Громадяни України у січні 2026 року посіли третє місце серед іноземних покупців житлової нерухомості в Туреччині, придбавши 77 об’єктів, випливає з даних, які наводять турецькі ЗМІ з посиланням на Турецький статистичний інститут (TÜİK). Перше і друге місця посіли громадяни РФ (219 покупок) та Ірану (118).
Загалом іноземці купили в Туреччині 1 306 об’єктів житла, що на 20,8% менше, ніж у січні 2025 року. Частка угод з іноземцями в загальному обсязі продажів житла в країні становила 1,2%.
Географічно іноземний попит на початку року концентрувався в найбільших і найбільш «туристичних» регіонах: у січні іноземці купили 595 об’єктів у Стамбулі та 375 — в Антальї.
Загальна кількість угод з житлом у Туреччині в січні становила 111 480, що на 4,7% менше, ніж роком раніше. На цьому тлі зниження продажів іноземцям продовжилося, а місцеві спостерігачі пов’язують спад, серед іншого, зі зростанням цін та обговоренням параметрів «інвестиційного» громадянства і пов’язаних із ним стимулів.
Тренд на охолодження іноземного попиту був помітний і за підсумками 2025 року: іноземці придбали 21 534 об’єкти (-9,4% р/р), при цьому в розрізі національностей лідирували росіяни (3 649), далі йшли іранці (1 878) та українці (1 541). У розрізі локацій у 2025 році іноземці найчастіше купували в Стамбулі (7 989), Антальї (7 118) та Мерсині (1 800).
Громадяни України в грудні 2025 року посіли третє місце серед іноземців за купівлею житла в Туреччині, випливає з даних Турецького статистичного інституту (TurkStat), які наводять турецькі ЗМІ.
За опублікованими даними, в грудні іноземці придбали в Туреччині 2 541 об’єкт житла, що на 5,1% більше, ніж в грудні 2024 року. На першому місці за покупками в грудні були громадяни РФ (504 об’єкти), на другому – Ірану (232), на третьому – України (193).
В цілому за підсумками 2025 року продажі житла іноземцям в Туреччині знизилися на 9,4% – до 21 534 об’єктів. Серед іноземних покупців за рік лідирували громадяни РФ (3 649 об’єктів), далі Ірану (1 878) і України (1 541).
Сукупно продажі житла в Туреччині в грудні 2025 року зросли майже на 20%.
Громадяни України за підсумками третього кварталу 2025 року увійшли в десятку найбільших іноземних покупців нерухомості в Іспанії – на них припало 758 угод купівлі-продажу, свідчать дані реєстраційної служби Іспанії (Registrars) за Q3.
Лідерами серед іноземних покупців стали громадяни Великої Британії (1 871 угода), Німеччини (1 539) і Нідерландів (1 416). Далі йдуть Румунія (1 321) і Марокко (1 317), а також Франція (1 241) та Італія (1 177).
До першої десятки також увійшли Польща (1 096) і Бельгія (1 021). Україна посіла 10-те місце (758), випередивши Китай (687) і Швецію (578).
Серед інших країн, представлених у статистиці, відзначено Ірландію (424 угоди), США (405), Росію (403) і Болгарію (251).
Українці не входять до десятки найбільших груп іноземців з чинною посвідкою на проживання (ВНЖ) в Туреччині станом на 25 грудня 2025 року, випливає з актуальної статистики міграційної служби країни.
Згідно з даними відомства, всього в Туреччині на зазначену дату налічувалося 1 млн 137,023 тис. іноземців, які проживають на підставі посвідки на проживання.
Лідирують громадяни Туркменістану (166,292 тис.) і Азербайджану (90,942 тис.), далі йдуть громадяни Сирії (77,709 тис.) та Ірану (73,534 тис.). Росіяни в цьому рейтингу посідають п’яте місце (72,548 тис.), що означає втрату лідируючих позицій на тлі зростання частки інших країн.
У розрізі типів дозволів на проживання міграційна служба вказує, що на 25 грудня 2025 року короткострокові ВНЖ становили 419,759 тис., студентські – 216,564 тис., сімейні – 166,539 тис., інші категорії – 333,969 тис.
Першоджерелом цих даних є розділ актуальної статистики турецької міграційної служби (Göç İdaresi Başkanlığı) з датою оновлення 25.12.2025.
Громадяни України стали найбільшою групою серед одержувачів перших посвідок на проживання (first residence permits) у країнах Євросоюзу 2024 року, випливає з даних Eurostat. За даними статвідомства ЄС, 2024 року країни ЄС видали громадянам України 295,6 тис. перших посвідок на тимчасове проживання, далі йдуть громадяни Індії (192,4 тис.) і Марокко (188,4 тис.).
Eurostat також зазначає, що для українців найчастішою причиною отримання першої посвідки на тимчасове проживання була зайнятість: 72,5% дозволів для громадян України 2024 року було видано на трудових підставах.
Водночас Eurostat підкреслює, що наведена статистика за першими ПНП не охоплює осіб, які отримали тимчасовий захист у країнах ЄС через повномасштабну війну РФ проти України, – такі дані збирають окремо.
Офіційної державної статистики про частку громадян України, які користуються криптовалютами, станом на грудень 2025 року немає – на практиці використовуються оцінки аналітичних компаній і результати соціологічних опитувань, при цьому цифри помітно різняться через різні визначення «користування» (володіння, інвестиційний досвід, реальні операції, перекази).
Найбільш часто цитована оцінка на рівні всієї країни – дані Triple-A: «15,72% українців володіють криптовалютою», що еквівалентно приблизно 6,5 млн осіб (оцінка частки від загальної чисельності населення).
Опитувальні дані дають більш високі значення для окремих груп населення. Так, дослідження Gradus Research на замовлення WhiteBIT (квітень 2024 року) серед жителів міст з населенням від 100 тис. (18-60 років, 883 респонденти, виключаючи тимчасово окуповані території та зони активних бойових дій) показало, що 26% респондентів заявили про володіння криптовалютами.
Ще один орієнтир – дослідження Ipsos на замовлення WhiteBIT (квітень-травень 2025 року) серед «фінансово активних» городян 18-65 років (650 респондентів у містах від 100 тис.). В опублікованих результатах зазначено, що 25% вже мали досвід інвестування в криптовалюту, ще 23% заявили про намір почати найближчим часом. При цьому в примітці до методології зазначається склад вибірки, що включав, зокрема, респондентів, які не відкидають інвестиції в криптовалюту, і тих, хто вже зберігає частину накопичень в криптовалюті – це важливо враховувати при інтерпретації як показник саме «фінансово активної» аудиторії, а не всього населення.
Якщо трактувати «користуються» максимально строго – як особисто здійснювали операції, то більш «консервативну» нижню межу давало дослідження Gradus: 5,1% респондентів повідомляли, що особисто проводили операції з криптоактивами та/або блокчейном (у тому ж матеріалі окремо відзначалася набагато вища частка досвіду у групі 18-24 років).
Непрямо високий рівень залученості України підтверджує Chainalysis: у Global Crypto Adoption Index 2025 Україна посіла 1-е місце в рейтингу, скоригованому на чисельність населення (і 8-е місце в загальному рейтингу), при розрахунку враховуються оцінка транзакційних потоків і веб-трафік криптосервісів.
Розкид оцінок у 2024-2025 рр. (приблизно від 15-16% «володіння» до близько чверті в окремих міських і «фінансово активних» вибірках) пояснюється тим, що володіння/інвестиційний досвід зазвичай ширший, ніж частка людей, які регулярно використовують криптоактиви в реальних транзакціях.
У публічному правовому полі України віртуальні активи не розглядаються як законний платіжний засіб – у тексті закону «Про віртуальні активи» прямо зазначено, що віртуальні активи не є засобом платежу на території України і не можуть бути предметом обміну на товари, роботи та послуги.
Фінансові регулятори також підкреслювали, що криптовалюти не підпадають під режим грошей/електронних грошей/валютних цінностей у трактуванні українського законодавства і вказували на ризики операцій з ними.
https://www.fixygen.ua/news/20251219/priblizno-16-ukrayintsiv-volodiyut-kriptoaktivami.html
