Післявоєнне відновлення України має передбачати не лише реконструкцію зруйнованої інфраструктури та підприємств, а й структурну трансформацію економіки, зокрема перехід від сировинної моделі до виробництва продукції з високою доданою вартістю. Про це заявив експерт Ігор Стаковиченко, повідомляє видання «Главред».
За його оцінкою, відбудова може стати можливістю для технологічної модернізації української промисловості, підвищення продуктивності та посилення конкурентоспроможності вітчизняних підприємств на міжнародних ринках.
«Післявоєнна відбудова України — це не просто найбільший інфраструктурний проєкт в історії незалежної держави. Це шанс змінити структуру національної економіки, перейти від сировинної моделі до виробництва продукції з високою доданою вартістю», — зазначив Стаковиченко.
За спільною оцінкою уряду України, Світового банку, Європейської комісії та ООН, оприлюдненою в лютому 2026 року, потреби країни у відновленні та відбудові протягом наступного десятиліття становлять майже $588 млрд.
Найбільших інвестицій потребуватимуть транспортна інфраструктура, енергетика, житловий фонд, промисловість та аграрний сектор. Водночас відновлювальні роботи необхідно продовжувати ще до завершення війни, попри безпекові ризики.
Серед основних викликів для економіки експертне середовище виокремлює не лише фізичні руйнування, а й скорочення трудових ресурсів, дефіцит кваліфікованих працівників, логістичні обмеження та недостатню доступність фінансування. За таких умов відновлення виробничих потужностей саме по собі не гарантуватиме їхньої ефективної роботи.
Перспективними напрямами розвитку можуть стати агропереробка, енергетика, інформаційні технології та оборонна промисловість. Зокрема, модернізація енергетичної інфраструктури створює можливості для розвитку розподіленої генерації та підвищення енергоефективності, а оборонні технології можуть стати основою для створення нових високотехнологічних виробництв.
Водночас важливим чинником відновлення залишатиметься приватний бізнес. Міжнародна фінансова допомога необхідна для подолання наслідків війни, однак довгострокове економічне зростання потребуватиме також приватних інвестицій, створення робочих місць і розширення експортного потенціалу.
Для залучення капіталу Україні необхідно забезпечити захист прав власності, доступ до кредитування, передбачувану податкову політику, зменшення адміністративного тиску на підприємців та ефективну судову систему.
За словами Стаковиченка, ключовим критерієм успішної відбудови має бути не кількість відновлених об’єктів чи обсяг освоєних коштів, а здатність економіки створювати нові виробництва, робочі місця та додану вартість.
Таким чином, післявоєнне відновлення може стати інструментом переходу України до сучаснішої економічної моделі, орієнтованої на технології, продуктивність і конкурентоспроможне виробництво.
відбудова, ІНВЕСТИЦІЯ, ПРОМИСЛОВІСТЬ, СТАКОВИЧЕНКО, УКРАЇНА, ЭКОНОМИКА
Українська промисловість є однією із найбільш постраждалих від війни галузей економіки. З 24 лютого багато великих підприємств насамперед на сході та півдні країни, втратили виробничі потужності, а персонал був змушений евакуюватися. При цьому окремі виробництва були перенесені в західні області, де відновлюються вже на базі більш сучасних промислових об’єктів, таких як індустріальні парки, що з’явилися незадовго до війни.
Про майбутнє української промисловості та перспективи відновлення виробництва портал Open4business поговорив з експертом у галузі економіки Ігорем Стаковиченком.
На думку експерта, виробництво товарів із високою доданою вартістю має стати пріоритетом розвитку економіки на десятиліття вперед.
«До початку агресії наша промисловість працювала переважно за стандартами, які особливо не модернізувалися за 30 років незалежності. Це так звана канонічна модель, коли у вас є сировина, робочі цехи, відвантаження, логістика тощо. А ще мають бути стабільні споживачі, які завжди куплять продукцію. Багато заводів з такою системою не витримали випробування на ринку та закрилися. Залишилися переважно гіганти, які більш-менш адаптувалися. Після війни відбудувати виробництво у тому ж вигляді вже точно не вийде, потрібна принципово нова модель», – впевнений Ігор Стаковиченко.
Експерт зазначив, що в сучасному світі модернізація виробництва передбачає впровадження нових методів управління, а також створення адаптивніших майданчиків, таких як індустріальні зони або парки.
«Якщо у вас є цех з виробництва однієї конкретної деталі, яка сама по собі частина складного і довгого ланцюжка по створенню кінцевого продукту, то вище становище в сучасних умовах досить хитке, тому що ви залежите від багатьох факторів: постачальників, ситуації на ринку, поточної кон’юнктури. Якщо ж у вас стоїть, наприклад, 3D-принтер, який може зробити будь-яку форму на замовлення конкретного клієнта, то для вас ситуація більш стабільна, тому що можна швидко переорієнтуватися при зміні на ринку. У сучасному світі індустрія прагнути більшої універсалізації», – пояснив Ігор Стаковиченко.
За його словами, відновлення промисловості має починатися вже зараз і грунтуватися, по-перше, на створенні індустріальних парків у безпечних регіонах, а по-друге, на модернізації існуючих виробництв під нові моделі. Як приклад, Стаковиченко наводить розвиток цієї концепції у Польщі чи Чехії, де вже зараз саме індустріальні зони забезпечують до 50% ВВП.
«Уряд нині діє у правильному напрямі, надаючи податкові пільги таким індустріальним зонам, це закладе основу для швидкого відновлення промислового потенціалу країни у післявоєнний період», – резюмував В.Стаковиченко.
IGOR STAKOVYCHENKO, ВИРОБНИЦТВО, ЕКСПЕРТ, ПРОМИСЛОВІСТЬ, РИНКИ, СТАКОВИЧЕНКО, ЭКОНОМИКА
Вчора Кабінет міністрів включив фармпромисловість до списку пріоритетних галузей економіки, тим самим посиливши державну підтримку у цій сфері. З початку війни основні фармацевтичні компанії України загалом зберегли виробничі потужності, при цьому кілька підприємств постраждали внаслідок російських ударів, зокрема у березні в Макарові Київської області згоріли склади фармацевтичного заводу “Фармак”. Збитки тоді, за оцінками підприємства, становили близько 1,5 млрд гривень.
Наскільки важливою є зараз держпідтримка фармвиробників, і чи зможе галузь забезпечити українців ліками в повному обсязі? На ці та інші питання порталу Open4business відповів експерт у галузі економіки Ігор Стаковиченко.
На його думку, зараз виробництво ліків має прирівнюватися державою до забезпечення армії, оскільки у державі, що воює, медицина є однією з основ стабільної ситуації на фронті і в тилу.
“Важко уявити, що армія зможе ефективно воювати, якщо не буде забезпечена медичною підтримкою на високому рівні. При цьому стратегічно важливим для держави є власне виробництво медпрепаратів. Постачання від західних партнерів – це добре, але мати власну робочу фарміндустрію в такий важкий час набагато краще”. І це розуміють в уряді”, – вважає Ігор Стаковиченко.
На думку експерта, в Україні сьогодні фармацевтичне виробництво здатне забезпечити як армію, так і населення значною частиною необхідних ліків. Ігор Стаковиченко вважає, що своєчасні рішення уряду, ухвалені з початку війни, дозволили швидко адаптувати галузь до нових умов.
“Зокрема, ще навесні ухвалили зміни до закону “Про лікарські засоби”, обмеживши експорт деяких життєво необхідних препаратів. Крім того, значно спростили реєстрацію фармпрепаратів в умовах війни, створивши екстрену процедуру. Це зробили буквально на третій день. Загалом рішення уряду про включення фармвиробництва до переліку пріоритетних галузей є продовженням тієї політики підтримки, яка намітилася ще з початку війни. Така підтримка має зберегтися на рівні головних державних пріоритетів”, – наголосив Ігор Стаковиченко.
ІГОР_СТАКОВИЧЕНКО, МЕДИЦИНА, РИНКИ, СТАКОВИЧЕНКО, ФАРМА, ЭКОНОМИКА
Минулого тижня біткоїн зміцнив свої позиції та подолав позначку в 20 000 дол, що сприяло зростанню всього крипторинку. Сьогодні головний цифровий актив торгується вже за ціною вище 23 000 дол за 1 BTC. Це дозволяє багатьом оптимістично налаштованим експертам говорити про зміну тренду і перехід ринку в “бичу” стадію.
Чи так це насправді, і чи варто очікувати на подальше зростання біткоїну найближчими тижнями, портал Open4business уточнив у фінансового експерта Ігоря Стаковиченко.
На думку фінансиста, поточна тенденція подорожчання крипти обумовлена передусім можливим подальшим підвищенням облікової ставки США та реалізації інших стратегій Федеральної резервної системи, задіяних у зниженні рівня інфляції. При цьому Ігор Стаковиченко вважає ці процеси явно недостатніми для того, щоб серйозно підштовхнути криптовалюту до зростання.
“Певний оптимізм на ринку зараз присутній. Багато трейдерів почали скуповувати біткоїн і великі альткоїни за поточними низькими цінами, оскільки повірили в “завершення” ведмежої фази. ще залишаються чинними”, – зазначив Ігор Стаковиченко.
Експерт упевнений, що після нетривалого зростання, яке може тривати тиждень-другий, криптовалюта знову повернеться до показників червня – початку липня.
“Загальні настрої на ринку все ж таки знаходяться в зоні, близькій до “екстремального страху”, коли за індексом “страху-жадібності”, у нас 80-90% страху. Це показник є визначальним у поведінці більшості трейдерів. Все ж багато хто побоюється купувати по 20 000 і навіть по 15 000 дол, а криптоентузіасти поки що у меншості”, – резюмував Ігор Стаковиченко.
При цьому, на його думку, потенціал до зростання криптовалют все ж таки є. Так, Ігор Стаковиченко вважає, що наступний рівень опору для біткоїну знаходиться явно вище 30 000 доларів США, що робитиь можливим його зростання до цієї позначки.
IGOR STAKOVYCHENKO, БИТКОЇН, ЕКСПЕРТ, КРИПТОВАЛЮТА, РИНКИ, СТАКОВИЧЕНКО, ФІНАНСИ, ЭКОНОМИКА
За 4,5 місяці війни українській економіці завдано значної шкоди. Багато експертів говорять про суми, що вже перевищують трильйон у доларовому еквіваленті. При цьому на конференції з відновлення України, що пройшла на минулому тижні у швейцарському Лугано обговорювалася сума в 750 млрд фінансової допомоги. На що підуть ці астрономічні кошти і якою може стати післявоєнна економіка нашої країни, порталу Open4busines розповів експерт у галузі фінансів та нерухомості Ігор Стаковиченко.
На його думку, ті бюджетні програми та плани розвитку, які були представлені на конференції представниками центральної та регіональної влади, ще не раз переглядатимуться та обговорюватимуться, оскільки основа багатьох із них закладалася ще до війни, а зараз обставини багато в чому змінилися і вимагають радикального перегляду застарілих підходів.
“Давайте візьмемо, наприклад, енергетичний сектор. Чи варто нам відбудовувати наново розбомблені НПЗ чи виділяти великі кошти на підтримку ГТС? Думаю що ні. Зараз енергетика у світі розвивається у бік екологічних та енергоефективних галузей. Це насамперед воднева енергетика та відновлювані джерела. Щодо водню вже є успішні кейси в Японії та Південній Кореї, Європа також рухається у цьому напрямку. Саме на це потрібно направити більшу частину коштів, і сконцентруватися не на відновленні старого, а на створенні нового”, – вважає Ігор Стаковиченко.
За словами експерта, зараз Україна має всі шанси стати лідером постіндустріальної економіки, перебудувавши виробничі цикли та освоївши виробництво продукції з високою доданою вартістю. Ігор Стаковиченко впевнений, що багато старих промпідприємств, які постраждали в ході бойових дій, після війни змушені будуть або змінити профіль діяльності або згорнути виробництво.
“Після повернення наших територій на сході ми отримаємо повністю зруйновані промислові зони, які раніше концентрувались на металургії та сировинному виробництві. Відновити їх у колишньому вигляді буде просто неможливо. А багато з цих підприємств були містоутворюючими. Як дати роботу людям та запустити економіку у цих регіонах? Лише шляхом розвитку та впровадження інноваційних виробництв на базі частково переобладнаних підприємств, коли на місці зруйнованих доменних печей та ливарних цехів запрацюють установки 3D-друку або підприємства з виробництва високотехнологічної продукції”, – зазначив Ігор Стаковиченко.
Експерт переконаний, що Україна має зараз унікальний історичний шанс відбудувати сучасну економіку із чистого аркуша, отримавши необхідне для цього фінансування. На думку, Ігоря Стаковиченка цією можливістю необхідно скористатися.
ВІДНОВЛЕННЯ_ЕКОНОМІКИ, ВІДНОВЛЕННЯ_УКРАЇНИ, ЕКСПЕРТ, ІГОР_СТАКОВИЧЕНКО, РИНКИ, СТАКОВИЧЕНКО, ФІНАНСИ, ЭКОНОМИКА
4 липня у швейцарському Лугано стартувала міжнародна конференція відбудови України. Серед основних рішень, ухвалених у перший день заходу, можна виділити затвердження плану щодо надання Україні макрофінансової допомоги у розмірі більш ніж 750 млрд дол. Із цієї загальної суми від 150 до 250 млрд передбачається направити на відновлення інфраструктури та житла, які постраждали внаслідок воєнних дій.
При цьому все ще незрозумілими залишаються механізми практичної реалізації цього проєкту в умовах війни, а також необхідності адаптації нього українського законодавства та налагодження партнерства між державою та приватними компаніями. Портал Open4business звернувся за коментарем з цих питань до експерта в галузі будівництва та нерухомості Ігоря Стаковиченка.
На його думку, практичної реалізації проекту потрібно приступати вже зараз на всіх рівнях, оскільки затягування процесу може призвести до негативних наслідків в осінньо-зимовий період.
«Механізми виділення коштів за рахунок конфіскованих активів РФ та її великого бізнесу вже реалізуються окремими країнами. Нам, у свою чергу, необхідно реалізувати конвертацію цих фінансових активів у конкретні інфраструктурні та будівельні проєкти шляхом створення представництв у країнах-донорах та координаційних центрів в Україні», – зазначив Ігор Стаковиченко.
Експерт також підкреслив, що регіональний принцип відновлення, який зараз просуває керівництво країни, коли окрема держава-партнер займається проектами в окремому українському регіоні, на даному етапі є найбільш ефективним.
Крім того, Ігор Стаковиченко запропонував створити систему децентралізованого фондування при реалізації окремих проектів на місцевому рівні.
«Нам потрібно не забувати і про нашу відповідальність перед партнерами. Необхідно не просто мінімізувати, а повністю унеможливити нецільове використання закордонної допомоги місцевими чиновниками. Для цього потрібно під кожен окремий проєкт з відбудови створювати окремий цільовий фонд, діяльність якого буде максимально прозорою та контрольованою як українськими антикорупційними органами, так і країною-донором», – наголосив Ігор Стаковиченко.
За словами експерта, базою для створення таких фондів мають стати вже існуючі бюджетні програми, а також внесення змін до головного фінансового документа.
«По суті зараз ми можемо отримувати кошти як у вигляді прямої допомоги, так і у вигляді інвестицій від партнерів. Тут важливо успішно реалізувати та презентувати перші великі відновлювальні проекти, що допоможе підвищити інвестиційну привабливість навіть у поточних умовах», – додав Ігор Стаковиченко.
БУДІВНИЦТВО, ВІДБУДОВА_УКРАЇНИ, ЕКСПЕРТ, ІГОР_СТАКОВИЧЕНКО, НЕРУХОМІСТЬ, РИНКИ, СТАКОВИЧЕНКО, ТЕХНОЛОГІЇ, ФІНАНСИ
