Рівень безробіття в Україні в середньому за 2023 рік знизиться з 21,1% у 2022 році, такий оновлений прогноз оприлюднив Національний банк в інфляційному звіті, пояснивши його поліпшенням переглядом методики і позитивними тенденціями на ринку праці.
У січневому звіті він оцінював безробіття 2022 року на рівні 25,8% і очікував його невеликого зростання до 26,1% цього року.
“В умовах відсутності офіційної статистики оцінка впливу війни на ринок праці як загалом, так і в розрізі окремих категорій населення та регіонів є ускладненою і потребує додаткових методів досліджень, зокрема, із використанням альтернативних джерел інформації. Такими є дані та результати опитувань, що дало змогу уточнити оцінку безробіття у 2022 році”, – зазначив Нацбанк.
Він уточнив, що на підставі таких досліджень середній рівень безробіття у 2022 році оцінено від 19% до 23%. Крім того, підтверджено поліпшення рівня безробіття у другому півріччі 2022 року.
“Від початку 2023 року триває поступове відновлення ринку праці, проте цей процес поки що нестійкий… Від початку 2023 року ситуація на ринку праці поліпшується. Однак безробіття залишається високим і набуває ознак структурного”, – зазначив НБУ.
Зазначається, що диспропорції на ринку праці зберігатимуться, рівень безробіття залишатиметься вищим за довоєнний, а зростання реальних зарплат буде більшою мірою стриманим, але нерівномірним за секторами і регіонами.
Згідно з опублікованою інформацією, пожвавлення на ринку праці відбулося завдяки поліпшенню ситуації в енергетиці та сезонній активізації діяльності.
У НБУ додали, що навантаження на одну вакансію зросло і суттєво відрізняється між регіонами та професіями. Це пояснюється як змінами в структурі економіки внаслідок наслідків війни, так і значною кількістю переселенців і може свідчити про посилення ознак структурного безробіття. Однією з обставин структурного безробіття є труднощі з переїздом можливих працівників до регіону, де є робота за їхнім фахом.
Щодо рівня зарплат, за оцінкою ДССУ, за 2022 рік завдяки бюджетному сектору середня номінальна зарплата зросла на 5,9% (реальна – скоротилася на 11.8%), що є кращим за попередні оцінки НБУ.
Очікується, що реальна зарплата в середньому за 2023 рік зросте на 3,7%, тоді як номінальна – на 21,9%, тоді як у січні НБУ оцінював ці показники відповідно в 3,3% і 25%.
Як повідомлялося, Нацбанк порівняно із січневим звітом поліпшив прогноз інфляції на цей рік до 14,8% із 18,7%. За його оцінками, інфляція в річному вимірі вже в другому кварталі знизиться з 21,3% до 14,5%, після чого коливатиметься в межах 14,9-14,7% до кінця першого кварталу 2024 року.
Безробіття в 19 країнах єврозони в серпні не змінилося щодо липня і склало 6,6%, що є мінімальним показником за всю історію його підрахунку, свідчать дані Статистичного управління Європейського Союзу.
Аналітики також прогнозували збереження показника на колишній позначці, повідомляє Trading Economics.
Для порівняння, у серпні 2021 року безробіття становило 7,5%.
Кількість безробітних у єврозоні минулого місяця становила 10,966 млн осіб, знизившись за місяць на 30 тис. осіб.
Безробіття серед молоді (населення до 25 років) опустилося до 13,9% з 14% у липні. Число безробітних у цій віковій категорії скоротилося на 17 тис. у порівнянні з попереднім місяцем, до 2,136 млн осіб.
Найвищий рівень безробіття серед європейських країн було зафіксовано в Іспанії (12,4%) та Греції (12,3%). Найнижчий показник безробіття відзначений у Чехії (2,4%), Польщі (2,6%) та Німеччині (3%).
У Європейському союзі безробіття в серпні залишилося на рівні 6% (6,8% у серпні 2021 року). Загалом у блоці було зареєстровано 12,921 млн безробітних, що на 52 тис. нижче за липневий рівень.
21 квітня 2022 року Верховна Рада України прийняла закон (проект №7275) «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо деяких питань функціонування сфер зайнятості та загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття в період воєнного стану». Як це допоможе українцям, які втратили роботу під час війни, та на яку суму допомоги вони можуть розраховувати, пояснюють у експертно-аналітичному центрі кадрового порталу grc.ua.
Рівень безробіття є одним з показників стану економіки країни. На жаль, з початком війни багато вітчизняних підприємств або припинили свою роботу, або оптимізували свої витрати, скоротивши частину працівників. Українці масово втрачали роботу ще й через переїзд у інші регіони або за кордон. Український ринок праці перебуває у стані потужної кризи. Підприємства та організації, які зберегли свою діяльність, або поновлюють роботу, намагаються підтримувати діючих працівників, проте не надто активно відкривають нові вакансії. Не зважаючи на те, що вакансій у квітні трохи більше, аніж на початку війни, кількість бажаючих отримати роботу значно перевищує кількість пропозицій роботи. Отже проблема безробіття в Україні сьогодні є вкрай актуальною.
Прийнятий закон спрямований на спрощення отримання статусу безробітного та подальших виплат фінансової допомоги по безробіттю, щоправда, розмір виплати скоротили. Зокрема, якщо раніше максимальна сума допомоги з безробіття залежав від прожиткового мінімуму, який становить 9924 грн, а з липня мав підвищитися до 10 400 грн, то зараз виплати по безробіттю прив’язані до мінімальної зарплати. Максимальний розмір допомоги по безробіттю відтепер складатиме півтори мінімальної зарплати, тобто 9 750 грн.
На які суми виплат можуть розраховувати безробітні, роз’яснює юрист кадрового порталу grc.ua Оксана Мартинюк:
«Допомога по безробіттю призначається у мінімальному розмірі (до отримання всіх необхідних відомостей), встановленому законодавством на випадок безробіття, а загальна тривалість виплати такої допомоги не може перевищувати 180 календарних днів. Після надходження необхідних відомостей тривалість виплати допомоги по безробіттю та її розмір переглядається відповідно до законодавства;
З 01 березня 2020 року мінімальний розмір допомоги по безробіттю:
1) для осіб, зазначених у частині другій статті 22 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», а саме застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, за даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхованных мають страховий стаж менше шести місяців, – у розмірі 650 гривень;
2) для осіб, зазначених у частині першій статті 22 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», а саме застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, страховий стаж яких протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, становить не менше ніж шість місяців за даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, – у розмірі 1800 гривень
Максимальний розмір допомоги по безробіттю не може перевищувати розміру півтори мінімальні заробітні плати, установленої законом на 1 січня календарного року (9 750,00 грн.).»
Новий закон спростив процедуру оформлення виплат по безробіттю. Зокрема, безробітний може отримувати допомогу, не відвідуючи центр зайнятості, якщо він виявив свій намір оформити статус безробітного будь-якими засобами комунікації. Внутрішньо переміщені особи, які не мають документів, теж можуть оформити статус безробітного. Підставою оформлення та розрахунку суми виплат по безробіттю у цьому разі є інформація з реєстрів та баз даних органів виконавчої влади. На виплати по безробіттю в умовах війни можуть розраховувати також ті українці, які формально не розірвали трудові договори з роботодавцями, але лишилися роботи.
Безробітні українці, які перебувають на тимчасово окупованих територіях чи в регіонах активних бойових дій, не позбавляються статусу безробітного.
Окрім цього законом передбачене розширення можливостей програми надання центрами зайнятості застрахованим особам допомоги, якщо вони втратили частину заробітної плати або доходу. На такий вид допомоги можуть розраховувати не лише наймані працівники, але й ФОП.
Українці, які оформили статус безробітного та виїхали за кордон, втрачають можливість отримання допомоги по безробіттю після перебування за кордоном понад 30 календарних днів.
Нововведення будуть діяти під час воєнного стану та ще 180 днів після його скасування або припинення.
