Європейський Союз створив правовий механізм, що дозволяє державам-членам продавати російську нафту, раніше вилучену та конфісковану в ході боротьби з обходом санкцій.
Відповідне положення включено до регламенту Ради ЄС № 2026/1848 від 23 липня 2026 року, яким було затверджено 21-й пакет санкцій проти Росії. У документі йдеться про необхідність надати національним компетентним органам можливість безпечно розпоряджатися вантажами російської нафти, які вони вилучають і конфіскують. Розпорядження вантажем може включати його продаж третім особам.
При цьому нова норма не надає владі країн ЄС автоматичного права зупиняти будь-який танкер лише тому, що він перевозить нафту російського походження. Спочатку держава має отримати законні підстави для затримання судна та конфіскації вантажу — наприклад, порушення режиму санкцій, відсутність дійсного прапора, надання фальшивих документів або інші порушення європейського, національного чи міжнародного права.
Новий регламент насамперед визначає, що влада може робити з вантажем після його законної конфіскації. Після завершення процедури конфіскації колишній власник не отримує автоматичного права на дохід від реалізації вантажу. Однак регламент не встановлює єдиного для всіх країн ЄС порядку розподілу виручки й не передбачає її автоматичного перерахування Україні. Такі рішення залежатимуть від національного законодавства та конкретної справи.
За даними Euractiv, захід розрахований насамперед на вантажі з суден, що використовуються для обходу нафтових санкцій ЄС. Можливість продажу має вирішити практичну проблему: конфісковану нафту необхідно розвантажувати, зберігати та безпечно реалізовувати, що пов’язано зі значними витратами та екологічними ризиками.
Механізм став частиною 21-го пакету санкцій ЄС, ухваленого 23 липня. Пакет також посилює тиск на російський нафтовий сектор, трейдерів і тіньовий флот та призупиняє автоматичний перегляд граничної ціни на російську нафту до 15 липня 2027 року.
На практиці нова норма може полегшити державам ЄС проведення операцій проти суден, підозрюваних в обході санкцій. Однак кожне затримання та конфіскація повинні мати окрему юридичну підставу, а власники суден і вантажів зможуть оскаржувати такі рішення в національних та міжнародних судах.
Президент США Дональд Трамп заявив, що Вашингтон скасує санкції проти Туреччини, введені через закупівлю Анкарою російських зенітних ракетних систем С-400.
«Ми скасуємо санкції», — сказав Трамп журналістам у вівторок в Анкарі, відповідаючи на запитання про заходи, введені проти Туреччини в рамках закону CAATSA.
Заява пролунала на початку зустрічі Трампа з президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом на полях саміту НАТО в Анкарі.
США ввели санкції проти Туреччини у 2020 році після того, як Анкара придбала російські системи ППО С-400. Вашингтон також виключив Туреччину з програми винищувачів F-35, заявляючи, що використання російських систем створює ризики для американських літаків.
Трамп також повідомив, що США ухвалять рішення щодо можливого продажу Туреччині F-35. За даними Reuters, американська адміністрація готова підтримати таку угоду, однак юридичні та конгресові перешкоди поки що повністю не усунуті.
Для Туреччини скасування санкцій і можливе повернення до питання F-35 стали б важливим проривом у відносинах із США. Для НАТО це також чутливе питання, оскільки Анкара залишається одним із ключових членів альянсу, але її закупівля російських С-400 в останні роки була одним із головних подразників у відносинах із Вашингтоном.
Саміт НАТО в Анкарі відбувається на тлі спроб альянсу продемонструвати зростання оборонних витрат і зміцнення військово-промислової співпраці. Зустріч Трампа й Ердогана стала однією з центральних двосторонніх зустрічей саміту, оскільки вона стосується не лише санкцій, а й майбутніх поставок американського озброєння до Туреччини.
Європейська комісія пропонує ввести нові санкції проти Росії у сфері фінансів та криптовалют: вперше пропонується повна заборона на послуги з криптоактивами в третіх країнах, до списку додано нові банки.
Про це у вівторок у Брюсселі повідомила президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, анонсуючи 21-й пакет санкцій для РФ.
«Моє друге зауваження стосується фінансових та криптовалютних обмежень. Ми розширюємо наші банківські транзакції до 31 російського банку та до 20 банків криптофірм або платформ і нафтотрейдерів у третіх країнах, які обслуговували російські організації та осіб, що перебувають під санкціями, або обходили наші заходи», – сказала вона.
Також пропонується ввести повну заборону на послуги з криптоактивами в третіх країнах. «Це буде потужним стримуючим фактором для хостингових платформ країн, які допомагають Росії обходити наші санкції», – підкреслила фон дер Ляйен.
Як повідомляє Сербський Економіст, Сербія приєдналася до двох рішень Європейського Союзу, які продовжують дію вже існуючих обмежувальних заходів, пов’язаних із війною в Україні.
Перше рішення ЄС стосується заходів проти дій Росії щодо окупованих і непідконтрольних Києву регіонів України. По суті, це продовження спеціального санкційного режиму ще на рік — до 24 лютого 2027 року. Сербія підтримала це продовження разом із низкою інших країн-кандидатів та партнерів ЄС.
Друге рішення стосується санкцій проти конкретних осіб, компаній та організацій у зв’язку з ситуацією в Україні. Це не «загальні санкції проти Росії в цілому», а продовження списку адресних обмежень для окремих фігурантів до 6 березня 2027 року.
Формулювання про те, що Сербія «забезпечить відповідність своєї національної політики» цим рішенням, означає наступне: Белград заявив, що з цих двох конкретних питань діятиме у руслі політики ЄС. Євросоюз в офіційних заявах окремо відзначив і привітав таке приєднання Сербії.
Це не означає, що Сербія повністю приєдналася до всього санкційного пакету ЄС проти Москви. Йдеться саме про два окремі рішення, а не про повне санкційне вирівнювання з Брюсселем.
Для Сербії це черговий приклад часткового зовнішньополітичного узгодження з Брюсселем з питань, пов’язаних з Україною та Росією.
Сербія є країною-кандидатом на вступ до ЄС і регулярно перебуває під пильною увагою Брюсселя щодо узгодження зовнішньої та санкційної політики з європейськими рішеннями. На цьому тлі такі кроки Белграда зазвичай розглядаються як сигнал про готовність підтримувати робочу координацію з ЄС з окремих міжнародних питань, насамперед пов’язаних з українським порядком денним.
Як повідомляє Сербський Економіст, Управління з контролю за іноземними активами Мінфіну США (OFAC) видало сербській нафтокомпанії NIS, що перебуває під контролем російських акціонерів, тимчасову ліцензію на продовження роботи до 23 січня 2026 року, повідомила міністерка гірничодобувної промисловості та енергетики Сербії Дубравка Джедович-Ганданович.
За її словами, рішення означає відновлення роботи НПЗ у Панчево після 36-денної паузи. Обмеження США, що набули чинності восени, раніше заблокували постачання нафти за єдиним маршрутом імпорту сировини для заводу – через хорватського оператора трубопроводу JANAF.
NIS управляє НПЗ потужністю 4,8 млн т на рік і найбільшою в Сербії мережею АЗС (327 станцій), забезпечуючи близько 80% споживання палива на внутрішньому ринку.
Раніше OFAC надав NIS термін до 24 березня для переговорів про продаж частки російських власників; у структурі капіталу компанії Gazprom володіє 11,3%, Gazprom Neft – 44,9%, державі Сербії належить 29,9%. Президент Сербії Александр Вучич повідомляв, що Gazprom веде переговори з угорською MOL про можливу угоду.
https://t.me/relocationrs/2042
Мінфін США знову надав відстрочку до 29 липня щодо застосування санкцій проти сербської NIS, йдеться в повідомленні компанії. Міністр енергетики Дубравка Джедович-Ханданович, яку цитують сербські ЗМІ, заявила, що «санкції проти NIS офіційно відкладені, про що вночі були отримані письмові підтвердження».
Раніше Сербія кілька разів вже отримувала від США відстрочки санкцій проти NIS, востаннє вони були відкладені до 27 червня.
Як повідомлялося, 10 січня США ввели санкції проти двох російських нафтових компаній – «Газпром нафти» і «Сургутнефтегаза», а також їх дочірніх компаній. У SDN List включена і сербська “дочка” «Газпром нафти» – NIS. Потім США переносили введення санкцій щодо NIS.
В кінці лютого «Газпром нафта» передала “Газпрому” 5,15% акцій NIS. Тепер у «Газпром нафти» – 44,85% акцій NIS, у «Газпрому» – 11,3%. Ще 29,87% акцій NIS перебуває у власності Сербії, решта – у міноритарних акціонерів.
Президент Сербії Олександр Вучич повідомляв, що США вимагають повного виведення російського капіталу з NIS. При цьому він нагадував, що уряд Сербії в 2008 році продав контроль в NIS російській «Газпром нафті», і за минулі роки російська компанія і NIS сприяли отриманню значних доходів до бюджету Сербії, а також розвитку багатьох проектів.
NIS – єдина компанія в Сербії, що займається розвідкою і видобутком вуглеводнів, їй також належить великий НПЗ в місті Панчево. Компанія домінує на ринку нафтопродуктів Сербії, мережа АЗС NIS представлена в Боснії і Герцеговині, Болгарії та Румунії, включаючи в цілому понад 400 станцій.
