Україні у 2027 році можна розпочати процес поступового підвищення тарифів на електричну енергію та газ для домогосподарств після розробки належних програм захисту.
Про це йдеться в оновленому меморандумі про економічну та фінансову політику України в межах програми розширеного фінансування EFF з Міжнародним валютним фондом (МВФ) за результатами першого її перегляду.
“Влада взяла на себе зобов’язання до кінця лютого 2027 року провести оцінку програм підтримки комунальних послуг, спрямованих на захист вразливих домогосподарств. Після розробки належних програм захисту тарифи для домогосподарств слід поступово підвищувати – цей процес можна розпочати у 2027 році”, – вважають розробники документу.
Згідно з текстом меморандуму, метою вказаного процесу є забезпечення потреб у відновленні та скорочення заборгованості в енергетичному секторі, при цьому з часом буде необхідна повна лібералізація цін для залучення післявоєнних інвестицій.
“Вона (українська влада – ІФ-У) наголосила, що підвищення тарифів має відбуватися лише після оцінки та, за необхідності, реформування існуючих систем соціального захисту”, – зауважили поміж іншим автори документу.
Зазначається, що масштабні квазіфіскальні заходи в енергетичному секторі та існуюча тарифна структура становлять серйозні ризики для інвестицій, реконструкції та розвитку стабільного енергопостачання й електромережі.
За попередніми оцінками експертів, які будуть уточнені в ході майбутньої технічної допомоги, фіксовані і нижчі ринкових тарифи на енергоносії – зокрема, через мораторії, введені з початку війни – щорічно обходяться щонайменше у 2,2% ВВП у вигляді нецільових субсидій через квазіфіскальну діяльність державних підприємств енергетичного сектору, тоді як цільові трансферти на комунальні послуги становлять у бюджеті близько 0,6% ВВП.
“Істотні фіскальні ризики виникають через фіксовані тарифи на комунальні послуги для домогосподарств, які наразі становлять близько 55% від порівнянних контрактів на постачання”, – йдеться у документі.
Як наслідок, енергетичний сектор дедалі більше покладається на пожертви в натуральній формі, гранти та пільгове фінансування для задоволення потреб у відновленні та імпорті. Наприклад, “Нафтогаз” взяв на себе додатковий борг для фінансування ремонтів та імпорту, внаслідок чого його борг у 2025 році зріс на 63% у річному вимірі. Наразі влада залучає підтримку донорів для забезпечення своєчасного завершення необхідних ремонтних робіт та реалізації планів зміцнення стійкості, зазначили автори документу.
Як повідомляє Сербський Економіст, уряд Сербії прийняв нову постанову про фінансову підтримку вітчизняних готельєрів, яка передбачає, зокрема, субсидії до 5 млн євро на проекти співпраці з міжнародними готельними брендами.
Захід спрямований на підвищення якості готельної пропозиції та зростання доходів від туризму, в тому числі за рахунок продовження туристичного сезону.
Одержувачами грантів можуть стати компанії та підприємці, зареєстровані для діяльності в сфері готельного бізнесу та внесені до системи e-Turista, а також інвестори, які планують будівництво нових об’єктів.
Відзначається, що для отримання підтримки заявник повинен мати франчайзинговий договір з міжнародною готельною мережею або як мінімум лист про наміри, що підтверджує майбутню кооперацію. Об’єкт розміщення повинен бути категоризований не нижче чотирьох зірок. Під міжнародною мережею в документі розуміється юридична особа, яка управляє не менше ніж 50 готелями і працює мінімум в 10 країнах на щонайменше двох континентах.
Субсидія надається на безповоротній основі, при цьому максимальний розмір на один інвестиційний проект обмежений 5 млн євро. До переліку витрат, що покриваються, входять платежі за франшизу і брендинг, цифрова інтеграція і навчання персоналу. Також закріплено вимогу, що придбане за рахунок підтримки майно повинно бути новим, а інвестор зобов’язаний забезпечувати безперервну роботу готелю в заявленій категорії мінімум п’ять років з дня відкриття.
Заявки будуть подаватися після оголошення публічного відбору, рішення про виділення коштів прийме спеціальна робоча група на підставі, зокрема, ділової репутації та економічної стійкості проекту. Одержувачі повинні регулярно звітувати профільним міністерством про витрачання коштів і надавати документацію, підготовлену аудиторською компанією зі страхуванням професійної відповідальності; при порушенні умов держава зможе вимагати повернення коштів з відсотками.
