Для повноцінного застосування законодавства про лобіювання на місцевому рівні Україні необхідні єдині практичні правила взаємодії лобістів із депутатами та посадовими особами, а також чітке розмежування лобіювання, адвокації та представництва приватних інтересів, вважають експерти.
Як повідомила представниця Національної асоціації лобістів України Віталія Глоба, асоціація підготувала дорожню карту взаємодії лобістів з органами місцевого самоврядування та має намір направити рекомендації обласним радам.
«Лобіст має відкрито ідентифікувати себе, клієнта або бенефіціара, чітко визначати предмет лобіювання та діяти виключно в межах закону. Водночас депутати і посадові особи повинні розуміти, як правильно фіксувати контакти, перевіряти статус лобіста та запобігати ризикам незаконного впливу. Саме така зрозуміла процедура має стати основою професійного діалогу між бізнесом, громадою та владою», – наголосила Глоба на пресконференції в агентстві “Інтерфакс-Україна” в середу.
В свою чергу, експерт і депутат Київської міської ради Володимир Бондаренко зазначив, що закон про лобіювання створив загальну рамку для прозорої взаємодії бізнесу та влади, однак залишив низку прогалин, особливо помітних на місцевому рівні. За його словами, одна з ключових проблем стосується визначення об’єкта лобіювання, оскільки профільний закон відсилає до закону про правотворчу діяльність, який ще не набрав повної чинності.
«Закон створив рамку для регулювання, але водночас не дав достатньо чітких правил роботи, зокрема на рівні органів місцевого самоврядування, де сьогодні ми відчуваємо найбільше прогалин. Ці питання не можна вирішувати лише роз’ясненнями НАЗК, які не мають сили закону і не можуть змінювати законодавчі норми. Відповідні прогалини мають бути усунуті безпосередньо в законодавчій площині», – наголосив Бондаренко.
Він також звернув увагу на проблеми розмежування комерційного та суспільного інтересу, лобіювання й адвокації, які, на його думку, мають бути чіткіше врегульовані законом.
Адвокат, лобіст, голова АО “А.Два.Ка.Т” і член Комітету з питань лобіювання Національної асоціації адвокатів України Ярослав Куц представив покроковий алгоритм взаємодії лобіста з місцевою радою.
За його словами, процедура має складатися із семи етапів: перевірки статусу лобіста, його ідентифікації, первинного контакту, подання аналітичного обґрунтування, попередньої оцінки пропозицій, проходження процедур ради та моніторингу результатів.
«Будь-який контакт має починатися з ідентифікації. Лобіст повинен повідомити, що він є лобістом, кого представляє, у чиїх інтересах діє, який нормативно-правовий акт є предметом лобіювання і в якому форматі передбачається взаємодія. Після цього посадова особа або депутат можуть перевірити його статус у Реєстрі прозорості й уже на цій основі продовжувати комунікацію», – пояснив Куц.
Він наголосив, що не кожне звернення громадянина або представника бізнесу до місцевої влади є лобіюванням.
«Не потрібно, щоб після кожного звернення мешканця із заявою про виділення чи приватизацію земельної ділянки працівник місцевої ради повідомляв про лобістську зустріч. Предметом лобіювання є нормативно-правовий акт, тобто правила, які застосовуються неодноразово і до невизначеного кола осіб. Саме це розмежування має бути базовим для практичного застосування закону», – наголосив Куц.
Віце-президент Конгресу самоврядування України Іван Фурсенко зазначив, що нові правила мають перевести відносини між лобістами та місцевою владою від неформальної моделі до відкритої процедури, де кожна сторона розуміє свої права, обов’язки й відповідальність.
«Ми переходимо від неформальної моделі спілкування до моделі, де кожна сторона знає свої права, свої обов’язки та власну відповідальність. Закон не обмежує право лобіста доносити позицію клієнта, а лише робить цей процес відкритим, прозорим і зрозумілим. Так само він захищає депутата, який більше не повинен здогадуватися, чиї саме інтереси представляє його співрозмовник», – зазначив Фурсенко.
«Багато хто хвилюється, що будь-яка зустріч із громадськістю чи бізнесом тепер стане проблемою, але це не так. Закон не забороняє комунікацію, він лише вимагає її прозорості. Якщо депутат дотримується встановленої процедури, фіксація контакту захищає його самого від звинувачень у прихованому впливі», – наголосив Фурсенко.
Член етичної ради Національної асоціації лобістів України та депутат Сумської обласної ради Вадим Ващенко заявив, що саме на місцевому рівні прозорість лобістських контактів має особливе значення, оскільки громади ухвалюють рішення щодо інфраструктури, підприємництва, робочих місць, інвестиційних проєктів і відновлення.
«Місцева рада повинна бути не лише органом, який ухвалює рішення, а відкритим майданчиком для професійного діалогу між громадою, бізнесом, інвесторами та експертним середовищем. Коли кожна зустріч зафіксована і зрозуміло, хто представляє інтереси, яке питання обговорюється та який очікується результат, депутат або посадова особа можуть працювати відкрито й без ризику звинувачень у прихованому впливі. Це захист і для бізнесу, і для органів місцевого самоврядування», – сказав Ващенко.
За його словами, після завершення війни саме громади стануть основними центрами залучення інвестицій і донорської допомоги, тому якість та прозорість процедур безпосередньо впливатимуть на готовність бізнесу вкладати кошти.
«Прозорість сьогодні – це фактор інвестиційної привабливості. Громади, які першими запровадять сучасні стандарти відкритої взаємодії, отримають перевагу в роботі з інвесторами, донорами та міжнародними організаціями. Сильна громада – це не там, де немає лобіювання, а там, де воно є відкритим, законним і працює в інтересах розвитку громади», – наголосив Ващенко.
Лобістка, членкиня етичної ради Національної асоціації лобістів України Віолетта Суханова зазначила, що дорожня карта має дати депутатам і посадовцям простий алгоритм дій у разі контакту з лобістом.
«Не потрібно боятися спілкування із зареєстрованим лобістом – закон легалізував таку взаємодію, і сам факт зустрічі не є порушенням. Важливо, щоб вона відбувалася відкрито, прозоро і в межах законодавства. Якщо депутат не отримав відповіді на питання, хто до нього звернувся, кого ця особа представляє і який нормативно-правовий акт є предметом лобіювання, він має право призупинити таку взаємодію до з’ясування всіх обставин», – пояснила Суханова.
Вона наголосила, що для визначення лобіювання мають одночасно бути наявні три елементи: зареєстрований суб’єкт лобіювання, конкретний нормативно-правовий акт як предмет лобіювання та комерційний інтерес.
«Громадські слухання, електронні петиції, звернення громадян, захист власних прав або участь у відкритих консультаціях самі по собі не є лобіюванням. Так само професійна зустріч із зареєстрованим лобістом сама по собі не підлягає окремому декларуванню. Завдання дорожньої карти – дати депутату можливість за кілька хвилин зрозуміти, хто до нього звернувся, чи є ця взаємодія законною і як правильно діяти далі», – зазначила Суханова.
Лобістка, членкиня Ради підприємців при Сумській міській раді Валерія Голованова представила практичні рекомендації щодо ведення журналу контактів і протоколу зустрічей.
«Журнал контактів – це не бюрократична формальність, а один зі ступенів захисту депутата. У ньому потрібно фіксувати дату і формат зустрічі, статус особи, клієнта або бенефіціара, конкретний предмет обговорення та перелік переданих матеріалів. При цьому не повинно бути жодних оціночних суджень — лише факти, які підтверджують, що контакт відбувся», – сказала Голованова.
За її словами, протокол зустрічі має містити аргументи сторони лобіювання, позицію депутата та інформацію про передані матеріали й досягнуті домовленості.
«Якщо були передані матеріали або взяті конкретні зобов’язання, це потрібно зафіксувати. Якщо ж конкретних зобов’язань не було, це також варто прямо зазначити, щоб у майбутньому уникнути спекуляцій щодо того, хто і що нібито обіцяв. Єдина практика в усіх місцевих, районних та обласних радах зробить таку взаємодію зрозумілішою і для депутатів, і для лобістів», – наголосила Голованова.
Підсумовуючи дискусію, Бондаренко зазначив, що легалізація лобіювання є важливим елементом європейської інтеграції України, однак нормативна база ще розвиватиметься.
«За дев’ять місяців практичного застосування закону неможливо вирішити всі проблеми. Культура нормативного регулювання лобіювання в Європі формувалася десятиліттями, тому українська законодавча база також буде розвиватися. Головне зараз — не боятися застосовувати закон, але водночас чітко враховувати передбачені ним обмеження та працювати над усуненням прогалин», – підсумував Бондаренко.
Представники Національної асоціації лобістів України також повідомили, що дорожню карту буде оприлюднено на сайті організації та направлено обласним радам для використання в роботі.
БОНДАРЕНКО, ВАЩЕНКО, Глоба, ГОЛОВАНОВА, Куц, лобісти, ЛОБІЮВАННЯ, НАЛУ, СУХАНОВА, Фурсенко
Національна асоціація лобістів України (НАЛУ) розробила альтернативний законопроект про введення податку на додану вартість для фізичних осіб – підприємців. Як повідомили агентству Інтерфакс-Україна в НАЛУ, ініціатива підготовлена головою правління НАЛУ Олексієм Шевчуком, заступником голови Опікунської ради Людмилою Кожурою та директором з розвитку НАЛУ, членом Асоціації платників податків Назарієм Валянськом.
«Метою альтернативного законопроекту є захист малого та середнього бізнесу в умовах воєнного стану та післявоєнного відновлення, одночасно з поетапною адаптацією податкової системи України відповідно до вимог і стандартів Європейського Союзу», – повідомили в асоціації.
У НАЛУ зазначили, що, на відміну від урядового підходу, який зараз фактично перекладає податкове навантаження на малий бізнес, альтернативний законопроект НАЛУ «пропонує збалансоване рішення, що враховує економічні реалії, ризики безпеки та інституційну слабкість бізнесу в кризовий період».
Ключовими перевагами свого альтернативного законопроекту в порівнянні з версією урядового документа в НАЛУ називають, зокрема, захист малого та мікробізнесу в умовах війни.
«Законопроект вводить тимчасові мораторії на розширення кола платників ПДВ, підвищення податкових ставок і зміну ліміту обов’язкової ПДВ-реєстрації на весь період дії воєнного стану і до кінця року після його припинення», – зазначили в НАЛУ.
Крім того, перевагою свого законопроекту НАЛУ назвала гнучкий ліміт реєстрації ПДВ з урахуванням економіки, пропонуючи замість фіксованого ліміту в 1 млн грн прив’язку порогу реєстрації ПДВ до розміру мінімальної заробітної плати, що дозволяє автоматично враховувати інфляцію, зміну ВВП і макроекономічну динаміку.
Також серед переваг свого законопроекту в НАПСМ назвали поетапну гармонізацію з правом ЄС «без шоків для бізнесу»:
альтернативний проект передбачає поступове наближення до європейського порогу ПДВ (близько €85 000) до 2031 року, уникаючи адміністративного та фінансового тиску на підприємців в кризових умовах.
Крім того, в НАЛУ зазначили, що їх законопроект передбачає збереження спрощеної системи оподаткування, тобто не вводить обов’язкову ПДВ-реєстрацію для платників єдиного податку 3-ї групи, зберігаючи спрощену систему обліку та звітності як фундамент для розвитку малого бізнесу.
Ще однією перевагою законопроекту в НАЛУ назвали стимулювання добровільної ПДВ-реєстрації та боротьбу зі зловживаннями.
«Вводиться модель »батога і пряника«: стимули для добровільної реєстрації платниками ПДВ через диференціацію ставок єдиного податку, а також чіткі механізми протидії зловживанням, зокрема практиці так званих “зарплатних ФОП”, зазначили в асоціації.
Також законопроект НАЛУ передбачає захист бізнесу в прифронтових і постраждалих від бойових дій регіонах,
вводячи спеціальні гарантії для бізнесу, що працює на територіях, де ведуться або велися бойові дії. Зокрема, проект закону передбачає введення мораторію на документальні позапланові податкові перевірки таких платників податків, що дозволяє знизити адміністративний і фіскальний тиск, зберегти підприємницьку діяльність і робочі місця в умовах підвищених ризиків безпеки.
У НАЛУ зазначають, що «запропонований підхід дозволяє поєднати фіскальні інтереси держави, євроінтеграційні зобов’язання України та реальні можливості малого і середнього бізнесу, який сьогодні залишається ключовою опорою економіки країни».
законодавство, НАЛУ, ПДВ, ФОП
Голова Національної асоціації лобістів України (НАЛУ), спікер Національної асоціації адвокатів України (НААУ) Олексій Шевчук пройшов конкурсний відбір у Раді прокурорів України і був обраний на посаду одного з членів конкурсної комісії, яка повинна здійснювати відбір заступника керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП).
Втім, як повідомив Шевчук на своїй сторінці у Фейбуці, коментуючи призначення, «відразу після цього почалася чергова хвиля інформаційних атак, бруду і провокацій» з боку ряду активістів.
Зокрема, за його словами, він «є і був адвокатом Іллі Ківи в період, коли той обіймав посаду начальника департаменту МВС і відповідав за протидію обігу наркотичних речовин».
«Саме тоді, на моє переконання, він вступив у конфлікт з групами “активістів”, яких пов’язували з розповсюдженням наркотиків у сумнозвісному клубі »Клоузер«», – уточнив Шевчук.
Шевчук звернув увагу, що «ці ж люди, на моє переконання, виступали провокаторами і “торпедами” ще тоді, коли я як військовий лейтенант був номінантом до Вищої ради правосуддя за квотою президента».
Він підкреслив, що «не »ховався« і не “ухилявся”: 7 березня я мобілізувався і працюю для армії і фронту як військовослужбовець».
«Окремо зазначу: я особисто не допустив, щоб чиновники Львівської міської ради викрали аптечки, призначені нашим військовим», – сказав він.
Шевчук підкреслив, що «якщо хтось використовував назви фондів і моє ім’я для незаконних дій — це матиме процесуальні наслідки».
“Ми вже надали відповідні викривальні свідчення щодо осіб, які можуть бути причетні до зловживань. Мені відомо про отримання окремими журналістами інформації про наших клієнтів з порушенням процедури. Маніпуляції та перекручення фактів не залишаться без відповіді — ні в суді, ні в рамках Комісії з журналістської етики. Відповідні позови вже подані, і робота в цьому напрямку буде продовжена”, – повідомив Шевчук.
Національна асоціація лобістів України (НАЛУ) підтримує ініціативи Європарламенту щодо встановлення мінімального віку доступу до соціальних мереж, відеоплатформ і цифрових AI-сервісів, а також щодо заборони найбільш шкідливих і залежних цифрових практик, спрямованих на неповнолітніх.
«НАЛУ повністю підтримує цю ініціативу Європарламенту і розглядає її як важливий крок до формування безпечного, етичного та відповідального цифрового середовища», – йдеться в заяві правління НАЛУ, переданій агентству «Інтерфакс-Україна».
НАЛУ зазначає, що європейські рекомендації передбачають, зокрема, встановлення мінімального віку доступу до соцмереж у 16 років, можливість доступу дітей 13-16 років тільки за згодою батьків, заборону найбільш шкідливих елементів цифрового дизайну, включаючи autoplay, infinite scroll, dark patterns, нав’язливими алгоритмами рекомендацій, заборону таргетованої реклами та інфлюенсерського маркетингу, спрямованих на неповнолітніх, а також посилену відповідальність цифрових платформ за захист дітей, включаючи персональну відповідальність керівників компаній і впровадження в них технологій.
“У контексті європейської інтеграції України та адаптації національного регулювання до стандартів ЄС, НАЛУ заявляє, що офіційно підтримує пропозиції Європейського парламенту щодо реформування правил цифрової безпеки дітей. Представництво українських лобістів у Брюсселі вже розпочинає консультації з європейськими інститутами для узгодження підходів, які можуть бути імплементовані в Україні”, – йдеться в заяві.
Зазначається, що асоціація рекомендуватиме Верховній Раді та профільним комітетам розглянути можливість адаптації запропонованих європейських норм до національного законодавства.
«НАЛУ готова надати експертну, аналітичну та нормативно-методичну підтримку українським органам влади при розробці відповідних законодавчих змін. Асоціація вважає, що захист неповнолітніх онлайн є питанням національної безпеки, цифрового здоров’я суспільства та відповідальності держави перед молодим поколінням», – наголошується в документі.
В асоціації підкреслили, що НАЛУ і надалі працюватиме над затвердженням прозорих і європейських стандартів у сфері цифрової політики та адвокації, сприяючи формуванню сучасного законодавства, яке захищатиме дітей і підтримуватиме розвиток етичного цифрового простору в Україні.
Європейський парламент 26 листопада 2025 року прийняв доповідь, в якій закликав до введення в Європейському Союзі уніфікованого мінімального віку 16 років для доступу до соціальних мереж, відеоплатформ і цифрових AI-сервісів, а також до заборони найбільш шкідливих і залежних цифрових практик, спрямованих на неповнолітніх.
Національна асоціація лобістів України (НАЛУ) закликає голову Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) Віктора Павлущика утриматися від кроків, які, на думку Асоціації, можуть обмежувати незалежність професії лобістів та запроваджувати надмірний контроль за їхньою діяльністю.
«Ми звертаємося до голови НАЗК Віктора Павлущика з публічним закликом припинити тиск на незалежну професію лобістів і перейти до відкритого діалогу з професійною спільнотою. Регулювання лобізму має базуватися на європейських стандартах прозорості, а не на ручному контролі за ринком з боку державного органу», – заявив голова правління Національної асоціації лобістів України Олексій Шевчук на пресконференції в агентстві «Інтерфакс-Україна» у середу.
За його словами, рішення, що стосуються моніторингу та звітності лобістів, повинні ухвалюватися після публічних консультацій з НАЛУ як профільною організацією.
Антикорупційний уповноважений НАЛУ Яна Цимбаленко наголосила, в свою чергу наголосила, що незалежність професії лобіста є важливою складовою демократичної системи ухвалення рішень.
«Лобізм — це про прозорість представництва інтересів, а не про тіньові домовленості. Будь-які ініціативи регулятора, які можуть сприйматися як тиск на професію, мають обговорюватися відкрито, з урахуванням кращих європейських практик. Ми готові до співпраці з НАЗК, але на засадах партнерства, а не підпорядкування», – підкреслила Цимбаленко.
https://interfax.com.ua/news/press-conference/1121821.html
Національна асоціація лобістів України (НАЛУ) оголосила про впровадження в своїй структурі інституту антикорупційного уповноваженого, заявивши про намір стати зразком прозорого регулювання професії лобіста та закликавши Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) до відкритого діалогу щодо моніторингу діяльності лобістів.
Голова правління Національної асоціації лобістів України Олексій Шевчук повідомив, що Асоціація впроваджує посаду антикорупційного уповноваженого відповідно до європейських підходів прозорості та вимог, узятих після внесення НАЛУ до Реєстру прозорості Європейського парламенту.
«Національна асоціація лобістів України презентує в своєму складі антикорупційного уповноваженого, виконуючи вимоги ЄС і підтверджуючи, що професія лобіста в Україні має бути прозорою, зрозумілою та такою, що працює виключно в правовому полі й сплачує податки», – зазначив Шевчук на пресконференції в агентстві «Інтерфакс-Україна» у середу.
За його словами, НАЛУ є першою громадською організацією в Україні, яка формалізувала інститут антикорупційного уповноваженого в професійній спільноті лобістів. «Ніяких сірих схем, ніяких сірих грошей, ніяких платежів без податків. Ми показуємо приклад того, як має працювати сучасний лобізм – як прозора взаємодія бізнесу й парламенту, а не корупція», – наголосив голова правління.
Разом з тим Шевчук розкритикував затверджений НАЗК порядок моніторингу діяльності лобістів, ухвалений, за його словами, без публічних консультацій з професійною спільнотою. Він вважає такий підхід втручанням державного органу в незалежну професію.
«Національне агентство з питань запобігання корупції фактично намагається встановити контроль над професією лобістів, ухвалюючи документи без обговорення з ринком. Так само, як держава не втручається в роботу адвокатів, приватних виконавців чи нотаріусів, вона не має узурпувати вплив і на лобістів. Будь-які механізми звітності повинні обговорюватися публічно з професійною спільнотою», – підкреслив він.
Голова НАЛУ наголосив, що у разі відсутності відкритого обговорення асоціація звертатиметься до парламенту, уряду, Офісу президента та європейських інституцій із повідомленням про ризики надмірного втручання НАЗК у регулювання лобізму.
Директор юридичного інституту КНЕУ ім. Вадима Гетьмана, доктор юридичних наук Людмила Кожура, в свою чергу, підкреслила, що для європейських демократій системна взаємодія державних регуляторів із асоціаціями лобістів є усталеною практикою.
«Якщо Україна рухається до європейської спільноти і бере за основу кращі демократичні стандарти, держава має вибудувати регулярний діалог з Національною асоціацією лобістів України. У ЄС, США, Канаді регулятори системно проводять консультації та обговорення з асоціаціями лобістів. Такий формат співпраці має бути запроваджений і в Україні, і ми відкриті до цієї взаємодії», – наголосила Кожура.
Антикорупційним уповноваженим НАЛУ призначено доцента КПІ ім. Ігоря Сікорського, кандидата наук з державного управління, експерта із запобігання корупції Яну Цимбаленко. Вона зазначила, що будь-які нові інструменти, які стосуються прозорої для України професії лобіста, мають впроваджуватися відкрито.
«Лобізм – це не корупція, лобізм – це антикорупція, якщо він здійснюється прозоро і в інтересах суспільства, Професія лобіста вимагає не лише високого рівня професійності, а й чіткого розуміння етичних стандартів та наслідків ухвалюваних рішень. Натомість, рішення НАЗК щодо регулювання діяльності лобістів виглядають щонайменше передчасними без широкого фахового обговорення. Як уповноважена особа з питань запобігання корупції, я забезпечуватиму максимальну прозорість діяльності Асоціації та запобігання будь-яким тіньовим практикам», – підкреслила Цимбаленко.
Виконавчий директор Національної асоціації лобістів України Віталія Глоба повідомила, що правління НАЛУ одностайно підтримало впровадження інституту антикорупційного уповноваженого та публічне звернення до НАЗК.
«Національна асоціація лобістів України відкрита до діалогу, співпраці та професійної участі у підготовці нормативних актів, що стосуються регулювання професії лобіста. Водночас ми наполягаємо, що жодні рішення щодо професійної діяльності лобістів не можуть ухвалюватися в обхід профільної асоціації без фахового обговорення й прозорих процедур», – додала вона.
Віталія Глоба нагадала, що раніше НАЛУ направила до НАЗК офіційне повідомлення про те, що Асоціація є першою професійною організацією в сфері лобіювання та захисту інтересів бізнесу в Україні, об’єднує провідних експертів і готова до співпраці над регуляторними рішеннями.
Представники НАЛУ також повідомили, що на базі Асоціації вже розроблено роз’яснення щодо правил прозорості в роботі лобістів, типового договору з бізнесом, а також готуються освітні програми у співпраці з провідними вишами та міжнародними партнерами. Очікується проведення офлайн-зустрічей з представниками лобістських спільнот Великої Британії, США та країн ЄС.
Національна асоціація лобістів України об’єднує понад 40 фахівців, що становить близько 40% від загальної кількості лобістів, зареєстрованих у реєстрі прозорості. Організація закликає до відкритого обговорення проєкту документа НАЗК із залученням представників галузі, зокрема з паливного, аграрного, енергетичного та тютюнового секторів.
https://interfax.com.ua/news/press-conference/1121804.html
