Для повноцінного застосування законодавства про лобіювання на місцевому рівні Україні необхідні єдині практичні правила взаємодії лобістів із депутатами та посадовими особами, а також чітке розмежування лобіювання, адвокації та представництва приватних інтересів, вважають експерти.
Як повідомила представниця Національної асоціації лобістів України Віталія Глоба, асоціація підготувала дорожню карту взаємодії лобістів з органами місцевого самоврядування та має намір направити рекомендації обласним радам.
«Лобіст має відкрито ідентифікувати себе, клієнта або бенефіціара, чітко визначати предмет лобіювання та діяти виключно в межах закону. Водночас депутати і посадові особи повинні розуміти, як правильно фіксувати контакти, перевіряти статус лобіста та запобігати ризикам незаконного впливу. Саме така зрозуміла процедура має стати основою професійного діалогу між бізнесом, громадою та владою», – наголосила Глоба на пресконференції в агентстві “Інтерфакс-Україна” в середу.
В свою чергу, експерт і депутат Київської міської ради Володимир Бондаренко зазначив, що закон про лобіювання створив загальну рамку для прозорої взаємодії бізнесу та влади, однак залишив низку прогалин, особливо помітних на місцевому рівні. За його словами, одна з ключових проблем стосується визначення об’єкта лобіювання, оскільки профільний закон відсилає до закону про правотворчу діяльність, який ще не набрав повної чинності.
«Закон створив рамку для регулювання, але водночас не дав достатньо чітких правил роботи, зокрема на рівні органів місцевого самоврядування, де сьогодні ми відчуваємо найбільше прогалин. Ці питання не можна вирішувати лише роз’ясненнями НАЗК, які не мають сили закону і не можуть змінювати законодавчі норми. Відповідні прогалини мають бути усунуті безпосередньо в законодавчій площині», – наголосив Бондаренко.
Він також звернув увагу на проблеми розмежування комерційного та суспільного інтересу, лобіювання й адвокації, які, на його думку, мають бути чіткіше врегульовані законом.
Адвокат, лобіст, голова АО “А.Два.Ка.Т” і член Комітету з питань лобіювання Національної асоціації адвокатів України Ярослав Куц представив покроковий алгоритм взаємодії лобіста з місцевою радою.
За його словами, процедура має складатися із семи етапів: перевірки статусу лобіста, його ідентифікації, первинного контакту, подання аналітичного обґрунтування, попередньої оцінки пропозицій, проходження процедур ради та моніторингу результатів.
«Будь-який контакт має починатися з ідентифікації. Лобіст повинен повідомити, що він є лобістом, кого представляє, у чиїх інтересах діє, який нормативно-правовий акт є предметом лобіювання і в якому форматі передбачається взаємодія. Після цього посадова особа або депутат можуть перевірити його статус у Реєстрі прозорості й уже на цій основі продовжувати комунікацію», – пояснив Куц.
Він наголосив, що не кожне звернення громадянина або представника бізнесу до місцевої влади є лобіюванням.
«Не потрібно, щоб після кожного звернення мешканця із заявою про виділення чи приватизацію земельної ділянки працівник місцевої ради повідомляв про лобістську зустріч. Предметом лобіювання є нормативно-правовий акт, тобто правила, які застосовуються неодноразово і до невизначеного кола осіб. Саме це розмежування має бути базовим для практичного застосування закону», – наголосив Куц.
Віце-президент Конгресу самоврядування України Іван Фурсенко зазначив, що нові правила мають перевести відносини між лобістами та місцевою владою від неформальної моделі до відкритої процедури, де кожна сторона розуміє свої права, обов’язки й відповідальність.
«Ми переходимо від неформальної моделі спілкування до моделі, де кожна сторона знає свої права, свої обов’язки та власну відповідальність. Закон не обмежує право лобіста доносити позицію клієнта, а лише робить цей процес відкритим, прозорим і зрозумілим. Так само він захищає депутата, який більше не повинен здогадуватися, чиї саме інтереси представляє його співрозмовник», – зазначив Фурсенко.
«Багато хто хвилюється, що будь-яка зустріч із громадськістю чи бізнесом тепер стане проблемою, але це не так. Закон не забороняє комунікацію, він лише вимагає її прозорості. Якщо депутат дотримується встановленої процедури, фіксація контакту захищає його самого від звинувачень у прихованому впливі», – наголосив Фурсенко.
Член етичної ради Національної асоціації лобістів України та депутат Сумської обласної ради Вадим Ващенко заявив, що саме на місцевому рівні прозорість лобістських контактів має особливе значення, оскільки громади ухвалюють рішення щодо інфраструктури, підприємництва, робочих місць, інвестиційних проєктів і відновлення.
«Місцева рада повинна бути не лише органом, який ухвалює рішення, а відкритим майданчиком для професійного діалогу між громадою, бізнесом, інвесторами та експертним середовищем. Коли кожна зустріч зафіксована і зрозуміло, хто представляє інтереси, яке питання обговорюється та який очікується результат, депутат або посадова особа можуть працювати відкрито й без ризику звинувачень у прихованому впливі. Це захист і для бізнесу, і для органів місцевого самоврядування», – сказав Ващенко.
За його словами, після завершення війни саме громади стануть основними центрами залучення інвестицій і донорської допомоги, тому якість та прозорість процедур безпосередньо впливатимуть на готовність бізнесу вкладати кошти.
«Прозорість сьогодні – це фактор інвестиційної привабливості. Громади, які першими запровадять сучасні стандарти відкритої взаємодії, отримають перевагу в роботі з інвесторами, донорами та міжнародними організаціями. Сильна громада – це не там, де немає лобіювання, а там, де воно є відкритим, законним і працює в інтересах розвитку громади», – наголосив Ващенко.
Лобістка, членкиня етичної ради Національної асоціації лобістів України Віолетта Суханова зазначила, що дорожня карта має дати депутатам і посадовцям простий алгоритм дій у разі контакту з лобістом.
«Не потрібно боятися спілкування із зареєстрованим лобістом – закон легалізував таку взаємодію, і сам факт зустрічі не є порушенням. Важливо, щоб вона відбувалася відкрито, прозоро і в межах законодавства. Якщо депутат не отримав відповіді на питання, хто до нього звернувся, кого ця особа представляє і який нормативно-правовий акт є предметом лобіювання, він має право призупинити таку взаємодію до з’ясування всіх обставин», – пояснила Суханова.
Вона наголосила, що для визначення лобіювання мають одночасно бути наявні три елементи: зареєстрований суб’єкт лобіювання, конкретний нормативно-правовий акт як предмет лобіювання та комерційний інтерес.
«Громадські слухання, електронні петиції, звернення громадян, захист власних прав або участь у відкритих консультаціях самі по собі не є лобіюванням. Так само професійна зустріч із зареєстрованим лобістом сама по собі не підлягає окремому декларуванню. Завдання дорожньої карти – дати депутату можливість за кілька хвилин зрозуміти, хто до нього звернувся, чи є ця взаємодія законною і як правильно діяти далі», – зазначила Суханова.
Лобістка, членкиня Ради підприємців при Сумській міській раді Валерія Голованова представила практичні рекомендації щодо ведення журналу контактів і протоколу зустрічей.
«Журнал контактів – це не бюрократична формальність, а один зі ступенів захисту депутата. У ньому потрібно фіксувати дату і формат зустрічі, статус особи, клієнта або бенефіціара, конкретний предмет обговорення та перелік переданих матеріалів. При цьому не повинно бути жодних оціночних суджень — лише факти, які підтверджують, що контакт відбувся», – сказала Голованова.
За її словами, протокол зустрічі має містити аргументи сторони лобіювання, позицію депутата та інформацію про передані матеріали й досягнуті домовленості.
«Якщо були передані матеріали або взяті конкретні зобов’язання, це потрібно зафіксувати. Якщо ж конкретних зобов’язань не було, це також варто прямо зазначити, щоб у майбутньому уникнути спекуляцій щодо того, хто і що нібито обіцяв. Єдина практика в усіх місцевих, районних та обласних радах зробить таку взаємодію зрозумілішою і для депутатів, і для лобістів», – наголосила Голованова.
Підсумовуючи дискусію, Бондаренко зазначив, що легалізація лобіювання є важливим елементом європейської інтеграції України, однак нормативна база ще розвиватиметься.
«За дев’ять місяців практичного застосування закону неможливо вирішити всі проблеми. Культура нормативного регулювання лобіювання в Європі формувалася десятиліттями, тому українська законодавча база також буде розвиватися. Головне зараз — не боятися застосовувати закон, але водночас чітко враховувати передбачені ним обмеження та працювати над усуненням прогалин», – підсумував Бондаренко.
Представники Національної асоціації лобістів України також повідомили, що дорожню карту буде оприлюднено на сайті організації та направлено обласним радам для використання в роботі.
БОНДАРЕНКО, ВАЩЕНКО, Глоба, ГОЛОВАНОВА, Куц, лобісти, ЛОБІЮВАННЯ, НАЛУ, СУХАНОВА, Фурсенко
Юристи, експерти з фінансів та адвокати об’єдналися в Національну асоціацію лобістів України (НАЛУ) для просування інвестицій та захисту інтересів бізнесу, повідомив адвокат, голова правління НАЛУ, голова Комітету з інформаційної політики Національної асоціації адвокатів України (НААУ) Олексій Шевчук.
“Лобіст – це нова професія в Україні, зараз створена НАЛУ. Це означає, що велика професія тепер відкрита для всіх, це означає, що тепер багато бізнесу має підтримку. Лобіст виконує функції із супроводу бізнесу та інвестицій. Сьогодні це означає, що великі компанії, які збираються заходити на відновлення України, мають провідників, мають підтримку і мають менеджерів, які будуть розвивати ці компанії та супроводжувати інвестиції«, – сказав він на пресконференції в агентстві »Інтерфакс-Україна”.
Шевчук повідомив, що наразі до НАЛА увійшли 20 осіб, тоді як до реєстру прозорості лобістів – єдиного офіційного Державного реєстру лобістів – входить понад 30 осіб, а власником реєстру прозорості є Національне агентство із запобігання корупції (НАЗК). При цьому НАЛУ може об’єднувати виключно фізичних осіб-лобістів.
“НАЗК перевіряє представників лобістської професії на відповідність вимогам порядності та доброчесності щодо бізнесу, чи не порушують вони законодавства про лобіювання. Лобісти, які входять до НАЛА, відповідають стандартам якості та вимогам до професії лобіста. Це означає, що цих представників можна і потрібно обирати для того, щоб супроводжувати великі інвестиційні проєкти. Це означає, що сьогодні ми рухаємося в напрямку створення цивілізованого суспільства”, – сказав він.
Шевчук також зазначив, що «останнім часом правоохоронні органи багато зловживали, коли якісь інвестиційні проєкти представлялися державним органом, коли народні депутати отримували законопроєкти, яких потребує бізнес».
“Сьогодні ніхто більше не скаже, що це порушення законодавства чи зловживання впливом. Лобісти – це офіційні менеджери, які представляють бізнес”, – сказав він.
Як повідомив Шевчук, українські лобісти можуть бути зареєстровані у США як окремі представники професії та зможуть мати відповідний контракт з європейською або організацією зі США.
“Якщо сьогодні буде замовлення або від якогось лобіста зі США, або від якоїсь окремої організації, – наприклад, це може бути й інвестиційний банк, фонд, або маленький бізнес, який потребує просування, – має бути укладено лобістський договір, і цей договір має бути зареєстрований у відповідному реєстрі в США. Самостійно жоден із лобістів не має права діяти на території США, кожен лобіст з України має взаємодіяти з американською компанією. Це так само, як з адвокатами: адвокат з Америки не може працювати самостійно в Україні, адвокат з України не може самостійно працювати в США”, – пояснив він.
Зі свого боку, виконавча директорка НАЛУ Віталія Глоба зазначила, що серед ключових напрямів діяльності асоціації є розвиток лобізму як важливої складової демократичного суспільства, створення системи саморегулювання та професійних стандартів для лобістів, а також захист прав членів асоціації.
«Будь-який лобіст у нашій країні може стати членом нашої асоціації лобістів, подавши заяву в довільній формі з певними документами, які вказані на офіційному сайті нашої організації», – сказала вона.
Своєю чергою член правління НАЛУ, керуючий партнер адвокатського об’єднання «Лещенко та партнери» Олександр Лещенко повідомив, що експерти готують великий звіт про статус, систему та порядок лобіювання в Україні. Він буде презентований у Європейському парламенті, а також у США, де заплановано проведення круглого столу за міжнародною участю з лобістами зі США.
“Лобізм – це діяльність, яка в цивілізованому світі законодавчо врегульована. На жаль, у більшості випадків, зокрема серед представників еліт, журналістів, існує негативне ставлення до діяльності лобістів. Така думка є хибною, адже, починаючи з 1946 року, у США вперше запрацював акт, що регулює діяльність саме лобістів. На сьогодні Україна на законодавчому рівні створила такий законодавчий акт і зараз відбувається процес встановлення правового регулювання лобістської діяльності”, – сказав він.
Як зазначив віцепрезидент НАЛУ, голова представництва української адвокатури у Великій Британії Олександр Черних, те, що наразі відбувається дуже часто навколо законопроєктів в Україні, не можна назвати професійною діяльністю не за рівнем підготовки, не за рівнем аналізу.
“Абсолютно неправильна річ в Україні, коли громадські активісти витрачають мільйони на ютуби та соціальні мережі, фактично чинячи тиск на державні органи щодо ухвалення рішень, при цьому вони не звітують. Якщо ми подивимося звітність податкової та публічної, то це реально мільйони доларів, які потім зникають на якихось ФОПах, за якісь незрозумілі послуги. Причому незрозуміло, звідки надходять ці мільйони, хто є замовником і який кінцевий результат цієї фактично лобістської діяльності. Я дуже щиро вітаю ухвалення цього закону, оскільки тепер ми можемо говорити про законну легальну лобістську діяльність”, – сказав він.
Зі свого боку, представник НАЛУ в Брюсселі, президент European Facilitation Platform Олександр Кам’янець наголосив на необхідності дослідження лобістського поля в Україні.
«Це необхідна умова для того, щоб і в Україні, і за кордоном, і в Європі, і в світі розуміли, хто зараз є на цьому ринку, на цьому полі в Україні», – сказав він.
Глоба, Кам'янець, ЛЕЩЕНКО, лобісти, НАЛУ, УКРАЇНА, Черних, ШЕВЧУК
