Міністерство енергетики України вперше за майже 20 років здійснило придбання облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) за кошти фінансового резерву, повідомило відомство у середу.
“Майже 400 млн грн уже інвестовано в державні цінні папери, а загалом у 2026 році обсяг таких інвестицій становитиме близько 785 млн грн”, – зазначили в Міненерго.
У майбутньому ці кошти будуть спрямовані на фінансування робіт зі зняття з експлуатації ядерних установок.
Як пояснили у міністерстві, придбання ОВДП стало першим кроком у запровадженні передбаченого законодавством механізму управління коштами фінансового резерву.
Фінансовий резерв формується за рахунок регулярних внесків АТ “НАЕК “Енергоатом”, яке щомісяця перераховує до спеціального фонду 65,4 млн грн для забезпечення майбутнього зняття з експлуатації ядерних установок. Водночас протягом тривалого часу кошти резерву фактично не були залучені до фінансових інструментів збереження вартості. У результаті інфляційних процесів кошти, накопичені до 2025 року, суттєво втратили свою реальну вартість, зазначили в Міненерго.
Інвестування фінансового резерву в ОВДП дозволить захистити кошти від інфляції, зберегти їхню купівельну спроможність та забезпечити додаткове наповнення резерву за рахунок доходу від державних цінних паперів.
“Україна послідовно формує систему фінансового забезпечення майбутнього зняття з експлуатації ядерних установок відповідно до міжнародних зобов’язань та найкращих світових практик”, – наголосили у міністерстві.
Інвестування коштів фінансового резерву в ОВДП є надійним та ефективним інструментом управління державними ресурсами. Це сприятиме зміцненню фінансової стійкості системи ядерної безпеки України та підвищить спроможність держави виконувати зобов’язання у сфері ядерної та радіаційної безпеки, стверджують в Міненерго.
Норвегія виділяє понад 9 млн євро на відновлення захисного саркофагу над Чорнобильською АЕС після пошкодження російським безпілотником, повідомило посольство Норвегії в Україні.
“Норвегія виділяє 100 мільйонів крон (близько 9,1 млн євро – ІФ-У) на ремонт захисної конструкції, що накриває 4-й реактор на закритій атомній електростанції в Чорнобилі. Конструкція була пошкоджена внаслідок російського удару безпілотником у лютому 2025 року”.
Допомога буде надаватися через фонд Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) International Chornobyl Cooperation Account (ICCA).
Про надання підтримки оголосив державний секретар Ейвінд Вад Петерссон під час візиту до Києва, згадавши також про інцидент 7 червня, коли під російський удар потрапило сховище відпрацьованого ядерного палива у Чорнобильській зоні.
“Ці атаки також становлять загрозу для європейської та міжнародної безпеки. Норвегія докладе зусиль, щоб зменшити ризик радіоактивних викидів та забезпечити, щоб Чорнобильська АЕС і надалі експлуатувалася безпечно”, – заявив Петерссон.
США у квітні висловили готовність надати до $100 млн у межах спільних зусиль Групи семи для ремонту нового саркофагу над Чорнобильською АЕС. ЄС до 40-ї річниці аварії на ЧАЕС закликав РФ зупинити атаки на ядерні об’єкти в Україні.
До 40-х роковин аварії на Чорнобильській АЕС у Києві відбулася художньо-технологічна виставка «Чорнобиль. 40 років потому. Історія, що зобов’язує», організована Державним агентством України з управління зоною відчуження за фінансової підтримки Європейського Союзу.
Одним із тематичних напрямів експозиції стала еволюція підходів до ядерної безпеки після аварій на ЧАЕС та АЕС Фукусіма-Даїчі — від культури безпеки до сучасних систем управління важкими аваріями та постфукусімських модернізацій енергоблоків.
Спеціально для виставки інжинірингова компанія Energy Safety Group надала експертну підтримку у підготовці окремого інформаційно-технологічного стенду «Уроки важких аварій заради безпечного майбутнього», присвячений тому, як сучасна інженерія відповідає на сценарії розвитку важких аварій та які технічні рішення сьогодні формують багаторівневу систему захисту сучасних АЕС.
Ядерна аварія як точка зміни логіки безпеки
40 років після аварії на Чорнобильській АЕС і 15 років після аварії на АЕС Фукусіма-Даїчі дають можливість особливо чітко подивитися на розвиток галузі через призму винесених уроків.
Після аварії на ЧАЕС у світовій атомній енергетиці глибоко переосмислили значення культури безпеки. На практичному рівні це означало дуже просту, але принципову річ: для будь-якого відхилення параметрів від норми мають існувати визначені інструкції, підготовлений персонал і відпрацьовані сценарії дій. Через 25 років аварія на АЕС Фукусіма-Даїчі знову змусила світ переглянути підходи до стійкості енергоблоків — уже в умовах втрати зовнішнього живлення, охолодження та розвитку важких аварій.
Безпека як безперервний процес
Після аварії на Чорнобильській АЕС міжнародна ядерна спільнота дійшла важливого висновку: безпека має визначатись не тільки технологіями, а й тим, як люди мислять, ухвалюють рішення та реагують на ризики. Так, у 1986 році з’явилося поняття «культура безпеки». Її суть полягає у тому, що:
«Культура безпеки» стала головним уроком Чорнобиля для всього світу.
Уроки аварій на ЧАЕС та АЕС Фукусіма-Даїчі змінили не лише підходи до управління ризиками, а й саму логіку сучасної ядерної безпеки. Стало очевидно: навіть після зупину реактора безпека залежить від здатності систем тривало відводити залишкове тепло, зберігати електроживлення критичних функцій та утримувати можливі наслідки в межах захисних бар’єрів.
Саме тому після аварії на АЕС Фукусіма-Даїчі у 2011 році в Європі та світі проведено масштабні стрес-тести АЕС — поглиблені перевірки, що оцінювали стійкість енергоблоків до екстремальних зовнішніх подій, повного знеструмлення, втрати джерел охолодження та розвитку важких аварій. Ці перевірки дозволили оцінити реальний запас безпеки за межами проєктних умов експлуатації та визначити, які технічні рішення необхідні для додаткового посилення стійкості станцій.
*Джерело: підготовлено на основі даних ДІЯРУ
Сьогодні безпека атомної енергетики базується на багаторівневому принципі захисту, де кожен наступний рівень компенсує втрату функції попереднього та забезпечує стійкість станції навіть у найскладніших аварійних сценаріях.
В Україні* у відповідь на аварію на АЕС Фукусіма-Даїчі рішенням РНБО, введеним у дію Указом Президента, було ініційовано позачергову поглиблену оцінку безпеки енергоблоків АЕС, включно з об’єктами Чорнобильської АЕС. На виконання цього рішення Держатомрегулювання у співпраці з Держтехногенбезпекою та експлуатуючими організаціями атомної галузі розробили План дій, а оператори АЕС провели цільові stress tests на всіх майданчиках. За їх результатами було переглянуто та доповнено К(з)ППБ — Комплексну (зведену) програму підвищення безпеки енергоблоків АЕС України, відповідальним виконавцем якої є оператор АЕС, НАЕК «Енергоатом». (*Джерело: підготовлено на основі даних ДНТЦ ЯРБ)
Сучасні щити критичного захисту
Уроки важких аварій дали поштовх до безперервного вдосконалення систем систем безпеки та іншого непроєктного обладнання в атомній енергетиці. Впроваджуючи постфукусімські модернізації, Україна послідовно демонструє прихильність до принципу постійного підвищення безпеки енергоблоків діючих АЕС. Результатом цієї еволюції стали надійні інженерні рішення для всіх ключових викликів, пов’язаних із важкими аваріями, які сьогодні вже є стандартом для новітніх реакторів покоління III+.
Щоб показати, як сучасна інженерія відповідає на конкретні сценарії розвитку важкої аварії, нижче наведено основні виклики та відповідні системи безпеки та непроєктне обладнання.
Розвиток ядерної безпеки значною мірою відбувається через аналіз важких аварій, перегляд потенційних сценаріїв та пошук технічних рішень для їх стримування або мінімізації наслідків. Значна частина систем, які раніше розглядалися як додаткові або позапроєктні, після аварії на АЕС Фукусіма-Даїчі фактично стали новим стандартом для сучасних енергоблоків.
Для фахівців атомної галузі це означає постійну роботу з оцінкою ризиків, стійкістю систем безпеки, післяаварійним управлінням та адаптацією міжнародного досвіду до реальних умов експлуатації атомних станцій. Більше уваги приділяється модернізації систем безпеки, аналізу сценаріїв розвитку важких аварій та розробці рішень, здатних забезпечувати стійкість енергоблоків у позапроєктних умовах експлуатації.
Саме з такими напрямами сьогодні пов’язана робота компаній, що працюють у сфері ядерного інжинірингу та модернізації систем безпеки атомних станцій, зокрема й Energy Safety Group, яка бере участь у реалізації проєктів для ядерних об’єктів України та інших країн Європи.
25 липня в офісі Державної інспекції ядерного регулювання України (Держатомрегулювання, ДІЯРУ) відбулася офіційна передача АТ “НАЕК “Енергоатом” дозвільних документів на здійснення організаційно-розпорядчих функцій, пов’язаних із забезпеченням ядерної і радіаційної безпеки українських АЕС, а також Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП).
“Цей етап є частиною реорганізації компанії – зміни форми правління з державного підприємства до акціонерного товариства”, – повідомили в компанії у п’ятницю.
Ліцензії очільнику “Енергоатома” Петру Котіну вручив голова Держатомрегулювання – головний державний інспектор з ядерної та радіаційної безпеки – Олег Коріков.
Він зазначив, що команда ДІЯРУ провела інспекційні обстеження всіх ядерних установок, майданчиків АЕС та надала позитивні висновки щодо спроможності “Енергоатома” виконувати вимоги, норми й правила з безпеки, а також умови ліцензій.
“Отримання ліцензій на провадження діяльності у новому статусі засвідчує, що “Енергоатом” зберігає повний обсяг повноважень і забезпечує безперервну роботу атомних енергоблоків”, – наголосив своєю чергою очільник “Енергоатома”.
Зміни до ліцензій були внесені відповідно до положень закону “Про акціонерне товариство “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” та постанови Кабінету міністрів від 29 грудня 2023 року № 1420 “Про утворення акціонерного товариства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом”.
Наразі “Енергоатом” експлуатує дев’ять енергоблоків Південноукраїнської, Рівненської та Хмельницької АЕС загальною потужністю 7880 МВт. Всі вони розташовані на підконтрольній Україні території.
Запорізька АЕС з шістьома енергоблоками ВВЕР-1000 загальною потужністю 6000 МВт після її окупації 3-4 березня 2022 року не виробляє електроенергію з 11 вересня того ж року.
Україна отримає від європейських партнерів EUR22,6 млн на забезпечення ядерної безпеки, вдосконалення радіаційного захисту та поводження з радіоактивними відходами, повідомило Міністерство захисту довкілля і природних ресурсів.
Відповідний проєкт угоди про внесок 2024/2025 погодили у рамках засідання наглядової ради із впровадження в Україні Інструменту співробітництва з ядерної безпеки. Засідання провела в п’ятницю міністр Світлана Гринчук спільно з директором з питань ядерної енергетики, безпеки та ITER Генерального директорату з питань енергетики Європейської Комісії Яном Панеком, керівником сектору ядерна безпека, GD INTPА Єврокомісії Інте Стокманном.
В рамках погодженої угоди про внесок передбачено фінансування низки важливих для України проєктів. Серед них: забезпечення резервного енергопостачання для безперебійної експлуатації об’єктів поводження з РАВ, а також будівництво необхідної інфраструктури для належного захоронення радіоактивних відходів; створення системи раннього виявлення лісових пожеж в зоні відчуження; облаштування сучасної аналітичної лабораторії для аналізу радіоактивних матеріалів в Чорнобилі; відновлення функціонування автоматизованої системи радіаційного моніторингу зони відчуження, пошкодженої Росією під час окупації ЧАЕС.
Окрім того, планується створення національної Інтегрованої автоматизованої системи радіаційного моніторингу всієї території України та її інтеграцію з Європейською платформою обміну радіологічними даними (EURDEP), Системою обміну терміновою радіологічною інформацією Європейського співтовариства (ECURIE), Міжнародною інформаційною системою радіаційного моніторингу (IRMIS), якою керує МАГАТЕ; забезпечення персоналу підприємств зони відчуження належними сучасними умовами перевезення та проживання на території зони відчуження, а також засобами індивідуального захисту та дезактивації в аварійних ситуаціях.
Увагу також планується приділити гармонізації українського законодавства з нормами Євратома як однієї з умов вступу України до ЄС.
Всі заходи планується реалізувати упродовж п’яти років.
