Виробник пакувальних матеріалів ТОВ «Пак Ван» (м. Біла Церква, Київська обл.) отримав статус учасника індустріального парку (ІП) «Біла Церква», повідомило Міністерство економіки, навколишнього середовища та сільського господарства.
Згідно з повідомленням, договір про здійснення господарської діяльності в рамках ІП «Біла Церква» укладено між керуючою компанією парку ТОВ «Астробілд» та ТОВ «Пак Ван» 20 травня 2026 року.
«Пак Ван» виробляє полімерні гвинтові ковпачки та ПЕТ-пляшки, іншу пластикову продукцію для напоїв, молочної продукції, косметики та побутової хімії.
Компанія зареєстрована у травні 2015 року, 100% статутного капіталу належить зареєстрованому в Кіровоградській області підприємцю Денису Бондаренку.
У 2025 році компанія збільшила чистий прибуток майже втричі порівняно з 2024 роком – до 14,6 млн грн при зростанні чистого доходу на 5% – до 269,2 млн грн, а в першому кварталі 2026 року отримала 2,8 млн грн чистого прибутку та 60 млн грн виручки.
Проєкти холдингової компанії UFuture підприємця Василя Хмельницького ІП «Біла Церква» та «Біла Церква 2» включені до Реєстру індустріальних парків у 2018 році. На території парків – понад два десятки резидентів (включно з іноземними компаніями).
Загальна площа парків становить 70,3 га, з яких 45 га вже освоєно. Введено в експлуатацію понад 85 тис. кв. м промислової та складської нерухомості.
Майже 22 тисячі фопів з іноземним громадянством зареєстровано в Україні станом на середину травня 2026 року за даними Єдиного державного реєстру. Кожен четвертий фоп-іноземець працює у Києві. Майже третина усіх фопів з іноземним громадянством займається роздрібною торгівлею. Кожен п’ятий іноземний фоп має російське громадянство.
Загалом 21 967 підприємців з іноземним громадянством нараховується наразі в Україні. В середньому, від початку повномасштабної на рік відкривається 1 896 справ громадян інших країн.
Слідкуємо за динамікою малого бізнесу на сторінці фопономіки Опендатаботу.
Кожен четвертий з них зареєстрований у Києві: 5 216. Харківщина посідає друге місце з 3 506 підприємцями, а Одещина — третє з 3 295 фопами. Саме на ці 3 регіони припадає майже 55% усіх іноземців, що започаткували свій бізнес в Україні.
Найбільше серед підприємців громадян Російської Федерації — кожен п’ятий іноземець-фоп (4 593). Наслідують громадяни В’єтнаму (1 994), Азербайджану (1 635), Узбекистану (1 469) та Молдови (1 118). Загалом майже половина іноземців із власною справою походять з цих 5 країн.
Найчастіше іноземці в Україні працюють у сфері роздрібної торгівлі — 6 346 фопів. Популярними також залишаються складська діяльність (2 746), оптова торгівля (1 732), HoReCa (1 703), а також ІТ-сфера (1 624).
https://opendatabot.ua/analytics/fops-foreigners-2026
Вартість виробленого ФОПами хлібу з моменту початку блекауту зросла, приблизно, на 25%, а макового рулету – на 40%, причиною чого є необхідність обслуговування генераторів, закупівля пального, а також витрати на логістику, повідомила членкиня комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Ніна Южаніна (“Європейська солідарність”).
Вона розповіла, що час від часу купує хліб за містом — у невеликих приватних пекарнях, які працюють як ФОП.
“За наявності електроенергії — це стабільне виробництво і прогнозована ціна. За її відсутності — робота виключно на генераторах із постійними витратами на пальне. Результат уже відчутний: вартість хліба зросла приблизно на 25%, макового рулету — майже на 40%. Причини очевидні: пальне, обслуговування генераторів, збої у логістиці. Це не питання надприбутків — це спроба покрити витрати і вижити “, – написала вона у Телеграм-каналі.
Южаніна наголосила, що за подібного підвищення цін на хлібобулочні вироби зберегти обсяги продажів буде складно, оскільки додаткові витрати нікуди не зникають.
“В Україні понад 4 тис. ФОПів (1-3 групи), які займаються випіканням хліба. І якщо на цьому тлі для них запроваджувати обов’язкову сплату ПДВ, це вже буде не просто удар по малому бізнесу, а реальний податковий блекаут — з ризиком закриття виробництв і подальшого зростання цін “, – наголосила парламентарій.
Як повідомлялося, перспектива запровадження обов’язкової сплати ПДВ для ФОП 1-3 груп наразі розглядається в межах адаптації українського законодавства до стандартів ЄС та Нацстратегії доходів, що передбачає поступове скасування спрощеної системи у її нинішньому вигляді. Основний ризик полягає у значному рості адміністративного навантаження: підприємцям доведеться вести бухгалтерський облік, реєструвати податкові накладні та закладати +20% до вартості своїх товарів чи послуг, що може зробити малий бізнес неконкурентоспроможним порівняно з великими гравцями. Хоча подібне рішення має на меті детінізацію економіки та боротьбу зі схемами використання ФОП великим бізнесом, для реального самозайнятого населення такий крок може стати критичним фінансовим бар’єром.
Національна асоціація лобістів України (НАЛУ) розробила альтернативний законопроект про введення податку на додану вартість для фізичних осіб – підприємців. Як повідомили агентству Інтерфакс-Україна в НАЛУ, ініціатива підготовлена головою правління НАЛУ Олексієм Шевчуком, заступником голови Опікунської ради Людмилою Кожурою та директором з розвитку НАЛУ, членом Асоціації платників податків Назарієм Валянськом.
«Метою альтернативного законопроекту є захист малого та середнього бізнесу в умовах воєнного стану та післявоєнного відновлення, одночасно з поетапною адаптацією податкової системи України відповідно до вимог і стандартів Європейського Союзу», – повідомили в асоціації.
У НАЛУ зазначили, що, на відміну від урядового підходу, який зараз фактично перекладає податкове навантаження на малий бізнес, альтернативний законопроект НАЛУ «пропонує збалансоване рішення, що враховує економічні реалії, ризики безпеки та інституційну слабкість бізнесу в кризовий період».
Ключовими перевагами свого альтернативного законопроекту в порівнянні з версією урядового документа в НАЛУ називають, зокрема, захист малого та мікробізнесу в умовах війни.
«Законопроект вводить тимчасові мораторії на розширення кола платників ПДВ, підвищення податкових ставок і зміну ліміту обов’язкової ПДВ-реєстрації на весь період дії воєнного стану і до кінця року після його припинення», – зазначили в НАЛУ.
Крім того, перевагою свого законопроекту НАЛУ назвала гнучкий ліміт реєстрації ПДВ з урахуванням економіки, пропонуючи замість фіксованого ліміту в 1 млн грн прив’язку порогу реєстрації ПДВ до розміру мінімальної заробітної плати, що дозволяє автоматично враховувати інфляцію, зміну ВВП і макроекономічну динаміку.
Також серед переваг свого законопроекту в НАПСМ назвали поетапну гармонізацію з правом ЄС «без шоків для бізнесу»:
альтернативний проект передбачає поступове наближення до європейського порогу ПДВ (близько €85 000) до 2031 року, уникаючи адміністративного та фінансового тиску на підприємців в кризових умовах.
Крім того, в НАЛУ зазначили, що їх законопроект передбачає збереження спрощеної системи оподаткування, тобто не вводить обов’язкову ПДВ-реєстрацію для платників єдиного податку 3-ї групи, зберігаючи спрощену систему обліку та звітності як фундамент для розвитку малого бізнесу.
Ще однією перевагою законопроекту в НАЛУ назвали стимулювання добровільної ПДВ-реєстрації та боротьбу зі зловживаннями.
«Вводиться модель »батога і пряника«: стимули для добровільної реєстрації платниками ПДВ через диференціацію ставок єдиного податку, а також чіткі механізми протидії зловживанням, зокрема практиці так званих “зарплатних ФОП”, зазначили в асоціації.
Також законопроект НАЛУ передбачає захист бізнесу в прифронтових і постраждалих від бойових дій регіонах,
вводячи спеціальні гарантії для бізнесу, що працює на територіях, де ведуться або велися бойові дії. Зокрема, проект закону передбачає введення мораторію на документальні позапланові податкові перевірки таких платників податків, що дозволяє знизити адміністративний і фіскальний тиск, зберегти підприємницьку діяльність і робочі місця в умовах підвищених ризиків безпеки.
У НАЛУ зазначають, що «запропонований підхід дозволяє поєднати фіскальні інтереси держави, євроінтеграційні зобов’язання України та реальні можливості малого і середнього бізнесу, який сьогодні залишається ключовою опорою економіки країни».
законодавство, НАЛУ, ПДВ, ФОП
Понад 13,3 тисячі нових фопів, що працюють у сфері громадського харчування, відкрилось в Україні цьогоріч за даними Єдиного державного реєстру. Водночас понад 10,6 тисячі фопів припинили свою діяльність. Цьогоріч приріст нових кафе та ресторанів скоротився більш ніж вдвічі. Половина кафе та ресторанів, що закрились цьогоріч, проіснували менше ніж півтора року.
13 373 нових фопів, що працюють у сфері громадського харчування, відкрилось в Україні цьогоріч. Це на 5% менше, ніж за аналогічний період торік. Найактивнішим був вересень — тоді відкрилося 1 699 нових закладів.
Водночас за той самий період свою роботу припинили 10 645 фопів у сфері кафе та ресторанів. Загалом цьогоріч приріст нових підприємців склав +2 728 заклади. До порівняння, торік приріст склав 6 004 нових справ.
Найбільше нових фопів у HoReCa цьогоріч відкрили в Києві (1 693), на Дніпропетровщині (1 323), Львівщині (1 136), Одещині (1 113) та Київщині (1 054).
Ресторанний бізнес в Україні — це наразі, переважно, жіноча справа: 66% нових фопів зареєстрували жінки. У деяких областях цей показник перевищує 70% — зокрема, у Хмельницькій, Кіровоградській, Закарпатській, Черкаській та Рівненській. У жодному регіоні чоловіки не переважають за кількістю нових відкриттів.
Чверть закритих цьогоріч фопів пропрацювала менш ніж пів року. Загалом медіана життя малого та середнього бізнесу у HoReCa — 17 місяців. Найстаріший ресторанний фоп, який припинив діяльність цьогоріч, працював ще з 1992-го.
Попри зменшення приросту нових закладів, за даними українського сервісу Poster виторг закладів громадського харчування зріс на 6%, але назвати це значним успіхом не можна. Відвідуваність зменшилася на 9%, тож зростання відбувається радше завдяки подорожчанню, ніж збільшенню клієнтів. Середній чек в закладах від початку року виріс на 11%.
«Зростання виторгу на 6% — це не реальний заробіток, а наздоганяння інфляції. Середній чек виріс через подорожчання продуктів та операційних витрат на оренду та фонд оплати праці. Проблеми галузі посилює відтік працівників після законодавчих змін щодо віку 18-22 років і зменшення купівельної спроможності населення.
Попри виклики, наразі в Poster ми не бачимо масового відтоку клієнтів — кількість діючих закладів та тих, що готуються до відкриття, залишається в межах середніх значень. Зимові місяці завжди є стрес-тестом для галузі — не всі проходять його успішно, але навесні відкриваються нові заклади і ринок оновлюється», — коментує Родіон Єрошек, CEO та співзасновник української компанії з автоматизації закладів Poster
За даними Poster, відвідуваність цьогоріч просіла по всій Україні. На прикладі топ-5 великих міст це виглядає так:
Львів — -8%
Одеса — -6%
Київ — -13%
Дніпро — -11%
Харків — -7%
ФОПи-початківці часто зізнаються: найбільше напружує не пошук клієнтів, а паперова частина — звітність і податки. Коли, куди і що подавати, як сплатити без помилки в реквізитах, як не пропустити дедлайн і не жити в таблицях?
Відповідь уже є. Вчасно.Звіт — онлайн-платформа з екосистеми VCHASNO GROUP для щоденних фінансово-облікових задач: подання звітів до податкової, сплата податків без комісії, створення рахунків і актів, підпис документів КЕП, зручний дашборд із ключовими показниками.
Як подавати звіти? У сервісі це простий послідовний сценарій: обираєте статус і групу, система показує обов’язкові форми та строки. Щоб тримати дати під контролем, зручно орієнтуватися на Податковий календар.
Довідники та коди актуальні, тому не потрібно перевіряти кожне поле вручну. Після заповнення звіт відправляється онлайн, а підтвердження доставки зберігається в історії. Якщо якогось обов’язкового поля бракує, сервіс підсвітить помилку й підкаже, що виправити.
Далі — платежі. У Вчасно.Звіт вони формуються автоматично за коректними реквізитами: сума, призначення, КБК/ККДБ — усе під рукою, оплата без комісії. Щоб не шукати дані вручну і не ризикувати помилкою в отримувачі, є окремий розділ Реквізити для сплати податків. Це суттєво зменшує ризик неправильних переказів і економить час.
Первинні документи створюються за хвилини. Рахунки, акти, накладні — зі зручних шаблонів, з автозаповненням реквізитів контрагентів і експортом у PDF або Excel. Для ФОПа, який працює сам або з невеликою командою, це спосіб одразу вибудувати порядок у документах.
Коли документообіг зростає, у пригоді стає електронний підпис і погодження. Підпис КЕП виконується напряму у вікні сервісу, версії документів і журнал дій доступні в картці. Не потрібно пересилати файли між поштою та месенджерами — усі зміни фіксуються і легко простежуються.
Інтеграція з банками додає прозорості до руху коштів: виписки підтягуються автоматично, платежі зіставляються з рахунками, дашборд показує оплачені й прострочені позиції, а також звіти зі строками подання найближчими днями. Для командної роботи доступні ролі: хто готує документ, хто підписує, хто подає звіт — кожен бачить своє. Профілі для кількох ФОПів або юросіб допомагають не змішувати документи та аналітику.
Окрема увага — безпеці. Підпис КЕП, шифрування, налаштовувані права доступу, повна історія подій. У разі перевірки можна швидко показати, хто і коли підписав документ, які зміни були внесені.
У розділі звітності передбачені перевірки заповнення й підказки. Помилки позначаються до відправлення, а для повторюваних форм працюють чернетки та автопідтягування даних за попередній період.
Вчасно.Звіт — простий спосіб тримати звітність і платежі під контролем.
VCHASNO GROUP, Вчасно.Звіт, ДОКУМЕНТИ, звітність, ПОДАТКИ, ФОП
