З початку 2025 року судова система України демонструє певний прогрес у впровадженні нових технологій, але є затримки в розгляді справ і виконанні судових рішень, вважає адвокат адвокатського об’єднання Barristers Віталій Чаюн.
“Війна вплинула на всі аспекти функціонування судів, від фізичної безпеки суддів до доступу громадян до правосуддя. Незважаючи на це, суди продовжують працювати, адаптуючись до умов воєнного стану та вимог євроінтеграційних реформ. У першому півріччі 2025 року судова система демонструє певний прогрес у впровадженні нових технологій і реформ, але стикається з низкою проблем, таких як затримки в розгляді справ і труднощі з виконанням судових рішень«, – сказав він агентству »Інтерфакс-Україна“.
Чаюн нагадав, що в 2024 році на розгляд до судів усіх інстанцій і юрисдикцій надійшло 5,3 млн справ, з них суди розглянули 4,4 млн справ.
«Не розглянутими залишилися приблизно мільйон прав. Це свідчить про значне навантаження на судову систему, особливо з огляду на умови воєнного стану та кадровий дефіцит. Можна припустити, що кількість справ у 2025 році залишатиметься високою, з огляду на зростання у 2024 році та продовження воєнного стану», – сказав він.
Чаюн зазначив, що в першому півріччі 2025 року судова система України «продовжує адаптацію до умов війни та реформування в рамках підготовки до вступу в ЄС», а серед основних тенденцій роботи судової системи можна визначити впровадження дистанційних судових засідань, які дозволяють проводити слухання без фізичної присутності учасників.
«Це особливо важливо в умовах війни, коли багато громадян є внутрішньо переміщеними особами або проживають у зонах бойових дій. З урахуванням таких викликів розвиток дистанційного судового провадження стає пріоритетним завданням, виконання якого зможе забезпечити ефективність судового розгляду та процесуальну економію», – сказав він.
Крім того, Чаюн звернув увагу на проблему заповнення суддівських вакансій: у 2025 році планується призначити 1800 суддів до місцевих судів, 550 – до апеляційних і 25 – до Вищого антикорупційного суду. Втім, через тривалість процедур призначення суддів «суддівський корпус залишається “знекровленим” вже багато років».
Чаюн також відзначив процеси модернізації судових ІТ-систем і створення нових спеціалізованих судів.
Коментуючи терміни розгляду справ в українських судах, юрист звернув увагу, що вони «залишаються однією з ключових проблем». «Розгляд справ може затягуватися на роки через брак фінансування на базові потреби, такі як марки, конверти та канцелярське приладдя, необхідні для відправки кореспонденції учасникам справ», – сказав він.
За словами Чаюна, затримки стосуються «всіх типів справ, включаючи економічні, які часто є складними через велику кількість документів і сторін». Він нагадав, що протягом січня-квітня 2025 року на розгляді в судах різних інстанцій перебувало 59,4 тис. справ за позовами до органів ДНС на суму 413,8 млрд грн. У той же час було розглянуто 6,9 тис. справ на суму 78,7 млрд грн, з них: на користь органів ДНС – 2,3 тис. справ (у т.ч. немайнові спори) на суму 44,4 млрд грн, і на користь платників податків – 4,6 тис. справ на 34,3 млрд грн.
“Хоча точних даних про терміни розгляду економічних справ у першому півріччі 2025 року немає, затримки зберігаються через перевантаженість судів і обмежене фінансування. Очікується, що заповнення суддівських вакансій і модернізація ІТ-систем у майбутньому сприятимуть прискоренню розгляду справ, але в першому півріччі 2025 року значних поліпшень досягнуто не було, а кадровий голод у суддівській системі тільки посилює негативні тенденції”, – підкреслив юрист.
Він також звернув увагу на низку проблем з виконанням судових рішень. “Виконання судових рішень залишається однією з найгостріших проблем судової системи, адже понад половина судових рішень залишаються невиконаними. У 2025 році планується прийняття нового закону про цифровізацію виконавчого провадження та впровадження стратегії для поліпшення роботи виконавчої служби. Це свідчить про визнання державою наявних проблем у цій сфері. Однак протягом 2025 року, ймовірно, проблеми з виконанням судових рішень будуть зберігатися через недостатню ефективність виконавчої служби та брак ресурсів”, – сказав юрист.
“Судова система України в першому півріччі 2025 року демонструє поступовий прогрес у впровадженні реформ, проте затримки з розглядом справ, обмежений доступ до правосуддя через фінансові та технічні проблеми, а також труднощі з виконанням судових рішень залишаються значними викликами. Адвокати змушені адаптуватися до цих умов, що вимагає додаткових зусиль для захисту прав клієнтів. Подальші реформи та підтримка з боку держави і міжнародних партнерів є критично важливими для забезпечення ефективного і справедливого правосуддя в Україні”, – резюмував він.
З проблемою дефіциту кадрів в Україні бізнес може впоратися через інвестиції в технологічні продукти й автоматизацію процесів, вважає власник мереж Eva і Varus, президент корпорації TERWIN Руслан Шостак.
“Я не бачу великої проблеми (з дефіцитом кадрів). Так, вона є, на неї закривати очі не можна, але за статистикою Україну покинуло не так вже й багато людей. Весь наш бізнес був неефективний у плані використання людського ресурсу, що робило нас неконкурентними з аналогічним бізнесом у Європі та світі. Але для цього є одне рішення – гроші. У нас немає грошей на реконструкцію виробництв і підприємств. Якщо ж у нас будуть гроші, програмні продукти, нове роботизоване обладнання, то ми зможемо це питання вирішити”, – розповів Шостак на саміті Business Wisdom Summit у Києві в середу.
За словами Шостака, незважаючи на незначний відтік клієнтів, його бізнес демонструє зростання: в онлайні торік зростання становило майже 100%, у ритейлі – 30%. Крім того, ведеться будівництво нових логістичних хабів у Києві, Львові, Дніпрі.
Шостак зазначив, тоді як в Україні розвиток бізнесу гальмується через війну і складну економічну ситуацію, світовий бізнес зазнає змін і використовує нові можливості, зокрема штучний інтелект.
“Зараз ми фокусуємося на геополітиці, але в наступні 20 років ми зіткнемося з глобальними проблемами економіки, зміною спеціальностей, професій. Саме штучний інтелект зараз просуває найпотужніші зміни”, – вважає Шостак.
Як повідомлялося, у жовтні 2023 року 17 компаній, що перебувають в управлінні Шостака, у яких сумарно працює 30 тис. осіб, об’єдналися в “Тервін” (TERWIN). Ідеться про ТОВ “Омега”, “Руш”, “Тервін Груп”, “Тіксід”, “Таврія Хаб”, “Миттєва”, “Формсайт”, “Дігамма”, “Мілтон-Групп”, “Салтора Плюс”, “Фірма “Аріант”, “Нове Будівництво 2017”, “Альтаїр Д”, “Апекс Н”, “Аспект Д”, “Латтеро”, БО “Благодійний Фонд “Руслана Шостака”. Сумарні активи корпорації оцінюють у $1,6 млрд. Сукупний виторг компаній у довоєнний період сягав $2 млрд, а 2023 року очікували на рівні $1,7 млрд.
У листопаді 2023 року Шостак і СЕО UkraineInvest Сергій Цівкач підписали меморандум про подальший супровід проєкту будівництва логістичних хабів у чотирьох областях України (Одеській, Львівській, Дніпропетровській, Київській) із загальним обсягом інвестицій понад $500 млн.
БИЗНЕС, дефіцит кадрів, ІНВЕСТИЦІЇ, корпорація TERWIN, ТЕХНОЛОГІЇ, УКРАЇНА
ОТП Банк використовує новітні технології для розвитку послуг факторингового фінансування, що дозволяє значно прискорити робочі процеси та надавати фінансування клієнтам швидше. Про це розповіла Начальник Відділу факторингового фінансування ОТП Банку Ліна Заіка під час круглого столу на тему: «Як факторинг може підтримати розвиток бізнесу під час війни», організованого «Фінансовим клубом».
За її словами, Банк перейшов на повний електронний документообіг: від підписання відповідних договорів та оформлення документів щодо відступлення права грошової вимоги до укладення реєстрів та зберігання кредитної справи. «Ми активно залучаємо нові технології, в тому числі й роботи, штучний інтелект та всі можливі засоби, які допомагають, наприклад, у перевірці підтверджуючих документів до заявок на видачу фінансування, прискорюють робочі процеси. Розвиваємося так, щоб у клієнтів була можливість обмінюватись онлайн не тільки електронними документами, а й отримувати всю необхідну інформацію від Банку», – сказала Л.Заіка.
Факторингове фінансування для малих та середніх підприємств (МСП) є доступним та зручним продуктом. Факторинг дозволяє отримати обігові кошти для бізнесу відразу після поставки товару, не чекаючи закінчення відтермінування платежу за договором з покупцем. «Такий вид фінансування є особливо актуальним для невеликих компаній з обмеженим обсягом власних активів завдяки відсутності необхідності надання забезпечення, а також зниженню відсоткового навантаження для них», – додала вона.
Цей інструмент банківського фінансування отримав підтримку від держави у вигляді програми «Доступний факторинг», що діє у межах державної підтримки бізнесу «Доступні кредити 5-7-9%» для забезпечення оборотним капіталом МСП.
ОТП Банк одним з перших долучився до втілення у життя програми «Доступний факторинг». «Банк вже розглядає декілька лімітів і планує найближчим часом підписати перші угоди з факторингу у межах програми «5-7-9», – сказала Начальник Відділу факторингового фінансування.
Про державну програму «Доступний факторинг» (дані Міністерства фінансів). Фінансова підтримка суб’єктів господарювання за договорами факторингу передбачає компенсацію відсоткової ставки на рівні до 13% річних. Уповноважений фактор надаватиме факторинг суб’єкту господарювання у розмірі до 95% дебіторської заборгованості, але сума фінансування не може перевищувати 150 мільйонів гривень, включаючи кошти, отримані за програмами «Доступні кредити 5-7-9%» та «Доступний фінансовий лізинг 5-7-9%». До програми можуть долучитися МСП – резиденти України, що здійснюють постачання товарів, виготовлених українським товаровиробником, на умовах відстрочення платежу, кінцеві бенефіціарні власники (контролери) яких є фізичні особи – резиденти України та сільськогосподарські товаровиробники.
Триває робота з передачі Україні ізраїльських технологій, пов’язаних із розумним сповіщенням про ракети і дрони, повідомив посол України в Ізраїлі Євген Корнійчук.
“Щодо офіційних речей, які ми можемо коментувати, – триває робота з передачі ізраїльських технологій, пов’язаних із розумним сповіщенням щодо ракет і дронів. Ця технологія офіційно передається ізраїльською стороною. І думаю, що за певний час ми отримаємо її повністю”, – сказав він на брифінгу в Media Center Ukraine.
Посол додав, що все ж таки Україна потребує більш активної військово-технічної співпраці. Однак, за його словами, є безліч проєктів, які поки що публічно не можна коментувати.
“Щоб щодо іранських дронів була конкретика, думаю, потрібно кілька тижнів. Оскільки уряд тільки приступив до роботи, йому потрібно ухвалювати рішення з урахуванням позиції США як основного стратегічного партнера, і інтересів громадськості”, – зазначив посол.
Він пояснив, що розрив між правим блоком, який прийшов до влади, і лівими силами дуже незначний – 40 тис. виборців, і на порядку денному дуже багато питань, пов’язаних із внутрішньою політикою, а також палестинське питання.
“Тобто питання України не є першочерговим. Хоча ми всіма силами намагаємося зробити його таким”, – додав Корнійчук.
Водночас МЗС Ізраїлю заявило, що питання війни в Україні є одним із пріоритетів, зазначив український дипломат.
“Міністр заявив, що він сприятиме більшому наданню Україні допомоги, не конкретизуючи її”, – сказав посол.
З 1 жовтня водії мають включати ближнє світло фар автомобіля за містом. Це допомагає додатково позначати транспортний засіб в умовах недостатньої видимості в осінньо-зимовий період. GlobalLogic нагадує про важливість дотримання ПДР та розповідає про розробки українських інженерів, що впливають на безпеку на дорогах.
У перші п’ять місяців 2022 року зафіксовано на 33,7% менше ДТП, ніж торік, повідомляє Патрульна поліція України. Це пов’язано зі зниженням інтенсивності дорожнього руху під час війни. Водночас до причин, що спричиняють аварії, додались зняті дорожні знаки та поява штучних перешкод на дорогах, що особливо небезпечно при поганій видимості. Загалом згідно зі статистикою близько 40% аварій на дорогах трапляються в темний час доби.
При цьому, за повідомленням першого заступника начальника Департаменту патрульної поліції Олексія Білошицького, основною причиною ДТП на українських дорогах є так званий людський фактор. Наприклад, на перевищення безпечної та встановленої швидкості руху припадає 45% всіх ДТП з потерпілими, а на порушення правил маневрування — 20%.
Інновації допомагають мінімізувати людські помилки, зокрема самокеровані автомобілі зменшать кількість ДТП більш ніж на 85% за даними компанії Zenseact. Широке впровадження таких технологій може врятувати від загибелі в автокатастрофах понад 50 000 людей щороку. Над втіленням цієї амбітної мети GlobalLogic та Zenseact працюють вже понад 5 років.
“Софт сучасного автомобіля містить понад 100 мільйонів рядків коду, це значно більше, ніж код всього ПЗ літака Boing 787, Великого адронного колайдера або соціальної мережі Facebook, – говорить Роман Разуваєв, віце-президент з інжинірингу, GlobalLogic. – Програмувати авто – це велика відповідальність й українські інженери мають достатньо знань та практичних навичок, аби реалізувати такі багаторівневі проєкти. Технології, над якими ми працюємо, представлені у сучасних авто і їх уже можна зустріти на європейських та американських дорогах”.
Інженери GlobalLogic працюють над інноваціями, що роблять водіння комфортнішим, а рух на автошляхах — безпечнішим. Зокрема це:
Щоб розповісти про внесок українських інженерів, GlobalLogic запустила кампанію “Make an impact beyond the code”. Її мета – розповісти про справжній імпакт інженерів програмного забезпечення. Щоб відзначити внесок кожного розробника, GlobalLogic пропонує поділитися історією власного імпакту – це важливо, щоб якомога більше людей в Україні та світі дізнались про надзвичайно важливі речі, які творять українські інженери.
Про GlobalLogic
GlobalLogic (www.globallogic.com) — лідер у сфері цифрової інженерії. Ми допомагаємо провідним світовим брендам проєктувати та створювати інноваційні продукти, платформи й цифрові рішення для сучасного світу. Поєднуючи стратегічний дизайн, комплексний інжиніринг й експертизу в галузі даних, ми допомагаємо нашим клієнтам вийти на нові рівні можливого і прискорити їхній перехід до цифрового бізнесу майбутнього. Центральний офіс GlobalLogic знаходиться у Кремнієвій долині у США, а інжинірингові та дизайн-центри розташовані по всьому світу. Ми ділимося нашою глибокою експертизою з клієнтами у сферах автопрому, комунікацій, фінансових послуг, охорони здоров’я, промисловості, медіа і розваг, напівпровідників і технологій. GlobalLogic — компанія групи Hitachi, що входить до складу Hitachi, Ltd. Ми розвиваємо соціальні інновації за допомогою даних і технологій, щоб підвищувати якість життя людей у всьому світі.
4 липня у швейцарському Лугано стартувала міжнародна конференція відбудови України. Серед основних рішень, ухвалених у перший день заходу, можна виділити затвердження плану щодо надання Україні макрофінансової допомоги у розмірі більш ніж 750 млрд дол. Із цієї загальної суми від 150 до 250 млрд передбачається направити на відновлення інфраструктури та житла, які постраждали внаслідок воєнних дій.
При цьому все ще незрозумілими залишаються механізми практичної реалізації цього проєкту в умовах війни, а також необхідності адаптації нього українського законодавства та налагодження партнерства між державою та приватними компаніями. Портал Open4business звернувся за коментарем з цих питань до експерта в галузі будівництва та нерухомості Ігоря Стаковиченка.
На його думку, практичної реалізації проекту потрібно приступати вже зараз на всіх рівнях, оскільки затягування процесу може призвести до негативних наслідків в осінньо-зимовий період.
«Механізми виділення коштів за рахунок конфіскованих активів РФ та її великого бізнесу вже реалізуються окремими країнами. Нам, у свою чергу, необхідно реалізувати конвертацію цих фінансових активів у конкретні інфраструктурні та будівельні проєкти шляхом створення представництв у країнах-донорах та координаційних центрів в Україні», – зазначив Ігор Стаковиченко.
Експерт також підкреслив, що регіональний принцип відновлення, який зараз просуває керівництво країни, коли окрема держава-партнер займається проектами в окремому українському регіоні, на даному етапі є найбільш ефективним.
Крім того, Ігор Стаковиченко запропонував створити систему децентралізованого фондування при реалізації окремих проектів на місцевому рівні.
«Нам потрібно не забувати і про нашу відповідальність перед партнерами. Необхідно не просто мінімізувати, а повністю унеможливити нецільове використання закордонної допомоги місцевими чиновниками. Для цього потрібно під кожен окремий проєкт з відбудови створювати окремий цільовий фонд, діяльність якого буде максимально прозорою та контрольованою як українськими антикорупційними органами, так і країною-донором», – наголосив Ігор Стаковиченко.
За словами експерта, базою для створення таких фондів мають стати вже існуючі бюджетні програми, а також внесення змін до головного фінансового документа.
«По суті зараз ми можемо отримувати кошти як у вигляді прямої допомоги, так і у вигляді інвестицій від партнерів. Тут важливо успішно реалізувати та презентувати перші великі відновлювальні проекти, що допоможе підвищити інвестиційну привабливість навіть у поточних умовах», – додав Ігор Стаковиченко.
БУДІВНИЦТВО, ВІДБУДОВА_УКРАЇНИ, ЕКСПЕРТ, ІГОР_СТАКОВИЧЕНКО, НЕРУХОМІСТЬ, РИНКИ, СТАКОВИЧЕНКО, ТЕХНОЛОГІЇ, ФІНАНСИ
