Як повідомляє Fixygen, засновник Telegram Павло Дуров анонсував запуск вбудованого некастодіального криптогаманця Gram Wallet, який планується інтегрувати безпосередньо в додатки месенджера.
За словами Дурова, розгортання сервісу має розпочатися влітку 2026 року. Користувачі зможуть здійснювати миттєві криптовалютні перекази всередині Telegram без необхідності встановлювати окремий додаток або переходити на сторонній сервіс.
Некастодіальна модель передбачає, що доступ до цифрових активів і ключів залишається у самого користувача, а не у централізованого оператора. Це відрізняє новий продукт від кастодіального сервісу Crypto Wallet, який уже доступний у Telegram і забезпечує купівлю, продаж та переказ криптовалют через інфраструктуру, що керується оператором.
Технічні параметри нового гаманця поки що повністю не розкриті. Зокрема, невідомо, які криптовалюти будуть підтримуватися на першому етапі, у яких країнах сервіс стане доступним і яким чином будуть сплачуватися мережеві комісії під час виведення активів у зовнішній блокчейн.
Головною перевагою Gram Wallet може стати його безпосередня інтеграція з аудиторією Telegram, що налічує понад мільярд користувачів. Користувачам не потрібно буде створювати окремий обліковий запис у криптовалютному сервісі, освоювати новий інтерфейс або самостійно шукати сумісний гаманець.
Перекази цифрових активів потенційно можна буде пов’язати зі звичайним листуванням, оплатою цифрових товарів, покупками в міні-додатках, винагородою авторів та розрахунками між користувачами.
Для Telegram запуск гаманця означає подальший рух від класичного месенджера до моделі супердодатка, що об’єднує комунікації, цифрові послуги, торгівлю та платежі.
У месенджері вже працюють міні-додатки, платні підписки, цифрові подарунки, система Stars та сервіси для авторів. Наявність вбудованого гаманця може скоротити шлях між вибором товару чи послуги та здійсненням оплати.
Це особливо важливо для розробників міні-додатків. Чим менше додаткових дій потрібно користувачеві для здійснення платежу, тим вища ймовірність покупки, оформлення підписки або оплати послуги.
Вбудований гаманець може підвищити інтерес до Telegram з боку ігор, маркетплейсів, освітніх платформ, сервісів бронювання, фінансових додатків та творців цифрового контенту.
Навіть якщо новим сервісом почне користуватися порівняно невелика частина аудиторії, Telegram здатний отримати одну з найбільших баз користувачів криптовалютного гаманця у світі.
Найбільший ефект від запуску може отримати блокчейн TON та пов’язана з ним криптовалютна екосистема. Telegram раніше обрав TON як основну інфраструктуру для блокчейн-функцій, токенізації та інтеграції цифрових активів у міні-додатки.
Зростання кількості користувачів гаманця може збільшити кількість активних адрес, транзакцій та додатків у мережі TON. Одночасно може зрости практичне використання нативного токена мережі для оплати комісій, цифрових товарів та послуг.
Додатковий імпульс можуть отримати торгова платформа Fragment, колекційні подарунки, цифрові імена користувачів, анонімні номери та інші продукти, пов’язані з інфраструктурою Telegram і TON.
Формально TON розвивається як незалежна блокчейн-екосистема. Telegram відмовився від початкового власного криптовалютного проєкту після конфлікту з американськими регуляторами у 2020 році. Однак тісна інтеграція TON із месенджером фактично забезпечує блокчейну доступ до аудиторії Telegram.
Для самого Telegram криптогаманець може стати інструментом утримання користувачів у межах додатка. Чим більше операцій можна виконати, не виходячи з месенджера, тим вища активність аудиторії та привабливість платформи для бізнесу.
У перспективі Telegram зможе отримувати додатковий дохід від комісій партнерських сервісів, реклами міні-додатків, розміщення цифрових товарів та розширення внутрішньої економіки.
Разом із тим масовий запуск некастодіального гаманця створює додаткові ризики. Користувач самостійно відповідає за збереження ключів і підтвердження операцій. Втрата доступу або переказ коштів шахраям зазвичай не дають змоги повернути активи.
Telegram доведеться посилювати захист від фішингу, підроблених токенів, фіктивних інвестиційних проєктів та шахрайських міні-додатків.
Окремим обмеженням може стати регулювання. Вимоги до криптовалютних гаманців, ідентифікації клієнтів та транскордонних переказів різняться залежно від країни. Тому окремі функції можуть запускатися поступово або бути недоступними в деяких юрисдикціях.
Додаткового роз’яснення потребує заява про перекази без комісії. Внутрішні операції між користувачами Telegram можуть не передбачати окремої плати, однак виведення активів у зовнішні мережі зазвичай супроводжується блокчейн-комісією.
Загалом запуск Gram Wallet може стати одним із найважливіших етапів розвитку Telegram. Месенджер отримає можливість об’єднати аудиторію, платежі та міні-додатки в єдиному середовищі, а TON — значно розширити реальне використання своєї блокчейн-інфраструктури.
Успіх проєкту залежатиме від простоти інтерфейсу, безпеки, географії запуску та здатності Telegram дотримуватися вимог національних регуляторів.
Проти повного блокування месенджера Telegram виступають 76% українців, підтримують таку ідею лише 16%, про це свідчать результати опитування Соціологічної групи Рейтинг (Rating Group), проведеного наприкінці лютого 2026 року.
«Нещодавно в публічному просторі поновилася дискусія про блокування (обмеження) роботи месенджера Telegram… В цілому 67% українців є більш-менш активними користувачами Telegram. Найчастіше ним користуються молоді респонденти, мешканці Києва та обласних центрів, громадяни з високим рівнем доходів», – йдеться в дослідженні.
Так, згідно з результатами, отриманими соціологами, більшість українців не бачить загрози від месенджера для себе особисто, але відносно частіше визнають ризики для національної безпеки.
«Абсолютна більшість респондентів (72%) вважає, що Telegram ніяк не впливає на їхню особисту безпеку. Всього 8% вважають, що користування месенджером негативно впливає на особисту безпеку, а 15% – що позитивно», – свідчать дані дослідження.
Згідно з даними про вплив Telegram на національну безпеку, думки респондентів розходяться.
«Близько третини (35%) висловлюють думку, що ніякого впливу немає, а ще чверть не може дати відповідь. У той же час кожен четвертий респондент (28%) вважає, що Telegram негативно впливає на національну безпеку», – пишуть соціологи.
Дослідження проводилося 26-28 лютого 2026 року. Метод опитування: CATI (Computer-Assisted Telephone Interview) – телефонні інтерв’ю з використанням комп’ютера. Розмір вибірки: 1000 респондентів.
Формат вибірки: випадкова вибірка мобільних телефонних номерів (населення України віком від 18 років і старше у всіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму і Донбасу, а також територій, де на момент опитування відсутній український мобільний зв’язок). Результати зважені з використанням актуальних даних Державної служби статистики України.
Репрезентативність: вибірка репрезентативна за віком, статтю та типом населеного пункту (похибка – не більше 3,1% з довірчою ймовірністю 0,9).
Більшість українців (62%) назвали джерелом новин та інформації соціальну мережу Телеграм, свідчать результати дослідження, проведеного міжнародною дослідницькою компанією Ipsos 14-28 листопада 2025 року, результатами якого володіє агентство «Інтерфакс-Україна».
Зокрема, серед українців віком 18-24 років 84% назвали Telegram джерелом новин та інформації, серед 25-34-річних – 87%, серед 35-44-річних – 79%, серед 45-54-річних – 74%. Однак серед осіб віком 55-64 років отримують інформацію в Телеграм вже 51% респондентів, а серед осіб старше 65 років – тільки 30%.
Всі інші джерела назвали менше половини опитаних.
На другому місці знаходиться телебачення, з якого новини та інформацію отримують 49% респондентів, причому більшість з них належать до двох старших вікових груп (54% у віці 55-64 років і 76% у віці старше 65 років). Однак тільки 23% молодих людей у віці 18-24 років отримують інформацію та новини з телебачення, серед 25-34-річних таких 32%, 36% серед 35-44-річних і 43% серед 45-54-річних.
Третє місце посідає YouTube: 46% респондентів отримують новини та інформацію з цього джерела, причому майже однаково у всіх вікових групах (від 41% серед осіб старше 65 років до 53% серед осіб у віці 45–54 років).
Слідом йде особисте спілкування, його назвали 38% опитаних, також відносно рівномірно у всіх вікових групах (від 33% серед осіб старше 65 років до 45% серед осіб у віці 25-34 років).
Соціальна мережа Facebook – на п’ятому місці, її назвали 34% опитаних (від 26% серед осіб старше 65 років до 43% серед осіб у віці 45-54 років).
TikTok назвали джерелом новин та інформації 23% опитаних, причому понад 30% серед осіб молодше 35 років і тільки 16-17% серед осіб старше 54 років. Подібна ситуація з соцмережею Х, яку назвали джерелом новин та інформації 6% респондентів – 13% серед осіб молодше 25 років і тільки 3% серед осіб старше 65 років.
Радіо назвали джерелом новин та інформації 18% респондентів, але тільки 8% з них були молодші 25 років і 25% — старші 65 років. Аналогічна ситуація спостерігається і з пресою: вона залишається джерелом новин та інформації для 11% респондентів, але тільки 7% з них були молодші 25 років і 14% – старші 65 років.
40% опитаних заявили, що довіряють особистому спілкуванню як джерелу отримання інформації про ймовірних кандидатів, якби їх проведення було оголошено в Україні, 38% — соцмережі Телеграм, 35% — платформі YouTube, 28% — телебаченню, 26% — соцмережі Facebook, 18% заявили про довіру до радіо, по 17% — до преси та соціальної мережі TikTok, 10% — до соцмережі Х, 57% — до інших джерел.
При цьому 29% опитаних не довіряють телебаченню як джерелу інформації про кандидатів, 26% не довіряють TikTok, 24% пресі, 22% радіо, 20% Facebook, 18% соцмережі Х. По 14% опитаних не довіряють особистому спілкуванню і соцмережі Телеграм, 13% не довіряють YouTube, 11% – іншим джерелам.
У ході дослідження було опитано 2000 респондентів від 18 років у всіх підконтрольних уряду регіонах України, у тому числі 1500 методом особистого інтерв’ю (CAPI) і 500 по телефону (RDD CATI). При зборі даних квоти не застосовувалися, щоб зберегти імовірнісний характер вибірки. Похибка вибірки не перевищує 2,2% при довірчій ймовірності 95%.
Виручка Телеграм у 2024 році склала понад $1 млрд, повідомив засновник месенджера Павло Дуров.
“2024 рік виявився дуже вдалим для Телеграм. Уперше за 3 роки своєї монетизації Телеграм став прибутковим”, – написав Дуров у своєму телеграм-каналі.
За його словами, грошові резерви компанії на кінець 2024 року становлять понад $500 млн без урахування криптоактивів.
Кількість передплатників Телеграм Преміум у 2024 році збільшилася втричі, перевищивши 12 млн, доходи від реклами “зросли в кілька разів”.
Дуров також повідомив, що за останні чотири роки Телеграм розмістив боргові зобов’язання на суму приблизно $2 млрд, значна їх частина була погашена восени 2024 року.
Засновника месенджера Telegram Павла Дурова було звільнено з-під варти в середу, 28 серпня, після майже чотирьох днів затримання, повідомляє Bloomberg.
«За словами представника міністерства юстиції, тепер Дуров постає перед слідчим суддею в Паризькому суді на півночі столиці. Очікується, що суддя піддасть 39-річного чоловіка додатковому допиту, перш ніж вирішить, чи висувати проти нього звинувачення, чи визначити його важливим свідком у розслідуванні та відпустити на волю», – зазначено в повідомленні.
Якщо обвинувачення буде висунуто, суд повинен буде ухвалити рішення про те, чи слід накласти будь-які обмеження на його пересування або чи слід Дурову внести заставу. Очікується, що весь процес відбуватиметься за закритими дверима.
Французька влада розслідує широкий спектр звинувачень. Вони охоплюють відмову допомогти владі проводити законне прослуховування підозрюваних, надання можливості продавати матеріали про сексуальне насильство над дітьми та сприяння незаконному обігу наркотиків.
Зазначається, що хоча пред’явлення обвинувачень є ключовим моментом у французьких розслідуваннях, кримінальний розгляд – якщо його буде призначено – може тривати кілька місяців або навіть років. У міру просування розслідування у Дурова буде можливість оскаржити будь-які звинувачення через свою юридичну команду.
Команда Telegram уперше прокоментувала арешт засновника і генерального директора Павла Дурова, випустивши офіційну заяву в неділю ввечері, в якій, зокрема, йдеться про те, що «абсурдно стверджувати, що платформа або її власник несуть відповідальність за зловживання на цій платформі».
«Telegram дотримується законів ЄС, включно із Законом про цифрові послуги – його модерація відповідає галузевим стандартам і постійно вдосконалюється. Генеральному директору Telegram Павлу Дурову нічого приховувати, і він часто подорожує Європою. Абсурдно стверджувати, що платформа або її власник несуть відповідальність за зловживання на цій платформі», – йдеться в повідомленні.
Підкреслюється, що «майже мільярд користувачів по всьому світу використовують Telegram як засіб спілкування і джерело важливої інформації».
«Ми чекаємо якнайшвидшого вирішення цієї ситуації. Telegram з усіма вами», – резюмує заява.
Як повідомлялося раніше, Павла Дурова, засновника і генерального директора месенджера Telegram, було заарештовано у Франції в суботу ввечері.
