосподарств слід поступово підвищувати – цей процес можна розпочати у 2027 році”, – вважають розробники документу.
Згідно з текстом меморандуму, метою вказаного процесу є забезпечення потреб у відновленні та скорочення заборгованості в енергетичному секторі, при цьому з часом буде необхідна повна лібералізація цін для залучення післявоєнних інвестицій.
“Вона (українська влада – ІФ-У) наголосила, що підвищення тарифів має відбуватися лише після оцінки та, за необхідності, реформування існуючих систем соціального захисту”, – зауважили поміж іншим автори документу.
Зазначається, що масштабні квазіфіскальні заходи в енергетичному секторі та існуюча тарифна структура становлять серйозні ризики для інвестицій, реконструкції та розвитку стабільного енергопостачання й електромережі.
За попередніми оцінками експертів, які будуть уточнені в ході майбутньої технічної допомоги, фіксовані і нижчі ринкових тарифи на енергоносії – зокрема, через мораторії, введені з початку війни – щорічно обходяться щонайменше у 2,2% ВВП у вигляді нецільових субсидій через квазіфіскальну діяльність державних підприємств енергетичного сектору, тоді як цільові трансферти на комунальні послуги становлять у бюджеті близько 0,6% ВВП.
“Істотні фіскальні ризики виникають через фіксовані тарифи на комунальні послуги для домогосподарств, які наразі становлять близько 55% від порівнянних контрактів на постачання”, – йдеться у документі.
Як наслідок, енергетичний сектор дедалі більше покладається на пожертви в натуральній формі, гранти та пільгове фінансування для задоволення потреб у відновленні та імпорті. Наприклад, “Нафтогаз” взяв на себе додатковий борг для фінансування ремонтів та імпорту, внаслідок чого його борг у 2025 році зріс на 63% у річному вимірі. Наразі влада залучає підтримку донорів для забезпечення своєчасного завершення необхідних ремонтних робіт та реалізації планів зміцнення стійкості, зазначили автори документу.
В Україні налічується майже 90 тис. сонячних електростанцій приватних домогосподарств, які працюють за “зеленим” тарифом, повідомила Національна комісія, що здійснює держрегулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП).
“Станом на 25 травня постачальники універсальних послуг уклали 86 691 договір із власниками домашніх сонячних електростанцій. Це означає, що понад 86 тисяч українських родин стали учасниками енергоринку – не лише споживають електроенергію, а й виробляють її”, – йдеться на сайті енергорегулятора.
За підрахунками НКРЕКП, за перші п’ять місяців 2026 року приватні домогосподарства України виробили 544,8 млн кВт*год електроенергії з відновлюваних джерел, яку відпустили до енергосистеми за механізмом “зеленого” тарифу.
“У січні-травні 2026 року за електроенергію, вироблену приватними домогосподарствами, було нараховано понад 3,28 млрд грн”, – зазначила НКРЕКП.
Найбільше домашніх сонячних електростанцій працює у Київській, Дніпропетровській, Закарпатській, Івано-Франківській, Тернопільській, Чернівецькій, Львівській, Одеській, Кіровоградській та Хмельницькій областях.
Як вважає енергорегулятор, в умовах воєнного стану домашня генерація набуває особливого значення, оскільки допомагає підвищувати гнучкість енергосистеми, підтримувати надійність електропостачання та зміцнювати енергетичну стійкість громад.
“НКРЕКП забезпечує регуляторні умови для функціонування механізму “зеленого” тарифу та роботи домашньої генерації. Завдяки встановленим правилам власники сонячних електростанцій можуть підключати свої установки до енергосистеми та продавати надлишок виробленої електроенергії”, – акцентувала комісія.
Регулятор нагадав, що європейська модель енергетики передбачає активну роль споживача (prosumer) – учасника ринку, який одночасно споживає та виробляє електроенергію. Як він зауважив, Україна поступово впроваджує такі підходи, формуючи більш децентралізовану та стійку енергосистему.
НКРЕКП не вказала загальну потужність домашніх СЕС з міркувань безпеки, але, як припускають учасники ринку, це може бути до 2 ГВт. До війни називалась кількість домСЕС 40-45 тис., потужність яких могла складати до 1 ГВт.
За експертними оцінками, розміщеними у відкритих джерелах, Україна за півроку споживає приблизно 60-65 млрд кВт*год. Якщо враховувати ці дані, то вироблена домСЕС е/е у січні-травні складає трохи більше 1% споживання. Слід зазначити, що мережеві СЕС без накопичувачів не працюють при відключеннях е/е, що суттєво впливає на їхню ефективність. Водночас закумульована в накопичувач е/е не враховується мережею.
NKREKP, домогосподарство, зелений тариф, СЕС, ЭЛЕКТРОЭНЕРГИЯ
