Вартість виробленого ФОПами хлібу з моменту початку блекауту зросла, приблизно, на 25%, а макового рулету – на 40%, причиною чого є необхідність обслуговування генераторів, закупівля пального, а також витрати на логістику, повідомила членкиня комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Ніна Южаніна (“Європейська солідарність”).
Вона розповіла, що час від часу купує хліб за містом — у невеликих приватних пекарнях, які працюють як ФОП.
“За наявності електроенергії — це стабільне виробництво і прогнозована ціна. За її відсутності — робота виключно на генераторах із постійними витратами на пальне. Результат уже відчутний: вартість хліба зросла приблизно на 25%, макового рулету — майже на 40%. Причини очевидні: пальне, обслуговування генераторів, збої у логістиці. Це не питання надприбутків — це спроба покрити витрати і вижити “, – написала вона у Телеграм-каналі.
Южаніна наголосила, що за подібного підвищення цін на хлібобулочні вироби зберегти обсяги продажів буде складно, оскільки додаткові витрати нікуди не зникають.
“В Україні понад 4 тис. ФОПів (1-3 групи), які займаються випіканням хліба. І якщо на цьому тлі для них запроваджувати обов’язкову сплату ПДВ, це вже буде не просто удар по малому бізнесу, а реальний податковий блекаут — з ризиком закриття виробництв і подальшого зростання цін “, – наголосила парламентарій.
Як повідомлялося, перспектива запровадження обов’язкової сплати ПДВ для ФОП 1-3 груп наразі розглядається в межах адаптації українського законодавства до стандартів ЄС та Нацстратегії доходів, що передбачає поступове скасування спрощеної системи у її нинішньому вигляді. Основний ризик полягає у значному рості адміністративного навантаження: підприємцям доведеться вести бухгалтерський облік, реєструвати податкові накладні та закладати +20% до вартості своїх товарів чи послуг, що може зробити малий бізнес неконкурентоспроможним порівняно з великими гравцями. Хоча подібне рішення має на меті детінізацію економіки та боротьбу зі схемами використання ФОП великим бізнесом, для реального самозайнятого населення такий крок може стати критичним фінансовим бар’єром.
Національна асоціація лобістів України (НАЛУ) розробила альтернативний законопроект про введення податку на додану вартість для фізичних осіб – підприємців. Як повідомили агентству Інтерфакс-Україна в НАЛУ, ініціатива підготовлена головою правління НАЛУ Олексієм Шевчуком, заступником голови Опікунської ради Людмилою Кожурою та директором з розвитку НАЛУ, членом Асоціації платників податків Назарієм Валянськом.
«Метою альтернативного законопроекту є захист малого та середнього бізнесу в умовах воєнного стану та післявоєнного відновлення, одночасно з поетапною адаптацією податкової системи України відповідно до вимог і стандартів Європейського Союзу», – повідомили в асоціації.
У НАЛУ зазначили, що, на відміну від урядового підходу, який зараз фактично перекладає податкове навантаження на малий бізнес, альтернативний законопроект НАЛУ «пропонує збалансоване рішення, що враховує економічні реалії, ризики безпеки та інституційну слабкість бізнесу в кризовий період».
Ключовими перевагами свого альтернативного законопроекту в порівнянні з версією урядового документа в НАЛУ називають, зокрема, захист малого та мікробізнесу в умовах війни.
«Законопроект вводить тимчасові мораторії на розширення кола платників ПДВ, підвищення податкових ставок і зміну ліміту обов’язкової ПДВ-реєстрації на весь період дії воєнного стану і до кінця року після його припинення», – зазначили в НАЛУ.
Крім того, перевагою свого законопроекту НАЛУ назвала гнучкий ліміт реєстрації ПДВ з урахуванням економіки, пропонуючи замість фіксованого ліміту в 1 млн грн прив’язку порогу реєстрації ПДВ до розміру мінімальної заробітної плати, що дозволяє автоматично враховувати інфляцію, зміну ВВП і макроекономічну динаміку.
Також серед переваг свого законопроекту в НАПСМ назвали поетапну гармонізацію з правом ЄС «без шоків для бізнесу»:
альтернативний проект передбачає поступове наближення до європейського порогу ПДВ (близько €85 000) до 2031 року, уникаючи адміністративного та фінансового тиску на підприємців в кризових умовах.
Крім того, в НАЛУ зазначили, що їх законопроект передбачає збереження спрощеної системи оподаткування, тобто не вводить обов’язкову ПДВ-реєстрацію для платників єдиного податку 3-ї групи, зберігаючи спрощену систему обліку та звітності як фундамент для розвитку малого бізнесу.
Ще однією перевагою законопроекту в НАЛУ назвали стимулювання добровільної ПДВ-реєстрації та боротьбу зі зловживаннями.
«Вводиться модель »батога і пряника«: стимули для добровільної реєстрації платниками ПДВ через диференціацію ставок єдиного податку, а також чіткі механізми протидії зловживанням, зокрема практиці так званих “зарплатних ФОП”, зазначили в асоціації.
Також законопроект НАЛУ передбачає захист бізнесу в прифронтових і постраждалих від бойових дій регіонах,
вводячи спеціальні гарантії для бізнесу, що працює на територіях, де ведуться або велися бойові дії. Зокрема, проект закону передбачає введення мораторію на документальні позапланові податкові перевірки таких платників податків, що дозволяє знизити адміністративний і фіскальний тиск, зберегти підприємницьку діяльність і робочі місця в умовах підвищених ризиків безпеки.
У НАЛУ зазначають, що «запропонований підхід дозволяє поєднати фіскальні інтереси держави, євроінтеграційні зобов’язання України та реальні можливості малого і середнього бізнесу, який сьогодні залишається ключовою опорою економіки країни».
законодавство, НАЛУ, ПДВ, ФОП
Понад 13,3 тисячі нових фопів, що працюють у сфері громадського харчування, відкрилось в Україні цьогоріч за даними Єдиного державного реєстру. Водночас понад 10,6 тисячі фопів припинили свою діяльність. Цьогоріч приріст нових кафе та ресторанів скоротився більш ніж вдвічі. Половина кафе та ресторанів, що закрились цьогоріч, проіснували менше ніж півтора року.
13 373 нових фопів, що працюють у сфері громадського харчування, відкрилось в Україні цьогоріч. Це на 5% менше, ніж за аналогічний період торік. Найактивнішим був вересень — тоді відкрилося 1 699 нових закладів.
Водночас за той самий період свою роботу припинили 10 645 фопів у сфері кафе та ресторанів. Загалом цьогоріч приріст нових підприємців склав +2 728 заклади. До порівняння, торік приріст склав 6 004 нових справ.
Найбільше нових фопів у HoReCa цьогоріч відкрили в Києві (1 693), на Дніпропетровщині (1 323), Львівщині (1 136), Одещині (1 113) та Київщині (1 054).
Ресторанний бізнес в Україні — це наразі, переважно, жіноча справа: 66% нових фопів зареєстрували жінки. У деяких областях цей показник перевищує 70% — зокрема, у Хмельницькій, Кіровоградській, Закарпатській, Черкаській та Рівненській. У жодному регіоні чоловіки не переважають за кількістю нових відкриттів.
Чверть закритих цьогоріч фопів пропрацювала менш ніж пів року. Загалом медіана життя малого та середнього бізнесу у HoReCa — 17 місяців. Найстаріший ресторанний фоп, який припинив діяльність цьогоріч, працював ще з 1992-го.
Попри зменшення приросту нових закладів, за даними українського сервісу Poster виторг закладів громадського харчування зріс на 6%, але назвати це значним успіхом не можна. Відвідуваність зменшилася на 9%, тож зростання відбувається радше завдяки подорожчанню, ніж збільшенню клієнтів. Середній чек в закладах від початку року виріс на 11%.
«Зростання виторгу на 6% — це не реальний заробіток, а наздоганяння інфляції. Середній чек виріс через подорожчання продуктів та операційних витрат на оренду та фонд оплати праці. Проблеми галузі посилює відтік працівників після законодавчих змін щодо віку 18-22 років і зменшення купівельної спроможності населення.
Попри виклики, наразі в Poster ми не бачимо масового відтоку клієнтів — кількість діючих закладів та тих, що готуються до відкриття, залишається в межах середніх значень. Зимові місяці завжди є стрес-тестом для галузі — не всі проходять його успішно, але навесні відкриваються нові заклади і ринок оновлюється», — коментує Родіон Єрошек, CEO та співзасновник української компанії з автоматизації закладів Poster
За даними Poster, відвідуваність цьогоріч просіла по всій Україні. На прикладі топ-5 великих міст це виглядає так:
Львів — -8%
Одеса — -6%
Київ — -13%
Дніпро — -11%
Харків — -7%
ФОПи-початківці часто зізнаються: найбільше напружує не пошук клієнтів, а паперова частина — звітність і податки. Коли, куди і що подавати, як сплатити без помилки в реквізитах, як не пропустити дедлайн і не жити в таблицях?
Відповідь уже є. Вчасно.Звіт — онлайн-платформа з екосистеми VCHASNO GROUP для щоденних фінансово-облікових задач: подання звітів до податкової, сплата податків без комісії, створення рахунків і актів, підпис документів КЕП, зручний дашборд із ключовими показниками.
Як подавати звіти? У сервісі це простий послідовний сценарій: обираєте статус і групу, система показує обов’язкові форми та строки. Щоб тримати дати під контролем, зручно орієнтуватися на Податковий календар.
Довідники та коди актуальні, тому не потрібно перевіряти кожне поле вручну. Після заповнення звіт відправляється онлайн, а підтвердження доставки зберігається в історії. Якщо якогось обов’язкового поля бракує, сервіс підсвітить помилку й підкаже, що виправити.
Далі — платежі. У Вчасно.Звіт вони формуються автоматично за коректними реквізитами: сума, призначення, КБК/ККДБ — усе під рукою, оплата без комісії. Щоб не шукати дані вручну і не ризикувати помилкою в отримувачі, є окремий розділ Реквізити для сплати податків. Це суттєво зменшує ризик неправильних переказів і економить час.
Первинні документи створюються за хвилини. Рахунки, акти, накладні — зі зручних шаблонів, з автозаповненням реквізитів контрагентів і експортом у PDF або Excel. Для ФОПа, який працює сам або з невеликою командою, це спосіб одразу вибудувати порядок у документах.
Коли документообіг зростає, у пригоді стає електронний підпис і погодження. Підпис КЕП виконується напряму у вікні сервісу, версії документів і журнал дій доступні в картці. Не потрібно пересилати файли між поштою та месенджерами — усі зміни фіксуються і легко простежуються.
Інтеграція з банками додає прозорості до руху коштів: виписки підтягуються автоматично, платежі зіставляються з рахунками, дашборд показує оплачені й прострочені позиції, а також звіти зі строками подання найближчими днями. Для командної роботи доступні ролі: хто готує документ, хто підписує, хто подає звіт — кожен бачить своє. Профілі для кількох ФОПів або юросіб допомагають не змішувати документи та аналітику.
Окрема увага — безпеці. Підпис КЕП, шифрування, налаштовувані права доступу, повна історія подій. У разі перевірки можна швидко показати, хто і коли підписав документ, які зміни були внесені.
У розділі звітності передбачені перевірки заповнення й підказки. Помилки позначаються до відправлення, а для повторюваних форм працюють чернетки та автопідтягування даних за попередній період.
Вчасно.Звіт — простий спосіб тримати звітність і платежі під контролем.
VCHASNO GROUP, Вчасно.Звіт, ДОКУМЕНТИ, звітність, ПОДАТКИ, ФОП
Топ країн, громадяни яких стають підприємцями в Україні
Понад 1,6 тисячі фопів відкрили іноземці в Україні за 9 місяців 2025 року за даними Єдиного державного реєстру. Це майже на 10% менше, ніж за аналогічний період торік. Водночас чистий приріст між відкриттями та закриттями цьогоріч склав 490 фопів-нерезидентів. Найчастіше підприємцями в Україні стають громадяни Азербайджану, Росії та Узбекистану.
1 648 фопів зареєстрували іноземці цьогоріч в Україні. Це на 10% менше, ніж за той самий період торік. Загалом лише 0,7% від загальної кількості нових підприємців цьогоріч складають нерезиденти України.
Водночас 1158 фопів-іноземців за цей самий час припинили свою діяльність. Чистий приріст склав 490 підприємців-нерезидентів. Загалом понад 213 тисяч підприємців закрилися в Україні за цей період, тож частка іноземців складає лише 0,5%.
На відміну від фопів громадян, в іноземців більше справ розпочинають чоловіки: 69% проти 31% підприємиць.
Варто зазначити, що нерезиденти-фопи доволі стійкі: медіанний час роботи такого підприємця в Україні складає 3.1 роки. Рекордсменкою стала жінка з громадянством РФ, фоп якої пропрацював 30 років та закрився на початку поточного року. До порівняння, фопи українців живуть навіть дещо менше: 2.5 роки.
“Відкриття фопів іноземцями — абсолютно нормальна й законна практика. Люди, які мають посвідку на тимчасове або постійне проживання в Україні, отримують РНОКПП (податковий номер), тож можуть офіційно вести підприємницьку діяльність і сплачують податки нарівні з громадянами України. Що стосується громадян рф — вони не є винятком із цього правила. Лише ті, хто законно проживає на території України, можуть відкрити власну справу. У цьому випадку процедура не відрізняється від відкриття фопу будь-яким іншим нерезидентом“, — зауважує Денис Попов, керівник юридичного департаменту Опендатаботу, адвокат, арбітражний керуючий
Найбільше серед нових підприємців походять з Азербайджану — 229 фопів (14%), наслідують громадяни Російської Федерації — 222 (14%), Узбекистану — 160 (10%), Молдови — 125 (8%) та Вірменії — 95 (6%).
Натомість частіше за інших бізнес припиняють громадяни Росії — 241 фоп (21%), Азербайджану — 157 (14%), Молдови — 102 (9%), Узбекистану — 91 (8%) та Білорусі — 69 (6%).
Переважна більшість іноземців обирає бізнес у сфері торгівлі — майже кожен третій бізнес. До слова, ця сфера має попит й серед фопів українців. Наслідують громадське харчування (14%), оптова торгівля (9%), комп’ютерне програмування (6%) та надання інформаційних послуг (4%).
Закриттів багато у тих самих сферах: роздрібна торгівля (37%), комп’ютерне програмування (10%) та громадське харчування (9%).
Кожен третій іноземець розпочинає свою справу у Києві: 544 фопи цьогоріч. Далі йдуть Одещина із 300 фопами (18%), Київщина — 138 (8%), Харківщина — 104 (6%) та Львівщина — 83 (5%). Найменше іноземних підприємців зареєстровано у Волинській, Чернігівській, Сумській, Донецькій і Херсонській областях — від 2 до 17 фопів.
Переважно, закриваються бізнеси іноземців у тих самих регіонах: в Києві — 297 (26%), далі — в Одеській (17%), Харківській (9%), Київській (8%) та Дніпропетровській (5%) областях.
https://opendatabot.ua/analytics/fops-foreigners-2025
Фізичні особи-підприємці (ФОП), які працюють на 3-й групі єдиного податку і не мають найманих працівників, з 1 липня можуть подавати квартальну декларацію через «Дію», де програма самостійно порахує податки і підтягне попередні показники, повідомив віце-прем’єр з інновацій, розвитку освіти, науки і технологій – глава Мінцифри Михайло Федоров.
«Зараз працюємо над комплексним переосмисленням послуги сплати податків в “Дії” – щоб зробити цей процес ще більш зручним. Чекайте на оновлення», – написав Федоров у Telegram у п’ятницю.
Він уточнив, що декларацію подають ФОП 3-ї групи, які не є платниками ПДВ.
Федоров нагадав, що єдиний податок для таких осіб становить 5% від доходу, військовий збір – 1% доходу, а ЄСВ – 22% від мінімальної зарплати. Військовий збір буде нарахований автоматично відповідно до доходу.
Термін подання декларації – до 11 серпня.
ДЕКЛАРАЦИЯ, ДІЯ, ФОП
