Кількість виробників виноробної продукції в Україні наразі перевищує 180 підприємств, при цьому суттєво зросла кількість малих виноробів, повідомив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Тарас Висоцький.
“Сьогодні українське виноробство вже не обмежується внутрішнім ринком. Воно стає частиною глобального діалогу – інструментом культурної дипломатії і довіри до України у світі”, – написав він у Facebook.
Заступник міністра висловив упевненість, що в Україні важливо сформувати культуру споживання національного продукту. Саме через спеціалізовані простори українці можуть краще пізнати якість та унікальність вітчизняного вина.
Висоцький зазначив, що розвитку галузі сприяла низка дерегуляційних кроків. Зокрема, було скасовано річну плату за ліцензію на оптову торгівлю для малих виробників і запроваджено доступну ліцензію на виробництво. Крім того, уряд спростив процедури ліцензування, скасував марки акцизного податку та зменшив бюрократичне навантаження у звітності. Ці зміни дали імпульс розвитку саме крафтового виноробства.
Заступник міністра також повідомив, що у Києві відкрився перший офіційний винний бутік – Wine of Ukraine, який працюватиме як платформа для доступу до продукції напряму від виробників. На відкритті були присутні представники дипломатичного корпусу Італії, Португалії, Аргентини, Єгипту, Індії, Пакистану та інших країн, а також міжнародних організацій, зокрема, ФАО.
«Open4Business» проаналізував світових виробників міді у 2024 році. Згідно з даними Міжнародної дослідницької групи з міді (ICSG) і Геологічної служби США (USGS), 2024 року світове виробництво міді сягнуло 23 мільйонів тонн, що на 3,2% більше, як порівняти з попереднім роком.
Топ-20 країн-виробників міді у 2024 році
Місце Країна Обсяг виробництва (млн тонн)
1 Чилі 5,3
2 Демократична Республіка Конго 3,3
3 Перу 2,6
4 Китай 1,8
5 Індонезія 1,1
6 США 1,1
7 Росія 0,93
8 Австралія 0,8
9 Казахстан 0,74
10 Мексика 0,7
11 Замбія 0,65
12 Канада 0,6
13 Польща 0,5
14 Бразилія 0,4
15 Монголія 0,35
16 Іран 0,3
17 Вірменія 0,25
18 Сербія 0,2
19 Болівія 0,18
20 Туреччина 0,15
Металургійні підприємства України в листопаді поточного року знизили виробництво сталі на 0,9% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 541 тис. тонн з 546 тис. тонн, і на 10,4% до попереднього місяця, коли було вироблено 604 тис. тонн.
Водночас Україна посіла 24-те місце серед 71 країни в рейтингу світових виробників цієї продукції, складеному Всесвітньою асоціацією виробників сталі (Worldsteel).
Україна за 11 місяців 2024 року виробила 7,028 млн тонн сталі, що на 23,1% вище за обсяги за січень-листопад 2023 року. Країна перебуває на 20-му місці за підсумками 11 місяців-2024.
Водночас Україна за 2023 рік виробила 6,228 млн тонн сталі, що на 0,6% нижче за обсяги за 2022 рік. Країна перебувала на 22-му місці за підсумками 2023 року.
Україна за підсумками 2022 року посіла 23-тє місце з виплавкою 6,263 млн тонн сталі (-70,7%).
Харчовий і агротехнічний холдинг МХП, найбільший в Україні виробник курятини, подав зобов’язуючу пропозицію щодо придбання UVESA Group (UVESA) – лідера на ринку іспанської харчової промисловості у сфері виробництва м’яса птиці та свинини, повідомила пресслужба агрохолдингу.
«Угода є відкритою тендерною пропозицією, адресованою усім поточним акціонерам UVESA, що залежить від виконання певних умов, включно з, але не обмежуючись, досягненням мінімального порогу прийняття в 50,01%. Якщо для закриття угоди буде потрібне схвалення регуляторних органів, МХП забезпечить виконання всіх вимог», – наголошується в повідомленні.
В агрохолдингу наголосили, що це придбання є черговим кроком МХП у розвитку на міжнародних ринках і зміцненням позиції компанії як важливого гравця на глобальному продовольчому ринку та європейському ринку, зокрема. Розширення міжнародної присутності відповідає стратегії трансформації МХП у міжнародну кулінарну компанію з діяльністю на ключових регіональних ринках світу.
МХП – один із найбільших інвесторів України. За час повномасштабного вторгнення МХП спрямував 14,8 млрд грн у розвиток бізнесу в Україні.
«Основним пріоритетом МХП залишається подальший розвиток бізнесу в Україні. Ми працюємо над забезпеченням харчової безпеки, стабільною роботою підприємств, зміцненням економіки держави, підтримкою військових, наших команд і громад, інвестуємо в українські бізнеси, які розширюють кулінарну екосистему МХП», – наголосили в агрохолдингу та додали, що, незважаючи на війну, МХП демонструє стійкість і здатність до зростання, масштабуючи свої практики на зарубіжних активах.
Компанія вже має успішний досвід придбання та розвитку компанії в Євросоюзі – 2019 року частиною групи МХП стала Perutnina Ptuj (Словенія, Сербія, Хорватія, Хорватія, Боснія і Герцеговина).
МХП має значну експертизу у виробництві м’яса птиці – компанія вже другий рік поспіль зберігає статус найбільшого виробника птиці в Європі за даними рейтингу WATT Poultry International.
Крім того, завдяки бізнес-підходам, рішенням та експертизі команди МХП європейська компанія значно підвищила свою ефективність – EBIDTA Perutnina Ptuj зросла з $34млн у 2018 році до $91млн у 2023 році.
«Цей досвід МХП дасть змогу зробити значний внесок в агро- та харчовий сектори Іспанії. Угода сприятиме задоволенню зростаючого попиту на високоякісні та доступні продукти харчування у світі. Цей крок має велике значення для зміцнення продовольчої безпеки Європейського Союзу та повністю відповідає євроінтеграційним прагненням України стати частиною єдиного європейського ринку», – резюмували в МХП.
UVESA Group заснована 1964 року групою ветеринарів, які придбали комбікормовий завод Piensos Uve (Туделе, провінція Наварра). У 1972-1984 роках група розширила свої активи до трьох комбікормових заводів, а 1985 року обзавелася власною бойнею. У 2001 році відкрила птахівничу фабрику з цехами забою і переробки в Малазі, у 2008 році – новий птахопереробний завод і у 2016 році – птахівничий інкубатор у Наваррі. У 2017 році Prado Vega і Saconda здійснили злиття і стали Uvesa Cuellar Uvesa Catarroja. До 2020 року компанія володіла 600 інтегрованими фермами і налагодила випуск та експорт сиров’яленої ковбаси під ТМ Alpico, а також лінійки халяльних м’ясних виробів під ТМ Basmahal.
«МХП» – найбільший виробник курятини в Україні. Займається виробництвом зернових, соняшникової олії, продуктів м’ясопереробки.
Як повідомлялося, компанія 2023 року отримала $142 млн чистого прибутку порівняно з $231 млн чистого збитку роком раніше. Виручка групи минулого року збільшилася на 14% – до $3,021 млрд.
У третьому кварталі цього року «МХП» отримав $96 млн чистого прибутку, що на 75% перевищує показник третього кварталу 2023 року, водночас виручка зросла на 5% – до $773 млн, валовий прибуток зріс на 47% – до $249 млн, операційний – на 62%, до $154 млн, а скоригована EBITDA – на 56%, до $173 млн.
Співзасновник IT-холдингу Techiia Олег Крот протягом п’яти років має намір інвестувати $50 млн у збанкрутілого польського виробника сільськогосподарських тракторів Ursus, активи якого він придбав на конкурсі 24 жовтня за 74 млн польських злотих ($18,5 млн), повідомляється в матеріалі «Forbes Україна».
«Плануємо інвестувати в Ursus $50 млн протягом п’яти років», – цитує Крота видання.
За інформацією «Forbes Україна», протягом перших 12-18 місяців Крот має намір відновити виробництво сільгосптехніки на заводах Ursus, де останніми роками випускали переважно причепи та кузови.
«На цей момент важливо не бігти за якоюсь примарною метою, а наростити виробництво причепів і запустити трактори», – зазначає він.
При цьому мета на п’ять років – відновити постачання тракторів до країн Африки та Азії, і, за словами Крота, планується також залучити американських інвесторів, з якими є попередні домовленості.
Як зазначив співзасновник IT-холдингу Techiia Крот, у купівлю Ursus вкладаються власні кошти від дивідендів.
За інформацією польського видання Tygodnikiem Poradnikiem Rolniczym, компанію Ursus було придбано створеною в липні 2024 року польською M. I. Crow, співзасновницею якої виступають громадянка Польщі Божена Гловацька та Олег Крот, який також є президентом компанії.
Серед придбаних активів – виробничі підприємства і нерухомість у містах Добре М’ясто і Любліні, гмінах Закрочіме і Бедашки, документація науково-дослідних проектів, машини та обладнання, склади, а також використання торгової марки Ursus.
В інтерв’ю Tygodnik Poradnik Rolniczy Гловацька зазначила, що новий власник наразі розробляє детальний план діяльності Ursus після його поглинання.
Видання зазначає, що власник має намір розробити нову стратегію розвитку виробника тракторів, зберегти наявні робочі місця і найняти нових фахівців, а також збільшити виробничі потужності Ursus.
Як зазначає польське видання, компанію Ursus, що має майже 100-річну історію виробництва тракторів під однойменним брендом, було визнано банкрутом у липні 2021 року після різкого падіння продажів. Потім було проведено три конкурси з її продажу, проте перші два не відбулися через відсутність покупців, а єдиним учасником третього стала M.I. Crow зі статутним капіталом 50 тис. злотих. При цьому стартова ціна активів порівняно з попереднім конкурсом була знижена на 40% – до 74 млн злотих.
Раніше повідомлялося, що 2013 року українська корпорація «Богдан» у консорціумі з Ursus виграла тендер на постачання 38 низькопідлогових тролейбусів муніципалітету Любліна. При цьому «Богдан» постачав кузови і комплектуючі до них, чеська Cegelec – систему управління, а остаточне складання велося на потужностях Ursus.
Згідно з інформацією на сайті холдингу Techiia, співзасновниками (керуючими партнерами) якого є Кріт і Юрій Лазебніков, він об’єднує понад 10 технологічний компаній в індустріях безпілотної авіації, IT, кіберспорту, будівельних технологій, SaaS, розглядає перспективи інвестицій в інші галузі.
Найбільша українська мережа магазинів формату one dollar store “Аврора” сплатила понад 4,5 млрд грн податків і зборів за січень-вересень 2024 року, зокрема понад 455 млн грн податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) до місцевих бюджетів громад, повідомив СЕО мережі Тарас Панасенко.
За його даними, за три квартали поточного року компанія є найбільшим платником податків у Полтавській територіальній громаді – сума надходжень склала 139,9 млн грн.
Із загальної суми сплачених податків 1,37 млрд грн склали митні платежі, 1,36 млрд грн – ПДВ із реалізації, 522 млн грн – єдиний соціальний внесок, 803,1 млн грн – податок на прибуток, 37,9 млн грн – військовий збір.
“Так само важливо підтримувати місцевий виробничий бізнес. Понад 500 партнерів “Аврори” – українські виробники. Вони постачають понад 47% асортименту українського виробництва на полиці наших магазинів. 80% із них – це непродовольчі товари”, – повідомив Панасенко.
Крім того, 25 українських виробників експортують свою продукцію для реалізації в мережі “Аврора” в Румунії.
Як повідомив підприємець, у жовтні “Аврора” має намір реалізувати на 1 млрд грн товарів, які беруть участь у програмі “Національного кешбеку”.
Головний офіс торговельної мережі “Аврора” розташований у Полтаві. “Аврора” була заснована 2011 року Львом Жиденком, Тарасом Панасенком і Лесею Клименко. На 1 жовтня 2024 року мережа налічує 1533 магазини в Україні та 25 у Румунії. У компанії налічується близько 14 тис. співробітників.
За даними Opendatabot, власником ТОВ “Вигідна купівля”, яке розвиває мережу, зазначено кіпрську “Авроритейл Інвестменс Лімітед”, її бенефіціаром – Жиденко. Кіпрська компанія також є власником ТОВ “Пріор девелопмент”, ТОВ “Севен А”, ТОВ “Промислова 9” і ТОВ “Так”.
