Згідно з інформацією «Сербського економіста», у Чорногорії станом на 31 липня 2026 року легально проживали майже 100 тис. іноземних громадян, при цьому українці залишаються однією з найбільших іноземних громад країни, свідчать дані МВС Чорногорії та раніше опублікована детальна статистика відомства.
Згідно з даними Міністерства внутрішніх справ Чорногорії, тимчасовий дозвіл на проживання мають 67 344 іноземці, постійний — ще 29 783. Таким чином, загальна кількість іноземців із регульованим статусом перевищує 97 тис. осіб. З тих, хто має тимчасовий дозвіл на проживання, 40 907 осіб мають дозволи на тимчасове проживання та роботу.
Трьома найбільшими групами іноземних резидентів МВС називає громадян Сербії, РФ і Туреччини. Повний розподіл за громадянством станом на 31 липня 2026 року відомство в опублікованій відповіді не навело, тому визначити точне поточне місце України в рейтингу на основі цього зрізу наразі неможливо.
Однак остання доступна повна таблиця МВС, яка дозволяє порівняти основні національні групи, показує, що станом на 31 жовтня 2023 року громадяни України посідали п’яте місце серед іноземців із тимчасовим або постійним проживанням у Чорногорії.
Тоді в реєстрах МВС значилися:
Росія — 27 032 особи;
Сербія — 22 661;
Туреччина — 9 467;
Боснія і Герцеговина — 7 733;
Україна — 5 208;
Косово — 3 821;
Албанія — 3 027;
Білорусь — 1 288.
При цьому чисельність української громади після 2023 року збільшувалася. У публікації чорногорського видання Dan, яку в березні 2026 року цитувало Радіо та телебачення Нікшича, повідомлялося, що в грудні в країні перебувало понад 9 тис. громадян України з дозволами на проживання. Для порівняння, кількість громадян Туреччини становила близько 13 тис.
Окремо слід враховувати українців, які перебувають у Чорногорії на підставі тимчасового захисту. Цей статус юридично відрізняється від звичайного тимчасового дозволу на проживання, тому дані про осіб, які отримали тимчасовий захист, та стандартні дозволи на проживання не можна механічно підсумовувати під час складання рейтингу іноземних резидентів.
У березні 2026 року уряд Чорногорії продовжив дію тимчасового захисту для осіб з України до 4 березня 2027 року.
Масштаб української присутності добре видно й за міграційною статистикою. Тільки з січня до початку серпня 2025 року до Чорногорії в’їхали 69 826 громадян України, а виїхали — 67 561 особа.
Таким чином, на підставі доступних даних можна впевнено стверджувати, що українці входять до числа найбільших іноземних спільнот Чорногорії.
Зростання кількості іноземних мешканців набуває для Чорногорії істотного економічного значення.
При населенні країни близько 624 тис. осіб майже 97,1 тис. іноземців із легальним проживанням становлять приблизно 15–16 % чисельності населення країни. Іноземні резиденти особливо помітні на узбережжі та в Подгориці й впливають на ринок нерухомості, оренди, послуг, зайнятість та споживчий попит.
https://t.me/relocationrs/3458
Чиста міграція до Німеччини у 2025 році скоротилася до 235 тис. осіб проти 663 тис. у 2023 році, йдеться в дослідженні Німецького економічного інституту IW, опублікованому 28 липня 2026 року. За винятком періоду пандемії, це мінімальний показник з 2010 року. Експерти інформаційно-аналітичного центру Experts Club пов’язують зниження одразу з кількома процесами: скороченням кількості біженців, від’їздом працівників із країн Центральної та Східної Європи, зменшенням міграції із Західних Балкан і посиленням еміграції громадян самої Німеччини.
Найбільший чистий приплив з однієї країни у 2025 році забезпечили громадяни України — 89 тис. осіб. Роком раніше показник становив 116 тис. Українці мають особливий статус, оскільки їх приймають у Німеччині переважно за механізмом тимчасового захисту ЄС, а не через стандартну процедуру надання притулку. Подальша динаміка залежатиме насамперед від розвитку війни та умов перебування українців у Німеччині.
На кінець 2025 року в Центральному реєстрі іноземців Німеччини обліковувалося близько 1,41 млн громадян України. Вони стали другою найбільшою іноземною групою після громадян Туреччини.
Кількість первинних заяв про надання притулку зменшилася з 329 тис. у 2023 році до 113 тис. у 2025 році.
Особливо сильно скоротився потік із Сирії: кількість первинних заяв знизилася зі 103 тис. до 23 тис. За той самий період кількість заявників з Афганістану зменшилася з 51 тис. до 24 тис., а з Туреччини — з 61 тис. до 12 тис.
За підсумками 2025 року найбільшими групами людей, зареєстрованих у Німеччині як такі, що потребують захисту, залишалися громадяни України — близько 1,164 млн, Сирії — 669 тис. та Афганістану — 321 тис.
IW пов’язує зниження сирійської міграції насамперед зі зміною ситуації в Сирії після падіння режиму Башара Асада у 2024 році, а також із посиленням міграційної політики Німеччини та ЄС.
Ще однією важливою зміною став розворот міграції з нових країн — членів ЄС.
У 2023 році Німеччина отримала чистий приплив близько 42 тис. громадян цих держав. У 2024 році вже на 35 тис. осіб більше виїхали з Німеччини, ніж прибули, а у 2025 році чистий відтік досяг 45 тис. осіб.
До цієї групи належать, зокрема, громадяни Польщі, Румунії, Болгарії, Сербії, Угорщини, Хорватії та інших держав, які приєдналися до ЄС з 2004 року. Економісти пояснюють повернення мігрантів скороченням розриву в заробітних платах і рівні життя, зростанням попиту на працівників у їхніх власних країнах і загальним старінням населення Центральної та Східної Європи.
На кінець 2025 року в Німеччині були зареєстровані близько 904 тис. громадян Румунії та 840 тис. громадян Польщі. За рік кількість польських громадян скоротилася приблизно на 25 тис., а загальна кількість громадян ЄС — на 75 тис.
Громадяни Албанії, Боснії і Герцеговини, Косова, Чорногорії, Північної Македонії та Сербії останніми роками активно залучалися на німецький ринок праці, зокрема за спеціальними правилами для Західних Балкан. Однак із 2022 року їхня чиста міграція послідовно скорочується. У 2025 році вона становила близько 39 тис. осіб. IW попереджає, що можливості подальшого залучення працівників із Балкан також обмежені: населення більшості країн регіону скорочується, а власні ринки праці стикаються з дефіцитом кадрів.
На тлі загального зниження існують і протилежні тенденції. Чиста міграція громадян В’єтнаму збільшилася з 10 тис. осіб у 2023 році до 19 тис. у 2025 році.
Одночасно кількість посвідок на проживання, виданих громадянам країн за межами Європи для трудової діяльності, у 2023–2025 роках зросла на 33 тис., або на 13,6%. Кількість дозволів, пов’язаних із навчанням, збільшилася також на 33 тис., або на 15,3%. Таким чином, приплив студентів і кваліфікованих працівників поки що скорочується значно повільніше, ніж гуманітарна та внутрішньоєвропейська міграція.
Чистий відтік громадян Німеччини зріс із 74 тис. осіб у 2023 році до 97 тис. у 2025 році. В IW зазначають, що негативна міграція німецьких громадян спостерігається регулярно. Однак зростання приблизно на 30% за два роки може бути тривожним сигналом, особливо якщо країну залишають кваліфіковані фахівці.
При цьому частина статистики може припадати на раніше натуралізованих мігрантів, які після отримання німецького громадянства повертаються до країн походження. Точно оцінити структуру цього відтоку складно, оскільки для багатьох осіб, які виїжджають, кінцева країна призначення не фіксується.
За даними Центрального реєстру іноземців, на кінець 2025 року в Німеччині проживали близько 14,07 млн іноземних громадян.
Найбільшими групами були:
Близько 5 млн іноземців, або 35%, були громадянами країн ЄС. Ще 4,6 млн мали громадянство інших європейських держав, а близько 4,5 млн представляли країни Азії, Африки, Америки та інших регіонів.
Якщо враховувати не лише іноземних громадян, а й мігрантів, які отримали німецьке громадянство, та їхніх прямих нащадків, у Німеччині у 2025 році налічувалося близько 21,8 млн осіб з імміграційною історією — 26,3% населення. Найбільшими групами за країною народження були вихідці з Польщі та Туреччини — приблизно по 1,5 млн, України — 1,3 млн, Росії та Сирії — приблизно по 1 млн.
Скорочення міграції відбувається одночасно з масовим виходом на пенсію покоління бебі-бумерів. За окремим прогнозом IW, до 2036 року розрив між літніми працівниками, які залишають ринок праці, та молоддю, яка вступає у працездатний вік, може досягти 4,3 млн осіб. Економісти вважають малоймовірним повернення до масового припливу працівників зі Східної Європи. Німеччина буде змушена активніше залучати фахівців і працівників із середнім та нижчим формальним рівнем кваліфікації з Азії, Африки, Латинської Америки та інших регіонів.
IW пропонує прискорити візові процедури, знизити податкове та соціальне навантаження на працівників і розширити для нових країн спрощені механізми трудової міграції, аналогічні чинним правилам для Західних Балкан. Таким чином, ідеться не про повне припинення міграції, а про зміну її структури. Німеччина приймає менше біженців і працівників із сусідніх європейських країн, тоді як потреба економіки в іноземних кадрах через старіння населення продовжує зростати.
Єврокомісія готує найбільшу з 2022 року зміну режиму тимчасового захисту для громадян України: новоприбулі українці, які підпадають під військові обов’язки та не мають дозволу української влади на виїзд, як правило, не зможуть отримувати тимчасовий захист у ЄС, пише польська Rzeczpospolita.
За даними інформаційно-аналітичного центру Experts Club, громадянам України для в’їзду до Польщі та інших країн ЄС із подальшим отриманням тимчасового захисту буде потрібне спеціальне підтвердження від української влади про те, що вони не підлягають мобілізації. Rzeczpospolita уточнює, що ця вимога може стосуватися не лише чоловіків, а й жінок, якщо вони підпадають під відповідні українські військові обов’язки.
Офіційна пропозиція Єврокомісії вже підтверджує загальний принцип таких змін. 26 червня 2026 року Комісія запропонувала продовжити тимчасовий захист для людей, які втекли з України, ще на один рік — до 4 березня 2028 року, але водночас зазначила, що тимчасовий захист, як правило, не повинен надаватися новоприбулим особам, яким українська влада не дозволила виїзд через військові обов’язки.
У проєкті рішення Єврокомісії йдеться, що продовження тимчасового захисту не повинно підривати здатність України захищатися, а держави ЄС повинні враховувати військові потреби України та її законно встановлені обов’язки щодо призову. Перевірка таких вимог повинна застосовуватися лише до новоприбулих після набуття рішенням чинності, тоді як українці, які вже отримали тимчасовий захист у ЄС, повинні зберегти цей статус і пов’язані з ним права.
Заступник міністра внутрішніх справ Польщі Мацей Душчик заявив Rzeczpospolita, що нові обмеження, ймовірно, почнуть діяти ще в липні, але стосуватимуться не тих, хто вже має тимчасовий захист у країнах ЄС, а тих, хто лише захоче його отримати. Він також зазначив, що Польща підтримує такі зміни.
За інформацією Rzeczpospolita, ініціатором посилення підходу виступила сама Україна, яка на початку червня звернулася до країн ЄС із проханням обмежити прийом частини українських громадян на спеціальних умовах тимчасового захисту. Польське видання пов’язує це зі спробами Києва посилити мобілізацію та зменшити відтік людей, які можуть бути потрібні українській армії.
Reuters раніше повідомляв, що пропозиція Єврокомісії означає: новоприбулі українські чоловіки призовного віку без дозволу української влади на виїзд не зможуть претендувати на тимчасовий захист. За словами єврокомісара з питань міграції Магнуса Бруннера, мета змін — збалансувати потребу в захисті людей і здатність України оборонятися.
У Польщі ця тема має особливе значення, оскільки країна залишається одним із головних центрів прийому українців у ЄС. За даними Eurostat, станом на 31 травня 2026 року в ЄС під тимчасовим захистом перебували 4,38 млн осіб, які втекли з України. Найбільше таких людей було в Німеччині — 1,283 млн, Польщі — 967,505 тис. та Іспанії — 267,4 тис.
Rzeczpospolita з посиланням на польське Міністерство цифровізації пише, що в Польщі станом на 15 червня було понад 218 тис. українських чоловіків зі статусом UKR віком 18–65 років. Загалом у ЄС дорослі чоловіки становлять 26,8% отримувачів тимчасового захисту з України, тобто понад 1,17 млн осіб, якщо виходити з травневої оцінки Eurostat.
Польське Управління у справах іноземців раніше повідомляло, що в країні майже 1 млн громадян України користуються тимчасовим захистом, а загалом дійсні підстави для перебування в Польщі мають близько 1,55 млн українців. До цієї оцінки входять близько 993 тис. осіб із PESEL UKR, 462 тис. громадян України з тимчасовими дозволами на проживання та 92 тис. із постійним проживанням або статусом довгострокового резидента ЄС. Ці дані не враховують українців, які перебувають у Польщі за безвізовим режимом або візами.
Rzeczpospolita також пише, що польське МВС завершує роботу над змінами до закону про громадянство. Серед обговорюваних заходів — збільшення мінімального строку проживання для натуралізації до восьми років, мовний та інтеграційний тест, а також так зване підтвердження лояльності. За даними видання, ця реформа найбільшою мірою торкнеться громадян України, оскільки вони багато років залишаються найбільшою групою іноземців, які подають заяви на польське громадянство.
Таким чином, ідеться не про припинення захисту для українців, які вже перебувають у ЄС, а, ймовірно, про нову фільтрацію майбутніх прибуттів. Євросоюз фактично намагається поєднати гуманітарний захист для біженців із військовими потребами України, а Польща, де проживає одна з найбільших українських громад у Європі, стає одним із ключових учасників цієї дискусії.
Українці в Республіці Молдова отримають можливість набути громадянство України за спрощеною процедурою: Кабінет міністрів включив цю країну до переліку держав, на громадян яких поширюється такий механізм, повідомила прем’єр-міністр України Юлія Свириденко.
«Обговорила це рішення з прем’єр-міністром Молдови Олександром Мунтяну. Для наших країн це закономірний крок. Нас об’єднує спільний кордон, спільний шлях до Європейського Союзу та взаємна підтримка в умовах російської агресії. У Молдові проживає велика українська громада, і ми хочемо, щоб люди мали простіший доступ до українського громадянства», – написала вона у Telegram.
Прем’єр-міністр зазначила, що наступним кроком буде зробити цю процедуру максимально зручною.
«Сьогодні для отримання громадянства необхідно скласти іспити з української мови, Конституції та історії України, але зробити це можна лише в Україні. Працюємо над можливістю дистанційного складання іспитів. Також нам належить врегулювати завершальний етап оформлення документів через закордонні дипломатичні установи, щоб люди могли отримати український паспорт без зайвих перешкод», – підкреслила Свириденко.
Крім того, сторони окремо обговорили розвиток спільної транспортної інфраструктури, зокрема будівництво нового мосту між Україною та Молдовою.
Громадяни України посіли друге місце серед найбільших груп іноземного населення Німеччини за підсумками 2025 року, поступившись лише громадянам Туреччини.
За даними Федерального статистичного управління Німеччини, на кінець 2025 року в країні проживали 1,409 млн громадян України. Це більше, ніж роком раніше, коли цей показник становив 1,334 млн осіб.
Найчисельнішою іноземною групою в Німеччині залишаються громадяни Туреччини — 1,520 млн осіб. За ними йдуть українці, потім громадяни Сирії — 936,3 тис., Румунії — 903,8 тис. та Польщі — 839,7 тис.
Таким чином, українці стали другою за чисельністю іноземною громадою Німеччини. Це прямий наслідок повномасштабної війни РФ проти України та масового переміщення українців до країн ЄС після 2022 року.
При цьому загальна демографічна ситуація в Німеччині погіршилася. За даними Destatis, населення країни у 2025 році скоротилося вперше з 2020 року — до 83,5 млн осіб. Чиста імміграція у розмірі 235 тис. осіб уже не змогла компенсувати природний убыль населення: кількість смертей перевищила кількість народжень на 352 тис.
Для Німеччини українська міграція залишається важливим демографічним і трудовим фактором. На тлі старіння населення та нестачі робочої сили українці вже стали однією з ключових груп іноземців у країні, а їхня інтеграція в ринок праці, освіту та соціальну систему матиме довгострокове значення для німецької економіки.
З кінця 2026 року громадяни України та інших країн із безвізовим режимом повинні будуть отримувати електронний дозвіл ETIAS для короткострокових поїздок до більшості країн Європи, повідомляється на офіційному сайті ЄС Travel Europe.
ETIAS не є візою і не скасовує безвізовий режим для українців. Це електронний дозвіл на поїздку, який буде потрібний перед в’їздом до країн Шенгенської зони, а також до окремих європейських держав, що беруть участь у системі. Дозвіл оформлятиметься онлайн через офіційний сайт ЄС.
Вартість подання заявки становитиме 20 євро. Від оплати звільняються заявники віком до 18 років та старші за 70 років. Також окремі винятки передбачені для членів сімей громадян ЄС та низки інших категорій, якщо вони відповідають встановленим умовам.
Дозвіл ETIAS діятиме до трьох років або до закінчення терміну дії паспорта, якщо паспорт закінчується раніше. Він дозволить здійснювати короткострокові поїздки терміном до 90 днів протягом будь-якого 180-денного періоду.
Система поширюватиметься на громадян країн, які зараз їздять до Європи без візи, включаючи Україну. Перед поїздкою мандрівникові потрібно буде заповнити онлайн-анкету з паспортними та персональними даними, а також відповісти на питання, пов’язані з безпекою. У більшості випадків рішення має ухвалюватися швидко, однак ЄС рекомендує оформлювати дозвіл заздалегідь, до купівлі квитків та бронювання поїздки.
ЄС окремо попереджає, що подавати заявку потрібно тільки через офіційний сайт europa.eu/etias, оскільки вже існують сайти-посередники, які можуть стягувати додаткові збори або збирати персональні дані. Делегація ЄС в Україні раніше також звертала увагу на ризик шахрайських сайтів, що видають себе за офіційний портал ETIAS.
