Як повідомляє Fixygen європейському центральному банку необхідно самому почати працювати з блокчейн-інфраструктурою, щоб зберегти роль центральних грошей у новій фінансовій системі, заявила член виконавчої ради ЄЦБ Ізабель Шнабель.
За її словами, центральні банки повинні фактично «go on-chain», надаючи токенізовані центральні банківські гроші для розрахунків з активами на розподілених реєстрах.
ЄЦБ уже розвиває проєкти Pontes та Appia.
Pontes має пов’язати існуючу європейську платіжну інфраструктуру з блокчейн-платформами, тоді як Appia розглядає більш довгострокову архітектуру токенізованого фінансового ринку.
Це окремий проєкт від роздрібного цифрового євро.
Головною цільовою аудиторією стають банки, фонди та фінансові компанії, яким необхідно розраховуватися за токенізованими облігаціями, фондами та іншими активами справжніми грошима центрального банку.
Якщо така інфраструктура запрацює, блокчейн перестане бути виключно криптовалютною технологією і фактично стане одним із розрахункових рівнів традиційного ринку капіталу.
Як повідомляє Fixygen, поширення стейблкоїнів стає не лише технологічним, а й геополітичним питанням. Практично весь світовий ринок стабільних криптовалют номінований у доларах. Найбільший токен USDT має капіталізацію вже близько 183 млрд доларів, а обсяг USDC в обігу у другому кварталі досяг 73,3 млрд доларів.
Для США це посилює міжнародне використання долара.
Для Європи виникає протилежний ризик: навіть якщо звичайні платежі переходять на блокчейн, вони продовжують проходити переважно через доларову систему.
Саме тому Європейський центральний банк прискорює роботу над цифровими розрахунковими інструментами та токенізованими грошима центрального банку.
Британська влада також запропонувала додати Банку Англії окреме завдання щодо підтримки інновацій у сфері платежів, включаючи стабільні монети.
У результаті конкуренція навколо стабільних монет поступово стає продовженням валютної конкуренції між доларом та євро.
Як повідомляє Fixygen, британський фінтех-стартап Revolut запустив у обіг прив’язаний до євро стейблкоін EURR, пише Bloomberg з посиланням на заяву компанії. Емітентом EURR є компанія Bridge, що належить американській Stripe. Bridge також володітиме та керуватиме активами, якими забезпечений цей стейблкоін.
Спочатку він буде доступний обмеженій кількості клієнтів Revolut у Данії, Польщі та Португалії, а пізніше цього року стартап має намір відкрити доступ і для інших ринків Європейської економічної зони (ЄЕЗ).
EURR буде інтегрований у додаток Revolut і дозволить обмінювати євро на криптовалюту і, навпаки, безпосередньо в блокчейні.
Компанія називає його впровадження першим кроком у рамках своєї стратегії щодо стейблкоїнів, яка передбачає запуск токенів із прив’язкою й до інших валют.
«Revolut почав із того, що усунув приховані комісії та бар’єри в обміні валют, — зазначається в заяві компанії. — Тепер ми робимо те саме з криптовалютою».
Інформаційно-аналітичний ресурс Finance Magnates із посиланням на офіційні документи пише, що EURR було запущено 20 серпня і його позиціонують як Revolut Euro. За її даними, стейблкоін доступний у роздрібному додатку Revolut та на криптовалютній біржі Revolut X. Станом на вівторок в обігу перебувало лише 374 EURR при резервах у розмірі 374 євро.
Revolut була заснована у 2015 році в Лондоні Миколою Сторонським (випускник МФТІ та РЕШ) та Владиславом Яценком. Компанія обслуговує понад 80 млн роздрібних та 800 тис. бізнес-клієнтів по всьому світу. У понад 30 країнах вона працює як банк.
У 2024 році Revolut стала найдорожчою приватною технологічною компанією Європи, отримавши оцінку вартості в $45 млрд, а минулого року підтвердила цей статус, збільшивши оцінку до $75 млрд.
Румунія може поставити за мету приєднатися до єврозони у 2032 році за умови стабілізації державних фінансів і виконання критеріїв валютного союзу, заявив виконувач обов’язків міністра інвестицій та європейських проєктів країни Драгош Післару.
Заява була оприлюднена в інтерв’ю румунському телеканалу TVR Info. При цьому 2032 рік наразі не є офіційно затвердженою датою переходу Румунії на євро, а розглядається Післару як можливий цільовий орієнтир.
За словами міністра, першочерговим завданням для країни має стати фіскально-бюджетна консолідація та приведення державних фінансів до стабільного стану до 2030 року.
“Мета полягає в тому, щоб до 2030 року навести лад у наших фінансах. Тому я бачу можливість узгодження кількох цілей: фіскально-бюджетної консолідації та прийняття на 2028-2034 роки узгодженого плану розвитку країни”, – заявив Післару.
Він також наголосив на необхідності політичної стабільності, яка дозволила б уряду послідовно виконувати такий план. Після досягнення необхідних макроекономічних показників Румунії необхідно буде пройти етап участі в європейському механізмі валютних курсів ERM II.
“Румунія могла б, скажімо, у 2030 плюс два, тому що два роки потрібно провести в передпокої. Це період моніторингу. 2032 рік міг би бути важливою ціллю для вступу до єврозони”, – зазначив міністр.
Наразі Румунія ще не відповідає ключовим критеріям для запровадження євро. Згідно з опублікованою у червні 2026 року доповіддю Європейського центрального банку про конвергенцію, країна не бере участі в ERM II. Для виконання валютного критерію держава повинна перебувати в цьому механізмі щонайменше два роки без значних коливань або девальвації валюти щодо євро.
Суттєвою проблемою залишається й інфляція. Середній показник гармонізованої інфляції в Румунії за 12 місяців станом на травень 2026 року становив 8,4%, тоді як референтний рівень для вступу до єврозони дорівнював 2,7%. Середня довгострокова процентна ставка становила 6,7% за максимально допустимого для відповідного критерію рівня 5,1%.
Крім того, Румунія продовжує процедуру скорочення надмірного бюджетного дефіциту. ЄС встановив для Бухареста траєкторію, яка має дозволити усунути надмірний дефіцит до 2030 року. Єврокомісія прогнозувала його скорочення до 6,2% ВВП у 2026 році та 5,8% у 2027 році. Державний борг, за прогнозом, навпаки, може зрости до 63,4% ВВП у 2027 році.
Таким чином, сценарій переходу на євро у 2032 році передбачає суттєве скорочення бюджетного дефіциту та інфляції, стабілізацію державного боргу, вступ до ERM II і щонайменше дворічне перебування в цьому механізмі перед остаточним приєднанням до єврозони.
Крос-курс долара США до євро на кінець 2026 року становитиме $1,16/EUR1, таку оновлену оцінку Кабінет міністрів затвердив у проєкті змін до державного бюджету України (№15224), тоді як раніше він передбачав його на рівні $1,08/EUR1.
Як зазначається у пояснювальній записці до проекту, такі зміни вплинули на оцінку граничних обсягів державного боргу: він скоротиться лише на 332,2 млрд грн, хоча фінансування державного бюджету за рахунок боргових операцій буде меншим на 651,5 млрд грн завдяки залученню 13,2 млрд євро нової бюджетної підтримки Європейського Союзу в рамках Ukraine Support Loan.
Згідно з проектом, пропонується встановити граничний обсяг державного боргу на кінець цього року в розмірі 10 трлн 145, 6 млрд грн та граничний обсяг гарантованого державою боргу в розмірі 464,6 млрд грн при доходах бюджету в розмірі 5 трлн 195,9 млрд грн та видатках у розмірі 6 трлн 407,1 млрд грн.
Як повідомлялося, у розрахунках до державного бюджету України на 2026 рік уряд вперше зафіксував окремим показником прогнозний середньорічний курс євро до гривні – 49,4 грн/EUR1 на додаток до традиційного середньорічного курсу долара, який на цей рік Кабмін очікує на рівні 45,7 грн/$1.
В останні кілька років частка зобов’язань у євро у складі українського державного боргу значно зросла, оскільки ЄС став основним донором України, тоді як фінансова підтримка з боку США скоротилася.
Державний та гарантований державою борг за перший квартал 2026 року зріс у гривні на 190,4 млрд грн, або 2,1% – до 9 трлн 233,0 млрд грн, але в доларовому еквіваленті зменшився на $2,5 млрд, або 1,2% – до $210,8 млрд.
Частка боргу в євро на кінець березня цього року становила 44,08%, тоді як у доларах – 22,74%, у гривнях – 20,94%, у спеціальних правах запозичення (СПЗ, SDR) МВФ – 9,12%.
Національний банк України в оновленому квітневому Інфляційному звіті передбачає середньорічний курс долара до євро на рівні $1,18/EUR1, що відповідає поточному курсу, порівняно з $1,13/EUR1 у 2025 році.
Офіційний курс гривні до долара наразі становить 43,8033 грн/$1, до євро – 51,5433 грн/$1.
У Болгарії з 1 лютого завершився перехідний період у зміні валюти, коли паралельно можна було розраховуватися болгарським левом і євро – тепер розрахунки відбуваються виключно в євро, повідомляє болгарська служба «Радіо Свобода»
«Опівночі 31 січня закінчився місячний період, протягом якого євро і лев перебували в одночасному обігу в Болгарії. З 1 лютого торгові оператори не приймають платежі в левах і повинні повертати здачу тільки в єдиній європейській валюті», – йдеться в повідомленні на сайті видання.
Люди, у яких ще залишилися готівкові леви, можуть обміняти їх на євро в комерційних банках і відділеннях «Болгарської пошти» до 30 червня. Після цієї дати комерційні банки можуть встановити певний тариф за обмін, проте Болгарський національний банк і далі буде пропонувати обмін готівкових левів на євро безкоштовно і без кінцевого терміну.
Торгові мережі повинні будуть вивішувати ціну на товари одночасно в євро і левах ще півроку – до 8 серпня, «для прозорості та запобігання спекулятивних практик».
Хоча законом заборонили продавцям товарів і послуг підвищувати ціни в перші півроку введення євро, з цього приводу надійшли вже сотні скарг про ймовірні порушення.
Болгарія увійшла до єврозони з 1 січня 2026 року – через 18 років після вступу до ЄС. Січень був перехідним періодом, коли лев і євро були в обігу паралельно.
