Сукупна вартість розподілених у блокчейн-мережах токенізованих реальних активів (Real World Assets, RWA) на початку листопада 2026 року перевищила $39 млрд, свідчать дані аналітичної платформи RWA.xyz станом на 4 листопада.
За інформацією платформи, за останні 30 днів вартість таких активів збільшилася приблизно на 1%, тоді як кількість адрес власників токенізованих інструментів перевищила 5,5 млн.
До цієї категорії належать токенізовані державні облігації, інвестиційні фонди, корпоративні боргові інструменти, золото, окремі види нерухомості та інші традиційні фінансові активи, права на які представлені цифровими токенами.
Одним із найбільших сегментів ринку залишаються токенізовані казначейські облігації США та фонди, які інвестують в американський державний борг.
Станом на 3-4 листопада вартість розподілених токенізованих казначейських інструментів становила приблизно $14,2 млрд.
За даними RWA.xyz, у цьому сегменті представлено близько 120 фінансових інструментів із сукупною кількістю понад 85 тис. адрес власників.
Серед найбільших платформ за обсягом відповідних активів – Ondo із показником близько $3,1 млрд, Franklin Templeton Benji Investments із $2,9-3 млрд, Circle із $2,2 млрд та Securitize із $2,1 млрд.
Інтерес до токенізованих державних облігацій пояснюється можливістю поєднувати традиційні інструменти отримання процентного доходу з технологічними перевагами блокчейну.
Зокрема, токенізація дозволяє автоматизувати частину операцій, спрощувати облік прав на активи та використовувати цифрові інструменти в розрахунках між учасниками фінансового ринку.
Водночас токенізовані облігації не є аналогом звичайних криптовалют, оскільки за їхньою вартістю стоять традиційні фінансові зобов’язання та активи, а права інвесторів залежать від умов конкретного продукту.
Наявність токена також не гарантує можливості його вільного продажу в будь-який момент. Ліквідність залежить від торговельної інфраструктури, кількості учасників ринку, правил погашення та регуляторних обмежень.
Показники RWA.xyz розрізняють активи, безпосередньо розподілені серед власників у блокчейн-мережах, і активи, лише представлені цифровими записами. Ці категорії не слід механічно підсумовувати, оскільки вони відображають різні способи токенізації.
Окремо платформа враховує стейблкоїни, сукупний обсяг яких на початку листопада оцінювався приблизно у $285 млрд.
Токенізація реальних активів поступово перетворюється на самостійний напрям фінансової індустрії, де взаємодіють банки, керуючі компанії, фінансові технологічні платформи та блокчейн-розробники.
Уряд Італії запропонував запровадити з 1 січня 2027 року податок на нереалізований приріст вартості фінансових активів для заможних фізичних осіб, які переносять своє податкове резидентство за межі країни. Ставка так званого податку на виїзд (Exit Tax) становитиме 26%, а нові правила поширюватимуться на інвесторів із відповідними активами вартістю від EUR800 тис.
Відповідні положення містяться у статті 17 законопроєкту про державний бюджет Італії на 2027 рік, схваленого урядом прем’єр-міністерки Джорджі Мелоні. Документ отримав необхідне погодження президента Італії Серджо Маттарелли 30 жовтня та переданий для парламентського розгляду.
Згідно із законопроєктом, новий податок застосовуватиметься до фізичних осіб, які протягом щонайменше шести з останніх десяти податкових років були резидентами Італії та вирішили перенести податкове резидентство до іншої держави.
Обов’язковою умовою є наявність фінансових активів і майнових прав, на які поширюється відповідна норма, загальною вартістю не менше EUR800 тис. При цьому оподаткування виникатиме лише у випадках, коли після зміни резидентства Італія втрачає право оподатковувати відповідні інвестиційні доходи.
Податок нараховуватиметься не на всю вартість активів, а на накопичений прибуток, який інвестор ще не отримав у результаті їх продажу.
Зокрема, йдеться про приріст ринкової вартості акцій, часток у компаніях, цінних паперів та інших фінансових інструментів. Для визначення бази оподаткування враховуватиметься позитивна різниця між ринковою вартістю активів та їхньою податковою вартістю придбання.
Наприклад, якщо інвестор придбав пакет цінних паперів за EUR700 тис., а на момент визначення податкової бази його вартість зросла до EUR1 млн, нереалізований прибуток становитиме EUR300 тис. За стандартною ставкою 26% сума податку сягне EUR78 тис. навіть у разі, якщо інвестор фактично не продав активи.
Водночас для доходів від окремих державних облігацій передбачено пільговий порядок. До бази оподаткування включатиметься лише 48,08% відповідного прибутку, що забезпечує ефективну ставку приблизно 12,5%.
Стандартний строк сплати Exit Tax становитиме 180 днів із моменту набуття чинності зміною податкового резидентства.
Однак для осіб, які переїжджають до країн Європейського Союзу або держав, з якими Італія має відповідні угоди про податкову співпрацю, передбачено можливість відстрочення платежу.
Для цього інвестору необхідно буде сплатити аванс у розмірі 50% розрахованого податку та надати фінансову гарантію.
При переїзді до іншої країни ЄС відстрочення може діяти протягом п’яти податкових періодів, а до інших держав, що відповідають установленим умовам, – до десяти.
Якщо протягом цього часу активи не будуть продані, податкове зобов’язання припинятиметься, а надмірно сплачені суми підлягатимуть поверненню. Аналогічні положення передбачено для окремих випадків спадкування активів або повернення інвестора до Італії.
Нова система поширюватиметься також на окремі види некомерційних товариств та організацій, які переносять податкове резидентство за кордон.
За оцінками італійського Міністерства економіки та фінансів, надходження від нового податку становитимуть близько EUR3,37 млн у 2027 році та EUR6,74 млн щороку протягом 2028-2031 років. Із 2032 року чистий бюджетний ефект з урахуванням очікуваного повернення частини платежів оцінюється у EUR3,37 млн на рік.
Італія фактично пропонує поширити на приватних інвесторів механізм оподаткування при зміні податкового резидентства, який раніше застосовувався до компаній і підприємців.
Подібний механізм уже діє у Франції, де оподаткування нереалізованого прибутку при перенесенні податкового резидентства застосовується за наявності відповідних фінансових активів і виконання встановлених законом умов.
Запропоновані зміни можуть мати значення для міжнародних інвесторів, власників корпоративних активів і заможних іноземців, які використовують Італію як країну довгострокового податкового резидентства.
Останніми роками Італія залучала заможних іноземців спеціальним режимом фіксованого оподаткування іноземних доходів. Для нових учасників цього режиму з 2026 року річний платіж становить EUR300 тис. замість EUR200 тис. раніше.
Запровадження Exit Tax може вплинути на податкове планування таких інвесторів, особливо якщо вони розглядають можливість подальшого переїзду до іншої країни. Водночас порядок застосування нових положень до учасників спеціального податкового режиму потребує додаткового правового уточнення.
При цьому запропонований механізм не є загальним податком на виїзд з Італії та не передбачає автоматичного стягнення 26% із вартості житлової нерухомості або всього майна фізичної особи.
Законопроєкт має пройти розгляд і затвердження парламентом Італії до завершення 2026 року. У процесі ухвалення документа розмір податку, умови його застосування та порядок надання відстрочення можуть бути змінені.
Італія залишається одним із найбільших європейських ринків нерухомості та популярним напрямком для міжнародних інвесторів, зокрема тих, хто розглядає придбання житла разом із перенесенням податкового резидентства. Запропоновані зміни можуть стати додатковим чинником при виборі країни проживання та довгострокового інвестиційного планування.
Джерела: Законопроєкт про бюджет Італії на 2027-2029 роки, стаття 17, схвалений урядом 28 жовтня 2026 року; Президент Італії, офіційне погодження подання законопроєкту від 30 жовтня 2026 року; Investment Migration Insider, 31 жовтня 2026 року.
Міжнародний фінансовий сервіс “НоваПей” (ТМ NovaPay) з 2 листопада підвищує відсоткові ставки за корпоративними облігаціями до 18,75% річних залежно від строку інвестування, йдеться у релізі компанії в понеділок.
“Для тих, хто вже придбав облігації, нічого не змінюється: дохід нараховуватиметься за ставкою, яка діяла на момент купівлі. А для нових інвесторів доступні оновлені ставки – до 18,75% річних залежно від строку інвестування”, – зауважив у релізі керівник казначейства NovaPay Ласло Удут.
У компанії пояснили, що перегляд ставки було здійснено з урахуванням змін на фінансовому ринку та підвищенням облікової ставки Національним банком України. Зокрема, у липні НБУ підвищив облікову ставку до 15,5%, у вересні – до 16% річних, а в жовтні – до 16,5%.
Передбачається, що ставки за корпоративними облігаціями фінансового сервісу строком від 3 до 12 місяців зростуть на 0,5–1 в.п. Водночас, найбільше підвищення на 1 в. п. стосується інвестицій на 6 та 9 місяців, тоді як ставки для строків 1 та 2 місяці залишаться незмінними.
У NovaPay додали, що залежно від строку інвестування оновлені ставки становитимуть: 1 місяць – 12% річних, 2 місяці – 14% річних, 3 місяці – 16% річних, 4 місяці – 17,75% річних, у той час як 6 місяців, 9 місяців та 12 місяців передбачатимуть – 18,5% річних.
Згідно з даними компанії, станом на жовтень 2026 року корпоративні облігації придбали понад 8,5 тис. клієнтів, а загальний обсяг продажів перевищив 5,1 млрд грн.
NovaPay заснована 2001 року як міжнародний фінансовий сервіс, що входить до групи Nova (“Нова пошта”) та надає фінансові послуги онлайн і офлайн у відділеннях “Нової пошти”. У 2023 році компанія першою серед небанківських фінансових установ України отримала розширену ліцензію НБУ, що дало їй змогу відкривати рахунки та випускати картки.
За даними Національного банку України, компанія займає близько 22,7% загального обсягу внутрішньодержавних грошових переказів.
Як повідомлялось, NovaPay зареєстрував та розпочав продажі 16-го випуску корпоративних облігацій серії “P” номінальною вартістю 200 млн грн.
Як повідомляє Еxperts.news, сукупна заборгованість українців перед мікрофінансовими організаціями (МФО) станом на 1 липня 2026 року сягнула 32,32 млрд грн, збільшившись з початку року на 17%, або на 4,7 млрд грн. Водночас у 2026 році суттєво зросла кількість судових справ, порушених за позовами найбільших учасників ринку мікрокредитування, свідчать дані аналітичного сервісу «Опендатабот», опубліковані 1 вересня та 28 жовтня.
Згідно зі статистикою Національного банку України, за перше півріччя 2026 року населення уклало 4 196 309 договорів з мікрофінансовими організаціями на загальну суму 37,5 млрд грн.
При цьому кількість оформлених позик істотно не змінилася порівняно з минулим роком і становила близько 700 тис. договорів щомісяця.
Основна зміна пов’язана зі збільшенням середнього розміру кредиту.
У другому кварталі 2026 року він сягнув 9 170 грн проти приблизно 6 290 грн за аналогічний період 2025 року. Таким чином, середній мікрокредит зріс майже в півтора рази.
Водночас продовжувала зростати сукупна заборгованість населення перед МФО.
На кінець 2022 року заборгованість за мікрокредитами становила близько 8 млрд грн. Однак з 2023 року цей показник почав зростати, а до середини 2026 року перевищив 32 млрд грн.
Зростання обсягів кредитування супроводжується збільшенням доходів найбільших мікрофінансових компаній.
За інформацією «Опендатабота», сукупний дохід десяти найбільших МФО України за січень–червень 2026 року становив 12,78 млрд грн, а їхній сумарний прибуток — 1,16 млрд грн.
Перше місце за доходами посіла «Укр Кредит Фінанс», що працює під брендом CreditKasa, з показником 1,99 млрд грн. Прибуток компанії склав 172,6 млн грн.
Друге місце за доходами серед МФО посіла компанія «Е Гроші» — 1,85 млрд грн, третє — «Споживчий центр», що працює під брендом «ШвидкоГроші», з 1,52 млрд грн.
При цьому саме «Споживчий центр» став найприбутковішою компанією першої десятки МФО з результатом 361,3 млн грн за перше півріччя.
Згідно з опублікованим 28 жовтня рейтингом корпоративних позивачів, «Укр Кредит Фінанс» одночасно посідає перше місце в Україні за кількістю нових судових справ.
За неповний 2026 рік за її позовами відкрито 80 421 справу проти приблизно 23 тис. за весь 2025 рік.
«Споживчий центр» посідає друге місце з 68 076 справами, що на 36 % більше, ніж за повний попередній рік.
Таким чином, дві компанії, що входять до числа найбільших учасників ринку мікрокредитування за фінансовими показниками, також стали лідерами за кількістю судових звернень.
Суддя Верховного суду України Василь Крат пов’язує велику кількість кредитних спорів, зокрема, з відсутністю повноцінного позасудового механізму, який одночасно забезпечував би стягнення законної заборгованості та захист громадян від надмірних відсотків.
Він також звертає увагу на фінансові труднощі населення в умовах повномасштабної війни, коли втрата доходів і майна підвищує потребу в короткострокових позиках, але водночас обмежує можливості їх погашення.
При цьому показники заборгованості та кількості судових справ не можна безпосередньо ототожнювати.
Статистика МФО відображає сукупні фінансові зобов’язання позичальників на певну дату, тоді як рейтинг корпоративних позивачів враховує кількість відкритих судових справ. Він не містить даних про розміри вимог, їх задоволення та фактично стягнені суми.
Крім того, дослідження не встановлює прямого причинно-наслідкового зв’язку між зростанням заборгованості перед МФО та кількістю позовів конкретних компаній.
Разом із тим поєднання збільшення середнього розміру мікропозик, сукупного боргу населення та судової активності кредиторів свідчить про зростаюче значення проблеми споживчої заборгованості для фінансового ринку України.
Мікрофінансові організації є учасниками небанківського фінансового ринку та надають населенню переважно короткострокові споживчі кредити. Регулювання та нагляд за їхньою діяльністю здійснює Національний банк України.
Джерела: «Опендатабот», статистика мікрокредитування станом на 1 вересня 2026 року; «Опендатабот», рейтинг корпоративних позивачів станом на 28 жовтня 2026 року; Верховний суд України, коментар щодо відсотків за споживчими кредитами.
Як повідомляє Еxperts.news, усі десять найбільших корпоративних позивачів України за кількістю нових судових справ у 2026 році працюють у фінансовій сфері. При цьому серед 100 найактивніших юридичних осіб, які зверталися до суду, 39 займаються кредитуванням та наданням інших фінансових послуг, свідчать дані дослідження «Опендатабота», опублікованого 28 жовтня 2026 року.
Згідно з даними судового реєстру, найбільша кількість справ за неповний 2026 рік відкрита за позовами фінансової компанії «Укр Кредит Фінанс» — 80 421.
Друге місце посідає «Споживчий центр» із 68 076 справами, третє — «Універсал Банк» із 25 544, четверте — «Акцент-Банк» із 22 002, п’яте — «Факторинг Партнерс» із 19 688.
На шостій позиції знаходиться компанія «Юніт Капітал» з 19 050 справами. Далі йдуть «Діджі Фінанс» — 17 050, «Колект Центр» — 16 699, «Кредит-Капітал» — 15 613 та «Європейське агентство з повернення боргів» — 14 993.
Таким чином, за підрахунками на основі опублікованого рейтингу, на десять найбільших корпоративних позивачів припадає загалом понад 299 тис. нових судових справ за неповний 2026 рік.
При цьому лише два лідери — «Укр Кредит Фінанс» та «Споживчий центр» — фігурують у 148 497 справах, що становить майже половину сукупного показника першої десятки.
Порівняно з 2025 роком структура рейтингу суттєво змінилася.
Компанія «Укр Кредит Фінанс» піднялася з восьмого місця на перше, а «Факторинг Партнерс» — з 17-го на п’яте.
«Універсал Банк» покращив позиції з п’ятої на третю, «Акцент-Банк» — з шостої на четверту. «Юніт Капітал» піднялася з дев’ятого місця на шосте, «Діджі Фінанс» — з 15-го на сьоме, а «Колект Центр» — з 13-го на восьме.
Водночас «Європейське агентство з повернення боргів», яке посідало перше місце у 2025 році, опустилося на десяте.
Рейтинг свідчить про високу концентрацію судових звернень серед учасників кредитного ринку, однак не дозволяє визначити, яка частка відповідних позовів була задоволена і які суми фактично стягнуто з боржників.
У структурі першої сотні найбільших корпоративних позивачів значну роль відіграють також підприємства комунального та енергетичного секторів.
За інформацією «Опендатабота», 24 учасники рейтингу працюють у сферах електроенергетики, газопостачання, теплопостачання та водопостачання.
Ще 14 організацій належать до сфери державного управління.
Таким чином, серед найактивніших корпоративних позивачів переважають організації, діяльність яких пов’язана з грошовими зобов’язаннями споживачів, наданням фінансових або комунальних послуг, а також виконанням державних функцій.
Суддя Верховного суду України Василь Крат пояснює високу судову активність кредиторів обмеженими можливостями позасудового стягнення заборгованості за споживчими кредитами.
За його словами, для банків і фінансових компаній звернення до суду в багатьох випадках фактично залишається основним способом домогтися стягнення боргів.
Водночас судова процедура дозволяє перевірити обґрунтованість вимог кредитора, зокрема законність нарахованих відсотків.
Дослідження «Опендатабота» охоплює судові справи за 2025–2026 роки, в яких позивачами виступали юридичні особи. Опубліковані результати за 2026 рік є проміжними та порівнюються з повним попереднім календарним роком.
Джерело: «Опендатабот», дослідження найбільших корпоративних позивачів України від 28 жовтня 2026 року.
Міжнародний фінансовий сервіс “НоваПей” (ТМ NovaPay, емітентом виступає ТОВ “НоваПей Кредит”) зареєстрував та розпочав продажі 16-го випуску корпоративних облігацій серії “P” номінальною вартістю 200 млн грн.
Згідно з релізом компанії, 16-й випуск складається з 200 тис. іменних відсоткових корпоративних облігацій номінальною вартістю 1 тис. грн кожна.
Своєю чергою відсоткова ставка за облігаціями серії “P” становить 18% річних, тоді як погашення заплановане на 10 вересня 2029 року.
У компанії наголосили, що залучені кошти планують спрямувати на подальший розвиток кредитування фізичних осіб і бізнесу.
“Для нас це ефективний інструмент залучення коштів для розвитку бізнесу, а для інвесторів – можливість диверсифікувати свої заощадження та отримувати додатковий дохід”, – зауважив у релізі керівник казначейства NovaPay Ласло Удут.
Згідно з даними фінансового сервісу, власниками їх облігацій стали більш ніж 8,5 тис. клієнтів, у той час як загальний обсяг продажів перевищив 5,1 млрд грн.
У NovaPay нагадали, що здійснили погашення трьох випусків облігацій загальним номінальним обсягом 300 млн грн. Мова йде про серію “C” – вереснь 2025 року, серію “A” – квітень 2026 року та серію “B” – липень 2026 року.
NovaPay заснована 2001 року як міжнародний фінансовий сервіс, що входить до групи Nova (“Нова пошта”) та надає фінансові послуги онлайн і офлайн у відділеннях “Нової пошти”. У 2023 році компанія першою серед небанківських фінансових установ України отримала розширену ліцензію НБУ, що дало їй змогу відкривати рахунки та випускати картки.
В липні Нацкомісія з цінних паперів та фондового ринку зареєструвала 15-й випуск облігацій NovaPay серії “О” номінальною вартістю 200 млн грн. На початку червня компанія повідомила про повне розміщення 14-го випуску серії “N” такого самого обсягу.
За підсумками першого півріччя 2026 року “НоваПей Кредит” збільшив чистий прибуток у 3,2 раза порівняно з аналогічним періодом 2025 року – до 172,01 млн грн, виручку – в 2,2 раза, до 586,42 млн грн.
Власний капітал компанії на кінець червня становив 688,5 млн грн проти 516,5 млн грн на початок року, зобов’язання – 1,69 млрд грн проти 1,37 млрд грн.
Надходження компанії від продажу облігацій за цей період зросли до 693 млн грн із 355,63 млн грн роком раніше, тоді як витрати на їх викуп – до 578,80 млн грн із 244,92 млн грн відповідно.
