Посилення російських атак на виробничі, логістичні, торговельні та цифрові об’єкти України дедалі сильніше впливає не лише на окремі компанії, а й на потенціал зростання економіки загалом. Руйнування підприємств і критичної бізнес-інфраструктури призводить до простоїв, порушення ланцюгів постачання, збільшення логістичних витрат та необхідності спрямовувати інвестиційні ресурси на відновлення замість розвитку, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
За даними Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні, лише у серпні 2026 року було зафіксовано щонайменше 32 атаки на об’єкти Fozzy Group, «Епіцентру», «Нової пошти», Rozetka, «Аврори» та Varus порівняно з 11 у липні. Цей показник стосується лише зазначеної групи компаній і не відображає загальної кількості атак на український бізнес.
Серед найбільш уразливих сегментів залишається складська та транспортна логістика. У серпні внаслідок атак були знищені або серйозно пошкоджені великі розподільчі та логістичні комплекси Rozetka, NOVUS, MTI Group та EVA. 31 серпня удар по терміналу «Нової пошти» в Одесі знищив ключову сортувальну лінію. У вересні пошкоджень зазнали також виробничі, складські та цифрові об’єкти низки компаній.
Засновник Experts Club, кандидат економічних наук Максим Уракін зазначає, що економічний ефект таких атак значно перевищує балансову вартість зруйнованого майна.
«Коли знищується розподільчий центр, завод або дата-центр, економічні збитки не можна рахувати лише за вартістю самого об’єкта. Разом із ним тимчасово зникає частина випуску продукції, порушуються постачання десятків або сотень інших компаній, втрачаються товарні запаси, зростають логістичні та страхові витрати, бізнес змушений створювати резервні потужності», — зазначив Уракін.
За спільною оцінкою уряду України, Світового банку, Європейської комісії та ООН RDNA5, станом на кінець 2025 року пряма шкода Україні від війни становила $195,1 млрд, а потреби у відновленні протягом наступного десятиліття оцінювалися у $587,7 млрд. Для торгівлі та промисловості пряма шкода становила $19,2 млрд, близько 85% якої припадало на промисловість. При цьому зазначені оцінки ще не враховують нові руйнування 2026 року.
Погіршення ситуації вже позначилося на макроекономічних прогнозах. У вересні Європейський банк реконструкції та розвитку знизив прогноз зростання реального ВВП України у 2026 році з 2,2% до 1,5%. Серед факторів ЄБРР назвав посилення атак на підприємства, енергетичну інфраструктуру та чорноморські порти, а також дефіцит працівників, слабку впевненість бізнесу та логістичні обмеження. МВФ раніше прогнозував зростання української економіки у 2026 році на 1–1,6%.
В Experts Club наголошують, що зниження прогнозів не можна пояснювати виключно фізичним знищенням підприємств. На ВВП впливають тривалість простоїв, обсяги недовиробленої продукції, можливість перенесення виробництва на інші майданчики, стан енергетики та швидкість відновлення логістичних зв’язків.
Особливо небезпечним є витіснення інвестицій у розвиток витратами на відновлення. Підприємствам доводиться одночасно фінансувати ремонт, генератори та системи накопичення електроенергії, резервні склади, сервери й переміщення виробництв. Це підтримує безперервність роботи, але обмежує можливості вкладати кошти в модернізацію, розширення потужностей та створення нових робочих місць.
За результатами опитування, проведеного компанією Active Group спільно з Experts Club у серпні 2025 року, українці визначили пріоритетні напрями розвитку зовнішньоекономічних відносин.
Найбільше респондентів — 81,3% — вважають, що Україна насамперед має розвивати економічну співпрацю з країнами Європейського Союзу. Високий рівень підтримки отримала також Велика Британія — 66,5%, а на третьому місці опинилися США з результатом 62,7%.
Суттєву увагу громадяни приділяють і країнам Азії: 36,2% опитаних підтримують розширення відносин з державами Південно-Східної Азії (Японія, Південна Корея тощо), а 31,7% — із Китаєм. Водночас 29,5% вказали на важливість поглиблення співпраці з країнами арабського та мусульманського світу.
Меншою мірою респонденти орієнтуються на партнерство з Африканськими та Південноамериканськими країнами — цей напрям підтримали 14,8% українців. Ще 8,3% опитаних вагалися з відповіддю, а 1,0% вважають, що Україна не має потреби в жодних нових економічних партнерствах.
«Ці дані чітко свідчать про європейську та трансатлантичну орієнтацію українців у питанні економічних пріоритетів. ЄС, Велика Британія та США формують основу зовнішньоекономічної довіри, тоді як Азія та арабський світ сприймаються як перспективні, але другорядні партнери», — прокоментував директор Active Group Олександр Позній.
На думку співзасновника Experts Club Максима Уракіна, результати опитування підтверджують реальну економічну структуру торгівлі України.
«ЄС вже сьогодні є головним торговельним партнером України, забезпечуючи понад 40% товарообігу, але якщо аналізувати за окремими країнами – лідером залишається Китай. Високі показники підтримки співпраці з Британією та США відображають довіру суспільства до політико-економічних партнерів України у цей складний період. Водночас інтерес до Азії та арабського світу свідчить про потребу диверсифікації ринків та пошуку нових можливостей у майбутньому», – підкреслив він.
Опитування проводилося методом самозаповнення анкет серед 800 громадян України віком від 18 років. Вибірка репрезентативна за віком, статтю та регіоном.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, арабські країни, ВЕЛИКА БРИТАНІЯ, Економіка України, ЄС, КИТАЙ, ПІВДЕННА КОРЕЯ, Позній, СОЦИОЛОГИЯ, США, ТОРГІВЛЯ, ЯПОНИЯ
Реальний валовий внутрішній продукт (ВВП) України у січні-березні 2025 року виріс на 1,1% порівняно з аналогічним періодом 2024 року, повідомляється у Місячному економічному моніторингу Інституту економічних досліджень і політичних консультацій (ІЕД).
“Оприлюднені Держстатом показники по ВВП, промисловості, будівництву та ряду інших сфер економіки дозволили експертам ІЕД уточнити оцінку зростання реального ВВП у першому кварталі 2025 року. За нашою оцінкою реальний ВВП зріс на 1,2% до у січні та 0,7% у лютому”, – йдеться у повідомленні пресслужби ІЕД у вівторок.
Зазначається, що ліпший доступ до електроенергії у березні та поступове зростання попиту були основними причинами певного поліпшення економічної ситуації у березні. За оцінкою ІЕД реальний ВВП у березні зріс на 1,3%.
Додана вартість у сільському господарстві скоротилася приблизно на 3% порівняно з показниками попереднього року у березні, що відповідає переглянутій оцінці за лютий. В ІЕД пояснили, що в основному це зумовлено скороченням виробництва продукції тваринництва у домогосподарствах. Як і раніше, просування російських військ призвело до зменшення виробництва поблизу лінії фронту.
“За нашими оцінками, реальна валова додана вартість (ВДВ) у промисловості у березні зросла на 2,5% до попереднього року, що трохи швидше за переглянутий показник у 1,8% у лютому. Помірне зростання внутрішнього попиту й експортних поставок підтримали збільшення виробництва, хоча російські атаки й надалі негативно впливали на економічну активність. Так, у березні посилились атаки на такі великі міста як Дніпро, Кривий Ріг, Харків”, – додали в інституті.
Виробництво у добувній промисловості у березні, за оцінкою ІЕД, скоротилося більш ніж на 3% порівняно з березнем-2024 передусім через тимчасову окупацію російськими військами кількох вугільних шахт Донецької області та атаки на газодобування. Реальна ВДВ у секторі електроенергетики зменшилася майже на 5%, що зумовлено російськими атаками.
В ІЕД підкреслили, що також переглянуто оцінку зростання у торгівлі до 0,7% у лютому (порівняно з лютим-2024). В організації сподіваються, що у березні зростання залишиться близьким до того ж рівня – 1,2%.
“Це надалі відображатиме тенденцію щодо зростання частки прямих продажів у торгівлі, що призводить до зниження оптового товарообороту. За нашими оцінками, реальна ВДВ у транспорті у березні скоротилася на 6%, що близько до переглянутої нами оцінки за лютий. Глибше сповільнення залізничних вантажних перевезень через кібератаки компенсувало трохи швидше зростання в інших транспортних сегментах. Залишався також вплив припинення транзиту газу”, – підкреслили в ІЕД.
Щодо інфляції, в ІЕД оцінюють її зростання на рівні 14,6% до попереднього року в березні порівняно з 13,4% у лютому. Одним з основних чинників такого прискорення було зростання середніх цін на яйця на 45% порівняно із низькою базою минулого року, тоді як в лютому ціни були близькими до минулорічних (вищими на 2% до попереднього року). Втім, інфляційний тиск також підтримували вже традиційні фактори, такі як зростання витрат на робочу силу, більші витрати на стабільне постачання енергії, низький урожай минулого року та наближення внутрішніх цін на ряд сільськогосподарських продуктів до світових (через усунення перешкод до експорту, які раніше утримували внутрішні ціни на нижчому рівні).
Як повідомлялось, НБУ погіршив прогноз зростання економіки України в поточному році до 3,1% з 3,6% у попередньому січневому макроекономічному прогнозі, у наступному – з 4,0% до 3,7% та у 2027 році – з 4,2% до 3,9%.
Як повідомила перша віцепрем’єрка – міністерка економіки Юлія Свириденко 18 березня, зростання валового внутрішнього продукту (ВВП) за січень-лютий 2025 року оцінюється в 1,1%.
Раніше, 28 лютого, Міжнародний валютний фонд (МВФ) погіршив прогноз росту економіки України у 2025 році, знизивши його на 0,5 відсоткових пунктів (в.п.) порівняно з попереднім прогнозом – до 2-3%. Також на 2025 рік прогнози щодо зростання українського ВВП у 2025 році погіршив Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) – з 4,7% до 3,5%, Світовий банк – з 6,5% до 2% та Національний банк України – з 4,1% до 3,6%, проте як держбюджет-2025 побудовано на прогнозі зростання ВВП на 2,7%.
Крім того, інвестиційна група ICU знизила прогноз зростання ВВП України з 3,4% до 3% у 2025р.
