Президент України Володимир Зеленський підписав закон про державний бюджет на 2024 рік.
Як зазначається в картці відповідного законопроєкту №10000, розміщеній на сайті Верховної Ради, документ було повернуто до парламенту з підписом глави держави 28 листопада.
Як повідомлялося, 9 листопада Верховна Рада ухвалила в цілому законопроєкт №10000 про державний бюджет на 2024 рік.
Закон про підвищення податку на прибуток банків з 18% до 50% у 2023 році і до 25% у наступні роки було ухвалено без обговорення з банками, він є дискримінаційним і має довгострокові негативні наслідки для інвестиційного та бізнес-клімату в Україні, вважає голова правління Райффайзен Банку (Київ) Олександр Писарук.
“Не можна визначати надмірний прибуток банків за результатом одного року. Ретроспективне оподаткування надмірних доходів за 2023 рік, а також збільшення податків на прибуток банків у майбутньому є необґрунтованим і позбавляє акціонерів банків бажання інвестувати в цей бізнес”, – сказав голова найбільшого в Україні банку з іноземним капіталом в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна“.
Писарук підкреслив, що підтримує необхідність в умовах, що склалися, тимчасово підвищити податок на прибуток банків і публічно про це заявляв. За його словами, ухвалений у першому читанні варіант про підвищення податку до 36% на 2024-2025 роки обговорювався з банками і був справедливим.
Як вважає банкір, затверджене без обговорення ретроспективне оподаткування наприкінці року створює дуже небезпечний прецедент і податкову невизначеність для всіх економічних агентів, особливо для іноземних інвесторів. “Ретроспективне – це погано саме по собі, але коли ретроспективне пов’язується з 50% замість наявних 18% – це шок”, – додав він.
Коментуючи ставку 50%, Писарук пояснив її бажанням зібрати з банків додатково близько 0,3% ВВП у рамках перегляду програми з МВФ за умов, коли державні банки і так платять великі дивіденди.
“Фактично платниками цього рекордно високого податку є приватні банки, з яких найбільше податкове навантаження припадає на банки з іноземним капіталом. І до ретроспективного оподаткування додається диспропорційне та дискримінаційне ставлення до приватних акціонерів банківської системи”, – констатував банкір.
Він зазначив, що проблемою є також несправедливе виокремлення банків з усієї економіки з точки зору підвищення для них податку на прибуток до 25% на постійній основі в наступні роки.
“Чому тільки вони отримують підвищення податку? Чому власне 25% і чому назавжди? Чому не 28%, не 22% чи 20%? … Це приклад для інвесторів і загалом бізнесу: якщо ти прозорий, то тебе будуть оподатковувати ще більше. І одночасно залишаєте купу економіки, яка не платить податки або мало платить”, – заявив Писарук.
На його думку, податок на банки з 2024 року мав стати предметом обговорення в рамках підготовки прописаної в програмі з МВФ Національної стратегії доходів, яку Мініфін зобов’язаний представити до кінця цього року і в якій декларується розширення податкової бази.
Глава Райффайзен Банку також наголосив, що банки – це циклічний бізнес, і оцінку його прибутковості потрібно давати за досить довгий проміжок часу, в середньому 7-10 років. За його словами, за період із 2013 до 2023 року загальний прибуток акціонерів українських банків (за винятком ПриватБанку та його націоналізації) становив 69%, тобто приблизно 6% річних у гривні, тоді як вартість капіталу в будь-який рік після 2013 року перевищувала 20% річних.
“Тобто для банківських акціонерів останні десять років були збитковими. Для іноземних акціонерів українських банків, які рахують загальний дохід у євро, ситуація значно гірша. За останні десять років банківська система отримала загальний збиток 52%, приблизно -8% річних у євро”, – зазначив Писарук.
Він пояснив це великими збитками українських банків у 2014-2016 роках, майже чотирикратною девальвацією національної валюти та неможливістю отримання дивідендів протягом кількох років.
“Зараз банківський бізнес в Україні – збитковий. Тому що вартість капіталу дуже висока через високу інфляцію і дуже високі ризики країни. І я навіть про війну не кажу”, – констатував голова правління Райффайзен Банку.
Президент України Володимир Зеленський підписав закон №8401, який скасовує 2%-й єдиний податок і повертає документальні перевірки та контроль PPO, повідомив голова профільного парламентського комітету Данило Гетманцев.
“Законопроєкт 8401 став законом. Користуйтеся”, – написав він у телеграм.
Як повідомлялося, Верховна Рада 30 червня ухвалила закон №8401, один із важливих структурних маяків програми з МВФ, про скасування 2%-го єдиного податку з 1 серпня і повернення документальних перевірок і контролю РРО.
Пізніше народні депутати з міжфракційного об’єднання “Розумна політика”, а також фракцій “Слуга народу” і “Батьківщина” зареєстрували у Верховній Раді три проєкти постанов про скасування результатів голосування за цей документ у другому читанні й загалом, однак їх було відхилено.
Цифровий простір є “новою межею основних прав”, новим світом, у якому колишні правила не завжди застосовуються автоматично, заявила голова Єврокомісії (ЄК) Урсула фон дер Ляєн.
“Подумайте про права дітей або захист прав споживачів. Але подумайте також про штучний інтелект. Його потенційні переваги величезні. Але це може бути і шкідливо, наприклад, якщо його використовують для найму і звільнення співробітників або для спостереження за громадянами за допомогою розпізнавання облич. Нам потрібні нові закони, щоб втілити наші вічні цінності в онлайн-світі”, – сказала глава ЄК у п’ятницю в Нью-Йорку на церемонії вручення World Peace & Liberty Award Єврокомісії.
Це премія, що присуджується з 1965 року Всесвітньою асоціацією юристів за заслуги в захисті верховенства права на противагу застосуванню сили.
За словами фон дер Ляєн, Європа лідирує у створенні правового поля для цифрової епохи.
“Ми першими у світі встановили правила для цифрових платформ, а тепер робимо те саме зі штучним інтелектом. Це означає, що всі компанії, які хочуть працювати на нашому ринку, мають відповідати дуже високим стандартам. Стандартам, у центрі яких – люди та їхні права”, – наголосила голова Європейської комісії.
Вона повідомила, що Євросоюз “працює з друзями-однодумцями, такими як Канада та Сполучені Штати, а також з Японією, країнами Латинської Америки та Індією, над розробкою еквівалентних правил, щоб технології розширювали особисту свободу, а не здатність держави контролювати нас”.
Президент України Володимир Зеленський підписав закон №8250, який дасть змогу Фонду державного майна (ФДМ) відновити велику приватизацію і зробити ефективнішим управління держмайном завдяки поліпшенню структури ФДМ.
“Закон про оновлену структуру Фонду держмайна підписаний президентом. Документ удосконалює організаційну структуру фонду: 12 регіональних відділень окремих юридичних осіб стануть структурними підрозділами ФДМУ. Це дасть змогу створити механізм для встановлення ринкових зарплат і КРІ в усіх регіонах і підвищить ефективність управління державним майном”, – написав глава ФДМ Рустем Умеров у Facebook у вівторок.
Він нагадав, що документ також містить норми про відновлення великої приватизації, удосконалення процедури управління санкційним майном, збільшення термінів оренди держмайна до п’яти років.
Згідно з нормами закону, за рішенням ВАКС підсанкційне майно передаватиметься безпосередньо до ФДМ, а кошти від реалізації спрямовуватимуться до Фонду ліквідації наслідків збройної агресії.
Умеров подякував президенту, уряду і депутатам за підтримку важливої ініціативи.
Раніше повідомлялося, що після того, як зазначений закон набуде чинності, ФДМ самостійно ухвалюватиме управлінські рішення щодо підсанкційного майна: приватизація, продаж, оренда або управління.
Закон встановлює заборону обіймати посади керівників держпідприємств і членів наглядових рад підсанкційним особам і громадянам країн-агресорів, скасовує процедуру узгодження директорів держпідприємств, що перебувають в управлінні ФДМ, з місцевою владою.
Після набуття законом чинності відомство очікує зростання доходів від оренди держмайна на 20-25%, або на 100 млн грн щорічно, а також поліпшення стану зданого в оренду майна.
Рада підтримала 30 травня законопроєкт №8250 231 голосом народних депутатів за необхідного мінімуму в 226 голосів.
Венеціанська комісія рекомендує переглянути або уточнити низку положень закону “Про національні меншини (спільноти)”, зокрема видалити зобов’язання щодо перекладу українською мовою інформації про публічні заходи або хоча б переглянути його на основі принципу пропорційності.
“З тексту висновку: Венеціанська комісія “високо оцінює прагнення української влади врахувати міжнародні та європейські стандарти щодо захисту меншин, а також – хоча й обмеженою мірою – деякі критичні зауваження, висловлені Комісією в попередніх висновках”. – йдеться в повідомленні пресслужби віцепрем’єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольги Стефанішиної.
Зазначається, що водночас Венеціанська комісія рекомендує переглянути або уточнити низку положень закону “Про національні меншини (спільноти)”.
Зокрема, рекомендується: поширити право на організацію заходів мовами меншин на всіх осіб; видалити зобов’язання щодо забезпечення перекладу українською мовою інформації про публічні заходи або принаймні переглянути його у світлі принципу пропорційності; переглянути зобов’язання, пов’язані з виданням книжок мовами нацменшин та книжкових крамницях; забезпечити більшу правову визначеність щодо можливості перекладу офіційних написів та загальної інформації мовою меншини.
Крім того, рекомендується передбачити в законі критерії для ухвалення методології, щоб забезпечити використання мов меншин у контактах з адміністративними органами згідно з нормами Рамкової конвенції про захист національних меншин та зобов’язань України відповідно до норм Європейської хартії регіональних мов.
