Єврокомісія готує найбільшу з 2022 року зміну режиму тимчасового захисту для громадян України: новоприбулі українці, які підпадають під військові обов’язки та не мають дозволу української влади на виїзд, як правило, не зможуть отримувати тимчасовий захист у ЄС, пише польська Rzeczpospolita.
За даними інформаційно-аналітичного центру Experts Club, громадянам України для в’їзду до Польщі та інших країн ЄС із подальшим отриманням тимчасового захисту буде потрібне спеціальне підтвердження від української влади про те, що вони не підлягають мобілізації. Rzeczpospolita уточнює, що ця вимога може стосуватися не лише чоловіків, а й жінок, якщо вони підпадають під відповідні українські військові обов’язки.
Офіційна пропозиція Єврокомісії вже підтверджує загальний принцип таких змін. 26 червня 2026 року Комісія запропонувала продовжити тимчасовий захист для людей, які втекли з України, ще на один рік — до 4 березня 2028 року, але водночас зазначила, що тимчасовий захист, як правило, не повинен надаватися новоприбулим особам, яким українська влада не дозволила виїзд через військові обов’язки.
У проєкті рішення Єврокомісії йдеться, що продовження тимчасового захисту не повинно підривати здатність України захищатися, а держави ЄС повинні враховувати військові потреби України та її законно встановлені обов’язки щодо призову. Перевірка таких вимог повинна застосовуватися лише до новоприбулих після набуття рішенням чинності, тоді як українці, які вже отримали тимчасовий захист у ЄС, повинні зберегти цей статус і пов’язані з ним права.
Заступник міністра внутрішніх справ Польщі Мацей Душчик заявив Rzeczpospolita, що нові обмеження, ймовірно, почнуть діяти ще в липні, але стосуватимуться не тих, хто вже має тимчасовий захист у країнах ЄС, а тих, хто лише захоче його отримати. Він також зазначив, що Польща підтримує такі зміни.
За інформацією Rzeczpospolita, ініціатором посилення підходу виступила сама Україна, яка на початку червня звернулася до країн ЄС із проханням обмежити прийом частини українських громадян на спеціальних умовах тимчасового захисту. Польське видання пов’язує це зі спробами Києва посилити мобілізацію та зменшити відтік людей, які можуть бути потрібні українській армії.
Reuters раніше повідомляв, що пропозиція Єврокомісії означає: новоприбулі українські чоловіки призовного віку без дозволу української влади на виїзд не зможуть претендувати на тимчасовий захист. За словами єврокомісара з питань міграції Магнуса Бруннера, мета змін — збалансувати потребу в захисті людей і здатність України оборонятися.
У Польщі ця тема має особливе значення, оскільки країна залишається одним із головних центрів прийому українців у ЄС. За даними Eurostat, станом на 31 травня 2026 року в ЄС під тимчасовим захистом перебували 4,38 млн осіб, які втекли з України. Найбільше таких людей було в Німеччині — 1,283 млн, Польщі — 967,505 тис. та Іспанії — 267,4 тис.
Rzeczpospolita з посиланням на польське Міністерство цифровізації пише, що в Польщі станом на 15 червня було понад 218 тис. українських чоловіків зі статусом UKR віком 18–65 років. Загалом у ЄС дорослі чоловіки становлять 26,8% отримувачів тимчасового захисту з України, тобто понад 1,17 млн осіб, якщо виходити з травневої оцінки Eurostat.
Польське Управління у справах іноземців раніше повідомляло, що в країні майже 1 млн громадян України користуються тимчасовим захистом, а загалом дійсні підстави для перебування в Польщі мають близько 1,55 млн українців. До цієї оцінки входять близько 993 тис. осіб із PESEL UKR, 462 тис. громадян України з тимчасовими дозволами на проживання та 92 тис. із постійним проживанням або статусом довгострокового резидента ЄС. Ці дані не враховують українців, які перебувають у Польщі за безвізовим режимом або візами.
Rzeczpospolita також пише, що польське МВС завершує роботу над змінами до закону про громадянство. Серед обговорюваних заходів — збільшення мінімального строку проживання для натуралізації до восьми років, мовний та інтеграційний тест, а також так зване підтвердження лояльності. За даними видання, ця реформа найбільшою мірою торкнеться громадян України, оскільки вони багато років залишаються найбільшою групою іноземців, які подають заяви на польське громадянство.
Таким чином, ідеться не про припинення захисту для українців, які вже перебувають у ЄС, а, ймовірно, про нову фільтрацію майбутніх прибуттів. Євросоюз фактично намагається поєднати гуманітарний захист для біженців із військовими потребами України, а Польща, де проживає одна з найбільших українських громад у Європі, стає одним із ключових учасників цієї дискусії.
Українці в Республіці Молдова отримають можливість набути громадянство України за спрощеною процедурою: Кабінет міністрів включив цю країну до переліку держав, на громадян яких поширюється такий механізм, повідомила прем’єр-міністр України Юлія Свириденко.
«Обговорила це рішення з прем’єр-міністром Молдови Олександром Мунтяну. Для наших країн це закономірний крок. Нас об’єднує спільний кордон, спільний шлях до Європейського Союзу та взаємна підтримка в умовах російської агресії. У Молдові проживає велика українська громада, і ми хочемо, щоб люди мали простіший доступ до українського громадянства», – написала вона у Telegram.
Прем’єр-міністр зазначила, що наступним кроком буде зробити цю процедуру максимально зручною.
«Сьогодні для отримання громадянства необхідно скласти іспити з української мови, Конституції та історії України, але зробити це можна лише в Україні. Працюємо над можливістю дистанційного складання іспитів. Також нам належить врегулювати завершальний етап оформлення документів через закордонні дипломатичні установи, щоб люди могли отримати український паспорт без зайвих перешкод», – підкреслила Свириденко.
Крім того, сторони окремо обговорили розвиток спільної транспортної інфраструктури, зокрема будівництво нового мосту між Україною та Молдовою.
Громадяни України посіли друге місце серед найбільших груп іноземного населення Німеччини за підсумками 2025 року, поступившись лише громадянам Туреччини.
За даними Федерального статистичного управління Німеччини, на кінець 2025 року в країні проживали 1,409 млн громадян України. Це більше, ніж роком раніше, коли цей показник становив 1,334 млн осіб.
Найчисельнішою іноземною групою в Німеччині залишаються громадяни Туреччини — 1,520 млн осіб. За ними йдуть українці, потім громадяни Сирії — 936,3 тис., Румунії — 903,8 тис. та Польщі — 839,7 тис.
Таким чином, українці стали другою за чисельністю іноземною громадою Німеччини. Це прямий наслідок повномасштабної війни РФ проти України та масового переміщення українців до країн ЄС після 2022 року.
При цьому загальна демографічна ситуація в Німеччині погіршилася. За даними Destatis, населення країни у 2025 році скоротилося вперше з 2020 року — до 83,5 млн осіб. Чиста імміграція у розмірі 235 тис. осіб уже не змогла компенсувати природний убыль населення: кількість смертей перевищила кількість народжень на 352 тис.
Для Німеччини українська міграція залишається важливим демографічним і трудовим фактором. На тлі старіння населення та нестачі робочої сили українці вже стали однією з ключових груп іноземців у країні, а їхня інтеграція в ринок праці, освіту та соціальну систему матиме довгострокове значення для німецької економіки.
З кінця 2026 року громадяни України та інших країн із безвізовим режимом повинні будуть отримувати електронний дозвіл ETIAS для короткострокових поїздок до більшості країн Європи, повідомляється на офіційному сайті ЄС Travel Europe.
ETIAS не є візою і не скасовує безвізовий режим для українців. Це електронний дозвіл на поїздку, який буде потрібний перед в’їздом до країн Шенгенської зони, а також до окремих європейських держав, що беруть участь у системі. Дозвіл оформлятиметься онлайн через офіційний сайт ЄС.
Вартість подання заявки становитиме 20 євро. Від оплати звільняються заявники віком до 18 років та старші за 70 років. Також окремі винятки передбачені для членів сімей громадян ЄС та низки інших категорій, якщо вони відповідають встановленим умовам.
Дозвіл ETIAS діятиме до трьох років або до закінчення терміну дії паспорта, якщо паспорт закінчується раніше. Він дозволить здійснювати короткострокові поїздки терміном до 90 днів протягом будь-якого 180-денного періоду.
Система поширюватиметься на громадян країн, які зараз їздять до Європи без візи, включаючи Україну. Перед поїздкою мандрівникові потрібно буде заповнити онлайн-анкету з паспортними та персональними даними, а також відповісти на питання, пов’язані з безпекою. У більшості випадків рішення має ухвалюватися швидко, однак ЄС рекомендує оформлювати дозвіл заздалегідь, до купівлі квитків та бронювання поїздки.
ЄС окремо попереджає, що подавати заявку потрібно тільки через офіційний сайт europa.eu/etias, оскільки вже існують сайти-посередники, які можуть стягувати додаткові збори або збирати персональні дані. Делегація ЄС в Україні раніше також звертала увагу на ризик шахрайських сайтів, що видають себе за офіційний портал ETIAS.
Статус тимчасового захисту в країнах ЄС на кінець березня 2025 року мали 4 млн 329,97 тис. громадян країн, що не входять до ЄС, які залишили Україну внаслідок повномасштабного російського вторгнення, це на 68,98 тис. або 1,6% менше, ніж наприкінці лютого, повідомляє Євростат.
“Найбільше зменшення зафіксовано в Італії (-30 365; -47,4%) через одночасне закінчення терміну дії великої кількості дозволів наприкінці місяця, пов’язаного з процедурою щорічного поновлення дозволів. Далі йдуть Чехія (-19 810; -5,0%) та Фінляндія (-8 080; -10,2%)”, – йдеться в інформації відомства.
Згідно з нею, кількість осіб, які перебувають під тимчасовим захистом, зросла у 14 країнах ЄС та зменшилася у 13. Найбільше абсолютне зростання спостерігалося в Німеччині (+7 480; +0,6%), Іспанії (+2 665; +1,0%) та Румунії (+2 125; +1,0%).
Порівняно із даними річної давнини кількість біженців з України з тимчасовим захистом у країнах ЄС зросла на 68,62 тис., або 1,6%.
Згідно з даними Євростату на кінець березня 2026 року, Німеччина з відривом, що зростає, залишається країною з найбільшою кількістю біженців з України в ЄС і світі – 1 млн 274,96 тис. (роком раніше – 1 млн 184,89 тис.), або 29,4% від загальної кількості бенефіціарів в ЄС.
До трійки лідерів входять також Польща – 997,12 тис. (роком раніше – 961,41 тис.), або 22,2%, і Чехія – 379,82 тис. (365,06 тис.), або 8,8%.
Слідом зі значним відставанням ідуть Іспанія – 262,83 тис. (роком раніше– 233,83 тис.) та Румунія – 207,86 тис. (182,84 тис.).
Згідно з даними відомства, порівняно з чисельністю населення кожного члена ЄС найбільша кількість бенефіціарів тимчасового захисту на тисячу осіб наприкінці березня 2026 року спостерігалася у Чехії (34,8), Польщі (26,3) та Словаччині (26,2), тоді як відповідний показник на рівні ЄС становить 9,6.
Зазначається також, що станом наприкінці березня 2025 року на громадян України припадало понад 98,4% бенефіціарів тимчасового захисту. Дорослі жінки становили 43,3% одержувачів тимчасового захисту в ЄС, діти – 30,1%, тоді як дорослі чоловіки – 26,6% від загальної кількості. Роком раніше частка жінок була 44,7%, дітей – 31,8%, і дорослих чоловіків – 23,4%, ще роком раніше – відповідно 45,8%, 32,8% та 21,4%.
Понад 100 тис. осіб зі статусом тимчасового захисту на кінець березня 2026 року було також у Словаччині – 142,25 тис. (роком раніше – 132,62 тис.), Нідерландах – 137,90 тис.(123,34 тис.) та Ірландії – 120,53 тис. (111,77 тис.)
Від 50 тис. до 100 тис. їх налічувалось у Бельгії – 95,55 тис. (89,54 тис.), в Австрії – 86,88 тис. (81,23 тис.), Норвегії – 86,38 тис. (80,18 тис.), Болгарії – 82,05 тис. (72,64 тис.), Швейцарії – 72,55 тис. (68,86 тис.), Фінляндії – 70,83 тис. (70,72 тис.) та Франції – 50,42 тис. (56,30 тис.) (дані про дітей у Франції переважно не включено – Євростат).
В Італії після значного скорочення на кінець березня цього року статус тимчасового захисту мало всього 33,72 тис. біженців з України, тоді як роком раніше їх було 165,23 тис.
Менше 50 тис. біженців з України з таким статусом також мають: Данія – 48,63 тис. (35,52 тис.), Литва – 48,27 тис. (44,23 тис.), Угорщина – 44,05 тис. (39,90 тис.), Швеція – 43,24 тис. (27,01 тис.), Греція – 38,92 тис. (33,25 тис.), Латвія – 31,54 тис. (48,36 тис. осіб), Естонія – 29,60 тис. (33,60 тис.), Хорватія – 29,23 тис. (26,41 тис.), Кіпр – 24,89 тис. (23,09 тис.), Ісландія – 4,09 тис. (останні дані на кінець липня 2025 року), Люксембург – 3,79 тис. (3,96 тис.), Мальта – 2,60 тис. (2,28 тис.) і Ліхтенштейн – 0,92 тис. (0,73 тис.)
Євростат уточнив, що всі наведені дані стосуються надання тимчасового захисту на підставі Рішення Ради ЄС 2022/382 від 4 березня 2022 року, що встановлює наявність масового припливу переміщених осіб з України у зв’язку з військовим вторгненням Росії та тягне за собою запровадження тимчасового захисту. 13 червня 2025 року Європейська рада ухвалила рішення про продовження тимчасового захисту для цих осіб з 4 березня 2026 року по 4 березня 2027 року.
Згідно з оновленими даними УВКБ ООН, кількість українських біженців у Європі станом на 30 квітня 2026 року оцінювалась в 5,213 млн, а загалом у світі – у 5,762 млн, що на 162 тис. менше, ніж на 19 лютого.
У самій Україні, за останніми даними ООН на січень 2026 року, 3,7 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО) порівняно із 3,340 млн на липень та 3,76 млн на квітень.
Нацбанк у квітневому інфляційному звіті знову оцінив відтік з України 2025 року в 0,3 млн та зберіг прогноз відтоку 2026 року на рівні 0,2 млн. НБУ очікує злому цієї тенденції у 2027 році та притоку 0,1 млн та збільшення його до 0,5 млн у 2028 році.
Як повідомляє Сербський Економіст, після початку повномасштабного вторгнення РФ у 2022 році до Сербії прибуло понад 16 тис. біженців з України, проте переважна більшість згодом виїхала далі до інших країн Європи, повідомив посол України в Сербії Олександр Литвиненко в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна».
За його словами, станом на сьогодні в Сербії перебуває 2-3 тис. українських біженців, тоді як росіян налічується понад 100 тис.
Коментуючи присутність РФ на Західних Балканах, дипломат заявив, що Сербія для Росії залишається «воротами» до регіону, що дає Москві можливості зберігати політичну присутність і потенційно грати на внутрішніх протиріччях, насамперед на темі Косово, а також використовувати кілька каналів впливу.
Разом з тим Литвиненко закликав не переоцінювати російський вплив. Як ілюстрацію він навів ситуацію на книжковому ринку в центрі Белграда: за його оцінкою, у великих книжкових магазинах частка літератури російською мовою помітно поступається сегменту англомовних видань.
Говорячи про ставлення сербів до українців, посол відзначив низький «культурний бар’єр» і близькість мови, а також підкреслив роль релігійного чинника: за його словами, у масовому сприйнятті сербів українці, як православні, сприймаються «своїми».
Дипломат також вказав на взаємні стереотипи: частина сербського суспільства дивиться на Україну «через російські окуляри», тоді як українці нерідко сприймають Сербію як «Росію на Балканах», що, за його словами, не відображає складність сербської політики нейтралітету та травматичний досвід 1990-х років, включаючи події 1999 року.
