Як повідомляє Сербський Економіст, посольство США в Приштині попередило громадян про можливі масштабні демонстрації 16 вересня у центрі Приштини та інших великих містах Косово. За даними дипломатичної місії, акції можуть призвести до перекриття доріг, великих заторів та серйозних збоїв у роботі транспорту.
Американським громадянам рекомендовано обмежити пересування та, по можливості, не користуватися маршрутами, що проходять через райони проведення протестів. Співробітникам уряду США рекомендовано уникати будь-яких необов’язкових поїздок поблизу місць масових зібрань, а також не відправляти дітей до шкіл 16 вересня через ймовірні транспортні проблеми.
Посилені заходи безпеки пов’язані з очікуваним 16 вересня рішенням Спеціалізованих палат Косово в Гаазі у справі колишнього президента Косово Хашима Тачі та трьох колишніх керівників Армії визволення Косово — Кадрі Веселі, Якупа Краснічі та Реджепа Селімі. Усі четверо заперечують звинувачення у військових злочинах та злочинах проти людяності.
12 вересня в Приштині вже відбувся багатотисячний мітинг на підтримку підсудних.
Косово проголосило незалежність від Сербії в лютому 2008 року, однак його державність, як і раніше, не має загального міжнародного визнання. Сербія не визнає незалежність Косово і продовжує вважати його частиною своєї території. Косово також не визнають, зокрема, Китай, Росія та Україна, а всередині ЄС — Іспанія, Греція, Румунія, Словаччина та Кіпр. Європарламент зазначає, що питання статусу Косово залишається пов’язаним із діалогом між Белградом і Пріштиною за посередництва ЄС.
https://t.me/relocationrs/3669
Президент України Володимир Зеленський посів 21-ше місце в рейтингу 50 найвпливовіших євреїв світу 2026 року, складеному ізраїльською газетою The Jerusalem Post.
У загальній таблиці The Jerusalem Post називає Зеленського «єврейським обличчям українського спротиву», а окремий матеріал про президента України має заголовок: «Єврейський президент, який став обличчям спротиву України».
Автори рейтингу відзначають роль Зеленського в керівництві країною під час повномасштабної війни з Росією, просуванні України до членства в Європейському Союзі та розвитку нових підходів до ведення війни, зокрема безпілотних технологій.
The Jerusalem Post також звертає увагу на єврейське походження українського президента та неодноразові спроби російської влади поєднати звинувачення України в «нацизмі» з тим фактом, що її президент є євреєм.
Видання нагадує, що родичі Зеленського загинули під час Голокосту, а його дід по батьківській лінії воював проти нацистської Німеччини під час Другої світової війни. Сам Зеленський раніше неодноразово говорив, що єврейське походження є частиною його біографії, однак не визначає його політичну діяльність.
Зеленський уже неодноразово потрапляв до щорічного рейтингу The Jerusalem Post. У 2022 році, після початку повномасштабного російського вторгнення, він посів перше місце, і видання тоді назвало його найвпливовішим євреєм року. У рейтингу 2024 року президент України посідав 23-тє місце. Таким чином, у 2026 році він піднявся на дві позиції порівняно з рейтингом дворічної давнини.
Перше місце в рейтингу 2026 року The Jerusalem Post віддало Джареду Кушнеру та Іванці Трамп. Видання щороку включає до списку політиків, підприємців, учених, громадських діячів, представників технологічної індустрії, культури та релігійних організацій, які, за оцінкою редакції, мають значний вплив на світові процеси.
Першоджерело — The Jerusalem Post, рейтинг 50 Most Influential Jews of 2026.
Сербське ділове видання Parametar підготувало цікавий аналіз щодо парламентських виборів у Сербії. Президент Олександр Вучич призначив дострокові парламентські вибори на 25 жовтня. Сербії належить розподілити 250 депутатських мандатів, але по суті кампанія перетворюється на вибір між збереженням нинішньої моделі влади та спробою політичного перезавантаження.
Головний фаворит — блок «Александр Вучич — Об’єднана Сербія» навколо SNS. Сам Вучич балотується як кандидат на посаду прем’єр-міністра. Його кампанія, як вважає сербське ЗМІ Parametar, будуватиметься навколо стабільності, інфраструктурного будівництва, інвестицій, зростання економіки та тези про те, що країні не можна повертатися до періоду політичної нестабільності.
Головним конкурентом вперше стає не традиційна партія, а Студентський список, що виник із протестів після трагедії в Нові-Саді. Його основні теми — корупція, відповідальність влади, незалежність інститутів та прихід у політику нових людей. Гасла руху максимально прості: «Студенти перемагають» і «Або Сербія, або мафія».
Частина опозиції вже вирішила підтримати студентів, однак єдиного антиурядового списку не буде. Окремо йдуть проєвропейська «Європейська Сербія», блок «Народна Сербія», соціалісти Івіци Дачича та кілька національно-консервативних і сувереністських об’єднань.
Окремо кампанію двох основних центрів сили розділяє й принципово різний емоційний порядок денний. На думку соціолога та співзасновника компанії Active Group Олександра Познія, Вучич будуватиме кампанію насамперед навколо тези про стабільність — нагадуючи виборцям про зростання економіки, масштабні інфраструктурні проєкти, приплив інвестицій та загальну зміну рівня розвитку Сербії за останні роки. Така стратегія має переконати виборця, що зміна влади несе ризик втрати досягнутих країною результатів. Студентський список, навпаки, апелюватиме до накопиченого попиту на боротьбу з корупцією та оновлення політичної системи, протиставляючи чинній еліті нових людей, не пов’язаних із традиційними партіями. Таким чином, вибори можуть багато в чому перетворитися на зіткнення двох базових формул — «стабільність та економічний результат» проти «зміни влади та очищення інститутів».
Саме тому ключовим стане питання, що для виборця виявиться важливішим: збереження економічної та політичної стабільності чи попит на глибоку зміну системи.
Окремим сегментом традиційно будуть партії національних меншин. Для меншин діє спеціальний виборчий режим: їм не потрібно долати загальний 3-відсотковий бар’єр, а під час розподілу мандатів отриманий ними результат коригується спеціальним коефіцієнтом. На початку кампанії очікується участь Союзу воєводінських угорців (SVM), боснійських партій SPP і SDA, представників албанського та ромського населення та низки невеликих регіональних об’єднань. До закінчення реєстрації їхній склад ще може змінитися.
Соціологічні дані поки що суперечливі. Faktor Plus дає SNS близько 47 %, студентам — близько 32 %. Більш раннє опитування CRTA показувало зворотну картину — близько 45 % студентам проти 36 % SNS.
На міжнародних платформах ставок Вучич поки що виглядає явним фаворитом, але до голосування ще півтора місяця, а остаточний список учасників перегонів тільки формується.
Детальніше читайте на Parametar.rs.
Як повідомляє «Сербський економіст», Чорногорія розраховує вступити до Євросоюзу як повноправний і рівноправний член і не погоджується на модель, за якою нові держави отримають обмежені права, заявила 9 вересня міністр з європейських справ Майда Горчевич.
За її словами, Подгориця готова прийняти додаткові механізми захисту від можливого демократичного відкату після вступу до ЄС, але не хоче ставати «членом другого сорту» з обмеженим правом голосу або іншими тимчасовими обмеженнями.
Зараз у Євросоюзі обговорюються різні моделі майбутнього розширення, включаючи можливість тимчасово обмежувати окремі права нових членів у питаннях бюджету, зовнішньої політики або застосування права вето. Горчевич підкреслила, що Чорногорія готова до найжорсткіших механізмів контролю за верховенством права, але рівність членів вважає принциповою умовою.
При цьому Подгориця намагається заздалегідь розвіяти побоювання Брюсселя щодо можливих блокувань. Горчевич заявила, що Чорногорія не має наміру використовувати право вето як інструмент тиску і бачить себе скоріше в одній групі з невеликими та передбачуваними членами ЄС, такими як Словенія, Мальта чи країни Балтії.
Чорногорія залишається найбільш просунутим кандидатом на вступ до ЄС на Західних Балканах. Переговори тривають з 2012 року, відкрито всі 33 переговорні розділи. Після закриття в липні розділів щодо конкуренції та митного союзу кількість попередньо закритих розділів сягнула 18.
Уряд розраховує закрити решту розділів до кінця 2026 року й орієнтується на вступ до ЄС у 2028 році. Ще навесні Горчевич заявляла, що метою країни є саме повноправне членство, а не проміжний чи полегшений формат інтеграції.
Для України позиція Подгориці цікава ще й як можливий прецедент. Якщо Брюссель дійсно вирішить запровадити для нових учасників ЄС перехідні обмеження щодо права вето чи інших повноважень, така модель потенційно може застосовуватися й до інших країн Західних Балкан, які приєднаються пізніше. Така модель може застосовуватися й до інших країн-кандидатів на вступ до ЄС.
Новим президентом Угорщини став Андраш Баку, повідомляють угорські ЗМІ.
«У вівторок парламент Угорщини обрав новим президентом країни 73-річного юриста та колишнього голову Верховного суду Андраша Баку», — йдеться в публікаціях.
Зазначається, що за його кандидатуру проголосували 140 депутатів, шестеро виступили проти. Представники колишньої правлячої коаліції «Фідес» — Християнсько-демократична народна партія — заздалегідь оголосили, що не братимуть участі в голосуванні.
Новий прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр після обрання в травні неодноразово заявляв про намір реформувати угорську владу, зокрема, домагався відставки президента Тамаша Шуйока. Мадяр вважає, що Шуйок не справлявся зі своєю роллю і служив інтересам колишнього прем’єра Віктора Орбана та його уряду.
Шуйок відмовився добровільно залишити посаду, заявивши, що не бачить для цього ані конституційних, ані правових підстав. Пізніше, у липні, угорський парламент схвалив пакет конституційних реформ, у яких, зокрема, йшлося про відставку президента. У результаті минулого тижня Шуйок підписав поправки до конституції та залишив свою посаду.
Мадьяр висунув на посаду нового президента країни відому угорську гросмейстерку Юдіт Полгар, але вона відмовилася від цієї пропозиції.
Президент в Угорщині виконує, головним чином, церемоніальні функції. Уряд очолює прем’єр.
Парламент Румунія підтримав вотум недовіри уряду прем’єр-міністра Іліє Боложан, що призвело до падіння проєвропейського кабінету та відкрило новий етап політичної невизначеності в одній із ключових країн східного флангу ЄС і НАТО.
За вотум недовіри проголосував 281 депутат при необхідному мінімумі у 233 голоси. Проти виступили лише чотири парламентарі. Такий результат став одним із наймасштабніших вотумів недовіри в історії румунського парламентаризму.
Політична криза загострилася після виходу з уряду представників Соціал-демократичної партії (PSD). Після цього соціал-демократи разом із правими та ультраправими силами ініціювали розгляд вотуму недовіри на спільному засіданні Палати депутатів і Сенату. Одразу після оголошення результатів голосування Боложан залишив будівлю парламенту та повернувся до урядової резиденції.
Однією з причин кризи стали розбіжності навколо заходів бюджетної економії. Кабінет Боложана проводив курс на скорочення дефіциту, підвищення податків і урізання витрат, що викликало опір із боку соціал-демократів. Після виходу PSD з коаліції уряд фактично втратив стійку більшість.
Боложан залишається виконувачем обов’язків прем’єр-міністра до формування нового уряду, однак його повноваження будуть обмежені. Президент Румунії Нікушор Дан має розпочати консультації з партіями для пошуку нової формули кабінету. Серед можливих сценаріїв — відновлення проєвропейської коаліції в зміненому складі, призначення технократичного прем’єра або формування нового уряду меншості.
Політична ситуація ускладнюється тим, що румунський парламент залишається вкрай фрагментованим. За підсумками парламентських виборів 1 грудня 2024 року жодна партія не отримала більшості ні в Палаті депутатів, ні в Сенаті.
У Палаті депутатів найбільшою силою стала Соціал-демократична партія (PSD), яка отримала 86 місць. Далі йдуть правий націоналістичний Альянс за об’єднання румунів (AUR) — 63 місця, Націонал-ліберальна партія (PNL) — 49 місць, ліберальний «Союз порятунку Румунії» (USR) — 40 місць, ультраправа S.O.S. Romania — 28 місць, Партія молодих людей (POT) — 24 місця, Демократичний союз угорців Румунії (UDMR) — 22 місця. Ще 19 місць займають представники національних меншин.
У Сенаті після виборів PSD отримала 36 місць, AUR — 28, PNL — 22, USR — 19, S.O.S. Romania — 12, UDMR — 10, POT — 7 місць.
З політичної точки зору парламент зараз умовно поділяється на три блоки. Перший — помірковані проєвропейські партії: PSD, PNL, USR, UDMR і представники національних меншин. Теоретично вони можуть сформувати нову більшість, але мають серйозні розбіжності щодо бюджету, податків і соціальної політики. Другий блок — націоналістичний та євроскептичний фланг, насамперед AUR, S.O.S. Romania і POT. Третій — ситуативні групи та окремі депутати, чия роль зростає під час вузьких голосувань.
Криза в Бухарест має не лише внутрішнє, а й регіональне значення. Румунія залишається однією з найважливіших країн для логістики України, експорту через Дунай і Чорне море, розміщення інфраструктури НАТО та підтримання безпеки на східному фланзі Європи. Будь-яка затяжна політична невизначеність може ускладнити ухвалення бюджетних, оборонних та інфраструктурних рішень.
Економічний блок ризиків також суттєвий. Політична нестабільність посилює побоювання щодо суверенних рейтингів Румунії, доступу до коштів ЄС і стійкості національної валюти. Бухарест має виконати реформи та цілі зі зниження бюджетного дефіциту, щоб зберегти доступ до значних коштів із європейських фондів відновлення.
За оцінкою аналітичного центру Experts Club, падіння уряду Румунії створює для регіону три основні ризики: уповільнення бюджетної консолідації, зростання волатильності на фінансових ринках і послаблення політичної передбачуваності у питаннях підтримки України.
«Для України та всього регіону важливо, щоб політична криза в Румунії не перейшла в інституційний параліч. Румунія — не периферійний гравець, а один із ключових вузлів східноєвропейської безпеки, дунайської логістики та взаємодії з ЄС. Якщо новий уряд буде сформовано швидко і збереже проєвропейський курс, ефект буде обмеженим. Якщо ж криза затягнеться, це може позначитися на інфраструктурних проєктах, оборонній координації та інвестиційному кліматі в усьому регіоні», — вважає засновник Experts Club Максим Уракін.
За його словами, окреме значення має фактор ультраправих сил, які підтримали вотум недовіри.
«Сам по собі вотум недовіри не означає розвороту Румунії від ЄС або НАТО. Але він показує, що протест проти бюджетної економії та соціального тиску може бути використаний силами, які виступають за більш конфліктну та менш передбачувану зовнішню політику. Для сусідніх країн це сигнал: економічна втома населення стає фактором безпеки», — зазначив Уракін.
Experts Club вважає, що базовим сценарієм залишається спроба президента та поміркованих партій відновити керовану проєвропейську конфігурацію без участі ультраправих. Однак навіть у цьому випадку новий уряд буде змушений балансувати між вимогами ЄС щодо скорочення дефіциту, соціальним невдоволенням і необхідністю зберігати активну роль Румунії в регіональній безпеці.
