Україна спрямовує на виробництво зброї $45-50 млрд на рік, фінансування Збройних сил забезпечене, заявив президент України Володимир Зеленський.
“Зараз Україна спрямовує 45-50 мільярдів доларів на рік на виробництво зброї. Нам вдалося досягти такого, на мій погляд, дуже високого рівня. В нас є кошти на фінансування Збройних сил України. Ми маємо забезпечити саме такий достатній рівень і на виробництво, і на армію, і не просто на зараз, на ці роки, але більш довгостроково”, – сказав Зеленський на пресконференції з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте у середу.
Глава держави зазначив, що Україна працює, щоб дати “цей безпрецедентний в нашій історії рівень фінансування” тільки на зброю всіх типів українського виробництва.
20 квітня Зеленський заявив, що Україна вкладає в оборонну промисловість $30 млрд на 2026 рік, однак оборонний сектор готовий виробляти об’єми на $60 млрд.
780 465 одиниць втраченої та викраденої зброї нараховується від початку повномасштабної війни за даними Міністерства внутрішніх справ. Зброя, яка з’явилась у розшуку за час війни, наразі складає 66% від переліку у Реєстрі за весь час. Цьогоріч реєстр поповнився на 149 тисяч записів — це майже стільки ж, як і за весь 2025 рік. Найчастіше викрадають та втрачають автомати, мисливські рушниці та карабіни. Майже половина загубленої та викраденої зброї припадає на Миколаївщину, Київ та Донеччину.
780 465 одиниць зброї було втрачено та викрадено в Україні від початку повномасштабного вторгнення. Це 66% від загальної кількості втраченої та викраденої зброї — 1,17 млн одиниць.
Найбільше записів про розшук втраченої зброї з’явилось у перший рік повномасштабної — 266 086 одиниць. У 2023 році втраченої та викраденої зброї поменшало, проте з 2024 року показник знову почав зростати. Поточний рік тяжіє стати рекордним: вже 149 760 одиниць зброї у розшуку цьогоріч. До порівняння, за весь минулий рік було зафіксовано майже стільки ж втрат: 179 315 випадків.
Реєстр значно поповнився у березні: аж на 130 тисяч одиниць. Втім варто зауважити, що 60% цих записів стосуються зброї, яка зникла ще у перший рік повномасштабної (2022). Наразі у переліку фіксуються дві дати: дата зникнення/викрадення та дата внесення у Реєстр.
Більшість випадків втрати зброї фіксується доволі оперативно — протягом тижня з моменту зникнення: 512 350 випадків. Водночас 173 980 записів додаються із затримкою понад рік.
Лише 4% записів стосуються викраденої зброї, переважна більшість відзначена як втрачена.
Якої зброї у розшуку найбільше?
Найчастіше втрачають та викрадають автомати (252 369 одиниць), мисливські рушниці (210 712) та карабіни (102 616). Беззаперечний антилідер — автомат АК-74: кожен четвертий запис у Реєстрі стосується саме цієї моделі.
Кожен п’ятий випадок втраченої та викраденої зброї припадає на Миколаївщину: 169 172 одиниць зброї. Наслідує Київ (104 864 одиниць) та Донеччина (86 188). Разом на ці 3 регіони припадає майже половина усієї втраченої та викраденої зброї у країні.
https://opendatabot.ua/analytics/lost-weapon-2026
Як повідомляє Інтерфакс-Україна, архітектура Єдиного реєстру зброї (ЄРЗ) виключає можливість будь-яких “сірих зон” чи несертифікованих підключень стороннього софту, мета ЄРЗ – надати громадянам сучасний сервіс, а державі – надійний контроль, наголошує директор ДП “Інфотех” Максим Хімченко.
В ексклюзивному інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна” Хімченко розказав, що реєстр зброї – це одна із систем, яка постійно вдосконалюється.
За словами директора “Інфотеху”, в 2023 році під час запуску реєстру в нього було закладено принципово інший фундамент.
“Нам довелося зіткнутися з колосальним обсягом розрізнених даних, які накопичувалися десятиліттями у різних форматах. Ми провели титанічну роботу: уніфікували ці дані та створили електронний класифікатор зброї, боєприпасів та вибухових речовин (ЗБВР)”, – наголосив Хімченко.
Він пояснив, що тепер кожна одиниця має чіткий цифровий профіль, що унеможливлює маніпуляції, характерні для старого “ручного” керування.
Директор “Інфотеху” зауважив, що створення розгалуженої системи кабінетів в ЄРЗ змінило філософію взаємодії. “Сьогодні ЄРЗ – це єдина екосистема, де у кожного учасника свій захищений робочий простір – архітектура від самого початку виключає можливість будь-яких “сірих зон” чи несертифікованих підключень стороннього софту”, – зазначив він.
Хімченко додав: “Це наш власний продукт, де шлях зброї від магазину до власника є повністю прозорим. Наша мета – дати громадянам сучасний сервіс, а державі – залізобетонний контроль”.
Він звернув увагу на те, що шлях на посилення регламентів та створення власної закритої екосистеми був єдино правильним для національної безпеки.
Говорячи про фідбек на роботу реєстру зброї, директор “Інфотех” зазначив, що МВС веде відкритий діалог із суб’єктами ринку.
“Вони озвучують свої потреби та зауваження, після чого ми спільно їх опрацьовуємо, формуємо вимоги, готуємо функціональну специфікацію і переходимо до технічної реалізації та впровадження”, – розказав Хімченко.
ДП “ІНФОТЕХ” – оператор і розробник цифрових систем МВС, який забезпечує їх створення, роботу і підтримку 24/7.
https://interfax.com.ua/news/general/1162589.html
Світовий рейтинг озброєності населення, складений на основі дослідження Small Arms Survey, показує: до десятки країн з найбільшою кількістю цивільної зброї входять США, Індія, Китай, Пакистан, Росія, Бразилія, Мексика, Німеччина, Ємен і Саудівська Аравія. України в цьому списку немає, проте країна вже до повномасштабного вторгнення Росії належала до числа держав із помітним обсягом зброї у громадян. Аналітичний центр Experts Club проаналізував світову та українську статистику.
Згідно з оцінкою Small Arms Survey за 2017-18 рік, в Україні перебувало близько 4,4 млн одиниць цивільної зброї – приблизно 9,9 ствола на 100 жителів. З них лише близько 800 тис. були офіційно зареєстровані, а близько 3,6 млн належали до нелегального сегменту.
За даними бази Національної поліції, станом на 31 липня 2018 року в країні налічувалося 892 854 зареєстрованих одиниць зброї. Міністерство внутрішніх справ у 2021 році оцінювало парк зброї, що законно належить громадянам, приблизно в 1,3 млн одиниць – на тлі посилення правил і зростання інтересу населення до самооборони після 2014 року.
Повномасштабна війна 2022 року різко змінила картину. На тлі формування територіальної оборони та добровольчих підрозділів держава масово передавала стрілецьку зброю громадянам; паралельно на руках у населення опинилася значна кількість трофейних і нелегальних стволів. Оцінки сьогодні сильно розходяться: за словами глави МВС Ігоря Клименка, у українців може перебувати від 1 до 5 млн одиниць зброї, а низка аналітичних центрів говорить про 4–5 млн одиниць, з яких 2–3 млн можуть перебувати в нелегальному обігу.
Дослідження Small Arms Survey з використанням соціологічних опитувань показують, що до 11% українських домогосподарств можуть мати хоча б одну одиницю зброї, що в масштабах країни дає діапазон від 865 тис. до 1,42 млн озброєних домогосподарств. При цьому частка домогосподарств, які відкрито повідомляють про наявність зброї, у 2023–2024 роках тримається на рівні 5–6%, що вказує і на високий рівень недовіри, і на чутливість теми в умовах війни.
Для наведення порядку Україна запустила Єдиний реєстр зброї. Вже до липня 2024 року 63% домогосподарств, які володіють зброєю, заявили, що частина або вся їхня зброя внесена до реєстру; серед тих, хто знає про систему, 74% стверджують, що зареєстрували всі стволи, проте близько 10% продовжують зберігати незареєстровану зброю.
Таким чином, якщо до війни можна було говорити приблизно про 1,3 млн зареєстрованих одиниць зброї в Україні і в кілька разів більшому масиві нелегальних стволів, то зараз на тлі повномасштабних бойових дій мова йде вже про мільйони одиниць, значна частина яких поступово повинна бути поставлена на облік або вилучена.
Це робить тему контролю над цивільною зброєю однією з ключових для післявоєнної безпеки, реформи правоохоронних органів і переговорів України з ЄС про гармонізацію збройового законодавства.
Джерело: https://expertsclub.eu/ukrayina-na-tli-svitovogo-rynku-czyvilnoyi-zbroyi/
В рамках програми Prioritized Ukraine Requirements List (PURL) Польща виділить $100 млн на придбання американської зброї для України. Закупівлі будуть фінансуватися з бюджету Міністерства закордонних справ Польщі, повідомив голова міністерства Радослав Сікорський.
“Безпека Європи буде підвищена або знижена в результаті того, як закінчиться ця війна”, – підкреслив Сікорський, повідомляє Polsat News.
Як повідомлялося, ініціатива фінансування закупівель американського озброєння для України з’явилася після того, як адміністрація США відмовилася продовжувати постачати зброю Києву безкоштовно. У серпні було підготовлено чотири пакети постачань американського озброєння на загальну суму близько $2 млрд. Фінансування забезпечили Німеччина, Данія, Канада, Нідерланди, Норвегія та Швеція.
15 серпня на зустрічі міністрів оборони країн НАТО в Брюсселі про рішення приєднатися до програми фінансування українських оборонних замовлень рамках ініціативи НАТО “Перелік пріоритетних потреб України” (PURL) оголосили Естонія, Латвія, Литва, Бельгія, Люксембург, Фінляндія та Ісландія.
23 жовтня Іспанія заявила про згоду доєднатися до проєкту PURL у відповідь на чергову критику з боку президента США Дональда Трампа щодо небажання Іспанії збільшувати військові витрати.
Пекін ніколи не надавав зброї жодній зі сторін українського конфлікту і не має наміру терпіти спроби G7 покласти провину на Китай, заявив речник МЗС КНР Лінь Цзянь у четвер.
«Китай завжди був відкритим і чесним у питанні української кризи, не надавав смертельну зброю жодній зі сторін конфлікту, суворо контролює товари подвійного призначення і ніколи не прийме спроби G7 перекласти провину або навісити ярлики на Китай», – наводить Global Times слова представника МЗС.
Так Лінь Цзянь прокоментував заяву голів МЗС G7, у якій міністри засуджували Пекін за нібито передачу зброї та товарів подвійного призначення Москві.
Представник МЗС наголосив, що автори заяви ігнорували факти і навмисно очорняли Китай, втручаючись у внутрішні справи країни. Він підкреслив, що Пекін вкрай незадоволений такою позицією G7 і виступає рішуче проти заяви.
В опублікованій у ніч на четвер спільній заяві глави МЗС G7 засудили країни, які, на їхню думку, підтримують Росію у війні проти України.
«Ми засуджуємо надання Росії військової підтримки КНДР та Іраном, а також надання зброї та товарів подвійного призначення Китаєм», – йдеться в заяві.
Також міністри висловили занепокоєння у зв’язку з «нарощуванням військової потужності китайською армією» та «односторонніми спробами змінити статус-кво, зокрема, силою або примусом» у Східно-Китайському морі та Південно-Китайському морі.
