У яких сферах закривається найбільше бізнесів?
6 482 компанії почали процес закриття за період з березня 2022 року по листопад 2023 року. Цьогоріч, в середньому, на місяць припиняє роботу 479 бізнесів. Це майже утричі менше, аніж за відповідний період 2021: тоді на місяць закривалось 1290 компаній.
Лише 17% з них потрапили у процедуру банкрутства, решта самостійно вирішили припинити свою діяльність. Для порівняння, у 2021 році частка компаній, які опинились у банкрутстві, складала 5,1%.
Найбільше закривається бізнесів у Києві: 893 справи. На другому місці антитопу — Львівщина, де закрилось 526 компаній, а на третьому — Дніпропетровщина: 479 бізнеси.
Найчастіше закриваються громадські організації — 1068 компаній. На другому місці підприємства оптової торгівлі — 826 компаній, а замикають антитоп компанії у сфері сільського господарства — 492 справи.
Найгучніше банкрутство року — це процес закриття української авіакомпанії “МАУ”, пов’язаної з Ігорем Коломойським. Проте це не найбільший бізнес, який припинив роботу від початку повномасштабної. До топ-3 компаній у процесі закриття за оборотом потрапили Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча, Азовсталь та одна з компаній мережі WOG.
https://opendatabot.ua/analytics/bankrupts-and-closed-companies-2023
AZOVSTAL, WOG, авіакомпанія "МАУ", банкрутство, закриття бізнесів
Кількість збанкрутілих компаній у ЄС у другому кварталі 2023 року зросла за підсумками шостого кварталу поспіль і сягнула 106, максимуму від початку обліку даних, тобто з 2015 року, йдеться в повідомленні Статистичного управління Європейського союзу (Eurostat).
У поквартальному вираженні кількість банкрутств збільшилася на 8,4%.
При цьому кількість реєстрацій нових компаній знизилася лише на 0,6%, до 124. Показник стабільно тримається близько позначки в 120 компаній із третього кварталу 2020 року після падіння до 80 у розпал пандемії коронавірусу.
Найпомітніше зростання кількості банкрутств у квітні-червні було зафіксоване в готельному секторі та у сфері громадського харчування (на 23,9% відносно першого кварталу), а також у сфері транспорту і складських послуг (на 15,2%).
Кількість банкрутств також зросла практично в усіх секторах порівняно з допандемійним четвертим кварталом 2019 року. Єдиними секторами, де кількість банкрутств знизилася за цей період, стали промисловість (-11,5%) і будівництво (-2,7%).
Кількість банкрутств американських компаній у січні-липні 2023 року сягнула 402, що є максимальним значенням для цього періоду з 2010 року, не враховуючи “ковідного” 2020 року, йдеться у звіті S&P Global Market Intelligence.
“Високі процентні ставки і проблемне операційне середовище продовжують призводити до краху американських компаній”, – написали аналітики.
Кількість банкрутств за сім місяців майже вдвічі перевищує показник за аналогічний період 2022 року. У січні-липні 2020 року показник становив 407, оскільки пандемія коронавірусу призвела до закриття багатьох фірм.
Тільки в липні документи на банкрутство у США подали 64 компанії, що стало максимумом із березневих 70. Найбільшою з них стала авіалізингова Voyager Aviation Holdings LLC, обсяг заборгованості якої перевищує $1 млрд. У червні компаній із заборгованістю понад $1 млрд, які подали на банкрутство, було четверо.
Верховна Рада 20 березня ухвалила закон “Про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства” (№ 4409), згідно з яким тепер позовні заяви про банкрутство зможуть розглядатися у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін, повідомило Міністерство юстиції.
“Також законопроєкт спрощує і роботу арбітражним керуючим. Він передбачає створення автоматизованої інформаційної системи “Банкрутство та неплатоспроможність”, що об’єднує необхідні реєстри та бази даних і до складу якої входитиме Електронний кабінет арбітражного керуючого”, – йдеться в прес-релізі Мін’юсту в середу.
Відомство нагадало, що законопроєкт №4409 було ухвалено за основу ще в червні 2021 року. Під час підготовки законопроєкту до другого читання було подано 248 поправок, з яких 112 було запропоновано врахувати.
Заступниця міністра юстиції Валерія Коломієць подякувала голові профільного підкомітету Ради Олексію Мовчану “за наполегливість і за те, що був partner in crime” у нелегкому процесі ухвалення документа та побажала ще трохи терпіння, адже попереду ухвалення законопроєкту про “військові банкрутства” та впровадження Директиви ЄС 2019/1023 до вересня поточного року.
Міністри фінансів країн Єврогрупи вважають, що крах американського Silicon Valley Bank (SVB) не матиме прямого впливу на фінансову систему Європи, але є сигналом про важливість забезпечення стійкості банківської системи ЄС в умовах тривалої невизначеності.
“Оскільки в ЄС присутність цього банку дуже і дуже обмежена, ми не бачимо прямих наслідків, але уважно стежимо за розвитком подій і беремо до відома рішучу реакцію влади США”, – заявив за підсумками засідання Єврогрупи в Брюсселі комісар ЄС з економіки Паоло Джентілоні.
Він зазначив, що економіка єврозони вступила в цей рік у дещо кращій формі, ніж очікувалося кілька місяців тому, але потрясіння в банківській системі на тлі загальної нестійкості можуть виникнути в будь-який час.
“Невизначеність залишається дуже високою”, – наголосив європейський комісар.
Голова Єврогрупи Паскаль Донох’ю повідомив, що крах SVB, який сколихнув фінансову систему США, був однією з тем дискусії європейських міністрів.
“Проблеми (в Америці) виникли через специфічну бізнес-модель банку (…), а картина тут, у Європі, зовсім інша. Наші банки загалом у хорошій формі”, – запевнив Донох’ю.
У заяві Єврогрупи, ухваленій на засіданні, наголошують, що економіка єврозони істотно відновилася після пандемії і пережила наслідки, пов’язані зі зростанням цін на енергоносії. Проте очікується, що економічне зростання “залишиться незначним у 2023 році та поступово прискориться у 2024 році”.
“Хоча невизначеність щодо перспектив, особливо геополітичних та енергетичних чинників, залишається підвищеною, ризики для зростання видаються більш збалансованими, ніж раніше. Це посилює необхідність у тому, щоб податково-бюджетна політика залишалася гнучкою”, – йдеться в заяві.
Єврогрупа надала перспективні орієнтири для бюджетно-податкової політики єврозони. У 2023-2024 роках вона має бути спрямована на забезпечення стійкості боргу в середньостроковій перспективі, а також на стійке підвищення темпів економічного зростання і розв’язання завдань переходу до “зелених” і цифрових технологій за допомогою інвестицій і реформ.
Фондові індекси країн Західної Європи різко знижуються в понеділок на новинах про банкрутство двох банків у США і побоюваннях, що проблеми можуть перекинутися і на європейську банківську галузь.
Зведений індекс найбільших компаній регіону Stoxx Europe 600 до 11:25 кв впав на 2,43% і становив 442,73 пункту. Субіндекс банківського сектора впав майже на 4%, пише Bloomberg.
Британський фондовий індекс FTSE 100 опустився на 2,21%, німецький DAX – на 2,88%, французький САС 40 – на 2,59%. Італійський FTSE MIB та іспанський IBEX 35 втратили 4,3% і 3,4% відповідно.
Як повідомлялося, американський банк Silicon Valley Bank перейшов під управління Федеральної корпорації зі страхування депозитів (FDIC). FDIC продасть активи Silicon Valley Bank, що дасть змогу здійснити виплати за незастрахованими вкладами. Банкрутство банку стало найбільшим з фінансової кризи 2008 року.
Також регулятори закрили менший за розміром нью-йоркський Signature Bank, який користувався популярністю у власників криптовалют.
Федеральна резервна система (ФРС) у відповідь анонсувала новий механізм надання коштів фінансовим інститутам, щоб переконатися, що вони “мають можливість задовольнити потреби всіх своїх вкладників”. Мінфін США виділить до $25 млрд зі стабілізаційного фонду для підтримки цієї програми.
Механізм, що дістав назву Bank Term Funding Program (BTFP), передбачає надання кредитів на термін до одного року банкам, ощадним асоціаціям, кредитним спілкам та іншим фінінститутам. Як забезпечення за цими кредитами ФРС прийматиме US Treasuries, облігації федеральних агентств, іпотечні бонди та низку інших паперів.
“Якби не підтримка регуляторів, ринок відкрився б набагато нижче. Втім, багато хто продає акції не через брак довіри, а за вказівкою відділів управління ризиками, – написав глава трейдингового відділу в MPPM GmbH Гільєрмо Ернандес Сампере. – Ми думали, що система стала міцнішою після (банкрутства – ІФ) Lehman. Сподіваємося, що це буде короткостроковий шторм, але без наслідків він не минеться”.
Акції найбільш проблемного з провідних європейських банків Credit Suisse впали майже на 10%, оновивши історичний мінімум. Котирування Commerzbank AG впали на 11,6%, ставши лідером зниження в індексі Stoxx Europe 600.
Ціна паперів HSBC Holdings Plc опустилася на 3,4% на новині, що банк купує британський підрозділ Silicon Valley Bank за 1 фунт стерлінгів.
Ключовою подією для ринків цього тижня стане публікація даних про лютневу інфляцію в США у вівторок. Опитані Trading Economics аналітики прогнозують, що інфляція в Штатах сповільнилася минулого місяця до 6% з 6,4% у січні.
Капіталізація Sanofi (SPB: SNY) опускається на 1,4%. Французький виробник лікарських препаратів досяг угоди про купівлю американської біофармацевтичної компанії Provention Bio Inc. за $2,9 млрд.
Головним активом Provention є препарат TZIELD, єдиний схвалений регуляторами США метод лікування, покликаний уповільнити настання третьої стадії діабету 1-го типу.
Ринкова вартість Porsche AG падає на 3,5%. Німецький виробник автомобілів класу “люкс” відзвітував про зростання виручки торік на 13,6%, проте показник виявився гіршим за прогнози ринку.
