Фізичні особи-підприємці, зареєстровані в Києві, станом на липень 2026 року заборгували державі 2,61 млрд грн податків, що є найбільшим показником серед регіонів України, свідчать дані Державної податкової служби, проаналізовані Opendatabot.
На столицю припадає близько 16% усієї податкової заборгованості ФОП у країні, яка становить 16,6 млрд грн.
На другому місці — Одеська область із заборгованістю підприємців близько 1,6 млрд грн, на третьому — Київська область із 1,37 млрд грн.
У сукупності на Київ, Одеську та Київську області припадає приблизно третина всіх податкових боргів українських підприємців.
При цьому за кількістю боржників лідирує Київська область, де податковий борг мають 182,64 тис. ФОП. За рік їхня кількість збільшилася приблизно в 1,5 раза.
В Одеській області налічується 119,47 тис. підприємців-боржників, у Харківській — 101,5 тис.
Загалом в Україні податкову заборгованість мають близько 1,5 млн ФОП на загальну суму 16,6 млрд грн.
Джерело: Opendatabot, дані Державної податкової служби України станом на липень 2026 року.
Обмеження доступу до інформації про податкову заборгованість конкретних фізичних осіб-підприємців позбавляє український бізнес одного з інструментів перевірки потенційних контрагентів, вважає генеральний директор Opendatabot Олексій Іванкін.
За даними сервісу, станом на липень 2026 року податкові борги мають близько 1,5 млн ФОП, а сукупна сума заборгованості сягає 16,6 млрд грн.
При цьому з початку повномасштабної війни Державна податкова служба не публікує відкритий перелік конкретних підприємців-боржників, незважаючи на те, що дані Єдиного державного реєстру та загальна статистика податкової заборгованості залишаються відкритими.
«Важко пояснити таке обмеження міркуваннями безпеки: інформація про податковий борг ФОП не містить оборонних або стратегічно важливих відомостей», — заявив Іванкін.
На його думку, відкритість інформації має безпосереднє економічне значення.
«Коли інформація про заборгованість є публічною, у підприємця з’являється додатковий стимул її погасити, оскільки це впливає на репутацію та вибір партнерів. З початку війни бізнес втратив один із інструментів перевірки контрагентів і не може побачити, чи сплачує потенційний партнер податки», — зазначив CEO Opendatabot.
Кількість підприємців із податковою заборгованістю з початку повномасштабного вторгнення збільшилася приблизно у 2,3 рази — на 840 тис. осіб, а сума заборгованості зросла на 9,6 млрд грн.
В Україні 1,5 млн фізичних осіб-підприємців мають податковий борг, загальна сума якого станом на липень 2026 року сягнула 16,6 млрд грн, свідчать дані Державної податкової служби, опубліковані Opendatabot.
З початку 2026 року кількість підприємців-боржників збільшилася приблизно на 3%, тоді як сукупна сума заборгованості скоротилася на 300 млн грн.
У середньому один ФОП-боржник не сплатив державі близько 11 тис. грн податків.
За останні роки кількість підприємців із податковими боргами зростає в середньому приблизно на 16% щороку.
При цьому з початку повномасштабної війни кількість ФОП-боржників зросла більш ніж удвічі — приблизно на 840 тис. осіб, а сума заборгованості збільшилася на 9,6 млрд грн.
Таким чином, якщо на початок повномасштабного вторгнення податкові борги мали близько 660 тис. підприємців на загальну суму близько 7 млрд грн, то до середини 2026 року обидва показники збільшилися більш ніж удвічі.
Джерело: Opendatabot на основі даних Державної податкової служби України.
БОРГ, ДПС, підприємець, ПОДАТОК, ФОП
У Україні станом на кінець липня 2026 року працюють 7 865 підприємств та підприємців у ювелірній сфері, з яких 84% зареєстровані як фізичні особи-підприємці, свідчать дані Єдиного державного реєстру, проаналізовані Opendatabot. Дослідження опубліковано 17 серпня 2026 року.
Загалом на ринку працюють 6 583 ФОП та 1 282 компанії, що займаються виробництвом і продажем ювелірних виробів, а також ремонтом прикрас і годинників.
При цьому динаміка двох сегментів помітно відрізняється. Кількість юридичних осіб у ювелірній галузі зростає вже п’ять років поспіль, у тому числі після початку повномасштабної війни. За підсумками 2025 року було зареєстровано на 54 ювелірні компанії більше, ніж припинили діяльність.
Серед ФОП ситуація менш стабільна. У 2021–2022 роках кількість закриттів перевищила кількість реєстрацій на 498. У 2023 році сегмент повернувся до зростання, а в 2024 році чистий приріст досяг рекордних 611 підприємців. Однак уже в 2025 році тенденція знову змінилася — ФОП, що припинили діяльність, виявилося на 169 більше, ніж нових.
Головним центром ювелірного бізнесу залишається Київ, де зареєстровано 1 365 виробників, продавців та інших учасників галузі.
На другому місці — Запорізька область із 679 підприємствами, далі йдуть Київська область — 585, Харківська — 548 та Дніпропетровська — 484.
Таким чином, незважаючи на домінування малого підприємництва, структура ювелірного ринку України поступово змінюється: кількість ФОП скорочується, тоді як кількість компаній продовжує зростати.
Міжнародний валютний фонд (МВФ) включив до програми розширеного фінансування EFF новий структурний орієнтир із терміном виконання до кінця грудня 2026 року, який передбачає внесення до Верховної Ради конкретних правил боротьби з ухиленням від оподаткування для спрощеної системи.
Згідно з оновленим меморандумом EFF, нове законодавство має вирішити проблеми штучного дроблення бізнесу з метою збереження пільгових лімітів, маніпулятивного переходу між податковими режимами та використання спрощеної системи для приховування реальних трудових відносин і ухилення від сплати податків на заробітну плату та ЄСВ.
Паралельно експерти МВФ рекомендували переглянути проєкт нового Трудового кодексу в частині визначення зайнятості, зазначаючи, що вимога виконання щонайменше п’яти з восьми критеріїв для встановлення трудових відносин створює надмірний тягар доведення для контролюючих органів, тоді як достатньою є відповідність трьом критеріям.
Згідно з меморандумом, детінізація вимагає додаткових ресурсів для всіх податкових органів, тому після призначення у квітні 2026 року нового керівника Державної митної служби (ДМС) уряд має забезпечити наявність достатніх коштів для повторної атестації всіх посадових осіб митниці, яку планується розпочати в середині 2026 року. Також бюджет на 2027 рік має передбачити достатні асигнування для Державної митної служби (ДМС), Державної податкової служби (ДПС) та Бюро економічної безпеки (БЕБ) з метою покращення їхньої здатності наймати та утримувати кваліфікований персонал.
У документі влада наголосила на складнощах із ухваленням законодавства в парламенті, однак зазначила, що залишається відданою скасуванню пільги з ПДВ для ФОП з огляду на її важливість для боротьби з тіньовою економікою, мобілізації доходів, вступу до ЄС та залучення донорської підтримки. Хоча влада вважає вдосконалення податкового адміністрування надзвичайно важливим, вона бачить у цьому більші ризики, ніж персонал фонду, оскільки адміністративні реформи можуть призвести до втрат доходів, якщо їх не планувати й не впроваджувати ретельно.
Як повідомлялося, Рада виконавчих директорів МВФ у ніч на вівторок схвалила перший перегляд 4-річної програми EFF для України, що дозволяє негайно виплатити близько $690 млн другого траншу, однак звернула увагу на невиконання кількох критеріїв ефективності та застерегла від відступу від реформ. З урахуванням першого траншу загальні виплати за програмою загальною вартістю $8,1 млрд, затвердженою наприкінці лютого цього року, становитимуть близько $2,2 млрд.
Оновлений меморандум про економічну та фінансову політику України в рамках програми розширеного фінансування EFF з Міжнародним валютним фондом (МВФ) за підсумками першого її перегляду також містить сім нових структурних орієнтирів, шість із яких є фіскальними.
Державний ПриватБанк запустив у застосунку “Приват24” сервіс подання декларацій платника єдиного податку для фізичних осіб-підприємців (ФОП) першої-третьої груп із можливістю подальшої сплати податків, повідомила фінустанова.
“Інтеграція електронної звітності у мобільний застосунок зменшить адміністративне навантаження на малий бізнес та мінімізує ризик помилок під час заповнення документів”, – зазначив член правління ПриватБанку з питань корпоративного бізнесу та малого і середнього бізнесу Євген Заіграєв.
“Приват24” формує декларацію на основі операцій за рахунками підприємця в банку та розраховує отриманий дохід. ФОП має перевірити дані й підписати документ за допомогою SmartID, після чого його буде надіслано до Державної податкової служби.
Після прийняття декларації податковою службою підприємець зможе сплатити податки у застосунку. Сервіс доступний у розділі “Податкові декларації”, де також можна переглядати раніше подані звіти.
За даними банку, кількість активних користувачів Приват24 у першому кварталі 2026 року зросла на 2% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 13,7 млн, активних бізнес-клієнтів – на 4%, до 952 тис.
ПриватБанк – найбільший банк України. Загальні активи фінустанови, за даними Нацбанку, на 1 червня 2026 року становили 965,11 млрд грн (22,7% загального обсягу).
