В Україні після кількох років роботи вийшло видання «Хліб. Україна. Альманах» – двомовний інформаційно-історичний артбук, присвячений українському хлібу, його ролі в історії, культурі, повсякденному житті та сучасній харчовій індустрії.
В основі видання – спроба показати, що поняття українського хліба значно ширше за звичний продукт на щоденному столі. Для когось це смак дитинства та родинний рецепт, для когось – паляниця, регіональна випічка або хліб із місцевої пекарні. Водночас за цими звичними образами стоять історія розвитку сільського господарства, млинарства і хлібопечення, народні традиції та сучасна велика харчова індустрія.
Альманах простежує, як хліб супроводжував Україну та українців у різні історичні періоди. Він зберігався у родинній пам’яті та обрядах, ставав образом у кіно, поезії, фотографії та інших видах мистецтва, а з розвитком промисловості перетворився на важливу частину великого виробничого комплексу.
Окреме місце у виданні посідають драматичні сторінки української історії. Автори звертаються до трагедії Голодомору, під час якого хліб став символом самого права людини на життя. Нового символічного значення він набув після початку повномасштабної війни. Одним із найбільш відомих прикладів стало слово «паляниця», яке у 2022 році перетворилося на своєрідний мовний маркер української ідентичності.
Водночас «Хліб. Україна. Альманах» розповідає не лише про минуле. Значна увага приділяється сучасному хлібопеченню, ремісничим технологіям, регіональним традиціям та розвитку галузі. Хліб у книзі постає одночасно як повсякденний продукт, культурний феномен, результат роботи аграрного та харчового секторів і частина економічної історії країни.
При цьому автори не намагаються дати єдине визначення поняттю «український хліб». Книга побудована як сукупність різних сюжетів, кожен з яких відкриває окрему частину цієї теми – від старих млинів і родинних рецептів до промислових пекарень, сучасних технологій та мистецького осмислення хліба.
Такий підхід залишає читачеві простір для подальшого знайомства з темою: після одного матеріалу можна звернутися до старого українського фільму, після іншого – докладніше вивчити регіональну випічку, історію млинарства, традиційні технології або сучасне українське хлібопечення.
«Хліб. Україна. Альманах» підготовлений українською та англійською мовами, тому орієнтований не лише на українську, а й на міжнародну аудиторію. Видання може використовуватися як презентаційна книга про Україну, її історію, гастрономічну культуру та одну з найважливіших для країни галузей.
Альманах оформлений як сучасний колекційний артбук. Виразна кольорова гама, нестандартна верстка, архівні та сучасні візуальні матеріали формують окрему візуальну мову видання та підкреслюють його подарунковий характер.
Прем’єра альманаху відбулася під час Baking Awards 2026. Видання представили президент Всеукраїнської асоціації пекарів Юрій Дученко та директор Спілки «Борошномели України» Родіон Рибчинський.
Тираж «Хліб. Україна. Альманах» обмежений. Детальна інформація про видання та можливість замовлення представлені на офіційному сайті «Хліб. Україна».
Партнерами випуску «Хліб. Україна. Альманах» стали Всеукраїнська асоціація пекарів та Спілка «Борошномели України». Галузеві організації об’єднують підприємства хлібопекарської та борошномельної промисловості України і працюють над розвитком внутрішнього ринку, підвищенням конкурентоспроможності української продукції та розширенням її присутності за кордоном. Серед напрямів їхньої діяльності – зміцнення експортного потенціалу України, просування українського борошна, хлібобулочної та іншої продукції переробки зерна на зовнішніх ринках, розвиток міжнародних контактів та участь українських виробників у профільних міжнародних заходах.
Продукти харчування та безалкогольні напої в Україні в липні 2026 року подешевшали на 0,2% порівняно з червнем, проте залишалися на 6,5% дорожчими, ніж роком раніше. Самі продукти харчування, без урахування безалкогольних напоїв, подорожчали за рік на 6,4%.
Найпомітніше річне зростання серед основних продуктових категорій зафіксовано на рибі та рибопродуктах — на 22,4%, соняшниковій олії — на 21,8%, хліб та хлібопродукти — на 18,6%.
Хліб подорожчав на 15,4%, макаронні вироби — на 9,9%, молоко — на 8%, овочі — на 7,8%, сир — на 4,6%, м’ясо та м’ясопродукти — на 2,4%.
При цьому низка продуктів за рік суттєво подешевшала. Яйця коштували на 25,4% дешевше, ніж у липні минулого року, фрукти — на 9,5%, цукор — на 8,1%.
Лише за липень яйця подешевшали на 6%, овочі — на 5,9%, м’ясо та м’ясопродукти — на 0,6%. Водночас фрукти подорожчали на 1,5%, риба — на 1,3%, соняшникова олія — на 1,2%.
Особливо помітна сезонна динаміка: з початку року яйця подешевшали на 43,1%, тоді як фрукти подорожчали на 26,2%, овочі — на 18,7%.
Єдиний акціонер ПрАТ «Концерн Хлібпром» ухвалив рішення про перетворення підприємства на товариство з обмеженою відповідальністю, стало відомо з посиланням на систему розкриття інформації НКЦПФР.
Рішення про реорганізацію одного з найбільших виробників хліба в Україні було прийнято 23 липня 2026 року. Новостворене ТОВ «Концерн Хлібпром» стане повним правонаступником майна, договорів, прав та зобов’язань приватного акціонерного товариства.
Акції ПрАТ конвертують у частку в статутному капіталі товариства з коефіцієнтом 1:1. Статутний капітал правонаступника становитиме близько 163,55 млн грн.
У компанії пояснили реорганізацію необхідністю спростити корпоративне управління. Перетворення на ТОВ не передбачає продажу підприємства або зміни його кінцевого власника.
Організаційно-правова форма товариства з обмеженою відповідальністю передбачає менше регуляторних процедур, зокрема компанії не потрібно буде вести облік акцій та виконувати частину вимог до акціонерних товариств.
У 2025 році дохід «Концерну Хлібпром» збільшився на 9,5% порівняно з попереднім роком – до 2 млрд 228,92 млн грн. Чистий збиток підприємства скоротився у 13,5 раза – до 5 млн грн проти 67,57 млн грн у 2024 році.
Активи компанії на кінець 2025 року становили 1 млрд 190,76 млн грн, а зобов’язання скоротилися на 10,1% – до 509,95 млн грн.
«Концерн Хлібпром» є одним із найбільших виробників хліба, хлібобулочної та кондитерської продукції в Україні. Компанія щодня виробляє до 160 тонн продукції, включно із замороженими напівфабрикатами з тіста.
До структури підприємства входять п’ять переробних майданчиків у Львівській та Вінницькій областях. Портфель брендів компанії включає Agrola, Bandinelli, 2go, «Люблянна» та «Вінницяхліб». Кінцевою бенефіціарною власницею підприємства є Наталія Антонова.
Зростання витрат на сировину та енергоресурси призвело до подорожчання хліба та борошна в Україні в середньому на 40% за останні два роки, повідомляє спілка “Борошномели України”.
Згідно з аналітичним звітом об’єднання, оприлюдненим на ресурсі “АПК-Інформ”, динаміка зростання цін була стабільно високою: у 2024 році хліб подорожчав на 20-22%, а в 2025-му — ще на 19-23%. Аналогічне зростання на 40% за дворічний період зафіксовано і на пшеничне борошно.
За даними асоціації, ціна на хліб пшеничний вищого ґатунку за рік зросла на 44% — до 63,5 грн/кг, на житній хліб — на 45%, до 50,6 грн/кг, на батон — на 34%, до 30,9 грн/кг.
“Наразі реальні ціни продажу борошна нижчі за декларативні на 10-15% і практично зрівнялися з собівартістю. При середній вартості пшениці 2 класу 10 300 грн/тонна та витратах на переробку не нижче 2500 грн/тонна рентабельність у 3% є для борошномелів великим досягненням”, — зазначається у звіті.
Експерти зазначають, що на відміну від хлібопеків, які можуть компенсувати низьку прибутковість соціальних сортів за рахунок преміальної та дрібноштучної продукції, борошномели позбавлені такої можливості через малі обсяги продажів фасованого борошна.
При цьому “Борошномели України” відзначили ріст тренду в Україні на домашнє випікання хліба.
“Населення дедалі активніше використовує домашнє приготування хліба. Це значно дешевше, смачніше та входить у моду”, – зазначили в галузевому об`єднанні і додали, що преміальний хліб під ТМ “Цар хліб” і ТМ “Кулиничі”, який відзначається чудовими смаковими якостями, коштує понад 100 грн за 1 кг і є недоступним продуктом для багатьох жителів України.
Вартість виробленого ФОПами хлібу з моменту початку блекауту зросла, приблизно, на 25%, а макового рулету – на 40%, причиною чого є необхідність обслуговування генераторів, закупівля пального, а також витрати на логістику, повідомила членкиня комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Ніна Южаніна (“Європейська солідарність”).
Вона розповіла, що час від часу купує хліб за містом — у невеликих приватних пекарнях, які працюють як ФОП.
“За наявності електроенергії — це стабільне виробництво і прогнозована ціна. За її відсутності — робота виключно на генераторах із постійними витратами на пальне. Результат уже відчутний: вартість хліба зросла приблизно на 25%, макового рулету — майже на 40%. Причини очевидні: пальне, обслуговування генераторів, збої у логістиці. Це не питання надприбутків — це спроба покрити витрати і вижити “, – написала вона у Телеграм-каналі.
Южаніна наголосила, що за подібного підвищення цін на хлібобулочні вироби зберегти обсяги продажів буде складно, оскільки додаткові витрати нікуди не зникають.
“В Україні понад 4 тис. ФОПів (1-3 групи), які займаються випіканням хліба. І якщо на цьому тлі для них запроваджувати обов’язкову сплату ПДВ, це вже буде не просто удар по малому бізнесу, а реальний податковий блекаут — з ризиком закриття виробництв і подальшого зростання цін “, – наголосила парламентарій.
Як повідомлялося, перспектива запровадження обов’язкової сплати ПДВ для ФОП 1-3 груп наразі розглядається в межах адаптації українського законодавства до стандартів ЄС та Нацстратегії доходів, що передбачає поступове скасування спрощеної системи у її нинішньому вигляді. Основний ризик полягає у значному рості адміністративного навантаження: підприємцям доведеться вести бухгалтерський облік, реєструвати податкові накладні та закладати +20% до вартості своїх товарів чи послуг, що може зробити малий бізнес неконкурентоспроможним порівняно з великими гравцями. Хоча подібне рішення має на меті детінізацію економіки та боротьбу зі схемами використання ФОП великим бізнесом, для реального самозайнятого населення такий крок може стати критичним фінансовим бар’єром.
Підприємство “Аргон Фуд”, яке спеціалізується на виробництві хлібобулочних виробів, зберіганні та перевезенні інших продуктів харчування, встановило сонячну електростанцію піковою потужністю 114 кВт, повідомив заступник міського голови Вінниці Андрій Очеретний у Facebook.
“На даху підприємства встановили СЕС піковою потужністю 114 кВт. Станцію ввели в експлуатацію наприкінці травня, і за цей час завдяки її роботі підприємство покрило практично всі свої потреби в електроенергії”, – написав він у Facebook.
За інформацією Очеретного, компанія стала однією із заявниць на участь у Порядку часткової компенсації витрат на придбання обладнання, яке використовується для виробництва електроенергії з ВДЕ у межах міської програми.
“В умовах блекаутів перехід на “зелену” енергію – це шлях до енергонезалежності. Таке стратегічне рішення допомагає бізнесу зменшити витрати на виробництві, зберігати колективи та створювати нові робочі місця й водночас робить внесок у сталий розвиток громади”, – резюмував заступник мера Вінниці.
