Business news from Ukraine

Кількість банкрутств компаній у США, Німеччині, Франції та в інших розвинених країнах зростає двозначними темпами – Financial Times

Високі відсоткові ставки і припинення масштабної державної допомоги, яку надавали компаніям у період пандемії COVID-19, сильно вдарили по бізнесу в більшості держав із розвиненою економікою, що стало причиною двозначних темпів зростання банкрутств, пише Financial Times.

Так, кількість корпоративних банкрутств у США за фінансовий рік, який завершився 30 вересня, зросла на 30% порівняно з аналогічним періодом роком раніше.

У Німеччині, економіка якої є найбільшою в Європі, кількість збанкрутілих компаній у січні-вересні збільшилася на 25%. З червня двозначні темпи підвищення фіксуються щомісяця, заявило статистичне управління країни.

За даними статвідомства Євросоюзу, у країнах співтовариства кількість неплатоспроможних компаній у січні-вересні зросла на 13% і досягла найвищої позначки за вісім років. У Франції, Нідерландах і Японії кількість банкрутств у жовтні зросла більш ніж на 30% у річному обчисленні. В Англії та Уельсі рівень неплатоспроможності в січні-вересні досяг максимуму з 2009 року.

Організація економічного співробітництва та розвитку нещодавно повідомляла, що в низці держав, включно з північноєвропейськими Данією, Швецією та Фінляндією, кількість корпоративних банкрутств перевищила рівні часів глобальної фінансової кризи 2008-2009 рр.

Основними негативними факторами є “вартість обслуговування боргу і скасування пандемійної підтримки, а також високі рахунки за електроенергію, особливо в енергоємних секторах”, на думку головного економіста Capital Economics Ніла Ширінга.

За словами аналітиків, найбільше банкрутств зафіксовано в транспортній галузі та готельному бізнесі.

Ширінг попередив, що тенденція до погіршення платоспроможності компаній збережеться, оскільки багатьом підприємствам доведеться рефінансувати борг за вищими ставками найближчими місяцями, навіть при очікуваннях, що підйом ставок центробанками вже досяг свого піку.

Сплеск банкрутств чинитиме тиск на глобальну економічну активність і зростання робочих місць у найближчі кілька років, вважають експерти.

Міжнародне рейтингове агентство Moody’s очікує, що кількість дефолтів компаній із рейтингами спекулятивного рівня у світі й надалі зростатиме у 2024 році після того, як у жовтні вона вже перевищила середній показник за останні роки.

Німецький страховик Allianz прогнозує, що глобальні темпи зростання неплатоспроможності сягнуть 10% наступного року порівняно з 6% у 2023 році. Найбільше постраждають готельний бізнес, транспорт і роздрібна торгівля.

“Ми спостерігаємо зростання корпоративних банкрутств майже у всіх країнах”, – сказав провідний аналітик Allianz Research Максим Лемерль.

, , ,

В Україні у 2023 році стало майже втричі менше бізнесів, що закриваються

У яких сферах закривається найбільше бізнесів?

6 482 компанії почали процес закриття за період з березня 2022 року по листопад 2023 року. Цьогоріч, в середньому, на місяць припиняє роботу 479 бізнесів. Це майже утричі менше, аніж за відповідний період 2021: тоді на місяць закривалось 1290 компаній.

Лише 17% з них потрапили у процедуру банкрутства, решта самостійно вирішили припинити свою діяльність. Для порівняння, у 2021 році частка компаній, які опинились у банкрутстві, складала 5,1%.

Найбільше закривається бізнесів у Києві: 893 справи. На другому місці антитопу — Львівщина, де закрилось 526 компаній, а на третьому — Дніпропетровщина: 479 бізнеси.

Найчастіше закриваються громадські організації — 1068 компаній. На другому місці підприємства оптової торгівлі — 826 компаній, а замикають антитоп компанії у сфері сільського господарства — 492 справи.

Найгучніше банкрутство року — це процес закриття української авіакомпанії “МАУ”, пов’язаної з Ігорем Коломойським. Проте це не найбільший бізнес, який припинив роботу від початку повномасштабної. До топ-3 компаній у процесі закриття за оборотом потрапили Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча, Азовсталь та одна з компаній мережі WOG.

https://opendatabot.ua/analytics/bankrupts-and-closed-companies-2023

, , , ,

Кількість банкрутств компаній у ЄС сягнула максимуму з 2015 р. – Євростат

Кількість збанкрутілих компаній у ЄС у другому кварталі 2023 року зросла за підсумками шостого кварталу поспіль і сягнула 106, максимуму від початку обліку даних, тобто з 2015 року, йдеться в повідомленні Статистичного управління Європейського союзу (Eurostat).

У поквартальному вираженні кількість банкрутств збільшилася на 8,4%.

При цьому кількість реєстрацій нових компаній знизилася лише на 0,6%, до 124. Показник стабільно тримається близько позначки в 120 компаній із третього кварталу 2020 року після падіння до 80 у розпал пандемії коронавірусу.

Найпомітніше зростання кількості банкрутств у квітні-червні було зафіксоване в готельному секторі та у сфері громадського харчування (на 23,9% відносно першого кварталу), а також у сфері транспорту і складських послуг (на 15,2%).

Кількість банкрутств також зросла практично в усіх секторах порівняно з допандемійним четвертим кварталом 2019 року. Єдиними секторами, де кількість банкрутств знизилася за цей період, стали промисловість (-11,5%) і будівництво (-2,7%).

, ,

Кількість банкрутств американських компаній у січні-липні 2023 року сягнула 402

Кількість банкрутств американських компаній у січні-липні 2023 року сягнула 402, що є максимальним значенням для цього періоду з 2010 року, не враховуючи “ковідного” 2020 року, йдеться у звіті S&P Global Market Intelligence.

“Високі процентні ставки і проблемне операційне середовище продовжують призводити до краху американських компаній”, – написали аналітики.

Кількість банкрутств за сім місяців майже вдвічі перевищує показник за аналогічний період 2022 року. У січні-липні 2020 року показник становив 407, оскільки пандемія коронавірусу призвела до закриття багатьох фірм.

Тільки в липні документи на банкрутство у США подали 64 компанії, що стало максимумом із березневих 70. Найбільшою з них стала авіалізингова Voyager Aviation Holdings LLC, обсяг заборгованості якої перевищує $1 млрд. У червні компаній із заборгованістю понад $1 млрд, які подали на банкрутство, було четверо.

,

Позовні заяви про банкрутство в Україні зможуть розглядатися у спрощеному режимі

Верховна Рада 20 березня ухвалила закон “Про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства” (№ 4409), згідно з яким тепер позовні заяви про банкрутство зможуть розглядатися у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін, повідомило Міністерство юстиції.

“Також законопроєкт спрощує і роботу арбітражним керуючим. Він передбачає створення автоматизованої інформаційної системи “Банкрутство та неплатоспроможність”, що об’єднує необхідні реєстри та бази даних і до складу якої входитиме Електронний кабінет арбітражного керуючого”, – йдеться в прес-релізі Мін’юсту в середу.

Відомство нагадало, що законопроєкт №4409 було ухвалено за основу ще в червні 2021 року. Під час підготовки законопроєкту до другого читання було подано 248 поправок, з яких 112 було запропоновано врахувати.

Заступниця міністра юстиції Валерія Коломієць подякувала голові профільного підкомітету Ради Олексію Мовчану “за наполегливість і за те, що був partner in crime” у нелегкому процесі ухвалення документа та побажала ще трохи терпіння, адже попереду ухвалення законопроєкту про “військові банкрутства” та впровадження Директиви ЄС 2019/1023 до вересня поточного року.

Банкрутство американського Silicon Valley Bank не матиме прямого впливу на Європу – думка

Міністри фінансів країн Єврогрупи вважають, що крах американського Silicon Valley Bank (SVB) не матиме прямого впливу на фінансову систему Європи, але є сигналом про важливість забезпечення стійкості банківської системи ЄС в умовах тривалої невизначеності.

“Оскільки в ЄС присутність цього банку дуже і дуже обмежена, ми не бачимо прямих наслідків, але уважно стежимо за розвитком подій і беремо до відома рішучу реакцію влади США”, – заявив за підсумками засідання Єврогрупи в Брюсселі комісар ЄС з економіки Паоло Джентілоні.

Він зазначив, що економіка єврозони вступила в цей рік у дещо кращій формі, ніж очікувалося кілька місяців тому, але потрясіння в банківській системі на тлі загальної нестійкості можуть виникнути в будь-який час.

“Невизначеність залишається дуже високою”, – наголосив європейський комісар.

Голова Єврогрупи Паскаль Донох’ю повідомив, що крах SVB, який сколихнув фінансову систему США, був однією з тем дискусії європейських міністрів.

“Проблеми (в Америці) виникли через специфічну бізнес-модель банку (…), а картина тут, у Європі, зовсім інша. Наші банки загалом у хорошій формі”, – запевнив Донох’ю.

У заяві Єврогрупи, ухваленій на засіданні, наголошують, що економіка єврозони істотно відновилася після пандемії і пережила наслідки, пов’язані зі зростанням цін на енергоносії. Проте очікується, що економічне зростання “залишиться незначним у 2023 році та поступово прискориться у 2024 році”.

“Хоча невизначеність щодо перспектив, особливо геополітичних та енергетичних чинників, залишається підвищеною, ризики для зростання видаються більш збалансованими, ніж раніше. Це посилює необхідність у тому, щоб податково-бюджетна політика залишалася гнучкою”, – йдеться в заяві.

Єврогрупа надала перспективні орієнтири для бюджетно-податкової політики єврозони. У 2023-2024 роках вона має бути спрямована на забезпечення стійкості боргу в середньостроковій перспективі, а також на стійке підвищення темпів економічного зростання і розв’язання завдань переходу до “зелених” і цифрових технологій за допомогою інвестицій і реформ.

,