Як повідомляє Сербський Економіст, Чорногорія за підсумками 2025 року зафіксувала 2,73 млн приїздів туристів і 15,37 млн ночівель, випливає з опублікованої статистики.
У структурі ночівель лідирують туристи з Сербії – 23,4% і Росії – 16,4%. Далі йдуть Боснія і Герцеговина (8,1%), Німеччина (4,6%). При цьому Україна посіла 5-те місце: на українських туристів припало 4,3% всіх ночівель – стільки ж, скільки на туристів з Туреччини. Далі за статистикою йде Велика Британія (4,1%).
https://t.me/relocationrs/2390
Посольство України в Республіці Польща нагадало, що з 5 березня припиняє свою дію Спецзакон про допомогу громадянам України від 12 березня 2022 року.
«Всі ключові механізми тимчасового захисту перенесені в системні закони, перш за все в Закон від 13 червня 2003 року про надання іноземцям захисту на території Республіки Польща. Перебування бенефіціара тимчасового захисту визнається легальним до 4 березня 2027 року», – йдеться в повідомленні на сторінці посольства у Фейсбуці.
Зазначається, що на цей період перебування визнається легальним, якщо особа: в’їхала до Польщі після 24 лютого 2022 року в результаті збройного конфлікту; отримала номер PESEL зі статусом UKR; не має тимчасового захисту, наданого іншою державою-членом ЄС.
В посольстві додали, що для осіб, які вже мали номер PESEL зі статусом UKR на момент набрання чинності законом від 23.01.2026, дія цього статусу зберігається.
“Статус UKR тепер регулюється Законом про облік населення (Ustawa o ewidencji ludnosći). Заяву на присвоєння номера PESEL зі статусом UKR необхідно подати особисто в будь-якому органі гміни протягом 30 днів з моменту прибуття. До заяви додаються фотографія та відбитки папілярних ліній… До 31 серпня 2026 року особи, яким статус UKR був наданий на підставі заяви, зобов’язані підтвердити свою ідентичність закордонним паспортом (якщо паспорт надавався). У разі невиконання цієї вимоги статус змінюється на NUE (не передбачає надання права на легальне перебування або будь-яку соціальну допомогу з боку держави)”, – попередили в дипломатичному представництві.
Повідомляється, що тепер особи з тимчасовим захистом мають доступ до медичної допомоги на умовах, аналогічних громадянам Польщі. Повний доступ до медичних послуг надається за наявності медичного страхування та сплати внесків до ZUS. Особи без страхування мають право на безкоштовну допомогу тільки у випадках невідкладної загрози життю та здоров’ю, під час вагітності та післяпологового періоду, а також до досягнення 18 років.
Зміни відбудуться у наданні проживання в центрах колективного розміщення.
“Міністр внутрішніх справ може надавати проживання та харчування (в центрі колективного розміщення або грошову допомогу) за такими правилами: максимум 60 днів з дня першого в’їзду до Польщі (для новоприбулих осіб); в цілому не більше 12 місяців протягом усього періоду тимчасового захисту. Цей ліміт є кумулятивним (сукупним) — враховується весь час проживання в центрах з 2022 року”, — йдеться в повідомленні.
Для вразливих груп населення колективне житло з харчуванням забезпечує Міністр соціального забезпечення. До вразливих груп належать: особи з інвалідністю (помірний/значний ступінь інвалідності, а також їхні опікуни); особи 60+ (жінки)/65+ (чоловіки) без польської пенсії, які не працюють і не мають повнолітніх дітей з аліментами; вагітні або мами з дитиною віком до 12 місяців; особи з-за кордону, які перебувають під опікою установ/сімей; особи, які щойно виписалися з лікарні після госпіталізації, яка тривала не менше 7 днів і оплачувалася NFZ.
Повідомляється, що до 30 червня 2026 року діє спеціальний перехідний період: воєвода може дозволити залишатися в центрі всім, хто вже там проживає (навіть якщо ліміт 12 місяців давно перевищено). Цей період введений, щоб дати людям час закінчити навчальний рік і знайти постійне житло. Після 30 червня 2026 року особи, які не належать до вразливих груп, втрачають право на безкоштовне проживання в центрах колективного розміщення.
“Виховна допомога 800+ та інші сімейні виплати надаються на загальних умовах, що застосовуються до іноземців — тобто за умови професійної активності опікуна та виконання дитиною обов’язків шкільного навчання. Повноваження з нагляду та контролю за витрачанням допомоги на дітей із системи закордонної опіки повністю покладені на повітові органи влади. У разі порушення умов виплати можуть бути призупинені”, — інформує посольство.
Тимчасовий захист не надається та/або припиняється, якщо особа: має дозвіл на постійне проживання, довгострокового резидента ЄС, тимчасове проживання, статус біженця тощо (стосується всіх країн ЄС); подала заяву про надання міжнародного захисту; отримала тимчасовий захист в іншій державі ЄС; є громадянином держави-члена ЄС; надала недостовірні дані або підроблені документи; в’їхала в рамках малого прикордонного руху.
Тимчасовий захист припиняється також у разі виїзду з Польщі на строк понад 30 днів, письмової відмови від захисту або набуття іншого легального статусу.
Тимчасовий захист діє до 4 березня 2027 року. Подальші рішення про продовження або зміну режиму легального перебування громадян України на території Польщі належать до компетенції Уряду Республіки Польща.
Проти повного блокування месенджера Telegram виступають 76% українців, підтримують таку ідею лише 16%, про це свідчать результати опитування Соціологічної групи Рейтинг (Rating Group), проведеного наприкінці лютого 2026 року.
«Нещодавно в публічному просторі поновилася дискусія про блокування (обмеження) роботи месенджера Telegram… В цілому 67% українців є більш-менш активними користувачами Telegram. Найчастіше ним користуються молоді респонденти, мешканці Києва та обласних центрів, громадяни з високим рівнем доходів», – йдеться в дослідженні.
Так, згідно з результатами, отриманими соціологами, більшість українців не бачить загрози від месенджера для себе особисто, але відносно частіше визнають ризики для національної безпеки.
«Абсолютна більшість респондентів (72%) вважає, що Telegram ніяк не впливає на їхню особисту безпеку. Всього 8% вважають, що користування месенджером негативно впливає на особисту безпеку, а 15% – що позитивно», – свідчать дані дослідження.
Згідно з даними про вплив Telegram на національну безпеку, думки респондентів розходяться.
«Близько третини (35%) висловлюють думку, що ніякого впливу немає, а ще чверть не може дати відповідь. У той же час кожен четвертий респондент (28%) вважає, що Telegram негативно впливає на національну безпеку», – пишуть соціологи.
Дослідження проводилося 26-28 лютого 2026 року. Метод опитування: CATI (Computer-Assisted Telephone Interview) – телефонні інтерв’ю з використанням комп’ютера. Розмір вибірки: 1000 респондентів.
Формат вибірки: випадкова вибірка мобільних телефонних номерів (населення України віком від 18 років і старше у всіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму і Донбасу, а також територій, де на момент опитування відсутній український мобільний зв’язок). Результати зважені з використанням актуальних даних Державної служби статистики України.
Репрезентативність: вибірка репрезентативна за віком, статтю та типом населеного пункту (похибка – не більше 3,1% з довірчою ймовірністю 0,9).
Громадяни України у січні 2026 року посіли третє місце серед іноземних покупців житлової нерухомості в Туреччині, придбавши 77 об’єктів, випливає з даних, які наводять турецькі ЗМІ з посиланням на Турецький статистичний інститут (TÜİK). Перше і друге місця посіли громадяни РФ (219 покупок) та Ірану (118).
Загалом іноземці купили в Туреччині 1 306 об’єктів житла, що на 20,8% менше, ніж у січні 2025 року. Частка угод з іноземцями в загальному обсязі продажів житла в країні становила 1,2%.
Географічно іноземний попит на початку року концентрувався в найбільших і найбільш «туристичних» регіонах: у січні іноземці купили 595 об’єктів у Стамбулі та 375 — в Антальї.
Загальна кількість угод з житлом у Туреччині в січні становила 111 480, що на 4,7% менше, ніж роком раніше. На цьому тлі зниження продажів іноземцям продовжилося, а місцеві спостерігачі пов’язують спад, серед іншого, зі зростанням цін та обговоренням параметрів «інвестиційного» громадянства і пов’язаних із ним стимулів.
Тренд на охолодження іноземного попиту був помітний і за підсумками 2025 року: іноземці придбали 21 534 об’єкти (-9,4% р/р), при цьому в розрізі національностей лідирували росіяни (3 649), далі йшли іранці (1 878) та українці (1 541). У розрізі локацій у 2025 році іноземці найчастіше купували в Стамбулі (7 989), Антальї (7 118) та Мерсині (1 800).
Громадяни України в грудні 2025 року посіли третє місце серед іноземців за купівлею житла в Туреччині, випливає з даних Турецького статистичного інституту (TurkStat), які наводять турецькі ЗМІ.
За опублікованими даними, в грудні іноземці придбали в Туреччині 2 541 об’єкт житла, що на 5,1% більше, ніж в грудні 2024 року. На першому місці за покупками в грудні були громадяни РФ (504 об’єкти), на другому – Ірану (232), на третьому – України (193).
В цілому за підсумками 2025 року продажі житла іноземцям в Туреччині знизилися на 9,4% – до 21 534 об’єктів. Серед іноземних покупців за рік лідирували громадяни РФ (3 649 об’єктів), далі Ірану (1 878) і України (1 541).
Сукупно продажі житла в Туреччині в грудні 2025 року зросли майже на 20%.
Громадяни України за підсумками третього кварталу 2025 року увійшли в десятку найбільших іноземних покупців нерухомості в Іспанії – на них припало 758 угод купівлі-продажу, свідчать дані реєстраційної служби Іспанії (Registrars) за Q3.
Лідерами серед іноземних покупців стали громадяни Великої Британії (1 871 угода), Німеччини (1 539) і Нідерландів (1 416). Далі йдуть Румунія (1 321) і Марокко (1 317), а також Франція (1 241) та Італія (1 177).
До першої десятки також увійшли Польща (1 096) і Бельгія (1 021). Україна посіла 10-те місце (758), випередивши Китай (687) і Швецію (578).
Серед інших країн, представлених у статистиці, відзначено Ірландію (424 угоди), США (405), Росію (403) і Болгарію (251).
