Через посуху, що спостерігається в Україні, вже частково втрачено осінні озимі посіви, водночас тривала відсутність опадів активізує темпи збиральної кампанії та сприяє високим показникам якості зерна кукурудзи, повідомляють в аналітичному кооперативі “Пуск”, створеному в рамках Всеукраїнської аграрної ради (ВАР).
“Прогнозна модель не показує опадів в Україні найближчим часом. Тому вологість зерна кукурудзи залишається низькою, в середньому 17-20%, тоді як минулого сезону – 30-35%. Це сприятиме зниженню собівартості зерна кукурудзи, оскільки для зібраного врожаю достатньо одного циклу сушіння”, – розповіли аналітики.
Вони зазначили, що на початку жовтня аграрії активізують збирання кукурудзи, бо завершать збирання соняшнику та сої.
При цьому наголошується, що обстріли портів Одеси та Придунав’я гальмують експорт кукурудзи. Водночас ця продукція користується попитом з боку Китаю виключно на базисі СIF з поставкою в жовтні-грудні за умовною ціною 250$/тонна.
“За всіма базисами щотижня цінники на українську кукурудзу втрачають 3-5$/тонна. Пропозиція її зерна висока, але логістичні проблеми є і надалі будуть фактором падіння цін, особливо під час розгортання збиральної кампанії”, – пояснили у ВАР і додали, що вже за тиждень можна очікувати наступний рівень цін на 1 тонну кукурудзи: СРТ річкові порти – 140-150$, DAP кордон – 145-155$.
Агрофірма “Добробут” із групи компаній агропромислового холдингу “Астарта”, найбільшого виробника цукру в країні, розпочала посів озимого ріпаку на сезон-2024.
Згідно з інформацією на сайті Варшавської фондової біржі (ВФБ), у новому сезоні агрохолдинг скоротить площі під ріпаком на 12% і відведе під нього 12 тис. га.
“Порівняно з минулим роком ми скоротили посівні площі під ріпаком на 12%, але тільки за рахунок сівозміни”, – процитувала прес-служба директора агровиробництва “Астарти” Вадима Скрипника.
Він зазначив, що для Полтавської області, яка завжди схильна до несприятливих погодних умов влітку, посів озимини найменш ризикований і дає змогу отримувати хороші врожаї. “Крім того, ми помітили, що ранній посів приносить позитивний ефект. Тому цього року ми починаємо сіяти раніше, де це можливо”, – додав він.
За інформацією агрохолдингу, у західних регіонах країни “Астарта” розпочне посівну дещо пізніше через затримку збору врожаю озимої пшениці через погодні умови.
“Астарта” – вертикально інтегрований агропромисловий холдинг, що здійснює діяльність у восьми областях України. До його складу входять шість цукрових заводів, агрогосподарства із земельним банком 220 тис. га і молочні ферми з 22 тис. голів ВРХ, олійноекстракційний завод у Глобиному (Полтавська обл.), сім елеваторів і біогазовий комплекс.
У першому півріччі 2023 року виручка “Астарти” від реалізації ключової продукції зросла до аналогічного періоду минулого року на 64,8% – до 10,72 млрд грн. Основний внесок у неї зробили продажі цукру – 3,27 млрд грн, що збільшилися на 75,5%, кукурудзи – 2,66 млрд грн (+53,2%) і соєвого шроту – 1,96 млрд грн (+84,5%).
Агрохолдинг “Континентал Фармерз Груп” розпочав посів озимих культур під урожай-2024 року, під який планує виділити 97,8 тис. га, повідомила прес-служба агрохолдингу.
Згідно з повідомленням, традиційно першим “Континентал” сіє озимий ріпак, під який буде відведено 34,8 тис. га. Погодні умови сприяють посівним роботам: завдяки опадам у ґрунті достатньо вологи.
“Застосовуємо різні виробничі технології відповідно до типу сівалок, які є. Це і пряма сівба одразу після збирання пшениці та ячменю сівалками Horsch Focus, і традиційна суцільна сівба. Також плануємо використовувати сівалки точного посіву з міжряддям 35 см”, – зазначив операційний директор “Контінентал Фармерз Груп” Костянтин Шитюк.
За його словами, посів озимого ріпаку розпочали відповідно до запланованих термінів. Компанія повністю забезпечена насінням, мінеральними добривами, засобами захисту та паливно-мастильними матеріалами.
Посів ріпаку в агрохолдингу мають намір завершити до 20 чисел серпня, після чого розпочнуть посів озимих пшениці та ячменю, під які буде відведено 49,7 тис. га і 13,1 тис. га відповідно.
Темпи посіву озимих пшениці та ячменю залежатимуть від швидкості збирання культур-попередників. У регіонах, де працює “Континентал”, вегетацію ярих культур (сої, соняшнику, кукурудзи) буде пролонговано через затримку в розвитку. Причиною цього є погодні умови та досить пізні строки посіву, пояснили в агрохолдингу.
Крім того, на полях “Континентал” триває збирання ранніх зернових, яке прибрано з 65% запланованих площ.
“Повністю завершено обмолот озимого ячменю, залікова врожайність якого склала 6,39 т/га, що вище планової. До завершення наближається збирання озимого ріпаку. Залікова врожайність культури також вища за планову і становить 3,74 т/га”, – констатували в агрохолдингу.
Агрохолдинг “Мрія” і компанія CFG, об’єднані під назвою “Контінентал Фармерз Груп”, працюють як єдиний бізнес із листопада 2018 року, коли “Мрія” уклала угоду з міжнародним інвестором Salic UK про продаж активів.
Salic заснована 2012 року. Її єдиним акціонером є Державний інвестиційний фонд Саудівської Аравії, який інвестує у виробництво сільськогосподарської та тваринницької продукції.
Міністерство аграрної політики та продовольства повідомило про завершення посівної кампанії, прогноз посівів ярих зернових і зернобобових перевищено на 4% – 5,672 млн га.
Згідно з повідомленням на сайті міністерства, це на 8,5% менше від минулорічних показників і на 25,1% менше, ніж у довоєнному 2021 році.
Посіви соняшнику та сої становили 5,307 млн га і 1,779 млн га відповідно, що на 5,9% і 3,3% менше від березневого прогнозу. Водночас вони перевищили минулорічні, зокрема, на 12,9% по соняшнику і на 46,8% по сої.
Уточнюється, що аграрії 2023 року перевищили прогнозні показники посівів по гороху і кукурудзі на 16% і 12% відповідно, відвівши під них 139,3 тис. га і 4,043 млн га. До минулого року гороху було посіяно на 6,3% більше, тоді як кукурудзи – на 12,8% менше.
План посівів гречки поточного року перевищено на 5% – 120,7 тис. га, а до минулого року зростання становило 60,3%.
Площі під вівсом також на 2% вищі за очікувані – 150,1 тис. га, проте на 5,8% нижчі за торішні.
Трохи не вийшли на прогнозні показники аграрії по ярій пшениці, під яку відведено 280 тис. га (98% плану). Однак площі під нею на 46,5% більші, ніж 2022 року, і на 59,1% більші за довоєнний 2021 рік, оскільки озимої пшениці було посіяно значно менше.
Не виконано прогноз на поточний рік і щодо посіву ярого ячменю, під який аграрії відвели 821,9 тис. га (79% плану), що на 13,6% нижче за торішні показники. Така сама ситуація з просом, під яким зайнято 51,1 тис. га, що становило 85% плану, однак це на 3,2% вище за показник минулого року.
Як повідомлялося, посіви озимої пшениці цього сезону становили 4166 тис. га (-834 тис. га до попереднього), озимого ячменю – 536 тис. га (-255 тис. га), ріпаку – 1374 тис. га (+110 тис. га).
Наприкінці березня Мінагрополітики прогнозувало, що 2023 року посівні площі зернових і зернобобових культур становитимуть 10,24 млн га, що на 1,4 млн га менше за показник 2022 року, тоді як під олійними вони зростуть на 0,92 млн га – до 8,85 млн га.
Станом на грудень 2022 року до 65% посівів озимих культур перебувають у доброму та відмінному стані, а стан решти 30-35% залежатиме від погодних умов упродовж зими.
Як повідомляється на сайті Міністерства аграрної політики в п’ятницю з посиланням на дані Укргідрометцентру, в поточному сезоні погодний фактор не вплинув на стан посівних культур.
“За візуальною оцінкою, на 65% (у 2021 році – 56%) обстежених полів рослини ввійшли в зиму в доброму та відмінному стані, на 28% (35%) площ стан рослин оцінювався як задовільний. На 7% (9%) площ рослини були слаборозвинені (не досягли безпечного для перезимівлі фазового розвитку). Найбільше таких посівів (від 7 до 28%) у Харківській, Вінницькій, Одеській та Львівській областях”, – зазначається в повідомленні міністерства.
За даними Мінагрополітики, Укргідрометцентр 28-30 жовтня провів дослідження запасів продуктивної вологи орного шару ґрунту під озимими культурами. На більшості засіяних площ запаси вологи були оптимальними (21-40 мм), на окремих площах східних, західних та північних областей шар ґрунту був перезволожений (понад 40 мм продуктивної вологи). Водночас у південних та на окремих площах центральних областей зволоження орного шару ґрунту було недостатнім для кінця осені (подекуди менше ніж 10 мм продуктивної вологи), найбільше таких площ було в Одеській області.
Також за даними агрометеорологічних обстежень озимих культур, у другій половині листопада 30-40% площ рослини досягли масового кущіння, що сприятливо для перезимівлі. На решті площ відзначалося утворення 3-го листка та листківки. Висота рослин становила від 10 до 24 см, кількість рослин на 1 кв. м становила в середньому 250-510, на кращих посівах 600-670 рослин. Кущистість сформувалася в межах 1,6-2,8 стебел в однієї рослини.
Як повідомлялося, прем’єр-міністр України Денис Шмигаль в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна” заявив, що менші площі під озиминою в цьому сезоні Україна спробує компенсувати за рахунок нарощування площ під ярими культурами наступного року.
“Цього року було посіяно озимі зернові на 4,8 млн га на підконтрольних територіях. Це приблизно на 40% менше порівняно з минулим роком. Ми розраховуємо, що ярих культур навесні засіють більше, щоб компенсувати. Але очевидно, що більша мінна засміченість полів, фактор невизначеності та постійні атаки ворога вплинуть на кількісні показники нашого врожаю наступного року. Це проблематика, яку доведеться вирішувати”, – сказав прем’єр.
Він підкреслив, що уряд країни працює над залученням міжнародної підтримки, що має позитивно позначитися на валовому зборі врожаю наступного року. Так, сільськогосподарська організація ООН (ФАО) вже погодилася надати країні насіннєвий матеріал, який дасть змогу збільшити загальні площі посівів ярих культур у 2023 році на 30%. Для порівняння, Україна під час посівної-2022 засіяла основними сільгоспкультурами 14,16 млн га земель, або 83,7% показників 2021 року в 16,92 млн га.
Центральний гірничо-збагачувальний комбінат (ЦГЗК, Кривий Ріг Дніпропетровської обл.), що входить до групи “Метінвест”, направив понад 4 млн грн на засівання 80 га промислових територій озимим житом у рамках боротьби з пиленням.
Згідно з інформацією компанії, ЦГЗК продовжує використовувати зелені технології для зменшення техногенного навантаження на довкілля. На підприємстві засіяли 80 гектарів озимого жита на сухих картах хвостосховища, на екологічний проект “Метінвест” направив понад 4 млн. грн.
При цьому наголошується, що для того, щоб рослини краще зійшли, екологи комбінату використовували мінеральні добрива селітри та нітроамофоски. На сьогоднішній день вже зійшло 80% посівів. Рослини незабаром утворюють потужну кореневу систему та наземні пагони, які стримуватимуть пил і дозволять знизити пилення більш ніж на 230 тонн на рік.
“ЦГЗК системно впроваджує зелені технології, завдяки яким суттєво знижується вплив підприємства на навколишнє середовище. Посів озимого жита на комбінаті здійснюємо вже понад п’ять років. Це хороша практика, яка має гарний ефект – рослини утворюють захисний бар’єр і не дають поширюватися пилу на пляжах хвостосховища комбінату. “, – пояснює начальник відділу охорони навколишнього середовища ЦГЗК Наталія Білозерова, яку цитує прес-служба.
При цьому нагадується, що висаджування озимих, озеленення території підприємства та прилеглих міських селищ – один із пріоритетних напрямів екологічної програми ЦГЗК. Лише за три останні роки комбінат висадив понад 3 тисячі зелених насаджень.
ЦГЗК входить до п’ятірки найбільших виробників гірничорудної сировини України. Спеціалізується на видобутку та виробництві залізорудної сировини – концентрату та котунів.
ЦГЗК входить до групи “Метінвест”, основними акціонерами якої є ПрАТ “Систем Кепітал Менеджмент” (СКМ, Донецьк) (71,24%) та група компаній “Смарт-холдинг” (23,76%).
Керуючою компанією групи “Метінвест” є ТОВ “Метінвест Холдінг”.
