На першій тристоронній зустрічі з 2019 року сусіди шукали точки дотику в торгівлі та культурному обміні, водночас ходячи навшпиньки навколо гострих питань безпеки.
Лідери Південної Кореї і Японії в понеділок намагалися відновити економічну співпрацю з Китаєм, їхнім найбільшим торговельним партнером, після багатьох років погіршення відносин, але їхні тристоронні переговори були затьмарені посиленням напруженості у відносинах між Китаєм і Сполученими Штатами, найважливішим військовим союзником Сеула і Токіо.
Тристороння зустріч за участю президента Південної Кореї Юн Сок Йола, прем’єр-міністра Японії Фуміо Кісіди і прем’єр-міністра Китаю Лі Цяна, другої за рангом посадової особи, стала першою за останні чотири з половиною роки.
Переговори були зосереджені в основному на сферах, де легше знайти спільну мову, таких як захист ланцюгів поставок, сприяння торгівлі та співпраця у вирішенні проблем старіння населення і нових інфекційних захворювань. Лідери навшпиньки обходили гострі питання регіональної безпеки, такі як Тайвань і Північна Корея.
“Три країни домовилися розширити практичну співпрацю таким чином, щоб їхні народи могли відчути її переваги”, – сказав пан Юн під час спільної прес-конференції з панами Кішида і Лі, оголосивши 2025 і 2026 роки “роками культурних обмінів” між трьома країнами.
Але за кілька годин до зустрічі Північна Корея допомогла підкреслити основні відмінності між трьома сусідами. Пхеньян заявив, що протягом дев’яти днів запустить ракету дальнього радіусу дії, щоб вивести в космос військовий супутник-шпигун. Резолюції Ради Безпеки Організації Об’єднаних Націй забороняють країні запускати такі ракети, оскільки вони використовують ту саму технологію, яка необхідна для створення міжконтинентальних балістичних ракет.
Дедалі агресивніша військова позиція Північної Кореї посилила занепокоєння Південної Кореї та Японії. Північ також розширила торгівлю зброєю з Росією всупереч санкціям ООН, постачаючи артилерійські снаряди і ракети для військових дій Москви в Україні, за словами американських і південнокорейських офіційних осіб. У відповідь Москву звинувачують у наданні енергетичної та технологічної допомоги, яка може сприяти ракетній програмі Північної Кореї.
Південна Корея і Японія закликали Китай, найбільшого благодійника Північної Кореї, використати свій економічний вплив, щоб допомогти стримати ядерну і ракетну програми Пхеньяна. Досі Пекін неохоче використовував ці важелі, вважаючи Північну Корею буфером проти американських військових на Корейському півострові.
У понеділок і пан Юн, і пан Кішида різко розкритикували північнокорейський план запуску супутника. Але пан Лі, який служить під керівництвом Сі Цзіньпіна, вищого керівника Китаю, не засудив Північну Корею, лише закликав усі сторони “проявляти стриманість” і працювати над “політичним врегулюванням”.
Коли прес-конференція завершувалася в Сеулі, 20 південнокорейських військових літаків провели повітряні навчання на південь від міжкорейського кордону як попередження про “негайну і сильну” відплату за північнокорейську провокацію.
Китай, Японія і Південна Корея домовилися проводити тристоронню зустріч щороку, починаючи з 2008 року, для обговорення регіональної співпраці. Але план часто порушувався через дипломатичні суперечки, а останнім часом – через пандемію. Зустріч, що відбулася в понеділок у Сеулі, стала дев’ятою такою зустріччю і першою з грудня 2019 року.
За час багаторічної перерви стратегічна конкуренція між Вашингтоном і Пекіном посилилася, що також погіршило відносини між Китаєм і двома союзниками Сполучених Штатів. Китай розім’яв свої військові м’язи і розширив свої територіальні амбіції в Південно-Китайському і Східно-Китайському морях, в той час як США, Японія і Південна Корея збільшили кількість спільних військових навчань і посилили протиракетну оборону та іншу співпрацю в галузі безпеки.
Зв’язки Китаю з двома союзниками США в останні роки стали настільки напруженими, що аналітики відзначали, що саме по собі відродження тристороннього саміту вже є досягненням. Але спільні інтереси змусили Пекін і двох його сусідів відродити його.
Пан Юн заявив у понеділок, що три країни домовилися проводити зустрічі на вищому рівні регулярно.
Сусідні країни Східної Азії, на які разом припадає понад п’ята частина світового економічного виробництва, потребують регіональної стабільності та співпраці, особливо в ланцюгах поставок, щоб відновитися після постпандемічного економічного спаду. Хоча Японія і Південна Корея вважають Сполучені Штати своїм найважливішим союзником, приймаючи на своїй території 80 000 американських військовослужбовців, їхні лідери стикаються з тиском всередині країни з боку бізнесу, який змагається за покращення доступу до Китаю.
Китай робить ставку на те, що він може задобрити Японію і Південну Корею, запропонувавши їм більший доступ до свого ринку і зменшивши вплив Вашингтона. З цією метою Китай погодився відновити переговори про угоду про вільну торгівлю між трьома сусідами, наголошуючи на посиленні економічної співпраці як засобу підтримки регіонального миру і стабільності.
Він зобразив Сполучені Штати як втручання в азійські справи, яке тисне на Японію і Південну Корею, щоб вони сформували блок для стримування розвитку Китаю. Вашингтон побудував стіну обмежень, щоб позбавити Пекін доступу до новітніх напівпровідників, і закликає союзників, таких як Японія і Південна Корея, до співпраці.
У понеділок пан Лі опосередковано розкритикував Вашингтон, закликавши до “багатополярного” світового порядку і виступивши проти будь-яких спроб створення “блоків” і “політизації” торговельних питань.
В останні роки Японія і Південна Корея зблизилися, покращивши відносини, які тривалий час були напруженими через історичні суперечки. Вони також розширили тристороннє військове співробітництво зі Сполученими Штатами для стримування Північної Кореї та Китаю.
Японія і Південна Корея закликали Китай вирішити проблеми, пов’язані з ускладненням ведення бізнесу в Китаї. Пан Кісіда закликав до якнайшвидшого звільнення японських громадян, затриманих у Китаї за підозрою у шпигунстві.
Під час двосторонніх переговорів у неділю Південна Корея і Китай домовилися про створення нових каналів для обговорення питань безпеки і співпраці в ланцюгах поставок, повідомив Кім Те Хьо, заступник директора з національної безпеки в офісі пана Юна.
Політика пана Юна, спрямована на зближення Південної Кореї зі Сполученими Штатами, збіглася з різким падінням південнокорейського експорту до Китаю. Згідно з урядовими даними, цього року Сполучені Штати вперше за два десятиліття витіснили Китай як найбільший експортний ринок Південної Кореї.
Джерело: https://www.nytimes.com/2024/05/27/world/asia/china-japan-korea-trilateral.html
Південна Корея виділить Україні цього року гуманітарну допомогу в розмірі $200 млн у рамках обіцяного пакета допомоги на суму $2,3 млрд, повідомляє “Ренхап” із посиланням на міністерство фінансів.
Згідно з ним, уряд Південної Кореї планує виділити початкові $200 млн цього року у вигляді гуманітарної допомоги для задоволення надзвичайних потреб України, а $2,1 млрд, що залишилися, з 2025 року буде надано у вигляді довгострокових позик під низькі відсотки через Фонд співробітництва в галузі економічного розвитку (EDCF).
Зазначається, що Південна Корея також пожертвує по $50 млн Світовому банку та Європейському банку реконструкції та розвитку на їхні проєкти з надання допомоги Україні.
Президент Південної Кореї Юн Сок Єль пообіцяв надати Україні додаткову допомогу в розмірі $2,3 млрд під час саміту G20 у Нью-Делі у вересні 2023 року.
Президент Китаю Сі Цзіньпін серйозно розгляне можливість візиту до Південної Кореї, про це він заявив перед відкриттям Азіатських ігор у суботу, передає Yonhap з посиланням на високопоставленого чиновника.
“Це означає, що президент Сі знає, що настала його черга відвідати Південну Корею”, – сказав чиновник на умовах анонімності, додавши, що візит Сі “давно відкладається”.
Востаннє Сі Цзіньпін відвідував Південну Корею 2014 року. Президент Юн Сок Йоль надіслав Сі Цзіньпіну запрошення під час зустрічі на полях саміту “Великої двадцятки” на Балі (Індонезія) в листопаді 2022 року.
Планується, що візит може відбутися в рамках зусиль зі встановлення миру на Корейському півострові.
Як повідомляє Yonhap з посиланням на південнокорейського високопосадовця, Сі Цзіньпін також заявив, що Китай цінує зусилля Сеула з відновлення давно припиненого щорічного тристороннього саміту між Південною Кореєю, Китаєм і Японією, і що Пекін вітає проведення тристороннього саміту у відповідний час.
Зазначається, що тристоронній саміт востаннє проводився 2019 року.
Південна Корея надасть Україні $2,3 млрд на післявоєнне відновлення: початкові $300 млн у 2024 році у вигляді гуманітарної допомоги, а решту – у вигляді кредитів під низькі відсотки з 2025 року, повідомив президент Південної Кореї Юн Сук Йоль, пише південнокорейське агентство Yonhap.
“Президент Південної Кореї Юн Сок Йоль у неділю пообіцяв надати Україні додаткові $2,3 млрд, щоб допомогти країні відновити мир і відновитися після війни з Росією. Юн оголосив про цю обіцянку під час сесії саміту G20 у Нью-Делі, заявивши, що Південна Корея надасть початкові $300 млн 2024 року як гуманітарну допомогу, а решту $2 млрд – як довгострокову допомогу – кредити під низькі відсотки через Фонд економічного розвитку та співробітництва (EDCF), починаючи з 2025 року”, – ідеться в повідомленні агентства.
“Це продемонструє нашу відповідальну роль як глобальної стрижневої держави у провідній допомозі для відновлення миру в Україні та закладе основу для нашої повноцінної участі у відновленні України”, – заявив Юн Сок Йоль.
Як повідомлялося, раніше Сеул збільшив розмір фінансової допомоги Україні в рамках державного бюджету до $393 млн у 2024 році.
Південна Корея і Сполучені Штати розпочали в понеділок великі спільні військові навчання з метою зміцнення боєготовності на тлі зростаючої напруженості через ракетні випробування Північної Кореї і посилення риторики щодо союзників, повідомило агентство “Ренхап”.
Під час щорічних навчань Ulchi Freedom Shield (UFS), “заснованих на сценарії тотальної війни”, здійснюватимуть відпрацювання дій “на випадок непередбачених обставин”, відбудуться командно-штабні навчання на основі комп’ютерного моделювання, паралельні польові тренування і навчання цивільної оборони. Вони триватимуть до 31 серпня.
За словами представника Об’єднаного комітету начальників штабів ЗС Південної Кореї, у період навчань заплановано проведення близько 30 спільних тренувань союзників у польових умовах.
Він наголосив, що навчання “задумано як жорсткі й реалістичні тренування зі зміцнення об’єднаної оборонної позиції і можливостей реагування альянсу на основі сценаріїв, що відображають різні загрози безпеці”.
Крім південнокорейських і американських учасників, до навчань долучиться персонал із дев’яти країн – членів Командування ООН (UNC), (об’єднане командування багатонаціональних збройних сил, створене 1950 року для підтримки Південної Кореї): Австралії, Канади, Франції, Великої Британії, Греції, Італії, Нової Зеландії, Філіппін і Таїланду, повідомляє “Ренхап”.
Агентство зазначило, що південнокорейські військові посилюють свою готовність до можливих воєнних дій Пхеньяну в період навчань, оскільки КНДР послідовно називає американсько-південнокорейські навчання репетицією вторгнення в Північну Корею.
Розвідслужби Південної Кореї повідомили парламентаріям минулого тижня, що “Північ готує різні провокації під час спільних навчань, як-от запуск міжконтинентальної балістичної ракети”, ідеться в повідомленні.
Агентство вважає, що повідомлення ЦТАК про те, що лідер КНДР Кім Чен Ин проінспектував 2-й гвардійський дивізіон надводних кораблів Східного флоту ВМС Корейської народної армії та спостерігав за ракетними пусками, стало “явним виразом протесту проти навчань”.
В Україну з неоголошеним візитом приїхав президент Південної Кореї Юн Сок Йоль, повідомляє південнокорейське інформаційне агентство “Ренхап”.
“Юн і перша леді Кім Кьон Хі прибули в Україну з Польщі, – повідомляє агентство з посиланням на старшого секретаря президента зі зв’язків із пресою Кім Ин Хе в суботу.
Як повідомляється, Юн відвідав місце масових убивств у Бучі під Києвом, а потім – Ірпінь.
Як інформує агентство, президент Південної Кореї “планує покласти вінок до військового пам’ятника перед проведенням зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським”.
Візит відбувається наприкінці двоетапної поїздки президента Південної Кореї, під час якої він відвідав Литву на саміті Організації Північноатлантичного договору, а потім до Польщі з офіційним візитом.
