4 липня у швейцарському Лугано стартувала міжнародна конференція відбудови України. Серед основних рішень, ухвалених у перший день заходу, можна виділити затвердження плану щодо надання Україні макрофінансової допомоги у розмірі більш ніж 750 млрд дол. Із цієї загальної суми від 150 до 250 млрд передбачається направити на відновлення інфраструктури та житла, які постраждали внаслідок воєнних дій.
При цьому все ще незрозумілими залишаються механізми практичної реалізації цього проєкту в умовах війни, а також необхідності адаптації нього українського законодавства та налагодження партнерства між державою та приватними компаніями. Портал Open4business звернувся за коментарем з цих питань до експерта в галузі будівництва та нерухомості Ігоря Стаковиченка.
На його думку, практичної реалізації проекту потрібно приступати вже зараз на всіх рівнях, оскільки затягування процесу може призвести до негативних наслідків в осінньо-зимовий період.
«Механізми виділення коштів за рахунок конфіскованих активів РФ та її великого бізнесу вже реалізуються окремими країнами. Нам, у свою чергу, необхідно реалізувати конвертацію цих фінансових активів у конкретні інфраструктурні та будівельні проєкти шляхом створення представництв у країнах-донорах та координаційних центрів в Україні», – зазначив Ігор Стаковиченко.
Експерт також підкреслив, що регіональний принцип відновлення, який зараз просуває керівництво країни, коли окрема держава-партнер займається проектами в окремому українському регіоні, на даному етапі є найбільш ефективним.
Крім того, Ігор Стаковиченко запропонував створити систему децентралізованого фондування при реалізації окремих проектів на місцевому рівні.
«Нам потрібно не забувати і про нашу відповідальність перед партнерами. Необхідно не просто мінімізувати, а повністю унеможливити нецільове використання закордонної допомоги місцевими чиновниками. Для цього потрібно під кожен окремий проєкт з відбудови створювати окремий цільовий фонд, діяльність якого буде максимально прозорою та контрольованою як українськими антикорупційними органами, так і країною-донором», – наголосив Ігор Стаковиченко.
За словами експерта, базою для створення таких фондів мають стати вже існуючі бюджетні програми, а також внесення змін до головного фінансового документа.
«По суті зараз ми можемо отримувати кошти як у вигляді прямої допомоги, так і у вигляді інвестицій від партнерів. Тут важливо успішно реалізувати та презентувати перші великі відновлювальні проекти, що допоможе підвищити інвестиційну привабливість навіть у поточних умовах», – додав Ігор Стаковиченко.
БУДІВНИЦТВО, ВІДБУДОВА_УКРАЇНИ, ЕКСПЕРТ, ІГОР_СТАКОВИЧЕНКО, НЕРУХОМІСТЬ, РИНКИ, СТАКОВИЧЕНКО, ТЕХНОЛОГІЇ, ФІНАНСИ
З 1 липня в Україні запускається “Реєстр руйнувань”. З його допомогою власники житла, чиї будинки та квартири постраждали внаслідок бойових дій та ворожих обстрілів, зможуть подавати заявки на отримання компенсацій, використовуючи для цього додаток “Дія”.
При цьому не менш важливим залишається питання, якими будуть відновлені будинки українців з урахуванням нових реалій та вимог до житлового фонду після війни. Ці питання портал Open4business обговорив із експертом у сфері будівництва та нерухомості Ігорем Стаковиченком.
“Запуск “Реєстру руйнувань” значно спростить процедуру відшкодування збитків для постраждалих громадян. По суті, такий реєстр консолідує всі дані щодо руйнувань в країні. Це стане в нагоді як нашій державі, так і окремим громадянам при отриманні компенсацій від агресора через міжнародні юридичні інстанції” – зазначив експерт.
Щодо нових технологій, які будуть використані при будівництві житла, то тут Ігор Стаковиченко рекомендує насамперед орієнтуватися на запити суспільства.
“Чого найбільше хочуть від нового будинку люди, чиє житло було зруйноване війною, то це надійності та безпеки. Наявність обладнаних бомбосховищ, зручні маршрути евакуації, автономність – це ті критерії, без яких важко уявити повоєнну архітектуру”, – наголосив Ігор Стаковиченко.
На його думку, непоганим варіантом було б відновлення та забудова численних рекреаційних зон, частина з яких і до війни перебувала у занедбаному стані. Стаковиченко вважає, що багато санаторіїв та пансіонатів ще радянської забудови, які за всі роки незалежності практично не використовувалися, можуть стати непоганим майданчиком для спорудження екологічних поселень з автономним обслуговуванням, оскільки до них уже підведено більшість комунікацій.
“Екологічність та високі технології під час будівництва також стануть візитною карткою повоєнної архітектури в Україні. Такі проекти, як «будинки нульового енергоспоживання», або навіть “будинки-мініелектростанції”, які зараз широко впроваджуються в ЄС, також матимуть популярність після війни”, – додав експерт.
При цьому Стаковиченко не бачить особливих перспектив для агресивної забудови у центральних районах великих міст, що практикувалася до війни.
“Багатоквартирні житлові комплекси у великих містах, звісно, продовжать будувати, але чи знайдеться покупець для такого житла – вже питання. Думаю, багато хто вже переглянув або перегляне свої погляди на комфортне житло в результаті війни”, – резюмував експерт.
БУДІВНИЦТВО, ЕКСПЕРТ, ІГОР_СТАКОВИЧЕНКО, НЕРУХОМІСТЬ, РИНКИ, СТАКОВИЧЕНКО, ТЕХНОЛОГІЇ, ФІНАНСИ
Війна завдала і продовжує завдавати значної шкоди економіці України. На сьогодні, мабуть, найбільше постраждав від бойових дій ринок будівництва та нерухомості. Так, у звіті Національного банку України «Про фінансову стабільність» від 17 червня 2022 року зазначається, що з початку війни ринок практично зупинився як щодо будівництва, так і продажу житла. При цьому, за даними НБУ, ситуація за останні тижні почала вирівнюватися, і перш за все в регіонах, які найменше зазнають руйнувань від війни.
Найбільш сприятлива ситуація складається в західних регіонах країни, при цьому Нацбанк зазначає, що і там зберігається низка суттєвих проблем. Насамперед це дисбаланс ринку, коли заявлені продавцями ціни не підкріплюються попитом та підтримуються штучно.
Що ж стосується будівництва, то тут, за даними регулятора, ситуація більш оптимістична. Забудовники поновили роботи майже на 50% об’єктів у країні. Найбільш позитивна динаміка спостерігається у західних регіонах, у центрі та на Одещині.
Щодо ринку офісної нерухомості, то за даними НБУ, він постраждав переважно від масового переходу персоналу на віддалену роботу.
Портал Open4business попросив прокоментувати поточну ситуацію фінансового експерта Ігоря Стаковиченко. На його думку, тяжкість кризи на ринку нерухомості безпосередньо залежить насамперед від інтенсивності бойових дій у різних регіонах країни, а також від добробуту населення.
«Ми бачимо, що попит на житло у тих же Харкові та Дніпрі обвалився майже однаково. При цьому будівництво житла у Харкові стоїть, а у Дніпрі відновлюється. Це пов’язано з оцінкою ризиків забудовниками, оскільки Харківський регіон зараз зазнає постійних руйнівних обстрілів агресора», — вважає експерт.
На його думку, більша частина цін як на первинному, так і на вторинному ринку продиктована завищеними очікуваннями забудовників, які продовжують сподіватися знайти покупця на свій товар, незважаючи на зміни в економіці та зниження доходів частини населення.
«Забудовники мислять по-старому, і формують ціну виходячи із собівартості і тих націнок, які були справедливі у довоєнний період. Покупці ж стали набагато обережнішими та оцінюють ризики, зокрема, наявність бомбосховищ, шляхів евакуації тощо. Щодо вторинного ринку, то тут ціни часто взагалі малюють зі стелі, сподіваючись більше на удачу», — зазначив Стаковиченко.
За словами експерта, повноцінне відновлення ринку очікується вже після закінчення війни, коли зросте попит на житло і знизяться побоювання інвесторів.
БУДІВНИЦТВО, ЕКСПЕРТ, ІГОР_СТАКОВИЧЕНКО, РИНКИ, РИНОК НЕРУХОМОСТІ, СТАКОВИЧЕНКО, ФІНАНСИ
Вчора біткоїн векотре наблизився до критичної позначки в 20 000 доларів за 1 BTC. Не врятувало головну криптовалюту від падіння, навіть рекордне за останні десятиліття підвищення процентної ставки ФРС. Втім, і не могло врятувати, оскільки криптовалюти є досить молодим інвестиційним активом, який досі не був схильний до впливу змін фаз економічного розвитку.
Крипторинок продовжує розвиватися за власними правилами, залишаючись спекулятивним продуктом, висока волатильність якого приваблює велику кількість трейдерів, які готові ризикувати заради швидкого заробітку. Найчастіше такі оператори масово скуповують криптовалюту у фазу зростання і настільки ж масово починають її позбуватися під час падіння ринку.
Але цього разу ситуація дещо інша. Багато аналітиків говорять про початок “найтемнішого часу для крипти” за всю її історію. Пожвавилися і традиційні супротивники біткоїну. Так, відомий фінансист Уоррен Баффетт нещодавно заявив:
“Якби мені зараз запропонували купити біткоїни по 25 доларів, я б їх не взяв. Що мені потім з ними робити? Довелося б потім продавати їх вам назад. Це глухий кут”.
І додав, що не знає, підніметься чи впаде біткоїн наступного року, через п’ять чи десять років, але точно знає, що він нічого не виробляє.
Видання Open4business звернулося до експерта з економіки та фінансів Ігоря Стаковиченка з проханням прокоментувати ситуацію на ринку криптовалют. На думку економіста, останніми місяцями особливо загострилася проблема відсутності реальної ресурсно-виробничої бази для цифрових активів. Це пов’язано з тим, що російська агресія в Україні порушила ланцюжки постачавння та призвела до підвищення цін на продукцію реального сектора у світовій економіці.
“Падіння капіталізації найбільших компаній і криза на біржовому ринку закономірно призвели до обвалення ринку криптовалют, оскільки багато інвесторів вважають цей актив занадто ризикованим”, – зазначає фінансист.
Стаковиченко підкреслив, що в поточній ситуації падіння ринку біткоїну нижче 22 000 запустило нову, ще глибшу “ведмежу фазу” циклу, оскільки значно похитнуло позиції довгострокових власників активу. Багаторічні холдери, які зберігали свої позиції протягом останніх падінь, не витримали і почали скидати “біток” за мінімальними цінами.
“Це похитнуло всю конструкцію: як технічні, так і макроекономічні показники сьогодні говорять про можливе падіння головної криптовалюти до позначки 16 000 або навіть нижче”, – заявив експерт.
Втім, за словами Стаковиченко, ховати біткоїн ще рано, оскільки «кити» (інвестори, які володіють більш ніж 10 000 BTC), як і раніше, продовжують накопичувати цю цифрову валюту, що може свідчити про можливість зростання в середньо- та довгостроковій перспективі.
