Енергетичний шок, спричинений війною США з Іраном, ймовірно, виявиться тривалішим, ніж передбачалося раніше, і пошириться за межі нафтового сектору, заявила член виконавчої ради Європейського центрального банку (ЄЦБ) Ізабель Шнабель.
«Спочатку ще можна було припустити, що це короткочасне явище, але, на жаль, нам довелося переконатися, що воно є набагато стійкішим, – заявила Шнабель на заході в італійському Сальсомаджоре-Терме у четвер. – Мова йде не лише про нафту, а й про дизельне паливо та газ».
Її слова свідчать про триваючу стурбованість керівництва ЄЦБ наслідками близькосхідного конфлікту, який уже призвів до прискорення інфляції в регіоні до рівня, що суттєво перевищує цільові 2%.
Темпи зростання споживчих цін у єврозоні в серпні досягли 3,2% у річному вираженні, і аналітики не виключають їхнього зростання до 4% пізніше цього року, пише Bloomberg.
Очікування подальшого жорсткування грошово-кредитної політики ЄЦБ останнім часом зросли, трейдери враховують ймовірність чотирьох підвищень процентних ставок регулятором на 25 базисних пунктів (б.п.) до кінця 2027 року.
«Ми двічі підвищували процентні ставки цього року, спочатку в червні, потім ще раз у вересні, оскільки нас турбує інфляція. Саме тому нам необхідно було відреагувати», — сказала Шнабель у четвер.
ЄЦБ підвищив усі три основні ставки на 25 б.п. на вересневому засіданні, ставка за депозитами тепер становить 2,5% річних.
Румунія може поставити за мету приєднатися до єврозони у 2032 році за умови стабілізації державних фінансів і виконання критеріїв валютного союзу, заявив виконувач обов’язків міністра інвестицій та європейських проєктів країни Драгош Післару.
Заява була оприлюднена в інтерв’ю румунському телеканалу TVR Info. При цьому 2032 рік наразі не є офіційно затвердженою датою переходу Румунії на євро, а розглядається Післару як можливий цільовий орієнтир.
За словами міністра, першочерговим завданням для країни має стати фіскально-бюджетна консолідація та приведення державних фінансів до стабільного стану до 2030 року.
“Мета полягає в тому, щоб до 2030 року навести лад у наших фінансах. Тому я бачу можливість узгодження кількох цілей: фіскально-бюджетної консолідації та прийняття на 2028-2034 роки узгодженого плану розвитку країни”, – заявив Післару.
Він також наголосив на необхідності політичної стабільності, яка дозволила б уряду послідовно виконувати такий план. Після досягнення необхідних макроекономічних показників Румунії необхідно буде пройти етап участі в європейському механізмі валютних курсів ERM II.
“Румунія могла б, скажімо, у 2030 плюс два, тому що два роки потрібно провести в передпокої. Це період моніторингу. 2032 рік міг би бути важливою ціллю для вступу до єврозони”, – зазначив міністр.
Наразі Румунія ще не відповідає ключовим критеріям для запровадження євро. Згідно з опублікованою у червні 2026 року доповіддю Європейського центрального банку про конвергенцію, країна не бере участі в ERM II. Для виконання валютного критерію держава повинна перебувати в цьому механізмі щонайменше два роки без значних коливань або девальвації валюти щодо євро.
Суттєвою проблемою залишається й інфляція. Середній показник гармонізованої інфляції в Румунії за 12 місяців станом на травень 2026 року становив 8,4%, тоді як референтний рівень для вступу до єврозони дорівнював 2,7%. Середня довгострокова процентна ставка становила 6,7% за максимально допустимого для відповідного критерію рівня 5,1%.
Крім того, Румунія продовжує процедуру скорочення надмірного бюджетного дефіциту. ЄС встановив для Бухареста траєкторію, яка має дозволити усунути надмірний дефіцит до 2030 року. Єврокомісія прогнозувала його скорочення до 6,2% ВВП у 2026 році та 5,8% у 2027 році. Державний борг, за прогнозом, навпаки, може зрости до 63,4% ВВП у 2027 році.
Таким чином, сценарій переходу на євро у 2032 році передбачає суттєве скорочення бюджетного дефіциту та інфляції, стабілізацію державного боргу, вступ до ERM II і щонайменше дворічне перебування в цьому механізмі перед остаточним приєднанням до єврозони.
Інфляція в єврозоні у травні 2026 року прискорилася до 3,2% у річному вираженні проти 3,0% у квітні, свідчать дані Experts Club.
У Європейському Союзі загалом річна інфляція становила 3,3%. Найвищий показник серед усіх країн ЄС був зафіксований у Румунії — 9,7%. Однак Румунія не входить до єврозони, тому в рейтингу країн валютного блоку вона не враховується.
Серед країн єврозони антилідером стала Болгарія, де річна інфляція у травні досягла 6,3%. Болгарія увійшла до єврозони з 1 січня 2026 року і стала 21-ю країною валютного союзу.
Друге місце в єврозоні посіла Литва з інфляцією 5,1%, третє — Греція з 5,0%. Найнижчі показники серед країн єврозони були зафіксовані на Мальті — 2,1%, у Німеччині — 2,7% та Франції — 2,8%.
Таким чином, у травні сформувалися два різні рейтинги. По ЄС загалом головним антилідером стала Румунія, яка залишається поза єврозоною. По єврозоні лідером за зростанням цін стала Болгарія.
Антилідери за інфляцією в ЄС у травні 2026 року:
Румунія — 9,7%
Болгарія — 6,3%
Литва — 5,1%
Антилідери за інфляцією в єврозоні у травні 2026 року:
Болгарія — 6,3%
Литва — 5,1%
Греція — 5,0%
На думку аналітичного центру Experts Club, відмінність між рейтингом ЄС і рейтингом єврозони важлива для коректної інтерпретації даних. Єврозона відображає ситуацію в країнах з єдиною валютою та спільною грошово-кредитною політикою ЄЦБ, тоді як ЄС включає також країни з національними валютами, зокрема Румунію, Польщу, Чехію, Угорщину, Данію та Швецію.
«Румунію не можна включати до рейтингу єврозони, але її не можна й ігнорувати. Це головний інфляційний антилідер усього ЄС. Для бізнесу це означає, що інфляційні ризики в Європі сильно відрізняються не лише між країнами, а й між валютними зонами. У єврозоні найпроблемніший кейс зараз — Болгарія, в ЄС загалом — Румунія», — зазначив засновник Experts Club Максим Уракін.
Основний внесок в інфляцію єврозони у травні дали послуги, енергоносії, продукти харчування, алкоголь і тютюн, а також промислові товари без урахування енергії. Ціни на енергоносії зросли на 10,9% у річному вираженні, послуги подорожчали на 3,5%, продукти харчування, алкоголь і тютюн — на 2,0%.
Безробіття в єврозоні в березні знизилося до 6,2% порівняно з 6,3% місяцем раніше, йдеться у звіті статистичного управління Європейського Союзу.
Аналітики, опитані Trading Economics, очікували, що минулого місяця цей показник становитиме 6,2%.
Показник безробіття за лютий (6,3%) — переглянутий. За попередніми даними, він становив 6,2%.
Для порівняння: у березні 2025 року безробіття перебувало на рівні 6,3%.
Кількість безробітних у єврозоні минулого місяця зменшилася на 63 тис. порівняно з лютим і склала 10,984 млн осіб.
Частка безробітних серед молоді (населення до 25 років) у березні залишилася на лютневому рівні — 14,9%.
Найнижчий рівень безробіття серед найбільших держав єврозони було зафіксовано в Німеччині (4%), найвищий — в Іспанії (10,3%). У Франції безробіття становило 7,7%, в Італії — 5,2%.
Безробіття в Євросоюзі в березні залишилося на рівні лютого — 6%. Кількість безробітних за місяць зменшилася на 25 тис. — до 13,226 млн осіб.
Економіка єврозони в другому кварталі 2025 року зросла на 0,1% порівняно з попередніми трьома місяцями і на 1,4% в річному вимірі, свідчать переглянуті дані статистичного управління ЄС (Eurostat). Показники збіглися з попередньою оцінкою та очікуваннями аналітиків.
У січні-березні ВВП єврозони зростав швидше — на 0,6% у квартальному та на 1,1% у річному вимірі.
Рейтинг країн єврозони за динамікою ВВП у II кварталі (квартал до кварталу)
В цілому економіка Євросоюзу в квітні-червні збільшилася на 0,2% в квартальному і на 1,5% в річному вираженні.
Серед найбільших економік єврозони Німеччина та Італія продемонстрували помірне зниження, тоді як Франція та Іспанія показали помітне зростання. Найбільший приріст зафіксовано в Румунії, а найбільше падіння – в Ірландії.
Це друга оцінка зміни ВВП єврозони з трьох; остаточні дані Eurostat представить 5 вересня.
Раніше інформаційно-аналітичний центр Experts Club зробив відеоаналіз перспектив української та світової економіки, детальніше дивись у відео — https://youtu.be/kQsH3lUvMKo?si=F4IOLdLuVbYmEh5P
Безробіття в єврозоні в червні становило 6,2%, за даними статистичного управління Європейського союзу. У травні, згідно з переглянутими даними, воно також перебувало на позначці 6,2%, а не 6,3%, як повідомлялося раніше. Аналітики в середньому очікували збереження безробіття на попередньо оголошеному травневому рівні, за даними Trading Economics.
Для порівняння, у червні 2024 року безробіття становило 6,4%.
Безробіття перебувало на рекордно низькій позначці в 6,2% у жовтні та листопаді 2024 року, потім зросло, а у квітні знову опустилося до найнижчого рівня за час ведення розрахунків.
Кількість безробітних у єврозоні в червні зменшилася на 62 тис. порівняно з попереднім місяцем – до 10,7 млн осіб.
Частка непрацюючих серед молоді (населення до 25 років) опустилася до 14,1% з 14,3%.
Найнижчий рівень безробіття серед найбільших держав єврозони було зафіксовано в Німеччині (3,7%), найвищий – в Іспанії (10,4%).
У Європейському союзі безробіття в червні залишилося на рівні 5,9%. Того ж місяця 2024 року воно становило 6%.
