З кінця 2026 року громадяни України та інших країн із безвізовим режимом повинні будуть отримувати електронний дозвіл ETIAS для короткострокових поїздок до більшості країн Європи, повідомляється на офіційному сайті ЄС Travel Europe.
ETIAS не є візою і не скасовує безвізовий режим для українців. Це електронний дозвіл на поїздку, який буде потрібний перед в’їздом до країн Шенгенської зони, а також до окремих європейських держав, що беруть участь у системі. Дозвіл оформлятиметься онлайн через офіційний сайт ЄС.
Вартість подання заявки становитиме 20 євро. Від оплати звільняються заявники віком до 18 років та старші за 70 років. Також окремі винятки передбачені для членів сімей громадян ЄС та низки інших категорій, якщо вони відповідають встановленим умовам.
Дозвіл ETIAS діятиме до трьох років або до закінчення терміну дії паспорта, якщо паспорт закінчується раніше. Він дозволить здійснювати короткострокові поїздки терміном до 90 днів протягом будь-якого 180-денного періоду.
Система поширюватиметься на громадян країн, які зараз їздять до Європи без візи, включаючи Україну. Перед поїздкою мандрівникові потрібно буде заповнити онлайн-анкету з паспортними та персональними даними, а також відповісти на питання, пов’язані з безпекою. У більшості випадків рішення має ухвалюватися швидко, однак ЄС рекомендує оформлювати дозвіл заздалегідь, до купівлі квитків та бронювання поїздки.
ЄС окремо попереджає, що подавати заявку потрібно тільки через офіційний сайт europa.eu/etias, оскільки вже існують сайти-посередники, які можуть стягувати додаткові збори або збирати персональні дані. Делегація ЄС в Україні раніше також звертала увагу на ризик шахрайських сайтів, що видають себе за офіційний портал ETIAS.
Статус тимчасового захисту в країнах ЄС на кінець березня 2025 року мали 4 млн 329,97 тис. громадян країн, що не входять до ЄС, які залишили Україну внаслідок повномасштабного російського вторгнення, це на 68,98 тис. або 1,6% менше, ніж наприкінці лютого, повідомляє Євростат.
“Найбільше зменшення зафіксовано в Італії (-30 365; -47,4%) через одночасне закінчення терміну дії великої кількості дозволів наприкінці місяця, пов’язаного з процедурою щорічного поновлення дозволів. Далі йдуть Чехія (-19 810; -5,0%) та Фінляндія (-8 080; -10,2%)”, – йдеться в інформації відомства.
Згідно з нею, кількість осіб, які перебувають під тимчасовим захистом, зросла у 14 країнах ЄС та зменшилася у 13. Найбільше абсолютне зростання спостерігалося в Німеччині (+7 480; +0,6%), Іспанії (+2 665; +1,0%) та Румунії (+2 125; +1,0%).
Порівняно із даними річної давнини кількість біженців з України з тимчасовим захистом у країнах ЄС зросла на 68,62 тис., або 1,6%.
Згідно з даними Євростату на кінець березня 2026 року, Німеччина з відривом, що зростає, залишається країною з найбільшою кількістю біженців з України в ЄС і світі – 1 млн 274,96 тис. (роком раніше – 1 млн 184,89 тис.), або 29,4% від загальної кількості бенефіціарів в ЄС.
До трійки лідерів входять також Польща – 997,12 тис. (роком раніше – 961,41 тис.), або 22,2%, і Чехія – 379,82 тис. (365,06 тис.), або 8,8%.
Слідом зі значним відставанням ідуть Іспанія – 262,83 тис. (роком раніше– 233,83 тис.) та Румунія – 207,86 тис. (182,84 тис.).
Згідно з даними відомства, порівняно з чисельністю населення кожного члена ЄС найбільша кількість бенефіціарів тимчасового захисту на тисячу осіб наприкінці березня 2026 року спостерігалася у Чехії (34,8), Польщі (26,3) та Словаччині (26,2), тоді як відповідний показник на рівні ЄС становить 9,6.
Зазначається також, що станом наприкінці березня 2025 року на громадян України припадало понад 98,4% бенефіціарів тимчасового захисту. Дорослі жінки становили 43,3% одержувачів тимчасового захисту в ЄС, діти – 30,1%, тоді як дорослі чоловіки – 26,6% від загальної кількості. Роком раніше частка жінок була 44,7%, дітей – 31,8%, і дорослих чоловіків – 23,4%, ще роком раніше – відповідно 45,8%, 32,8% та 21,4%.
Понад 100 тис. осіб зі статусом тимчасового захисту на кінець березня 2026 року було також у Словаччині – 142,25 тис. (роком раніше – 132,62 тис.), Нідерландах – 137,90 тис.(123,34 тис.) та Ірландії – 120,53 тис. (111,77 тис.)
Від 50 тис. до 100 тис. їх налічувалось у Бельгії – 95,55 тис. (89,54 тис.), в Австрії – 86,88 тис. (81,23 тис.), Норвегії – 86,38 тис. (80,18 тис.), Болгарії – 82,05 тис. (72,64 тис.), Швейцарії – 72,55 тис. (68,86 тис.), Фінляндії – 70,83 тис. (70,72 тис.) та Франції – 50,42 тис. (56,30 тис.) (дані про дітей у Франції переважно не включено – Євростат).
В Італії після значного скорочення на кінець березня цього року статус тимчасового захисту мало всього 33,72 тис. біженців з України, тоді як роком раніше їх було 165,23 тис.
Менше 50 тис. біженців з України з таким статусом також мають: Данія – 48,63 тис. (35,52 тис.), Литва – 48,27 тис. (44,23 тис.), Угорщина – 44,05 тис. (39,90 тис.), Швеція – 43,24 тис. (27,01 тис.), Греція – 38,92 тис. (33,25 тис.), Латвія – 31,54 тис. (48,36 тис. осіб), Естонія – 29,60 тис. (33,60 тис.), Хорватія – 29,23 тис. (26,41 тис.), Кіпр – 24,89 тис. (23,09 тис.), Ісландія – 4,09 тис. (останні дані на кінець липня 2025 року), Люксембург – 3,79 тис. (3,96 тис.), Мальта – 2,60 тис. (2,28 тис.) і Ліхтенштейн – 0,92 тис. (0,73 тис.)
Євростат уточнив, що всі наведені дані стосуються надання тимчасового захисту на підставі Рішення Ради ЄС 2022/382 від 4 березня 2022 року, що встановлює наявність масового припливу переміщених осіб з України у зв’язку з військовим вторгненням Росії та тягне за собою запровадження тимчасового захисту. 13 червня 2025 року Європейська рада ухвалила рішення про продовження тимчасового захисту для цих осіб з 4 березня 2026 року по 4 березня 2027 року.
Згідно з оновленими даними УВКБ ООН, кількість українських біженців у Європі станом на 30 квітня 2026 року оцінювалась в 5,213 млн, а загалом у світі – у 5,762 млн, що на 162 тис. менше, ніж на 19 лютого.
У самій Україні, за останніми даними ООН на січень 2026 року, 3,7 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО) порівняно із 3,340 млн на липень та 3,76 млн на квітень.
Нацбанк у квітневому інфляційному звіті знову оцінив відтік з України 2025 року в 0,3 млн та зберіг прогноз відтоку 2026 року на рівні 0,2 млн. НБУ очікує злому цієї тенденції у 2027 році та притоку 0,1 млн та збільшення його до 0,5 млн у 2028 році.
Як повідомляє Сербський Економіст, після початку повномасштабного вторгнення РФ у 2022 році до Сербії прибуло понад 16 тис. біженців з України, проте переважна більшість згодом виїхала далі до інших країн Європи, повідомив посол України в Сербії Олександр Литвиненко в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна».
За його словами, станом на сьогодні в Сербії перебуває 2-3 тис. українських біженців, тоді як росіян налічується понад 100 тис.
Коментуючи присутність РФ на Західних Балканах, дипломат заявив, що Сербія для Росії залишається «воротами» до регіону, що дає Москві можливості зберігати політичну присутність і потенційно грати на внутрішніх протиріччях, насамперед на темі Косово, а також використовувати кілька каналів впливу.
Разом з тим Литвиненко закликав не переоцінювати російський вплив. Як ілюстрацію він навів ситуацію на книжковому ринку в центрі Белграда: за його оцінкою, у великих книжкових магазинах частка літератури російською мовою помітно поступається сегменту англомовних видань.
Говорячи про ставлення сербів до українців, посол відзначив низький «культурний бар’єр» і близькість мови, а також підкреслив роль релігійного чинника: за його словами, у масовому сприйнятті сербів українці, як православні, сприймаються «своїми».
Дипломат також вказав на взаємні стереотипи: частина сербського суспільства дивиться на Україну «через російські окуляри», тоді як українці нерідко сприймають Сербію як «Росію на Балканах», що, за його словами, не відображає складність сербської політики нейтралітету та травматичний досвід 1990-х років, включаючи події 1999 року.
Як повідомляє Сербський Економіст, Чорногорія за підсумками 2025 року зафіксувала 2,73 млн приїздів туристів і 15,37 млн ночівель, випливає з опублікованої статистики.
У структурі ночівель лідирують туристи з Сербії – 23,4% і Росії – 16,4%. Далі йдуть Боснія і Герцеговина (8,1%), Німеччина (4,6%). При цьому Україна посіла 5-те місце: на українських туристів припало 4,3% всіх ночівель – стільки ж, скільки на туристів з Туреччини. Далі за статистикою йде Велика Британія (4,1%).
https://t.me/relocationrs/2390
Посольство України в Республіці Польща нагадало, що з 5 березня припиняє свою дію Спецзакон про допомогу громадянам України від 12 березня 2022 року.
«Всі ключові механізми тимчасового захисту перенесені в системні закони, перш за все в Закон від 13 червня 2003 року про надання іноземцям захисту на території Республіки Польща. Перебування бенефіціара тимчасового захисту визнається легальним до 4 березня 2027 року», – йдеться в повідомленні на сторінці посольства у Фейсбуці.
Зазначається, що на цей період перебування визнається легальним, якщо особа: в’їхала до Польщі після 24 лютого 2022 року в результаті збройного конфлікту; отримала номер PESEL зі статусом UKR; не має тимчасового захисту, наданого іншою державою-членом ЄС.
В посольстві додали, що для осіб, які вже мали номер PESEL зі статусом UKR на момент набрання чинності законом від 23.01.2026, дія цього статусу зберігається.
“Статус UKR тепер регулюється Законом про облік населення (Ustawa o ewidencji ludnosći). Заяву на присвоєння номера PESEL зі статусом UKR необхідно подати особисто в будь-якому органі гміни протягом 30 днів з моменту прибуття. До заяви додаються фотографія та відбитки папілярних ліній… До 31 серпня 2026 року особи, яким статус UKR був наданий на підставі заяви, зобов’язані підтвердити свою ідентичність закордонним паспортом (якщо паспорт надавався). У разі невиконання цієї вимоги статус змінюється на NUE (не передбачає надання права на легальне перебування або будь-яку соціальну допомогу з боку держави)”, – попередили в дипломатичному представництві.
Повідомляється, що тепер особи з тимчасовим захистом мають доступ до медичної допомоги на умовах, аналогічних громадянам Польщі. Повний доступ до медичних послуг надається за наявності медичного страхування та сплати внесків до ZUS. Особи без страхування мають право на безкоштовну допомогу тільки у випадках невідкладної загрози життю та здоров’ю, під час вагітності та післяпологового періоду, а також до досягнення 18 років.
Зміни відбудуться у наданні проживання в центрах колективного розміщення.
“Міністр внутрішніх справ може надавати проживання та харчування (в центрі колективного розміщення або грошову допомогу) за такими правилами: максимум 60 днів з дня першого в’їзду до Польщі (для новоприбулих осіб); в цілому не більше 12 місяців протягом усього періоду тимчасового захисту. Цей ліміт є кумулятивним (сукупним) — враховується весь час проживання в центрах з 2022 року”, — йдеться в повідомленні.
Для вразливих груп населення колективне житло з харчуванням забезпечує Міністр соціального забезпечення. До вразливих груп належать: особи з інвалідністю (помірний/значний ступінь інвалідності, а також їхні опікуни); особи 60+ (жінки)/65+ (чоловіки) без польської пенсії, які не працюють і не мають повнолітніх дітей з аліментами; вагітні або мами з дитиною віком до 12 місяців; особи з-за кордону, які перебувають під опікою установ/сімей; особи, які щойно виписалися з лікарні після госпіталізації, яка тривала не менше 7 днів і оплачувалася NFZ.
Повідомляється, що до 30 червня 2026 року діє спеціальний перехідний період: воєвода може дозволити залишатися в центрі всім, хто вже там проживає (навіть якщо ліміт 12 місяців давно перевищено). Цей період введений, щоб дати людям час закінчити навчальний рік і знайти постійне житло. Після 30 червня 2026 року особи, які не належать до вразливих груп, втрачають право на безкоштовне проживання в центрах колективного розміщення.
“Виховна допомога 800+ та інші сімейні виплати надаються на загальних умовах, що застосовуються до іноземців — тобто за умови професійної активності опікуна та виконання дитиною обов’язків шкільного навчання. Повноваження з нагляду та контролю за витрачанням допомоги на дітей із системи закордонної опіки повністю покладені на повітові органи влади. У разі порушення умов виплати можуть бути призупинені”, — інформує посольство.
Тимчасовий захист не надається та/або припиняється, якщо особа: має дозвіл на постійне проживання, довгострокового резидента ЄС, тимчасове проживання, статус біженця тощо (стосується всіх країн ЄС); подала заяву про надання міжнародного захисту; отримала тимчасовий захист в іншій державі ЄС; є громадянином держави-члена ЄС; надала недостовірні дані або підроблені документи; в’їхала в рамках малого прикордонного руху.
Тимчасовий захист припиняється також у разі виїзду з Польщі на строк понад 30 днів, письмової відмови від захисту або набуття іншого легального статусу.
Тимчасовий захист діє до 4 березня 2027 року. Подальші рішення про продовження або зміну режиму легального перебування громадян України на території Польщі належать до компетенції Уряду Республіки Польща.
Проти повного блокування месенджера Telegram виступають 76% українців, підтримують таку ідею лише 16%, про це свідчать результати опитування Соціологічної групи Рейтинг (Rating Group), проведеного наприкінці лютого 2026 року.
«Нещодавно в публічному просторі поновилася дискусія про блокування (обмеження) роботи месенджера Telegram… В цілому 67% українців є більш-менш активними користувачами Telegram. Найчастіше ним користуються молоді респонденти, мешканці Києва та обласних центрів, громадяни з високим рівнем доходів», – йдеться в дослідженні.
Так, згідно з результатами, отриманими соціологами, більшість українців не бачить загрози від месенджера для себе особисто, але відносно частіше визнають ризики для національної безпеки.
«Абсолютна більшість респондентів (72%) вважає, що Telegram ніяк не впливає на їхню особисту безпеку. Всього 8% вважають, що користування месенджером негативно впливає на особисту безпеку, а 15% – що позитивно», – свідчать дані дослідження.
Згідно з даними про вплив Telegram на національну безпеку, думки респондентів розходяться.
«Близько третини (35%) висловлюють думку, що ніякого впливу немає, а ще чверть не може дати відповідь. У той же час кожен четвертий респондент (28%) вважає, що Telegram негативно впливає на національну безпеку», – пишуть соціологи.
Дослідження проводилося 26-28 лютого 2026 року. Метод опитування: CATI (Computer-Assisted Telephone Interview) – телефонні інтерв’ю з використанням комп’ютера. Розмір вибірки: 1000 респондентів.
Формат вибірки: випадкова вибірка мобільних телефонних номерів (населення України віком від 18 років і старше у всіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму і Донбасу, а також територій, де на момент опитування відсутній український мобільний зв’язок). Результати зважені з використанням актуальних даних Державної служби статистики України.
Репрезентативність: вибірка репрезентативна за віком, статтю та типом населеного пункту (похибка – не більше 3,1% з довірчою ймовірністю 0,9).
