Українці не входять до десятки найбільших груп іноземців з чинною посвідкою на проживання (ВНЖ) в Туреччині станом на 25 грудня 2025 року, випливає з актуальної статистики міграційної служби країни.
Згідно з даними відомства, всього в Туреччині на зазначену дату налічувалося 1 млн 137,023 тис. іноземців, які проживають на підставі посвідки на проживання.
Лідирують громадяни Туркменістану (166,292 тис.) і Азербайджану (90,942 тис.), далі йдуть громадяни Сирії (77,709 тис.) та Ірану (73,534 тис.). Росіяни в цьому рейтингу посідають п’яте місце (72,548 тис.), що означає втрату лідируючих позицій на тлі зростання частки інших країн.
У розрізі типів дозволів на проживання міграційна служба вказує, що на 25 грудня 2025 року короткострокові ВНЖ становили 419,759 тис., студентські – 216,564 тис., сімейні – 166,539 тис., інші категорії – 333,969 тис.
Першоджерелом цих даних є розділ актуальної статистики турецької міграційної служби (Göç İdaresi Başkanlığı) з датою оновлення 25.12.2025.
Громадяни України стали найбільшою групою серед одержувачів перших посвідок на проживання (first residence permits) у країнах Євросоюзу 2024 року, випливає з даних Eurostat. За даними статвідомства ЄС, 2024 року країни ЄС видали громадянам України 295,6 тис. перших посвідок на тимчасове проживання, далі йдуть громадяни Індії (192,4 тис.) і Марокко (188,4 тис.).
Eurostat також зазначає, що для українців найчастішою причиною отримання першої посвідки на тимчасове проживання була зайнятість: 72,5% дозволів для громадян України 2024 року було видано на трудових підставах.
Водночас Eurostat підкреслює, що наведена статистика за першими ПНП не охоплює осіб, які отримали тимчасовий захист у країнах ЄС через повномасштабну війну РФ проти України, – такі дані збирають окремо.
Офіційної державної статистики про частку громадян України, які користуються криптовалютами, станом на грудень 2025 року немає – на практиці використовуються оцінки аналітичних компаній і результати соціологічних опитувань, при цьому цифри помітно різняться через різні визначення «користування» (володіння, інвестиційний досвід, реальні операції, перекази).
Найбільш часто цитована оцінка на рівні всієї країни – дані Triple-A: «15,72% українців володіють криптовалютою», що еквівалентно приблизно 6,5 млн осіб (оцінка частки від загальної чисельності населення).
Опитувальні дані дають більш високі значення для окремих груп населення. Так, дослідження Gradus Research на замовлення WhiteBIT (квітень 2024 року) серед жителів міст з населенням від 100 тис. (18-60 років, 883 респонденти, виключаючи тимчасово окуповані території та зони активних бойових дій) показало, що 26% респондентів заявили про володіння криптовалютами.
Ще один орієнтир – дослідження Ipsos на замовлення WhiteBIT (квітень-травень 2025 року) серед «фінансово активних» городян 18-65 років (650 респондентів у містах від 100 тис.). В опублікованих результатах зазначено, що 25% вже мали досвід інвестування в криптовалюту, ще 23% заявили про намір почати найближчим часом. При цьому в примітці до методології зазначається склад вибірки, що включав, зокрема, респондентів, які не відкидають інвестиції в криптовалюту, і тих, хто вже зберігає частину накопичень в криптовалюті – це важливо враховувати при інтерпретації як показник саме «фінансово активної» аудиторії, а не всього населення.
Якщо трактувати «користуються» максимально строго – як особисто здійснювали операції, то більш «консервативну» нижню межу давало дослідження Gradus: 5,1% респондентів повідомляли, що особисто проводили операції з криптоактивами та/або блокчейном (у тому ж матеріалі окремо відзначалася набагато вища частка досвіду у групі 18-24 років).
Непрямо високий рівень залученості України підтверджує Chainalysis: у Global Crypto Adoption Index 2025 Україна посіла 1-е місце в рейтингу, скоригованому на чисельність населення (і 8-е місце в загальному рейтингу), при розрахунку враховуються оцінка транзакційних потоків і веб-трафік криптосервісів.
Розкид оцінок у 2024-2025 рр. (приблизно від 15-16% «володіння» до близько чверті в окремих міських і «фінансово активних» вибірках) пояснюється тим, що володіння/інвестиційний досвід зазвичай ширший, ніж частка людей, які регулярно використовують криптоактиви в реальних транзакціях.
У публічному правовому полі України віртуальні активи не розглядаються як законний платіжний засіб – у тексті закону «Про віртуальні активи» прямо зазначено, що віртуальні активи не є засобом платежу на території України і не можуть бути предметом обміну на товари, роботи та послуги.
Фінансові регулятори також підкреслювали, що криптовалюти не підпадають під режим грошей/електронних грошей/валютних цінностей у трактуванні українського законодавства і вказували на ризики операцій з ними.
https://www.fixygen.ua/news/20251219/priblizno-16-ukrayintsiv-volodiyut-kriptoaktivami.html
У вересні 2025 року було зафіксовано річний пік надання тимчасового статусу громадянам України в країнах Європейського Союзу, повідомляє Євростат.
“У жовтні 2025 року країни ЄС видали 74 175 нових рішень про надання тимчасового захисту. Це другий за величиною місячний показник у 2025 році після піку, зафіксованого у вересні (79 525). Ці високі цифри є наслідком указу українського уряду, прийнятого наприкінці серпня 2025 року, який надає чоловікам віком від 18 до 22 років включно право безперешкодно виїжджати з України”, – вказується у повідомленні.
Станом на 31 жовтня 2025 року громадяни України становили понад 98,4% осіб, які отримали тимчасовий захист в ЄС. Дорослі жінки становили 43,8% осіб, які отримали тимчасовий захист. Неповнолітні становили майже третину (30,8%), а дорослі чоловіки – трохи більше чверті (25,5%) від загальної кількості
Загалом станом на 31 жовтня 2025 року загалом 4,3 мільйона громадян країн, що не входять до ЄС, які втекли з України, мали статус тимчасового захисту в ЄС. Порівняно з кінцем вересня 2025 року загальна кількість осіб з України, які перебували під тимчасовим захистом, зменшилася на 6 170 (-0,1%).
Країнами ЄС, які прийняли найбільшу кількість осіб з України, що отримали тимчасовий захист, були Німеччина (1 229 960 осіб; 28,6% від загальної кількості в ЄС), Польща (965 005; 22,5%) та Чехія (393 005; 9,1%).
Кількість українців, які планують різдвяний та новорічний шопінг, зросла за рік до 75% з 65%, незважаючи на четвертий рік повномасштабної війни, свідчать дані дослідження Deloitte Ukraine “Святковий шопінг 2025”, надані пресслужбою компанії.
“Цьогоріч ми бачимо, що підготовка до свят стає більш зваженою та передбачливою: українці планують покупки раніше, обережніше підходять до витрат і частіше обирають те, що має особисте значення для них і їхніх близьких. Для 51% опитаних процес підготовки подарунків залишається приємним ритуалом, а не стресом. Такі звичні турботи допомагають нам сьогодні підтримувати себе й тих, хто поруч”, – зазначає лідер напряму ритейлу та оптової дистрибуції Deloitte Ukraine Олександр Ямпольський.
Проте, згідно із результатами дослідження, все більше українців також обирають домашній формат святкування – 68% проти 54% у 2024 році. Дедалі більше українців починають святковий шопінг завчасно: 18% – ще до грудня, тоді як основний період покупок припадає на 1-24 грудня (62%).
Вже четвертий рік поспіль українці не збільшують витрати: 46% готові виділити на шопінг не більше чверті місячного доходу, а 54% планують вкластися у 1 тис.-5 тис. грн, а святкові покупки зосереджують навколо родини (88%) та друзів (40%). Водночас молодь частіше відходить від традиційного сценарію: 49% купують подарунки для себе.
Найчастіше українці роблять святкові покупки у великих і середніх мережах супермаркетів (43%), онлайн-магазини стабільно посідають друге місце (27%), а косметичні магазини (21%) залишаються популярними завдяки попиту на подарунки “для себе і близьких”.
Найпопулярніші інструменти для вибору подарунків – вішлісти (46%), сервіси порівняння цін (54%) і онлайн-відгуки (50%). Рекомендації інфлюенсерів відіграють значно меншу роль – на них орієнтуються лише 9-10% опитаних. І лише 10% респондентів вважають, що наявність ШІ-асистента на онлайн-платформах рітейлерів полегшила б підбір святкових подарунків.
Підкреслюється, що покупців найбільше засмучує відсутність товарів у наявності (27%), надмірна реклама (22%), а також незручні фільтри пошуку (14%).
Разом з тим, 64% українців планують спрямувати частину святкового бюджету на благодійність, і 8 з 10 підтримують насамперед українських захисників на передовій.
“Святкові звички українців відображають не лише споживчі тренди, а й глибші внутрішні зміни. Те, як люди дарують, святкують і шукають радість, сьогодні є важливою частиною їхньої емоційної стійкості. Навіть під час війни українці залишаються спільнотою, яка допомагає, ділиться й створює атмосферу свята одне для одного”, – підсумував Ямпольський.
Дослідження проводилось за допомогою багатоступеневої стратифікованої вибірки, яка представляє населення України за статтю, віком, розміром населеного пункту та видом зайнятості. Збір даних здійснювався шляхом онлайн-опитування за квотованою вибіркою, що відповідає соціально-демографічному портрету населення України. Загалом в опитуванні взяли участь понад 1 тис. респондентів.
Споживчі пріоритети українців змінилися, з початку повномасштабної війни 47% опитаних скоротили витрати на основні категорії споживання, повідомляє прес-служба Gradus.
При цьому 85% зазначили, що намагаються підтримувати душевну рівновагу, дозволяючи собі приводи для радості та задоволення. Найвиразніше ця тенденція простежується у віковій групі 25-34 роки, тоді як люди 45-55 і 55+ років більше схильні до економії.
Щодо методів скорочення витрат, то 82% уникають зайвого, але не відмовляють собі в речах, які приносять задоволення, 77% намагаються купувати менше речей, але кращої якості, 76% інвестують у здоров’я, 59% готові витрачати на речі, які покращують емоційний стан, і 52% спрямовують кошти на розвиток і досвід (навчання, подорожі).
Найважливішою статтею витрат, на якій не варто економити, українці вважають здоров’я та медичні послуги (70%).
Щодо очікувань від fashion & beauty-брендів – на перше місце українці наразі ставлять якість та довговічність речей (39%), а на останнє – престиж (11%).
Щодо предметів розкоші думки респондентів розділилися. Про стриманість у купівлі таких речей повідомили 32% опитаних. Варіанти відповіді «це надмірність, яка зараз не на часі» і «зовсім не цікавлять предмети розкоші» обрали 22% і 18% відповідно. Водночас 19% опитаних назвали предмети розкоші «складовою нормального життя, яка дає змогу не втрачати себе».
Загалом жінки менш схильні скорочувати витрати на більшість категорій. Про небажання заощаджувати на важливих для себе речах зазначили 61% жінок і 47% чоловіків, а товари, що покращують емоційний стан, продовжують купувати 70% жінок і 50% чоловіків.
Дослідження «Споживчий прагматизм: як війна змінила наше споживання» проведене дослідницькою компанією Gradus у партнерстві з Vogue Ukraine спеціально для конференції Forces Of Fashion 2025, методом самозаповнення анкети в мобільному застосунку Gradus. Цільова аудиторія: чоловіки та жінки віком 18-60 років із доходом вище середнього, які мешкають у містах України з населенням понад 50 тисяч осіб, за винятком тимчасово окупованих територій і зон активних бойових дій. Польовий етап тривав 25-27 серпня 2025 року. Розмір вибірки: 600 респондентів.
