Для повноцінного застосування законодавства про лобіювання на місцевому рівні Україні необхідні єдині практичні правила взаємодії лобістів із депутатами та посадовими особами, а також чітке розмежування лобіювання, адвокації та представництва приватних інтересів, вважають експерти.
Як повідомила представниця Національної асоціації лобістів України Віталія Глоба, асоціація підготувала дорожню карту взаємодії лобістів з органами місцевого самоврядування та має намір направити рекомендації обласним радам.
«Лобіст має відкрито ідентифікувати себе, клієнта або бенефіціара, чітко визначати предмет лобіювання та діяти виключно в межах закону. Водночас депутати і посадові особи повинні розуміти, як правильно фіксувати контакти, перевіряти статус лобіста та запобігати ризикам незаконного впливу. Саме така зрозуміла процедура має стати основою професійного діалогу між бізнесом, громадою та владою», – наголосила Глоба на пресконференції в агентстві “Інтерфакс-Україна” в середу.
В свою чергу, експерт і депутат Київської міської ради Володимир Бондаренко зазначив, що закон про лобіювання створив загальну рамку для прозорої взаємодії бізнесу та влади, однак залишив низку прогалин, особливо помітних на місцевому рівні. За його словами, одна з ключових проблем стосується визначення об’єкта лобіювання, оскільки профільний закон відсилає до закону про правотворчу діяльність, який ще не набрав повної чинності.
«Закон створив рамку для регулювання, але водночас не дав достатньо чітких правил роботи, зокрема на рівні органів місцевого самоврядування, де сьогодні ми відчуваємо найбільше прогалин. Ці питання не можна вирішувати лише роз’ясненнями НАЗК, які не мають сили закону і не можуть змінювати законодавчі норми. Відповідні прогалини мають бути усунуті безпосередньо в законодавчій площині», – наголосив Бондаренко.
Він також звернув увагу на проблеми розмежування комерційного та суспільного інтересу, лобіювання й адвокації, які, на його думку, мають бути чіткіше врегульовані законом.
Адвокат, лобіст, голова АО “А.Два.Ка.Т” і член Комітету з питань лобіювання Національної асоціації адвокатів України Ярослав Куц представив покроковий алгоритм взаємодії лобіста з місцевою радою.
За його словами, процедура має складатися із семи етапів: перевірки статусу лобіста, його ідентифікації, первинного контакту, подання аналітичного обґрунтування, попередньої оцінки пропозицій, проходження процедур ради та моніторингу результатів.
«Будь-який контакт має починатися з ідентифікації. Лобіст повинен повідомити, що він є лобістом, кого представляє, у чиїх інтересах діє, який нормативно-правовий акт є предметом лобіювання і в якому форматі передбачається взаємодія. Після цього посадова особа або депутат можуть перевірити його статус у Реєстрі прозорості й уже на цій основі продовжувати комунікацію», – пояснив Куц.
Він наголосив, що не кожне звернення громадянина або представника бізнесу до місцевої влади є лобіюванням.
«Не потрібно, щоб після кожного звернення мешканця із заявою про виділення чи приватизацію земельної ділянки працівник місцевої ради повідомляв про лобістську зустріч. Предметом лобіювання є нормативно-правовий акт, тобто правила, які застосовуються неодноразово і до невизначеного кола осіб. Саме це розмежування має бути базовим для практичного застосування закону», – наголосив Куц.
Віце-президент Конгресу самоврядування України Іван Фурсенко зазначив, що нові правила мають перевести відносини між лобістами та місцевою владою від неформальної моделі до відкритої процедури, де кожна сторона розуміє свої права, обов’язки й відповідальність.
«Ми переходимо від неформальної моделі спілкування до моделі, де кожна сторона знає свої права, свої обов’язки та власну відповідальність. Закон не обмежує право лобіста доносити позицію клієнта, а лише робить цей процес відкритим, прозорим і зрозумілим. Так само він захищає депутата, який більше не повинен здогадуватися, чиї саме інтереси представляє його співрозмовник», – зазначив Фурсенко.
«Багато хто хвилюється, що будь-яка зустріч із громадськістю чи бізнесом тепер стане проблемою, але це не так. Закон не забороняє комунікацію, він лише вимагає її прозорості. Якщо депутат дотримується встановленої процедури, фіксація контакту захищає його самого від звинувачень у прихованому впливі», – наголосив Фурсенко.
Член етичної ради Національної асоціації лобістів України та депутат Сумської обласної ради Вадим Ващенко заявив, що саме на місцевому рівні прозорість лобістських контактів має особливе значення, оскільки громади ухвалюють рішення щодо інфраструктури, підприємництва, робочих місць, інвестиційних проєктів і відновлення.
«Місцева рада повинна бути не лише органом, який ухвалює рішення, а відкритим майданчиком для професійного діалогу між громадою, бізнесом, інвесторами та експертним середовищем. Коли кожна зустріч зафіксована і зрозуміло, хто представляє інтереси, яке питання обговорюється та який очікується результат, депутат або посадова особа можуть працювати відкрито й без ризику звинувачень у прихованому впливі. Це захист і для бізнесу, і для органів місцевого самоврядування», – сказав Ващенко.
За його словами, після завершення війни саме громади стануть основними центрами залучення інвестицій і донорської допомоги, тому якість та прозорість процедур безпосередньо впливатимуть на готовність бізнесу вкладати кошти.
«Прозорість сьогодні – це фактор інвестиційної привабливості. Громади, які першими запровадять сучасні стандарти відкритої взаємодії, отримають перевагу в роботі з інвесторами, донорами та міжнародними організаціями. Сильна громада – це не там, де немає лобіювання, а там, де воно є відкритим, законним і працює в інтересах розвитку громади», – наголосив Ващенко.
Лобістка, членкиня етичної ради Національної асоціації лобістів України Віолетта Суханова зазначила, що дорожня карта має дати депутатам і посадовцям простий алгоритм дій у разі контакту з лобістом.
«Не потрібно боятися спілкування із зареєстрованим лобістом – закон легалізував таку взаємодію, і сам факт зустрічі не є порушенням. Важливо, щоб вона відбувалася відкрито, прозоро і в межах законодавства. Якщо депутат не отримав відповіді на питання, хто до нього звернувся, кого ця особа представляє і який нормативно-правовий акт є предметом лобіювання, він має право призупинити таку взаємодію до з’ясування всіх обставин», – пояснила Суханова.
Вона наголосила, що для визначення лобіювання мають одночасно бути наявні три елементи: зареєстрований суб’єкт лобіювання, конкретний нормативно-правовий акт як предмет лобіювання та комерційний інтерес.
«Громадські слухання, електронні петиції, звернення громадян, захист власних прав або участь у відкритих консультаціях самі по собі не є лобіюванням. Так само професійна зустріч із зареєстрованим лобістом сама по собі не підлягає окремому декларуванню. Завдання дорожньої карти – дати депутату можливість за кілька хвилин зрозуміти, хто до нього звернувся, чи є ця взаємодія законною і як правильно діяти далі», – зазначила Суханова.
Лобістка, членкиня Ради підприємців при Сумській міській раді Валерія Голованова представила практичні рекомендації щодо ведення журналу контактів і протоколу зустрічей.
«Журнал контактів – це не бюрократична формальність, а один зі ступенів захисту депутата. У ньому потрібно фіксувати дату і формат зустрічі, статус особи, клієнта або бенефіціара, конкретний предмет обговорення та перелік переданих матеріалів. При цьому не повинно бути жодних оціночних суджень — лише факти, які підтверджують, що контакт відбувся», – сказала Голованова.
За її словами, протокол зустрічі має містити аргументи сторони лобіювання, позицію депутата та інформацію про передані матеріали й досягнуті домовленості.
«Якщо були передані матеріали або взяті конкретні зобов’язання, це потрібно зафіксувати. Якщо ж конкретних зобов’язань не було, це також варто прямо зазначити, щоб у майбутньому уникнути спекуляцій щодо того, хто і що нібито обіцяв. Єдина практика в усіх місцевих, районних та обласних радах зробить таку взаємодію зрозумілішою і для депутатів, і для лобістів», – наголосила Голованова.
Підсумовуючи дискусію, Бондаренко зазначив, що легалізація лобіювання є важливим елементом європейської інтеграції України, однак нормативна база ще розвиватиметься.
«За дев’ять місяців практичного застосування закону неможливо вирішити всі проблеми. Культура нормативного регулювання лобіювання в Європі формувалася десятиліттями, тому українська законодавча база також буде розвиватися. Головне зараз — не боятися застосовувати закон, але водночас чітко враховувати передбачені ним обмеження та працювати над усуненням прогалин», – підсумував Бондаренко.
Представники Національної асоціації лобістів України також повідомили, що дорожню карту буде оприлюднено на сайті організації та направлено обласним радам для використання в роботі.
БОНДАРЕНКО, ВАЩЕНКО, Глоба, ГОЛОВАНОВА, Куц, лобісти, ЛОБІЮВАННЯ, НАЛУ, СУХАНОВА, Фурсенко
Учасники пресконференції на тему «Проблеми столичної агломерації: межі міста Києва» закликали до системного діалогу між Київською міською владою та громадами приміської зони, наголосивши, що відсутність узгоджених підходів гальмує розвиток і провокує судові спори.
“Є море проблем, але є рішення всіх проблем при бажанні. Якщо не вистачає законів — можна нові проголосувати. Якщо не вистачає кодексів — їх треба створювати. Проте, якщо влада Києва не зацікавлена, то результат буде той самий. Міжнародні партнери готові надавати Україні фінансову та технічну допомогу для впровадження реформ, однак практичний поступ залежить від готовності центральної та місцевої влади працювати разом”, — зазначив голова правління Інституту української політики Олексій Усачов на пресконференції в агентстві “Інтерфакс-Україна” у середу.
Він зазначив, що ключовим чинником розвитку столичної агломерації має стати системна співпраця, заснована на взаємній повазі та відкритості до діалогу. Усачов наголосив, що подальше ігнорування проблеми призведе до втрати часу та інвестицій. Підсумовуючи, модератор зауважив, що питання розвитку агломерації набуде реального руху лише за умови демократичних виборів і відновлення політичної відповідальності місцевої влади.
Голова Коцюбинської ОТГ Сергій Даніш заявив, що громада не заперечує предметний діалог щодо майбутнього селища, однак очікує від Києва чітких пропозицій і гарантій.
“Якщо Київ бажає приєднати нас, нашу територію, наших людей — то, мабуть, він має щось запропонувати. Рішення Київради про «приєднання за нуль гривень», не відповідає реаліям і потребам мешканців. Натомість столиця має спершу продемонструвати готовність інвестувати в соціальну інфраструктуру — садочки, школи, дороги — щоб люди самі пішли до Києва завдяки кращим умовам і сервісам”, – підкреслив він.
Даніш також вказав на конфліктні ситуації з державним кадастром і фіскальними нарахуваннями. За його словами, у кадастрі більшу половину селища внесли як Київ, після чого селищній раді надсилали вимоги сплатити земельний податок «під землею селищної ради».
За словами Даніша, попри те, що Коцюбинська, районна й обласна ради підготували повний пакет документів, начальник кадастру пішов на лікарняний і фактично заблокував рух справи, пославшись на невирішеність питання з Києвом. Як ілюстрацію ризиків приєднання без належних гарантій він навів приклад Жулян, де після входження до столиці немає ні доріг, ні освітлення, ні інфраструктури» а інтереси громади представляються за залишковим принципом.
Начальник відділу земельних відносин Департаменту містобудування та архітектури КОДА Світлана Дахно повідомила, що Київська ОВА співпрацює з Коцюбинською громадою та іншими прилеглими ОТГ, однак «відсутність узгодженої позиції між міською громадою Києва і пристоличними громадами негативно впливає на розвиток та породжує значну кількість судових спорів. Вона зауважила, що відсутність узгодженої позиції між Києвом і прилеглими громадами вже має відчутні наслідки, зокрема у сфері земельних відносин і планування територій.
“Київська ОВА безпосередньо співпрацює з Коцюбинською громадою. Відсутність узгодженої позиції між міською громадою Києва та пристоличними громадами негативно впливає на розвиток і породжує значну кількість судових спорів. Обласна адміністрація підтримує позицію територіальних громад і зацікавлена у напрацюванні спільної позиції та переведенні питання в законне русло, адже це безпосередньо впливає на розвиток громад і можливість здійснювати ними свої повноваження на відповідних територіях”, — зазначила Дахно.
Заступник начальника Київської міської військової адміністрації Ігор Рева наголосив на потребі «опустити рівень діалогу» до майданчика громадськості, аби тема агломерації стала суспільно значущою і з’явився «громадський тиск» на ухвалення рішень.
«Якщо робити одні й ті самі речі — буде той самий результат… Необхідно створити майданчик, де громадськість обмінюватиметься думками, вироблятиме конкретні рішення і далі тиснутиме на владу», — сказав він.
Радник Асоціації міст України Іван Фурсенко зазначив, що предметна розмова про київську агломерацію стала можливою з 2020 року після формування довкола столиці спроможних громад із рівними повноваженнями. На його думку, ключем є сталість управлінських рішень і стратегічне планування за європейськими підходами.
«Європа спирається на стратегічні планувальні документи агломераційного рівня. Потрібна сталість влади та політична воля: комусь брати додаткову відповідальність, а комусь — віддавати», — наголосив експерт.
За словами представників обласної влади, законодавча рамка достатня для розбудови моделей співпраці та координації, однак необхідне неухильне виконання норм. Олег Іваненко наголосив, що агломераційна політика не може будуватися на односторонніх рішеннях. Він зазначив, що Коцюбинська громада є спроможною і має достатній бюджет, а будь-які домовленості мають відбуватися у цивілізований спосіб за участі всіх сторін.
Окремо обговорювалося питання інвестиційної участі приміських громад у спільних інфраструктурних проєктах та можливе коригування повноважень у разі ухвалення спеціального закону про київську агломерацію.
«Міста-супутники мають бути готовими суттєво інвестувати у двосторонню взаємодію; в разі створення агломерації їхні повноваження з питань планування та забудови можуть бути частково перерозподілені», — зазначалося на заході.
Учасники також нагадали, що Київська агломерація — найбільше міське утворення в Україні з населенням у кілька мільйонів, тож завданням є забезпечити комфортний простір проживання і збалансований розвиток як столиці, так і навколишніх громад.
У пресконференції взяли участь: депутат Київської обласної ради, паралімпієць Олег Іваненко; соціолог, засновник Active Group Андрій Єременко; радник Асоціації міст України Іван Фурсенко; начальниця відділу земельних відносин КОДА Світлана Дахно; голова Коцюбинської ОТГ Сергій Даніш; заступник начальника КМВА Ігор Рева. Модератор — голова правління Інституту української політики Олексій Усачов.
Джерело: https://interfax.com.ua/news/press-conference/1118304.html
ACTIVE GROUP, DANISH, Дахно, Єременко, Іваненко, Рева, Усачов, Фурсенко
