Посилення російських атак на виробничі, логістичні, торговельні та цифрові об’єкти України дедалі сильніше впливає не лише на окремі компанії, а й на потенціал зростання економіки загалом. Руйнування підприємств і критичної бізнес-інфраструктури призводить до простоїв, порушення ланцюгів постачання, збільшення логістичних витрат та необхідності спрямовувати інвестиційні ресурси на відновлення замість розвитку, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
За даними Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні, лише у серпні 2026 року було зафіксовано щонайменше 32 атаки на об’єкти Fozzy Group, «Епіцентру», «Нової пошти», Rozetka, «Аврори» та Varus порівняно з 11 у липні. Цей показник стосується лише зазначеної групи компаній і не відображає загальної кількості атак на український бізнес.
Серед найбільш уразливих сегментів залишається складська та транспортна логістика. У серпні внаслідок атак були знищені або серйозно пошкоджені великі розподільчі та логістичні комплекси Rozetka, NOVUS, MTI Group та EVA. 31 серпня удар по терміналу «Нової пошти» в Одесі знищив ключову сортувальну лінію. У вересні пошкоджень зазнали також виробничі, складські та цифрові об’єкти низки компаній.
Засновник Experts Club, кандидат економічних наук Максим Уракін зазначає, що економічний ефект таких атак значно перевищує балансову вартість зруйнованого майна.
«Коли знищується розподільчий центр, завод або дата-центр, економічні збитки не можна рахувати лише за вартістю самого об’єкта. Разом із ним тимчасово зникає частина випуску продукції, порушуються постачання десятків або сотень інших компаній, втрачаються товарні запаси, зростають логістичні та страхові витрати, бізнес змушений створювати резервні потужності», — зазначив Уракін.
За спільною оцінкою уряду України, Світового банку, Європейської комісії та ООН RDNA5, станом на кінець 2025 року пряма шкода Україні від війни становила $195,1 млрд, а потреби у відновленні протягом наступного десятиліття оцінювалися у $587,7 млрд. Для торгівлі та промисловості пряма шкода становила $19,2 млрд, близько 85% якої припадало на промисловість. При цьому зазначені оцінки ще не враховують нові руйнування 2026 року.
Погіршення ситуації вже позначилося на макроекономічних прогнозах. У вересні Європейський банк реконструкції та розвитку знизив прогноз зростання реального ВВП України у 2026 році з 2,2% до 1,5%. Серед факторів ЄБРР назвав посилення атак на підприємства, енергетичну інфраструктуру та чорноморські порти, а також дефіцит працівників, слабку впевненість бізнесу та логістичні обмеження. МВФ раніше прогнозував зростання української економіки у 2026 році на 1–1,6%.
В Experts Club наголошують, що зниження прогнозів не можна пояснювати виключно фізичним знищенням підприємств. На ВВП впливають тривалість простоїв, обсяги недовиробленої продукції, можливість перенесення виробництва на інші майданчики, стан енергетики та швидкість відновлення логістичних зв’язків.
Особливо небезпечним є витіснення інвестицій у розвиток витратами на відновлення. Підприємствам доводиться одночасно фінансувати ремонт, генератори та системи накопичення електроенергії, резервні склади, сервери й переміщення виробництв. Це підтримує безперервність роботи, але обмежує можливості вкладати кошти в модернізацію, розширення потужностей та створення нових робочих місць.
