Влада Румунії планує контрольовано затопити чотири баржі, завантажені камінням, у рукаві Бала на Дунаї, щоб перенаправити більше води до атомної електростанції «Чернаводе» та уникнути зупинки її єдиного діючого енергоблоку.
Операцію планується розпочати 5 серпня після 14:00. Баржі мають утворити тимчасову підводну дамбу та спрямувати частину потоку з рукава Бала до Старого Дунаю, звідки вода надходить до системи охолодження АЕС. Влада розраховує підняти рівень води біля станції на 10–12 см.
Наразі на «Чернаводе» працює лише енергоблок №2. Перший із двох реакторів було зупинено минулого тижня через критично низький рівень Дунаю. За звичайних умов два блоки станції забезпечують близько п’ятої частини виробництва електроенергії в Румунії.
Перед затопленням барж румунські військові провели керований підрив частини підводної скелі Пиржоая, яка ускладнювала перерозподіл потоку. Після втручання зниження рівня води біля станції тимчасово припинилося. Раніше Дунай у цьому районі мілішав приблизно на 2–3 см на добу.
Станом на ранок 5 серпня витрата води на вході Дунаю до Румунії становила близько 1,45 тис. куб. м на секунду. До 7 серпня показник може знизитися до 1,4 тис. куб. м на секунду, що майже втричі менше середньої багаторічної норми для серпня, яка становить 3,9 тис. куб. м.
Ще 1 серпня представники Національної адміністрації «Води Румунії» попереджали, що без екстрених заходів другий енергоблок зможе працювати на граничних параметрах лише чотири-п’ять днів. Якщо рівень води опуститься нижче технологічних порогів, реактор буде зупинено в контрольованому режимі відповідно до процедур безпеки.
Одночасно на ділянці Старий Дунай — рукав Бала тривають днопоглиблювальні роботи. Фахівці мають видалити частину уламків, що утворилися після вибуху, та закріпити затоплені баржі, оскільки течія може змістити їх і знизити ефективність тимчасової дамби.
Румунія оголосила режим енергетичної готовності на серпень. Через зниження виробництва на АЕС та інших електростанціях країна збільшила імпорт електроенергії та закликала підприємства, державні установи та населення скорочувати споживання в години пікового навантаження.
Критично низький рівень Дунаю створює проблеми не лише для Румунії. Угорська АЕС «Пакш» також різко скоротила виробництво: три з чотирьох турбін було зупинено, а та, що залишилася, працювала лише на невеликій частині потужності.
АЭС, Дунай, ЕНЕРГЕТИКА, Посуха, РУМУНІЯ
Як повідомляє Сербський Економіст, румунська державна компанія Nuclearelectrica 28 липня контрольовано зупинила енергоблок №1 АЕС «Чернаводе» через аномально низький рівень води в Дунаї, спричинений тривалою посухою.
Рішення було ухвалено відповідно до процедур безпеки для захисту обладнання, пов’язаного з системою охолодження станції. Енергоблок планують знову підключити до національної енергосистеми після поліпшення гідрологічних умов. Якщо рівень води продовжить знижуватися, може бути розглянуто зупинку енергоблоку №2.
У румунській частині Дунаю наприкінці липня було зафіксовано найнижчий рівень води за останні 30 років. Посуха вже призвела до обмежень на зрошення, зупинки деяких поромних переправ та простоїв барж із зерном.
Низький рівень води також порушив роботу пасажирського судноплавства. У районі румунського населеного пункту Салча сіло на мілину пасажирське судно під прапором Швейцарії, яке прямувало з Дробета-Турну-Северина до болгарського Видина. На борту перебували 186 пасажирів і 52 члени екіпажу. Кілька спроб зняти судно з мілини не дали результату.
Проблеми поширилися й на міжнародний ринок річкових круїзів. Кілька круїзних суден було затримано на північ від Будапешта, а туристичні рейси на окремих ділянках Дунаю було призупинено. Угорська компанія MAHART-PassNave повідомила про зниження кількості бронювань у липні на 18% і припинила екскурсійні маршрути на північ від Будапешта.
Круїзний оператор Avalon Waterways скасував кілька рейсів по Дунаю, зокрема окремі рейси за маршрутами «Danube Dreams» та «Danube from Romania to Germany».
Зміління Дунаю торкнулося не лише Румунії та Угорщини. У Сербії через зменшення притоку виробництво найбільшої ГЕС «Джердап-1» скоротилося до 5 тис. МВт-год електроенергії на добу, або до третини звичайного обсягу. Вантажні судна та паливні баржі на окремих ділянках завантажуються лише на 30–40 % своєї звичайної місткості.
Таким чином, тривала посуха одночасно створила ризики для енергетики, вантажних перевезень та туристичної галузі країн Дунайського регіону. Відновлення повноцінної роботи АЕС, річкових круїзів та вантажної навігації залежатиме від опадів у верхній частині басейну та сталого відновлення рівня води.
Кава сорту арабіка активно дорожчає в понеділок, досягнувши максимумів за 13 років на слабких прогнозах для врожаю кави в Бразилії.
Ціна ф’ючерсів на арабіку на Нью-йоркській біржі ICE Futures зросла на 1,2%, до $3,0575 за фунт.
Тим часом ф’ючерси на сорт робуста підскочили на 4,1% – до $5191 за тонну.
Міністерство сільського господарства США спрогнозувало, що врожай кави в Бразилії у 2024/25 сільськогосподарському році становитиме 66,4 млн стандартних 60-кілограмових мішків, тоді як раніше врожай очікувався на рівні 69,9 млн мішків.
За даними метеорологічної служби Cemaden, поточний сезон у Бразилії є найпосушливішим із 1981 року.
Всесвітній фонд природи Україна (WWF-Україна) вперше представив комплексний план заходів, спрямованих на підготовку та пом’якшення наслідків посух — так званий План управляння посухами (ПУП). Цей проект є надзвичайно важливим кроком у адаптації України до зміни клімату та гарантування водної безпеки нашої країни. Перші проєкти ПУП були розроблені для суббасейнів річки Тиса, а також річок Прут та Сірет.
В низинних районах суббасейнів у вегетаційний період майже щороку спостерігаються посушливі періоди, які відрізняються інтенсивністю і тривалістю. Наприклад, 2003, 2013, 2015 роки були дуже посушливими, а 2022 — був найпосушливішим за всю історію спостережень з 1945 року!
За весь період спостережень встановлено, що посушливість території збільшується, і особливо великі зміни відбулися у високогірній частині Закарпаття.
За даними щорічного моніторингу посух та маловоддя, 2000-2023 роки — це період значного підвищення температур та посилення засушливих та маловодних явищ.
“Посухи в басейні Дунаю стають частішими, інтенсивнішими і тривалішими, виходячи за межі літніх місяців. Вони спостерігались у 2003, 2007, 2012, 2015, 2017 та 2020-2023 роках. Прогнози зміни клімату вказують скоріше на погіршення сценаріїв, ніж на позитивну тенденцію. Ці прогнози вказують на нагальну потребу в активному, інтегрованому та поетапному підході до управління посухами в масштабах всього Дунайського басейну. При цьому така робота має бути скоординована між країнами придунайського регіону.
Посухи вже призвели до значного зниження рівня води в Дунаї та його притоках, що має негативний вплив на судноплавство, виробництво гідроелектроенергії та водопостачання для промисловості та населення”, — зауважує керівниця напряму “Вода” Всесвітнього фонду природи Україна (WWF-Україна), кандидатка географічних наук Оксана Коноваленко.
Посухи та дефіцит води — глобальні проблеми
Посуха — це природне явище, яке повʼязане з дефіцитом вологи. Це тривалий посушливий період у природному кліматичному циклі, який може статися в будь-якій точці світу. Як правило, це повільне явище, спричинене нестачею опадів. Посуха має значний вплив на продовольчу безпеку, здоров’я та переміщення населення і міграцію.
За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я, 55 мільйонів людей у світі щороку страждають від посух. Це явище несе серйозну загрозу для худоби та сільського господарства ледь не в кожній частині світу. Посухи призводять до втрати засобів до існування (люди позбавляються можливості вирощувати їжу та годувати худобу). Вони призводять до ризику хвороб і смерті, а також стимулюють масову міграцію. Дефіцит води вже сьогодні зачіпає 40% населення світу, а до 2030 року ця цифра може зрости до 700 мільйонів людей, які ризикують залишитися без домівки через посуху.
60% усіх смертей, спричинених екстремальними погодними явищами, відбуваються через посуху, хоча вона становить лише 15% стихійних лих. За період з 1998 по 2017 роки посуха завдала світовій економіці збитків на суму 124 мільярди доларів США.
Це одне з найстрашніших стихійних лих, що спустошує родючі землі, руйнує екосистеми, позбавляє людей та інших живих істот засобів для існування.
Посуха виникає, коли регіон стикається з дефіцитом води через нестачу опадів або виснаження поверхневих та підземних водних ресурсів. Цей дефіцит може тривати тижнями, місяцями або навіть роками.
Тривалі періоди безводдя ставлять під загрозу не лише добробут людей, але й екосистеми, як природні, так і штучні. У серйозних випадках посуха може призвести до руйнівних наслідків, таких як голод, масове переселення людей та навіть соціальні конфлікти.
Сильна посуха несе за собою не лише небезпеку для врожаю та ґрунту, але й шкодить якості повітря. Вона стає каталізатором масштабних лісових пожеж та пилових бур, що суттєво погіршує стан атмосфери.
Це, в свою чергу, негативно впливає на здоров’я людей, які вже мають проблеми з дихальною системою, наприклад, астму або хронічну обструктивну хворобу легень (ХОЗЛ), а також людей з серцево-судинними захворюваннями.
Система раннього попередження посух
Конвенція ООН по боротьбі з опустелюванням у 2018 році заснувала відповідну ініціативу. Вона покликана допомогти країнам і громадам розробити план заходів, який дозволить запобігти, а також підготуватися до посух.
Більше того, розробка Планів управління посухами (ПУП) — є однією з вимог Європейського Союзу.
Наразі 34 країни мають напрацювання власних національних планів дій щодо боротьби з посухою, серед них — Україна.
Проте процес розробки Національного плану дій щодо боротьби з деградацією земель та опустелюванням в Україні було призупинено. Тому, на жаль, поки законодавчо в Україні не передбачено розробку планів управління посухами.
WWF-Україна вперше представив проєкти Планів управління посухами для басейнів річки Тиса та річок Прут і Сірет.
Основна мета ПУП — мінімізація негативного впливу на економіку, соціальне життя та довкілля при виникненні посухи, а також спрямованість на розширення критеріїв та цілей Водної рамкової директиви (ВРД) для реалізації управління посухами.
“Серед головних завдань Плану управління посухами — створення системи раннього попередження. Така система дозволить виявити посуху на ранній стадії, вчасно здійснити реактивне реагування та пом’якшити наслідки”, — уточнює керівниця напряму “Вода” WWF-Україна Оксана Коноваленко.
Які рішення передбачає ПУП:
На сьогодні WWF-Україна розроблено перші плани для 2 річкових басейнів, які дозволяють оцінити забезпечення їх складання, наявну гідрологічну та метеорологічну інформацію і стануть хорошим прикладом для інших басейнів. Також це дозволить почати розробку національних нормативно-правових актів.
Ознайомитись із Планом управління посухами можна за посиланням.
Через посуху, що спостерігається в Україні, вже частково втрачено осінні озимі посіви, водночас тривала відсутність опадів активізує темпи збиральної кампанії та сприяє високим показникам якості зерна кукурудзи, повідомляють в аналітичному кооперативі “Пуск”, створеному в рамках Всеукраїнської аграрної ради (ВАР).
“Прогнозна модель не показує опадів в Україні найближчим часом. Тому вологість зерна кукурудзи залишається низькою, в середньому 17-20%, тоді як минулого сезону – 30-35%. Це сприятиме зниженню собівартості зерна кукурудзи, оскільки для зібраного врожаю достатньо одного циклу сушіння”, – розповіли аналітики.
Вони зазначили, що на початку жовтня аграрії активізують збирання кукурудзи, бо завершать збирання соняшнику та сої.
При цьому наголошується, що обстріли портів Одеси та Придунав’я гальмують експорт кукурудзи. Водночас ця продукція користується попитом з боку Китаю виключно на базисі СIF з поставкою в жовтні-грудні за умовною ціною 250$/тонна.
“За всіма базисами щотижня цінники на українську кукурудзу втрачають 3-5$/тонна. Пропозиція її зерна висока, але логістичні проблеми є і надалі будуть фактором падіння цін, особливо під час розгортання збиральної кампанії”, – пояснили у ВАР і додали, що вже за тиждень можна очікувати наступний рівень цін на 1 тонну кукурудзи: СРТ річкові порти – 140-150$, DAP кордон – 145-155$.
Французький міністр екологічних перетворень Крістоф Бешю повідомив в ефірі Franceinfo про скликання в четвер комітету із запобігання посухи, за яким у понеділок відбудеться нарада всіх префектів національної території.
“Нинішня зима найбільш посушлива з 1959 року”, – нагадав міністр, відповідаючи в середу на запитання каналу.
Він заявив про те, що Франція перебуває в стані “тривожного попередження” про посуху. Протягом 31 дня в країні не було жодного значного дощу, хоча опади й очікуються в деяких місцях, починаючи з 22 лютого.
На нараді з префектами передбачається “розглянути територію за територією, які справи”, зазначив Бешю.
Він підтвердив, що в понеділок можуть бути оголошені суворі обмежувальні заходи щодо використання води, які почнуть діяти з березня, “щоб уникнути катастрофічних ситуацій цього літа”.
У зв’язку з такою перспективою міністр закликав “уже зараз” докласти зусиль щодо економії води. На сьогодні на частині території восьми департаментів країни вже діють обмеження. У чотирьох департаментах здійснюється надзвичайний контроль за витратою води.
Кліматологи дуже стурбовані недостатнім рівнем підземних резервів води. За словами Бешю, у водоносних горизонтах Франції “двомісячне запізнення, з точки зору заповнення”. “Це можна виправити, але нам потрібен дощовий березень, у нас попереду два місяці”, – пояснив міністр.
Він повідомив, що найближчими днями буде презентовано “великий план щодо водних ресурсів”, що включає близько п’ятдесяти заходів. Французів, зокрема, спонукатимуть стримати використання питної води для технічних і сільськогосподарських цілей. Міністр також висловився за більш активне застосування оброблених стічних вод у сільському господарстві.
Влітку 2022 року багато регіонів Франції пережили історичну посуху.
