Громадяни України посіли перше місце за кількістю документів на проживання, виданих Іспанією іноземцям у 2025 році, як свідчать дані Міністерства соціального забезпечення та міграції Іспанії.
За даними іспанського відомства, у 2025 році громадянам України було видано 244 579 документів на проживання. Далі йдуть громадяни Венесуели — 224 341 документ та Марокко — 187 790. На ці три країни припало 42 % усіх документів на проживання, виданих в Іспанії іноземцям у 2025 році.
Загалом Іспанія у 2025 році видала іноземцям 1 577 842 дозволи на проживання, що на 7,8% більше, ніж роком раніше, або на 114 238 дозволів більше. Зростання було пов’язане, зокрема, зі збільшенням кількості дозволів для громадян Венесуели, України та Великої Британії.
Влада Іспанії окремо уточнює, що ця статистика відображає кількість документів, а не унікальну кількість людей. Одна й та сама людина могла протягом року отримати, наприклад, первинний дозвіл, а потім його продовження, тому цей показник не дорівнює кількості нових резидентів.
У випадку України головну роль відіграв режим тимчасового захисту для людей, переміщених через війну.
Окремо у звіті зазначено, що 238 007 дозволів у категорії «інші виняткові обставини» було видано громадянам України в рамках Директиви про тимчасовий захист. Це на 11,5% більше, ніж у 2024 році, при цьому 85% таких дозволів становили продовження.
Згідно зі статистикою, росіяни посіли 11-те місце серед найбільших груп отримувачів іспанських документів на проживання з 27 655 документами.
За регіонами Іспанії найбільше документів на проживання було оформлено в Каталонії — 311 038, Валенсійському співтоваристві — 282 897, Мадриді — 275 607 та Андалусії — 232 201. На ці чотири автономні співтовариства припало 70 % усіх документів, виданих іноземцям у 2025 році.
Окремо Іспанія повідомила про 108 253 дозволи на перебування з метою навчання, видані іноземним студентам та членам їхніх сімей у 2025 році. Найпоширенішими національностями в цій категорії були Колумбія, Перу, Марокко, США та Китай.
Як повідомляє Сербський Економіст, у Чорногорії швидко зростає житловий фонд, але не населення. За даними UNECE, за переписом 2023 року в країні налічувалося 392,9 тис. житлових об’єктів — на 78,2 тис. більше, ніж у 2011 році.
За 12 років кількість квартир і будинків зросла приблизно на 26%, тоді як населення не змінилося і становить близько 624 тис. осіб.
У результаті на 1 тис. жителів Чорногорії припадає вже 627 квартир і будинків. Це приблизно на 21% вище середнього рівня ЄС.
Головна проблема — лише 54% житла використовується для постійного проживання. Близько 46% об’єктів стоять порожні, використовуються сезонно, як житло для відпочинку або під туристичну оренду.
На узбережжі це пов’язано з туризмом, іноземними покупцями та короткостроковою орендою. На півночі країни причина інша — відтік населення та депопуляція.
Показовий приклад — Жабляк: там кількість житла зросла більш ніж на 30%, хоча населення скоротилося приблизно на 18%.
Для Чорногорії це стає структурною проблемою. Нерухомість і туризм дають швидкі доходи, але не вирішують питання доступного житла для місцевих жителів. У Будві, Которі, Тіваті та Барі житла формально багато, але жити там постійно стає все дорожче.
Головний висновок: Чорногорія стикається з парадоксом туристичної економіки — квартир і будинків стає більше, а доступного житла для постійних мешканців може ставати менше.
Парламент Швеції затвердив посилення правил отримання громадянства: з 6 червня 2026 року загальний мінімальний термін проживання в країні для подання заяви на отримання паспорта збільшиться з п’яти до восьми років.
Нові правила поширюються на дорослих заявників. Міграційне агентство Швеції уточнює, що для окремих груп діятимуть інші терміни, однак базова вимога збільшується саме до восьми років. Також вводяться більш суворі критерії «упорядкованого життя»: особи, які скоїли злочини, будуть змушені чекати довше перед отриманням громадянства.
Реформа стала частиною ширшої політики шведського уряду щодо посилення міграційних правил. Крім збільшення терміну проживання, влада також планує ввести обов’язкові вимоги щодо знання шведської мови, основ суспільства та фінансової самостійності заявників. За даними Reuters, раніше уряд пропонував вимагати від кандидатів дохід понад 20 тис. шведських крон на місяць, а також проходження мовного та соціально-ознайомчого тесту.
Бібліотека Конгресу США, аналізуючи прийняте рішення Ріксдагу, зазначає, що нові вимоги щодо терміну проживання набирають чинності 6 червня 2026 року. При цьому мовний тест має почати застосовуватися з 1 жовтня 2027 року або раніше, якщо таке рішення ухвалить уряд, а тест на знання суспільства буде введено в дату, визначену урядом.
Однією з найбільш суперечливих частин реформи стала відсутність повноцінного перехідного періоду. Під дію нових правил можуть потрапити понад 100 тис. осіб, чиї заяви вже знаходяться на розгляді. Це означає, що частина заявників, які розраховували на колишній п’ятирічний термін, може отримати відмову або буде змушена чекати довше.
Для іноземців, які планували натуралізацію у Швеції, реформа істотно збільшує горизонт очікування. Особливо помітно це може позначитися на трудових мігрантах, біженцях, іноземних фахівцях та сім’ях, які вже кілька років живуть у країні і будували плани виходячи з колишніх правил.
Швеція в останні роки послідовно посилює міграційну політику після тривалого періоду більш ліберального підходу до прийому іноземців. Влада пояснює зміни необхідністю зміцнити інтеграцію, підвищити вимоги до знання мови та самостійності мігрантів, а також посилити довіру до інституту громадянства. Критики реформи попереджають, що ретроактивне застосування нових правил може створити правову невизначеність і знизити привабливість країни для кваліфікованих фахівців.
У Франції з 1 січня 2026 року набули чинності нові вимоги для низки процедур, пов’язаних з багаторічними посвідками на проживання, 10-річною карткою резидента та отриманням громадянства: підвищено мовні пороги та введено обов’язковий громадянський іспит.
Згідно з роз’ясненнями французьких держресурсів, для першої багаторічної карти перебування (carte de séjour pluriannuelle) тепер потрібне підтвердження французької мови на рівні не нижче A2, а для першої 10-річної карти резидента – не нижче B1 (зокрема, для заявників молодше 65 років за категоріями, що підпадають під правило).
Для процедур доступу до французького громадянства з 1 січня 2026 року передбачено підвищення мовних вимог до рівня B2, випливає з інформації МВС Франції.
Крім того, з 1 січня 2026 року успішне складання громадянського іспиту стало обов’язковим для отримання натуралізації, а також для першої подачі на багаторічну ВНЖ або карту резидента для громадян країн, що не входять до ЄС. Іспит триває до 45 хвилин, включає 40 питань з множинним вибором і вважається складеним при результаті не нижче 80% (не менше 32 правильних відповідей).
Service-Public уточнює, що іспит не потрібний при продовженні багаторічної карти або карти резидента, а також не застосовується, зокрема, до одержувачів міжнародного захисту.
Українці не входять до десятки найбільших груп іноземців з чинною посвідкою на проживання (ВНЖ) в Туреччині станом на 25 грудня 2025 року, випливає з актуальної статистики міграційної служби країни.
Згідно з даними відомства, всього в Туреччині на зазначену дату налічувалося 1 млн 137,023 тис. іноземців, які проживають на підставі посвідки на проживання.
Лідирують громадяни Туркменістану (166,292 тис.) і Азербайджану (90,942 тис.), далі йдуть громадяни Сирії (77,709 тис.) та Ірану (73,534 тис.). Росіяни в цьому рейтингу посідають п’яте місце (72,548 тис.), що означає втрату лідируючих позицій на тлі зростання частки інших країн.
У розрізі типів дозволів на проживання міграційна служба вказує, що на 25 грудня 2025 року короткострокові ВНЖ становили 419,759 тис., студентські – 216,564 тис., сімейні – 166,539 тис., інші категорії – 333,969 тис.
Першоджерелом цих даних є розділ актуальної статистики турецької міграційної служби (Göç İdaresi Başkanlığı) з датою оновлення 25.12.2025.
Заявки на надання притулку в Німеччині протягом минулого року подали понад 244 тис. осіб, перше місце серед них посіли громадяни Сирії, повідомляє в середу Associated Press.
Агентство зазначає, що, згідно з німецькими статистичними даними, слідом за сирійцями в цьому списку йдуть громадяни Афганістану, Туреччини та Іраку.
Крім того, до країни прибуло понад мільйон громадян України, однак їм не потрібно подавати заявку на надання притулку, оскільки вони одразу ж отримують тимчасову посвідку на проживання.
У Берліні зазначають, що 2022 року кількість біженців зросла на 27,9%, як порівняти з 2021 роком, особливо це проявилося в останні три місяці 2022 року.
Міністр внутрішніх справ ФРН Ненсі Фезер повідомила, що уряд намагається якнайшвидше інтегрувати біженців у життя на новому місці, із цією метою проводять уроки німецької мови, вживають багато інших заходів. Водночас вона зазначила, що влада Німеччини намагається зробити все можливе, щоб якомога швидше депортувати з країни тих, кому в наданні притулку було відмовлено.
