В Україні за січень-вересень 2026 року відкрито 1293 справи про неплатоспроможність фізичних осіб, що на 37% більше, ніж за аналогічний період 2025 року. Найбільше таких проваджень зафіксовано в Києві, Київській та Львівській областях, свідчать дані Верховного Суду, які оприлюднив сервіс моніторингу державних реєстрів «Опендатабот» 19 жовтня.
За даними дослідження, кількість справ про банкрутство громадян зростає четвертий рік поспіль після скорочення у 2022 році. У 2021 році було відкрито 496 проваджень, у 2022 році – 374, у 2023 році – 576, у 2024 році – 927, а у 2025 році – 1348.
Таким чином, лише за дев’ять місяців 2026 року кількість справ уже на 39,5% перевищила показник усього 2024 року та становила майже 96% від результату повного 2025 року.
Загалом із початку 2021 року в Україні зафіксовано 5014 справ про неплатоспроможність фізичних осіб.
Найбільшу частку громадян, які ініціювали процедуру банкрутства у 2026 році, становлять люди віком від 25 до 45 років. На цю категорію припадає 876 справ, або 67,7% загальної кількості.
Ще 304 провадження, або 23,5%, стосуються осіб старших за 45 років, тоді як 113 справ, або 8,7%, відкрито щодо громадян молодших за 25 років. Наймолодшому заявнику 20 років, найстаршому – 77 років.
За гендерною структурою у 2026 році вперше зафіксовано переважання жінок серед учасників таких проваджень: 685 жінок проти 608 чоловіків. Частка жінок становила 53%, тоді як у 2025 році чоловіки становили 51%.
У регіональному розрізі найбільше справ про неплатоспроможність фізичних осіб розглядають суди Києва – 228 проваджень. Порівняно з дев’ятьма місяцями 2025 року їхня кількість збільшилася на 57,2%, зі 145 справ.
Друге місце посіла Київська область зі 130 провадженнями, третє – Львівська область зі 109. На ці три регіони припадає 467 справ, або 36,1% загальноукраїнського показника.
У Київській області кількість проваджень зросла на 85,7%, із 70 до 130, а у Львівській – на 43,4%, із 76 до 109.
Серед регіонів із помітним збільшенням кількості справ також Кіровоградська область, де показник зріс на 115%, із 20 до 43 проваджень, Тернопільська область – на 64,3%, із 28 до 46, та Харківська область – на 59,4%, із 32 до 51.
Водночас у деяких областях зафіксовано скорочення кількості проваджень. Зокрема, на Вінниччині показник знизився на 18,2%, із 77 до 63 справ, на Одещині – на 5,9%, із 68 до 64, а на Миколаївщині – на 31,3%, із 16 до 11.
Зростання кількості справ про неплатоспроможність може свідчити як про збільшення боргового навантаження на окремі домогосподарства, так і про активніше використання громадянами передбаченої законодавством процедури врегулювання заборгованості. Водночас наведена статистика сама по собі не дозволяє визначити причини банкрутства кожного заявника.
Можливість ініціювати процедуру банкрутства фізичні особи в Україні отримали у жовтні 2019 року, після набрання чинності Кодексом України з процедур банкрутства.
На відміну від банкрутства підприємств, провадження щодо неплатоспроможності громадянина може бути відкрито лише за його власною заявою. Кредитори не мають права самостійно ініціювати таку процедуру щодо фізичної особи.
При цьому відкриття провадження не означає автоматичного визнання людини банкрутом або списання всіх її боргів. Судова процедура може передбачати реструктуризацію заборгованості, погашення вимог кредиторів за рахунок реалізації майна та подальше звільнення від частини зобов’язань у встановлених законом випадках.
Окремі види заборгованості, зокрема аліментні зобов’язання, не підлягають списанню за результатами процедури банкрутства.
Крім того, протягом п’яти років після визнання банкрутом особа зобов’язана повідомляти про свій статус перед укладенням договорів позики, кредиту, поруки або застави. Повторне відкриття справи про неплатоспроможність у цей період також обмежене законодавством.
Перевірити інформацію про банкрутство фізичної особи можна через відповідний сервіс «Опендатаботу» за її податковим номером.
«Опендатабот» – український сервіс моніторингу відкритих державних реєстрів, який надає інформацію про компанії, підприємців, судові рішення, боргові зобов’язання та інші юридично значущі відомості. Сервіс регулярно публікує аналітичні дослідження на основі державної статистики та відкритих даних.
Джерело: «Опендатабот»
Криворізький залізорудний комбінат (КЗРК) за підсумками роботи в січні-червні поточного року наростив чистий збиток на 9,4% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року – до 1 млрд 407,383 млн грн.
Згідно з проміжним звітом КЗРК, наявним у розпорядженні агентства “Інтерфакс-Україна“, за цей період дохід від звичайної діяльності знизився до 336,132 млн грн з 1 млрд 250,939 млн грн.
Непокритий збиток на кінець червня-2026 становив 876,156 млн грн.
Як повідомлялось, КЗРК у першому кварталі наростив чистий збиток у 4,4 раза у порівнянні з аналогічним періодом минулого року – до 378,948 млн грн з 85,925 млн грн. За цей період дохід від звичайної діяльності знизився до 135,457 млн грн з 705,526 млн грн.
КЗРК за січень-вересень 2025 року наростив чистий збиток у 3,2 раза порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до 1 млрд 487,217 млн грн, чистий дохід за цей період знизився на 41,6% – до 1 млрд 601,822 млн грн.
Річний звіт за 2025 рік наразі не оприлюднено.
КЗРК завершив 2024 рік з чистим збитком 2 млрд 14,015 млн грн, тоді як у 2023 році він складав 63,411 млн грн. Чистий дохід у 2024 році складав 3 млрд 443,081 млн грн, у 2023-му – 5 млрд 577,923 млн грн.
Раніше повідомлялось, що ТОВ “Твій енергопостачальник” (Київ) 23 травня 2025 року звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство КЗРК через заборгованість у оплаті за використану е/е. Господарський суд Дніпропетровської області ухвалив рішення про відкриття провадження про банкрутство КЗРК 9 червня поточного року.
КЗРК спеціалізується на підземному видобутку залізної руди. У його складі – чотири шахти: “Покровська” (колишня “Жовтнева”), шахта “Криворізька” (“Батьківщина”), “Козацька” (раніше – “Гвардійська”) і “Тернівська” (раніше – рудоуправління ім.Орджонікідзе, потім ім.Леніна).
За даними НДУ на перший квартал 2026 року, основним акціонером КЗРК є компанія Starmіll Lіmіted (Кіпр), якій належить 99,8812% його акцій. Оперативний контроль на комбінаті до введення процедури банкротства здійснювала група “Приват”.
У травні 2023 року Україна запровадила санкції проти десятків пов’язаних із російськими фізособами іноземних компаній, які володіють великими активами в Україні, зокрема КЗРК. Частину цих активів вже було заарештовано, однак санкції відкривали шлях до їхньої конфіскації. Відповідний указ президента №279 від 12 травня опубліковано на сайті глави держави. Зокрема, до переліку юросіб увійшла компанія Starmіll Lіmіted, якій належить 99,89% КЗРК під оперативним контролем групи “Приват”.
Статутний капітал підприємства – 1 млрд 991,233 млн грн.
Господарський суд Львівської області визнав ПАТ «Нафтопереробний комплекс «Галичина» (Дрогобицький НПК) банкрутом із загальною сумою кредиторських вимог понад 18 млрд грн та відкрив процедуру ліквідації, йдеться в постанові суду від 25 червня 2026 року, опублікованій у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
«ПАТ «НПК Галичина» визнати банкрутом та відкрити процедуру ліквідації. Встановити строк проведення процедури ліквідації у дванадцять місяців», – зазначено в документі.
Судове засідання призначено на 22 вересня 2026 року і відбудеться в приміщенні Господарського суду Львівської області.
Згідно з судовим рішенням, контроль над НПК «Галичина», загальний борг якого перевищує 18 млрд грн, переходить до комітету кредиторів, до складу якого входять державні компанії АТ «Укрнафта» та ПАТ «Укртатнафта».
Суд дійшов висновку, що фінансово-майновий стан комплексу є критичним, оскільки в останні роки його діяльність була глибоко збитковою. Зокрема, за підсумками 2024 року збитки підприємства склали майже 7 млрд грн, у 2025 році — понад 3,46 млрд грн, а нестача активів для покриття боргу становить понад 15,2 млрд грн.
Дрогобицький НПК «Галичина» вважається активом Ігоря Коломойського та його бізнес-партнерів і перебуває під арештом з 2023 року.
UKRNAFTA, банкрутство, ЛИКВИДАЦИЯ, НПК Галичина, УКРТАТНАФТА
Американська Tupperware Brands Corp., відома своїми пластиковими контейнерами для зберігання продуктів харчування, оголосила про банкрутство.
«За останні кілька років фінансове становище компанії серйозно постраждало через складне макроекономічне середовище», – заявила головний виконавчий директор Tupperware Лорі Енн Голдман.
Акції компанії подешевшали на 75% з початку 2024 року.
Tupperware ініціювала процедуру банкрутства відповідно до ст. 11 Кодексу про банкрутство США. Компанії необхідне схвалення суду, щоб продовжити операції і прискорити процес продажу бізнесу, захистивши при цьому її бренд.
Tupperware було створено 1946 року хіміком Ерлом Таппером, який розробив герметичні пластикові контейнери, що допомагали американським сім’ям зберігати харчові продукти та економити на витратах. Продукція компанії поширюється завдяки прямим продажам консультантами Tupperware по всьому світу. Популярність також здобули так звані «вечірки Tupperware» – заходи зі спільного приготування їжі з використанням продукції компанії.
Останніми роками, однак, Tupperware зазнавала серйозних труднощів, стикаючись зі зниженням попиту на її основні продукти, посиленням конкуренції, а також з нестачею ліквідності, зазначає WSJ.
Нещодавно інформаційно-аналітичний центр Experts Club випустив відео про історію дефолтів і таблицю країн, які можуть зіткнутися з ризиком дефолту в середньостроковій перспективі.
Детальніше дивіться відео на YouTube-каналі Experts Club: https://youtu.be/gq7twYrWuqE?si=KneYUbl2rNOUIGTM
Скільки банкрутів з’явилося від початку року
343 українців подали на банкрутство за перші 5 місяців 2024 року за даними Верховного суду. Це у 2,2 рази більше, ніж минулого року. Загалом за останні 5 років в Україні відкрилось майже 2 тисячі справ про банкрутство людей.
Від початку року 343 українці подали до суду, аби їх визнали неплатоспроможними. Кількість справ про банкрутство людей зросла у 2,2 рази у порівнянні до відповідного періоду торік. До слова, за весь минулий рік цей статус набули 575 людини.
Найменше справ про банкрутство людей було відкрито у 2019 році. Це був перший рік, коли закон дозволив громадянам визнавати себе неплатоспроможними через суд. Тоді було відкрито 22 справи про банкрутство людей. Відтоді кількість людей, які хотіли визнати себе неплатоспроможними, постійно зростала: у 8,3 рази за 2020 рік та у 2,7 рази за 2021 рік.
“На мою думку, судова статистика не відбиває реальну кількість боржників у скрутному становищі, яким допомогла би процедура банкрутства. Проте ця процедура не є відомою та поширеною серед українців, й на те є кілька причин: це дорого, складно та незрозуміло без допомоги адвоката, на якого в боржника вже просто може не стати коштів. Крім того, кредитори та фінансові установи не вельми охоче подають свої вимоги у такі судові справи, сподіваючись стягнути борг після відновлення платоспроможності людини та зекономити на судових витратах, або навпаки, намагаються торпедувати процедуру, діскредитуючи боржника. З іншого боку, громадянам теж необхідно усвідомити, що ця процедура не про списання боргів, а про спробу знайти згоду з кредиторами за допомогою судової процедури та арбітражного керуючого” — коментує Лихопьок Денис Павлович, адвокат, арбітражний керуючий, член Кваліфікаційної комісії арбітражних керуючих, фахівець з питань банкрутства
Загалом за весь час було відкрито 1 993 справи про банкрутство українців. Кожен другий банкрут — у віці від 25 до 45 років: 58% або понад 1,1 тис. Третина банкрутів старша за 45 років — 38,3% або 764 людини. Найменше банкрутів серед молоді до 25 років – лише 3,7%.
Гендерний розподіл виявився майже рівноцінним. 54% усіх банкрутів — чоловіки, а 46% – жінки.
Контекст
Верховна Рада дозволила фізичним особам набувати статус банкрута ще у жовтні 2018 року. Повноцінно процедура почала працювати вже у 2019 році. З того часу людина, яка потрапила у скрутне матеріальне становище, може ініціювати своє банкрутство і, пройшовши всю процедуру, звільнитися від боргів.
https://opendatabot.ua/analytics/people-bankrupts-2024
Високі відсоткові ставки і припинення масштабної державної допомоги, яку надавали компаніям у період пандемії COVID-19, сильно вдарили по бізнесу в більшості держав із розвиненою економікою, що стало причиною двозначних темпів зростання банкрутств, пише Financial Times.
Так, кількість корпоративних банкрутств у США за фінансовий рік, який завершився 30 вересня, зросла на 30% порівняно з аналогічним періодом роком раніше.
У Німеччині, економіка якої є найбільшою в Європі, кількість збанкрутілих компаній у січні-вересні збільшилася на 25%. З червня двозначні темпи підвищення фіксуються щомісяця, заявило статистичне управління країни.
За даними статвідомства Євросоюзу, у країнах співтовариства кількість неплатоспроможних компаній у січні-вересні зросла на 13% і досягла найвищої позначки за вісім років. У Франції, Нідерландах і Японії кількість банкрутств у жовтні зросла більш ніж на 30% у річному обчисленні. В Англії та Уельсі рівень неплатоспроможності в січні-вересні досяг максимуму з 2009 року.
Організація економічного співробітництва та розвитку нещодавно повідомляла, що в низці держав, включно з північноєвропейськими Данією, Швецією та Фінляндією, кількість корпоративних банкрутств перевищила рівні часів глобальної фінансової кризи 2008-2009 рр.
Основними негативними факторами є “вартість обслуговування боргу і скасування пандемійної підтримки, а також високі рахунки за електроенергію, особливо в енергоємних секторах”, на думку головного економіста Capital Economics Ніла Ширінга.
За словами аналітиків, найбільше банкрутств зафіксовано в транспортній галузі та готельному бізнесі.
Ширінг попередив, що тенденція до погіршення платоспроможності компаній збережеться, оскільки багатьом підприємствам доведеться рефінансувати борг за вищими ставками найближчими місяцями, навіть при очікуваннях, що підйом ставок центробанками вже досяг свого піку.
Сплеск банкрутств чинитиме тиск на глобальну економічну активність і зростання робочих місць у найближчі кілька років, вважають експерти.
Міжнародне рейтингове агентство Moody’s очікує, що кількість дефолтів компаній із рейтингами спекулятивного рівня у світі й надалі зростатиме у 2024 році після того, як у жовтні вона вже перевищила середній показник за останні роки.
Німецький страховик Allianz прогнозує, що глобальні темпи зростання неплатоспроможності сягнуть 10% наступного року порівняно з 6% у 2023 році. Найбільше постраждають готельний бізнес, транспорт і роздрібна торгівля.
“Ми спостерігаємо зростання корпоративних банкрутств майже у всіх країнах”, – сказав провідний аналітик Allianz Research Максим Лемерль.
