Кількість дефолтів компаній у січні-лютому поточного року у світі досягла 29 – максимуму з 2009 року, повідомляє S&P Global.
У тому числі в США кількість корпоративних дефолтів становила 17, у Європі – вісім.
Середній глобальний показник для того ж періоду в 2010-2023 рр. трохи перевищує 16.
Зростання кількості дефолтів S&P пов’язує зі слабким споживчим попитом, підйомом зарплат в умовах дефіциту робочої сили та високими процентними ставками.
Сумарно понад 50 випусків корпоративних облігацій близько 30 емітентів мали бути погашені від початку 2022 року до середини 2023 року, частину з них було реструктуризовано, проте жодного дефолту за облігаціями не зафіксовано, повідомив член Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) України Максим Лібанов.
“Якщо порівнювати ситуацію 2022 року із ситуацією 2008-09 років, то загалом можна сказати, що ринок подорослішав, до того ж – усі учасники. Станом на зараз жодного дефолту немає”, – сказав він на конференції USAID “Боргові інструменти для сприяння відновленню”, що відбулася днями в Києві.
Лібанов уточнив, що йдеться як про традиційні відсоткові та дисконтні корпоративні облігації, так і про будівельні цільові.
За його словами, за цільовими облігаціями частково питання було вирішено рішенням Комісії продовжити виконання зобов’язань до кінця воєнного часу, оскільки введення в експлуатацію об’єктів будівництво в цей період об’єктивно ускладнене.
Як констатував член НКЦПФР, це дало гарний результат: кілька емітентів, у яких будівництво мало завершитися у 2022 році або на початку 2023 року, “спокійно” його завершують, зокрема навіть у Харкові.
Як заявив Лібанов, позиція регулятора – не втручатися у стосунки емітента та інвесторів, поки вони намагаються досягти згоди, а якщо вони її досягли, то максимально швидко і просто її зафіксувати. За його словами, в одному з останніх випадків на оформлення реструктуризації в Комісії знадобився тиждень.
Він зазначив, що НКЦПФР сприяла процесу реструктуризації, запустивши спільно з Національним депозитарієм систему, що дає змогу проводити збори власників облігацій.
Як уточнив член Комісії, якщо відкинути цільові облігації, то з трохи більше ніж 10 емітентів корпоративного боргу реструктуризацію провели вісім: з них половина скористалися зборами облігаціонерів через Національний депозитарій, а інша половина завдяки невеликій кількості інвесторів отримала від усіх письмову персональну згоду.
Говорячи про плани, Лібанов повідомив, що НКЦПФР працює над тим, щоб завершити формування законодавчої бази щодо облігацій сталого розвитку або ESG-bonds, які містять у собі зелені облігації.
Він додав, що Комісія також вивчає квазі-корпоративні та квазі-боргові інструменти, зокрема, завершує пілотний проєкт щодо кредитних нот.
За словами члена Комісії регулятор також працює з ЄБРР над сек’юритизацією та забезпеченими облігації. “Затвердили концепцію, зараз працюємо над законопроєктом. Сподіваюся, що десь восени першу версію зможемо показати”, – уточнив Лібанов.
НАК “Нафтогаз України” оголосив про дефолт щодо єврооблігацій через відмову уряду погодити виплати за ними.
“Сьогодні, 26 липня 2022 року, минув термін виплат НАК Нафтогаз власникам єврооблігацій”, – йдеться в оприлюдненому у вівторок увечері прес-релізі компанії.
У НАК нагадали, що Кабінет міністрів України 21 липня, діючи як загальні збори акціонерів, зобов’язав посадових осіб компанії погоджувати з ним будь-які угоди щодо єврооблігацій.
В офіційному листі уряду компанія вказала на наявність на її рахунках коштів, достатніх для виплат за єврооблігаціями, а також описала ризики та негативні наслідки для “Нафтогазу” та країни у разі “жорсткого дефолту” щодо них.
За даними НАК, у свою чергу Кабмін не надав посадовим особам компанії дозволу виконати зобов’язання перед власниками єврооблігацій щодо здійснення необхідних платежів для сплати основної суми та відсотків (за випуском 2022), а також відсотків (за випуском 2024 року).
“Таким чином, уряд пішов на дефолт щодо єврооблігацій НАК “Нафтогаз України”. Оскільки невиконання зобов’язань щодо єврооблігацій практично позбавило “Нафтогаз” доступу до міжнародного ринку капіталу, КМУ своєю забороною на їх виплату фактично взяв на себе повну відповідальність за залучення коштів, необхідних для імпорту природного газу для проходження опалювального сезону 2022/2023″, – резюмується у прес-релізі.
Як повідомлялося, зараз на ринку звертаються три випуски єврооблігацій “Нафтогазу”. Усі вони були розміщені у 2019 році: у липні – трирічні на $335 млн під 7,375% та п’ятирічні на EUR600 млн під 7,125% (п’яту частину бондів у євро викупив ЄБРР), а у листопаді – 7-річні на $500 млн із прибутковістю 7,62 . Термін погашення єврооблігацій-2022 та виплат відсотків за ними та єврооблігацій-2024 настав 19 липня.
“Нафтогаз” пропонував виплатити всі купони з єврооблігацій-2022 та 2024 19 липня 2024 року і того ж дня погасити єврооблігації-2022, а купони з єврооблігацій-2026 НАК хотів би виплатити 8 листопада 2024 року.
