Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

Південна Корея скоротить штат посольства в Україні через суперечку щодо полонених з КНДР

Південна Корея ухвалила рішення відкликати частину співробітників свого посольства в Україні на тлі дипломатичного конфлікту, пов’язаного з передачею Сеулу двох північнокорейських військовополонених. Причинами такого рішення стали відсутність, на думку південнокорейської сторони, конструктивної відповіді Києва на претензії Сеула, а також посилення російських повітряних атак на українську територію, повідомив 20 жовтня 2026 року офіційний представник Міністерства закордонних справ Республіки Корея Пак Ду Сун.

За інформацією південнокорейського агентства Yonhap, рішення ухвалено через кілька тижнів після того, як Сеул відкликав свого посла в Україні Пак Кі Чана на знак протесту проти публічного розкриття інформації про передачу двох військовослужбовців КНДР.

«Ми довели нашу позицію до відома України різними каналами. Однак, незважаючи на ці зусилля, Україна не зробила позитивних кроків», — заявив представник південнокорейського МЗС.

За його словами, рішення про скорочення дипломатичного персоналу спрямовано на сприяння врегулюванню розбіжностей та відновленню довіри між двома державами.

При цьому Південна Корея не має наміру закривати посольство в Києві або припиняти дипломатичні відносини з Україною. У країні залишаться тимчасовий повірений у справах та всі консульські співробітники, які продовжуватимуть підтримувати контакти з українською владою та забезпечувати захист південнокорейських громадян.

Точна кількість дипломатів, яких відкликають, офіційно не розголошується. Однак, за інформацією Yonhap з посиланням на південнокорейських чиновників, Україну можуть покинути близько половини співробітників дипломатичного представництва.

Додатковою причиною такого рішення названо небезпечну ситуацію в Україні. У МЗС Південної Кореї зазначили, що триваючі російські ракетні та безпілотні атаки ускладнюють забезпечення безпеки співробітників посольства.

Наразі на території України перебувають близько 85 громадян Республіки Корея. Дипломатичний персонал має надати допомогу тим, хто бажає евакуюватися до сусідніх держав. Південнокорейська влада зберігає для всієї території України найвищий, четвертий рівень попередження про небезпеку поїздок.

Дипломатичний конфлікт між Києвом і Сеулом виник після виступу президента України Володимира Зеленського на Генеральній Асамблеї ООН 23 вересня 2026 року, коли він публічно повідомив про передачу Південній Кореї двох військовослужбовців КНДР, які потрапили в український полон.

Обох північнокорейських солдатів було захоплено українськими військовими в січні 2025 року під час бойових дій проти російських сил у Курській області. За інформацією південнокорейської влади, у середині вересня 2026 року вони прибули до Республіки Корея.

Сеул стверджує, що між двома державами існувала домовленість про конфіденційність передачі полонених, необхідна для забезпечення безпеки самих військовослужбовців та їхніх родичів, які залишаються в Північній Кореї.

Після публічного повідомлення українського президента південнокорейський уряд вимагав офіційних пояснень, вибачень та гарантій недопущення подібних ситуацій у майбутньому.

Водночас українська сторона заперечує інтерпретацію Сеулом досягнутих домовленостей. Міністр закордонних справ України Андрій Сібіга раніше заявив, що Київ виконав усі свої зобов’язання, а розбіжності пов’язані з різним розумінням умов конфіденційності.

За даними Reuters, український міністр минулого тижня повідомив, що вважає це питання закритим. При цьому в південнокорейському МЗС заявили, що отримані від Києва пояснення не задовольнили Сеул.

Міністр закордонних справ Республіки Корея Чо Хьон раніше підтвердив отримання особистого повідомлення від Сибіги, що містило вибачення, однак зазначив, що воно не відповідало очікуванням південнокорейської сторони.

Незважаючи на розбіжності, обидві країни підтримують дипломатичні контакти. У Сеулі наголошують, що розраховують на врегулювання конфлікту шляхом подальших консультацій.

Південна Корея є одним із азіатських партнерів України та надає їй гуманітарну допомогу, бере участь у міжнародних програмах підтримки й обговорює проекти післявоєнного відновлення. У червні 2026 року міністри закордонних справ обох країн домовилися шукати вирішення питання щодо північнокорейських військовополонених з урахуванням їхнього добровільного вибору, міжнародного права та гуманітарних принципів.

Джерела: Yonhap, заява МЗС Південної Кореї від 20 жовтня 2026 року

, , , ,

Південна Корея вперше відправить контейнеровоз до Європи через Арктику

Південна Корея 22 серпня вперше відправить комерційний контейнеровоз із Пусана до Європи Північним морським шляхом, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.

Контейнеровоз PanStar Acro місткістю 2,7 тис. TEU зайде до британського Фелікстоу, нідерландського Роттердама та польського Гданська, після чого повернеться до Південної Кореї. Весь експериментальний рейс, за оцінкою оператора PanStar, триватиме близько 40–45 днів.

Арктичний маршрут потенційно може скоротити відстань між Азією та Європою приблизно з 20 тис. до 13 тис. км, а час доставки — із 30 до 20 днів. У разі успішного випробування Сеул розгляне можливість запуску регулярного сезонного контейнерного сполучення до 2030 року.

, ,

Ставлення українців до Південної Кореї залишається позитивним – дослідження Experts Club

Результати опитування, проведеного у березні 2026 року дослідницькою компанією Active Group спільно з інформаційно-аналітичним центром Experts Club, свідчать про певне охолодження ставлення українців до Південної Кореї. Частка позитивних оцінок знизилася до 48,0% порівняно з 53,3% у серпні 2025 року, тоді як рівень негативного ставлення залишився незмінним — 13,3%.

У структурі відповідей 16,1% респондентів обрали варіант «повністю позитивне», ще 31,9% — «здебільшого позитивне». Водночас значною залишається частка нейтральних оцінок — 34,7%, що свідчить про відносно стримане й не до кінця сформоване сприйняття країни.

Негативні оцінки представлені 9,3% відповідей «здебільшого негативне» та 4,0% «повністю негативне». Ще 4,0% респондентів не змогли визначитися зі своєю позицією. Таким чином, попри зниження позитивного сприйняття, рівень критики не зріс, а загальна картина змінилася за рахунок переходу частини позитивних оцінок у нейтральну площину.

Ця динаміка може свідчити про зниження інтенсивності інформаційної присутності Південної Кореї в українському просторі або про зменшення кількості факторів, які формують чітко позитивне ставлення. На відміну від країн ЄС чи окремих стратегічних партнерів, Корея залишається для значної частини українців важливим, але не першочерговим елементом міжнародного контексту.

«Дані показують, що ставлення до Південної Кореї залишається загалом позитивним, але менш визначеним, ніж до ключових партнерів України. Значна частка нейтральних відповідей означає, що для багатьох українців ця країна перебуває поза щоденним інформаційним фокусом. У таких випадках навіть незначні зміни у зовнішньому контексті можуть впливати на баланс оцінок», — зазначив директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній.

Загалом Південна Корея зберігає позитивний імідж в Україні, однак тенденція до зниження частки позитивних оцінок підкреслює необхідність більш активної присутності країни у сфері економічної, технологічної та гуманітарної взаємодії, якщо вона прагне зміцнити свої позиції в українському суспільстві.

Згідно з дослідженням, проведеним інформаційно-аналітичним центром Experts Club на підставі даних Держмитслужби, Республіка Корея посідає 24-те місце за загальним обсягом торгівлі товарами з Україною, який становить $1,14 млрд. Імпорт корейської продукції значно перевищує український експорт, через що сальдо торгівлі є від’ємним і перевищує $769 млн.

Дослідження було презентовано у прес-центрі «Інтерфакс-Україна», відео можна переглянути на Youtube-каналі агентства. Повну версію дослідження можна знайти за цим посиланням на сайті аналітичного центру Experts Club.

, , , , , , ,

Чорногорія може передати аеропорти Тівата та Подгориці у 30-річну концесію південнокорейській компанії

Уряд Чорногорії затвердив проект рішення про передачу аеропортів Подгориці та Тівата в концесію строком на 30 років учаснику тендеру, який посів перше місце за рейтингом, — південнокорейській компанії Incheon International Airport Corporation / Incheon Airport Consortium, повідомляє Telegram-канал «Сербський економіст». При цьому остаточне рішення ще не ухвалено: його має затвердити Скупщина Чорногорії.

Парламентське затвердження потрібне тому, що вартість активів Aerodromi Crne Gore оцінена приблизно в 265 млн євро, а в Чорногорії рішення щодо державного майна такої вартості належать до компетенції законодавчої влади. Міністр транспорту Філіп Радулович окремо підкреслював, що мова йде не про продаж і не про приватизацію, а про модель управління, за якої земля, існуюча інфраструктура та всі нові побудовані об’єкти після закінчення терміну концесії залишаються у власності держави.

Фінансова модель, яку представив уряд, дає загальну суму близько 1 млрд євро, але тут є важливе застереження. Це не тільки прямі бюджетні надходження, а сукупний фінансовий ефект угоди: 100 млн євро одноразового платежу після підписання контракту, близько 600 млн євро змінної концесійної плати в розмірі 35% річного валового доходу аеропортів за 30 років і ще 300 млн євро обов’язкових інвестицій у модернізацію та розширення інфраструктури.

За опублікованими параметрами, до кінця 2029 року концесіонер повинен вкласти 132 млн євро, у тому числі 54 млн євро в аеропорт Подгориці та 78 млн євро в аеропорт Тівата. Загальна інвестиційна програма передбачає будівництво нових терміналів, модернізацію діючих об’єктів, розширення загальної площі аеропортової інфраструктури приблизно до 40 тис. кв. м та збільшення пропускної спроможності.

, ,

Трамп заявив про підвищення мит США на імпорт з Південної Кореї з 15% до 25%

Президент США Дональд Трамп заявив про намір підвищити мита на ряд товарів з Південної Кореї з 15% до 25%, пов’язавши це рішення з тим, що парламент країни, за його словами, не виконав зобов’язання за раніше узгодженою торговельною угодою. За даними Reuters, Трамп написав у соцмережах, що підвищені ставки поширюватимуться на південнокорейські автомобілі, пиломатеріали, фармацевтичну продукцію та інші товари, що підпадають під режим «взаємних мит». При цьому терміни, коли підвищення має набути чинності, у повідомленні не уточнювалися.

Південнокорейська влада була зненацька захоплена заявою і заявила про прихильність до реалізації домовленостей; в Сеулі проводилися екстрені консультації, а профільні чиновники готуються до контактів з американською стороною.

На тлі новин південнокорейський індекс KOSPI в ході торгів знижувався, потім розвернувся і закрився зростанням, а курс вони ослаб. Акції Hyundai Motor і Kia завершили сесію зниженням після більш помітного просідання протягом дня.

Нагадуємо, що в рамках домовленості, досягнутої в 2025 році, тариф на імпорт корейських автомобілів і автокомпонентів в США раніше був знижений до 15% з 25% і почав діяти з 1 листопада.

, , , ,

Прокуратура Південної Кореї зажадала смертної кари для екс-президента країни

Південнокорейські прокурори зажадали призначити колишньому президенту Юн Сок Йолю смертну кару за звинуваченням в організації заколоту у зв’язку з введенням воєнного стану в грудні 2024 року, повідомляють західні ЗМІ.

За даними Reuters, обвинувачення вважає, що дії Юна були неконституційними і підірвали роботу демократичних інститутів. Сам екс-президент відкидає звинувачення. Судове рішення у справі очікується в лютому. У Reuters зазначають, що хоча законодавство Південної Кореї передбачає смертну кару за заколот, в країні діє фактичний мораторій на страти, і остання страта була проведена в 1997 році.

, ,