Державний ПриватБанк запустив у застосунку “Приват24” сервіс подання декларацій платника єдиного податку для фізичних осіб-підприємців (ФОП) першої-третьої груп із можливістю подальшої сплати податків, повідомила фінустанова.
“Інтеграція електронної звітності у мобільний застосунок зменшить адміністративне навантаження на малий бізнес та мінімізує ризик помилок під час заповнення документів”, – зазначив член правління ПриватБанку з питань корпоративного бізнесу та малого і середнього бізнесу Євген Заіграєв.
“Приват24” формує декларацію на основі операцій за рахунками підприємця в банку та розраховує отриманий дохід. ФОП має перевірити дані й підписати документ за допомогою SmartID, після чого його буде надіслано до Державної податкової служби.
Після прийняття декларації податковою службою підприємець зможе сплатити податки у застосунку. Сервіс доступний у розділі “Податкові декларації”, де також можна переглядати раніше подані звіти.
За даними банку, кількість активних користувачів Приват24 у першому кварталі 2026 року зросла на 2% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 13,7 млн, активних бізнес-клієнтів – на 4%, до 952 тис.
ПриватБанк – найбільший банк України. Загальні активи фінустанови, за даними Нацбанку, на 1 червня 2026 року становили 965,11 млрд грн (22,7% загального обсягу).
Переважна більшість мереж суші в Україні працює нелегально, розбиваючись на фізичних осіб-підприємців (ФОП) з метою ухилення від сплати податку на додану вартість (ПДВ), повідомив голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
«Мережі, які мають мільярдні обороти в Україні, юридично взагалі не існують і повністю роздроблені на ФОП. При цьому ці мережі мають ультрасучасний маркетинг, чудові сайти, через які приймають інтернет-замовлення та рекламують свою діяльність. Зазначені мережі заявляють про свою відповідальну позицію, при цьому не сплачуючи податки, які сьогодні повністю йдуть на потреби армії», – підкреслив парламентарій у відео на YouTube.
Голова комітету наголосив, що переважна більшість мереж суші в Україні працюють нелегально, розбиваючись на індивідуальних підприємців для ухилення від сплати податку на додану вартість (ПДВ), незважаючи на мільярдні обороти.
Гетманцев навів два приклади мереж, зокрема Osama Sushi, яка налічує 170 закладів у 91 місті. Ця мережа роздроблена на 850 індивідуальних підприємців, які працюють за спрощеною системою оподаткування. Минулого року компанія сплатила до держбюджету 1,4 млн грн, а роком раніше — 139 тис. грн. Водночас сумлінні платники податків у цій галузі при вчетверо меншому обороті сплачують 210 млн грн на рік.
Депутат додав, що втрати держави та місцевих громад від виплати зарплат у конвертах у цій мережі становлять 368 млн грн на рік, оскільки працівники офіційно декларують зарплату в розмірі 8 тис. грн при середній по галузі для сушиста 44,5 тис. грн. Загальні річні втрати від ухилення від оподаткування цією мережею оцінюються в 1,5–2 млрд грн.
Інша мережа – SushiStory (раніше «Суші Wok»), яка наразі налічує 54 точки в Україні, за даними Гетманцева, використовує 162 індивідуальних підприємців другої групи та трьох індивідуальних підприємців третьої групи. Збитки держави від діяльності цього бренду становлять 272,5 млн грн на рік.
Голова комітету наголосив, що ринок суші можна вести повністю «у білу», оскільки в Україні є компанії, які працюють на базі однієї юридичної особи та сплачують ПДВ.
Гетманцев повідомив, що разом із зібраними матеріалами, чеками та фотофіксацією він уже офіційно звернувся до Бюро економічної безпеки (БЕБ) та Державної податкової служби (ДПС) з вимогою провести перевірки, а також закликав рестораторів припинити практику «подрібнення» бізнесу.
Виробник пакувальних матеріалів ТОВ «Пак Ван» (м. Біла Церква, Київська обл.) отримав статус учасника індустріального парку (ІП) «Біла Церква», повідомило Міністерство економіки, навколишнього середовища та сільського господарства.
Згідно з повідомленням, договір про здійснення господарської діяльності в рамках ІП «Біла Церква» укладено між керуючою компанією парку ТОВ «Астробілд» та ТОВ «Пак Ван» 20 травня 2026 року.
«Пак Ван» виробляє полімерні гвинтові ковпачки та ПЕТ-пляшки, іншу пластикову продукцію для напоїв, молочної продукції, косметики та побутової хімії.
Компанія зареєстрована у травні 2015 року, 100% статутного капіталу належить зареєстрованому в Кіровоградській області підприємцю Денису Бондаренку.
У 2025 році компанія збільшила чистий прибуток майже втричі порівняно з 2024 роком – до 14,6 млн грн при зростанні чистого доходу на 5% – до 269,2 млн грн, а в першому кварталі 2026 року отримала 2,8 млн грн чистого прибутку та 60 млн грн виручки.
Проєкти холдингової компанії UFuture підприємця Василя Хмельницького ІП «Біла Церква» та «Біла Церква 2» включені до Реєстру індустріальних парків у 2018 році. На території парків – понад два десятки резидентів (включно з іноземними компаніями).
Загальна площа парків становить 70,3 га, з яких 45 га вже освоєно. Введено в експлуатацію понад 85 тис. кв. м промислової та складської нерухомості.
Майже 22 тисячі фопів з іноземним громадянством зареєстровано в Україні станом на середину травня 2026 року за даними Єдиного державного реєстру. Кожен четвертий фоп-іноземець працює у Києві. Майже третина усіх фопів з іноземним громадянством займається роздрібною торгівлею. Кожен п’ятий іноземний фоп має російське громадянство.
Загалом 21 967 підприємців з іноземним громадянством нараховується наразі в Україні. В середньому, від початку повномасштабної на рік відкривається 1 896 справ громадян інших країн.
Слідкуємо за динамікою малого бізнесу на сторінці фопономіки Опендатаботу.
Кожен четвертий з них зареєстрований у Києві: 5 216. Харківщина посідає друге місце з 3 506 підприємцями, а Одещина — третє з 3 295 фопами. Саме на ці 3 регіони припадає майже 55% усіх іноземців, що започаткували свій бізнес в Україні.
Найбільше серед підприємців громадян Російської Федерації — кожен п’ятий іноземець-фоп (4 593). Наслідують громадяни В’єтнаму (1 994), Азербайджану (1 635), Узбекистану (1 469) та Молдови (1 118). Загалом майже половина іноземців із власною справою походять з цих 5 країн.
Найчастіше іноземці в Україні працюють у сфері роздрібної торгівлі — 6 346 фопів. Популярними також залишаються складська діяльність (2 746), оптова торгівля (1 732), HoReCa (1 703), а також ІТ-сфера (1 624).
https://opendatabot.ua/analytics/fops-foreigners-2026
Вартість виробленого ФОПами хлібу з моменту початку блекауту зросла, приблизно, на 25%, а макового рулету – на 40%, причиною чого є необхідність обслуговування генераторів, закупівля пального, а також витрати на логістику, повідомила членкиня комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Ніна Южаніна (“Європейська солідарність”).
Вона розповіла, що час від часу купує хліб за містом — у невеликих приватних пекарнях, які працюють як ФОП.
“За наявності електроенергії — це стабільне виробництво і прогнозована ціна. За її відсутності — робота виключно на генераторах із постійними витратами на пальне. Результат уже відчутний: вартість хліба зросла приблизно на 25%, макового рулету — майже на 40%. Причини очевидні: пальне, обслуговування генераторів, збої у логістиці. Це не питання надприбутків — це спроба покрити витрати і вижити “, – написала вона у Телеграм-каналі.
Южаніна наголосила, що за подібного підвищення цін на хлібобулочні вироби зберегти обсяги продажів буде складно, оскільки додаткові витрати нікуди не зникають.
“В Україні понад 4 тис. ФОПів (1-3 групи), які займаються випіканням хліба. І якщо на цьому тлі для них запроваджувати обов’язкову сплату ПДВ, це вже буде не просто удар по малому бізнесу, а реальний податковий блекаут — з ризиком закриття виробництв і подальшого зростання цін “, – наголосила парламентарій.
Як повідомлялося, перспектива запровадження обов’язкової сплати ПДВ для ФОП 1-3 груп наразі розглядається в межах адаптації українського законодавства до стандартів ЄС та Нацстратегії доходів, що передбачає поступове скасування спрощеної системи у її нинішньому вигляді. Основний ризик полягає у значному рості адміністративного навантаження: підприємцям доведеться вести бухгалтерський облік, реєструвати податкові накладні та закладати +20% до вартості своїх товарів чи послуг, що може зробити малий бізнес неконкурентоспроможним порівняно з великими гравцями. Хоча подібне рішення має на меті детінізацію економіки та боротьбу зі схемами використання ФОП великим бізнесом, для реального самозайнятого населення такий крок може стати критичним фінансовим бар’єром.
Національна асоціація лобістів України (НАЛУ) розробила альтернативний законопроект про введення податку на додану вартість для фізичних осіб – підприємців. Як повідомили агентству Інтерфакс-Україна в НАЛУ, ініціатива підготовлена головою правління НАЛУ Олексієм Шевчуком, заступником голови Опікунської ради Людмилою Кожурою та директором з розвитку НАЛУ, членом Асоціації платників податків Назарієм Валянськом.
«Метою альтернативного законопроекту є захист малого та середнього бізнесу в умовах воєнного стану та післявоєнного відновлення, одночасно з поетапною адаптацією податкової системи України відповідно до вимог і стандартів Європейського Союзу», – повідомили в асоціації.
У НАЛУ зазначили, що, на відміну від урядового підходу, який зараз фактично перекладає податкове навантаження на малий бізнес, альтернативний законопроект НАЛУ «пропонує збалансоване рішення, що враховує економічні реалії, ризики безпеки та інституційну слабкість бізнесу в кризовий період».
Ключовими перевагами свого альтернативного законопроекту в порівнянні з версією урядового документа в НАЛУ називають, зокрема, захист малого та мікробізнесу в умовах війни.
«Законопроект вводить тимчасові мораторії на розширення кола платників ПДВ, підвищення податкових ставок і зміну ліміту обов’язкової ПДВ-реєстрації на весь період дії воєнного стану і до кінця року після його припинення», – зазначили в НАЛУ.
Крім того, перевагою свого законопроекту НАЛУ назвала гнучкий ліміт реєстрації ПДВ з урахуванням економіки, пропонуючи замість фіксованого ліміту в 1 млн грн прив’язку порогу реєстрації ПДВ до розміру мінімальної заробітної плати, що дозволяє автоматично враховувати інфляцію, зміну ВВП і макроекономічну динаміку.
Також серед переваг свого законопроекту в НАПСМ назвали поетапну гармонізацію з правом ЄС «без шоків для бізнесу»:
альтернативний проект передбачає поступове наближення до європейського порогу ПДВ (близько €85 000) до 2031 року, уникаючи адміністративного та фінансового тиску на підприємців в кризових умовах.
Крім того, в НАЛУ зазначили, що їх законопроект передбачає збереження спрощеної системи оподаткування, тобто не вводить обов’язкову ПДВ-реєстрацію для платників єдиного податку 3-ї групи, зберігаючи спрощену систему обліку та звітності як фундамент для розвитку малого бізнесу.
Ще однією перевагою законопроекту в НАЛУ назвали стимулювання добровільної ПДВ-реєстрації та боротьбу зі зловживаннями.
«Вводиться модель »батога і пряника«: стимули для добровільної реєстрації платниками ПДВ через диференціацію ставок єдиного податку, а також чіткі механізми протидії зловживанням, зокрема практиці так званих “зарплатних ФОП”, зазначили в асоціації.
Також законопроект НАЛУ передбачає захист бізнесу в прифронтових і постраждалих від бойових дій регіонах,
вводячи спеціальні гарантії для бізнесу, що працює на територіях, де ведуться або велися бойові дії. Зокрема, проект закону передбачає введення мораторію на документальні позапланові податкові перевірки таких платників податків, що дозволяє знизити адміністративний і фіскальний тиск, зберегти підприємницьку діяльність і робочі місця в умовах підвищених ризиків безпеки.
У НАЛУ зазначають, що «запропонований підхід дозволяє поєднати фіскальні інтереси держави, євроінтеграційні зобов’язання України та реальні можливості малого і середнього бізнесу, який сьогодні залишається ключовою опорою економіки країни».
законодавство, НАЛУ, ПДВ, ФОП
