Колишній кандидат у президенти Бразилії, сенатор Флавіу Болсонару, який програв другий тур президентських виборів чинному главі держави Луїсу Інасіу Лулі да Сілві, прибув до США та оголосив себе законно обраним президентом країни. Згодом політик скоригував заяву, назвавши себе «лідером Бразилії», але продовжив відмовлятися визнавати підсумки голосування, повідомило агентство Reuters.
Болсонару прибув 28 жовтня до Маямі приватним літаком разом із дружиною та двома доньками. Після другого туру виборів 25 жовтня він залишив Бразилію, спочатку вирушивши через сухопутний кордон до Аргентини, а потім вилетівши через Еквадор до США.
У відкритому листі, опублікованому в соціальній мережі X, Болсонару спочатку представився як «справжній обраний президент Бразилії». Однак через деякий час він видалив початкову версію та опублікував новий документ, замінивши це формулювання на «лідер Бразилії».
Політик заявив, що став жертвою ймовірних фальсифікацій на президентських виборах і політичного переслідування з боку бразильської влади. При цьому доказів масштабних порушень, здатних змінити результати голосування, він не надав.
У своєму зверненні Болсонару також подякував президенту США Дональду Трампу за надану можливість в’їзду до країни, а президенту Аргентини Хав’єру Мілею — за сприяння під час поїздки.
Американська адміністрація раніше дозволила Болсонару та членам його родини в’їзд до США. Сам Трамп, коментуючи заяву бразильського політика, відмовився оцінювати його претензії на президентську посаду, але знову назвав вибори, що відбулися, дивними.
Згідно з офіційними результатами Вищого виборчого суду Бразилії (TSE), опублікованими 26 жовтня, Лула да Сілва переміг у другому турі, отримавши 64 256 232 голоси, або 51,79%. За Флавіу Болсонару проголосували 59 826 041 виборець, або 48,21%.
Різниця між кандидатами становила 4,43 млн голосів.
Підсумки голосування визнані бразильськими виборчими органами, міжнародними спостерігачами та керівництвом Ліберальної партії, від якої балотувався Болсонару.
Одним з аргументів кандидата, який програв, стало рішення Верховного федерального суду Бразилії продовжити роботу виборчих дільниць на дві години. Однак, згідно з аналізом даних виборчих органів, за додатковий час було подано менш ніж 35 тис. голосів, що значно менше за підсумковий розрив між кандидатами.
Від’їзд Болсонару відбувся на тлі розслідування щодо політика за підозрою у відмиванні грошей. Верховний федеральний суд раніше вимагав від нього здати паспорти, однак сенатор залишив країну, не виконавши цього розпорядження. Сам Болсонару відкидає звинувачення у протиправних діях і стверджує, що поїхав для захисту своєї родини. В опублікованому листі він також заявив, що має намір продовжити політичну діяльність і очолювати опозицію з-за кордону.
Ситуація може додатково ускладнити відносини між Бразилією та США. Лула раніше звинувачував Вашингтон у підтримці родини Болсонару, тоді як американська адміністрація відкидала звинувачення у втручанні у внутрішні справи Бразилії.
На думку політичних аналітиків, перебування Болсонару в США може створити нові можливості для міжнародної діяльності його прихильників, проте водночас ускладнити управління опозиційним рухом усередині Бразилії.
Попри поразку на президентських виборах, консервативні політичні сили значно посилили представництво в Національному конгресі, що збереже їхній вплив на законодавчу діяльність та економічну політику наступного президентського терміну.
Флавіу Болсонару є старшим сином колишнього президента Бразилії Жаїра Болсонару, який керував країною у 2019–2022 роках. Жаїр Болсонару відбуває 27-річний термін ув’язнення у справі про спробу державного перевороту після своєї поразки на виборах 2022 року.
Сенатор Флавіо Болсонару, кандидат від Ліберальної партії та син колишнього президента Жаїра Болсонару, посів перше місце в першому турі президентських виборів у Бразилії 4 жовтня 2026 року з результатом 47,03% голосів. Чинний президент Луїс Інасіу Лула да Сілва отримав 45,16%. Другий тур відбудеться 25 жовтня, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
За Болсонару проголосували 56,10 млн виборців, за Лулу — 53,88 млн. Розрив становив близько 2,22 млн голосів. Третє місце посів письменник Аугусто Курі з 2,89%, далі розташувалися Ренан Сантос із 2,24% і Роналду Каяду з 2,18%. Загалом було подано близько 119,3 млн дійсних голосів.
Результат першого туру став несподіванкою для більшості соціологічних служб, які напередодні голосування прогнозували невелику перевагу Лули або статистичну рівність кандидатів. Водночас понад 33,4 млн бразильців, або 21,1% виборців, не взяли участі в голосуванні. Це найвищий рівень абсентеїзму на президентських виборах із 1998 року.
За оцінкою директора дослідницької компанії Active Group Олександра Познія, результати голосування засвідчили збереження значного політичного потенціалу болсонаризму після відходу Жаїра Болсонару.
«Перший тур показав, що болсонаризм у Бразилії не лише зберігся після відходу Жаїра Болсонару, а й виявився здатним передати політичний капітал наступному поколінню. Для Лули проблема полягає в тому, що він уже мобілізував значну частину свого традиційного електорату, тоді як у Флавіо Болсонару з’являється можливість зібрати голоси більшої частини кандидатів правого та правоцентристського табору», — зазначив Позній.
Позиції Болсонару посилилися після того, як про його підтримку оголосили Ромеу Зема та Роналду Каяду, а також низка правих партій. Водночас майже 9 млн голосів, відданих за кандидатів, які вибули, залишаються важливим резервом другого туру.
Додатковим чинником стали парламентські вибори. Ліберальна партія отримала 121 місце в Палаті депутатів, а її представництво в Сенаті зросло до 28 мандатів. Разом із союзниками блок Болсонару потенційно може розраховувати приблизно на 259 депутатів і 48 сенаторів.
«Розрив у два мільйони голосів за понад 33 мільйонів тих, хто не прийшов на вибори, означає, що другий тур не можна вважати наперед визначеним. Але стартові позиції кандидатів не однакові. Болсонару вже отримав підтримку кількох правих кандидатів і партій, тоді як Лулі доведеться одночасно мобілізувати власну базу, залучати поміркованого виборця та знижувати рівень абсентеїзму», — наголосив Позній.
Суттєвими залишаються й геополітичні наслідки виборів. Лула виступає за стратегічну автономію Бразилії та збереження балансу у відносинах зі США, Китаєм і BRICS. Болсонару орієнтується на тісніше політичне співробітництво з адміністрацією президента США Дональда Трампа, водночас не пропонуючи відмовлятися від економічних зв’язків із Китаєм.
Для України зміна бразильської адміністрації потенційно може означати коригування дипломатичної позиції країни щодо російсько-української війни, хоча автоматичного перегляду зовнішньополітичного курсу очікувати не варто.
За оцінкою Experts Club, результат другого туру залежатиме насамперед від мобілізації виборців, які пропустили перше голосування, перерозподілу голосів інших кандидатів, економічних очікувань населення та здатності Лули подолати політичну перевагу, отриману Болсонару після 4 жовтня.
Країни Європейського Союзу 2025 року імпортували 2,9 млн тонн кави на загальну суму EUR18,7 млрд з держав, що не входять до ЄС, за даними статистичного управління Євросоюзу.
В обсяговому вираженні поставки за останні десять років зросли незначно (з 2,7 млн тонн у 2015 році), проте у вартісному вираженні вони збільшилися суттєво (з EUR8,6 млрд), йдеться в повідомленні.
Минулого року основними постачальниками кави були Бразилія (1,005 млн тонн, або 34% загального обсягу) та В’єтнам (587,5 тис. тонн, або 20%). Також країни ЄС закуповували каву в Уганді (262,4 тис. тонн, 9%), Колумбії (162,9 тис. тонн, 6%) та Гондурасі (136,5 тис. тонн, 5%).
Близько третини імпорту припало на Німеччину, яка закупила 1,01 млн тонн кави (34% загального обсягу). Далі йдуть Італія (608 тис. тонн, 21%), Іспанія (281,6 тис. тонн, 10%), Бельгія (269,2 тис. тонн, 9%) й Нідерланди (216,6 тис. тонн, 7%).
У 2025 році в Євросоюзі було вироблено понад 2,2 млн тонн кави (включно з її замінниками та напоями без кофеїну). Це на 12% більше, ніж у 2015 році (2 млн тонн).
Провідними виробниками були Німеччина (561,2 тис. тонн, або 25% загального обсягу) та Італія (514,2 тис. тонн, 23%). За ними з великим відставанням йшли Іспанія (211,9 тис. тонн, 10%), Франція (146,8 тис. тонн, 7%), Польща (134,8 тис. тонн, 6%), Швеція (79,4 тис. тонн, 4%) й Фінляндія (39 тис. тонн, 2%). Сукупно на ці сім держав припадало 77% виробництва.
Бразилія, Індія та Мексика у 2023 році мали найбільшу оцінену кількість смертей від міжособистісного насильства у світі, тоді як Росія очолила розширену європейську вибірку як за абсолютною кількістю таких смертей, так і за показником на 100 тис. населення, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club з посиланням на дані Global Burden of Disease 2023 Інституту показників та оцінювання здоров’я Вашингтонського університету (IHME).
За оцінкою IHME, у 2023 році у світі сталося близько 435,7 тис. смертей від міжособистісного насильства — приблизно 1,2 тис. щодня. Глобальний показник становив близько 5,4 смерті на 100 тис. населення. При цьому йдеться про модельні оцінки, які не можна автоматично прирівнювати до кількості умисних убивств, зареєстрованих поліцією.
Найбільшу абсолютну кількість смертей IHME оцінив для Бразилії — 52 229. Далі розташувалися Індія — 44 288, Мексика — 36 445, США — 24 528 та Південно-Африканська Республіка — 23 066. До першої десятки також увійшли Нігерія з 18 188 випадками, Росія — 16 760, Колумбія — 15 959, Ефіопія — 11 634 та Венесуела — 11 583. На Бразилію, Індію та Мексику разом припадало близько 30,5% світової оцінки, а частка Бразилії становила приблизно 12%.

Водночас рейтинг за кількістю смертей на 100 тис. населення виглядає інакше. Серед суверенних держав найвищу модельну оцінку IHME мав Сальвадор — 56,3 на 100 тис., за ним ішли Гаїті — 49,5, Лесото — 47,1, Венесуела — 45,1 та Есватіні — 43,8. Бразилія з показником 24,6 посідала 18-те місце. У матеріалі Experts Club наголошується, що для низки країн оцінки IHME суттєво відрізняються від статистики UNODC і національних правоохоронних органів, тому їх слід трактувати саме як модельні показники смертності, а не як рейтинг офіційно зареєстрованої злочинності.
У розширеній європейській вибірці Experts Club, яка крім європейських держав включає Туреччину, Вірменію, Азербайджан і Грузію, Росія мала найвищий показник — 11,3 смерті на 100 тис. населення та 16 760 оцінених смертей. Україна перебувала на другому місці — 7,4 на 100 тис. та близько 2 894 смертей. При цьому показник для України не включає загиблих унаслідок війни, оскільки в класифікації GBD міжособистісне насильство та конфлікти і тероризм є окремими причинами смерті.