Українські клініки уклали понад 100 меморандумів в рамках програми міжнародного медичного партнерства, започаткованої під патронатом першої леді України Олени Зеленської.
Як повідомляє Міністерство охорони здоров’я, зокрема 26 меморандумів укладено з медичними закладами Франції, що реалізуються за підтримки французького міжвідомчого агентства з міжнародного співробітництва та розвитку Expertise France.
Так, в рамках партнерства Чернігівська обласна дитяча лікарня співпрацює з університетською лікарнею Лілля, Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня — з університетською лікарнею Німа.
МОЗ нагадує, що у червні 2024 року уряди України і Франції підписали Грантову міжурядову угоду на загальну суму 200 млн євро, частина якої спрямована на сектор охорони здоров’я та критичну інфраструктуру: укладено сім угод у сфері охорони здоров’я на загальну суму 51 млн євро. Крім того, у 2024 році Верховна Рада України ратифікувала рамкові договори між Україною та Францією про співпрацю з відбудови та модернізації лікарень і діагностики онкології.
Медичний дім Odrex ((ТОВ “Дім Медицини”, Одеса) пройшла перевірку дотримання ліцензійних умов, Міністерство охорони здоров’я підтвердило відповідність, стверджує генеральний директор клініки Тігран Арутюнян.
“У січні 2026 року комісія МОЗу України провела позапланову перевірку дотримання ліцензійних умов медичним домом Odrex. За результатами перевірки МОЗ підтвердило: медичний дім Odrex повністю дотримується ліцензійних умов, працює в межах законодавства та без порушень”, – написав він на своїй сторінці в фейсбуці.
Арутюнян уточнив, що перевірка тривала три дні та охоплювала ключові напрями діяльності лікарні.
Він зазначив, що “Odrex продовжує надавати медичну допомогу в плановому режимі”.
Як повідомлялося, двох лікарів клініки Odrex було звинувачено в смерті її 62-річного пацієнта бізнесмена Аднана Ківана, який з травня по жовтень 2024 року проходив лікування онкологічного захворювання в медичному домі “Одрекс”. Він помер 27 жовтня 2024 року.
У ході розслідування 24 жовтня 2025 року слідчі вручили підозри завідувачу хірургічним відділенням №2, хірургу-онкохірургу та Віталію Русакову та клінічному онкологу й хіміотерапевту Марині Білоцерковській.
Клініка офіційно висловила готовність співпрацювати зі слідством та закликала ЗМІ уникати недоведених звинувачень її лікарів у смерті пацієнта, дочекатися офіційних висновків розслідування. При цьому клініка вважає, що дане розслідування має замовний характер.
Зі свого боку, МОЗ розпочало позапланову перевірку клініки Odrex після цього інциденту.
Державне підприємство “Медичні закупівлі України” (МЗУ) в 2025 році придбало 866 позицій медичних товарів на загальну суму15,7 млрд грн за кошти бюджету, а також 48 од. обладнання на 426 млн грн за кошти донорів платформи UNITED24.
Як повідомляє МЗУ в пресрелізі, закуплені за бюджетні кошти медтовари становлять понад 97% від доведених МОЗ кількостей.
Сума заощаджень при закупівлях становить 1,7 млрд грн.
Зокрема, найбільше коштів державного бюджету було витрачено на ліки та медвироби для лікування серцево-судинних захворювань: їх було закуплено 159 позицій на суму 2,7 млрд грн.
На суму 2,4 млрд грн МЗУ закупило 34 позиції інноваційних ліків за договорами керованого доступу (ДКД).
На суму 2,3 млрд грн МЗУ закупило 220 позицій препаратів для лікування онкохвороб, на 1,6 млрд грн – 35 позицій для лікування гемофілії у дорослих та дітей, на суму 1,4 млрд грн – 130 позицій медвиробів для забезпечення донорства крові.
МЗУ зазначає, що за кошти фандрейзингової платформи UNITED24 закупоено 30 евакуаційних бронеавтівок для військових медиків, чотири автомобілі швидкої медичної допомоги та 11 рентгенівських установок загалом на 426 млн грн.
Крім того, МЗУ повідомляє, що в 2025 році через електронний каталог Prozorro Market, медичну частину якого адмініструє МЗУ, закупівлі здійснювали 2874 лікарень які уклали понад 60 тис. угод на понад 21 млрд грн – це майже на третину більше від суми закупівель із застосуванням е-каталогу в 2024 році.
Україна завдяки впровадженню Державної стратегії боротьби з антибіотикорезістентністю з 2022 року скоротила споживання резервних антибіотиків у 2-2,5 раза.
Як повідомляє Міністерство охорони здоров’я, зокрема, споживання антибіотиків широкого спектра цефтріаксону скоротилося вдвічі, левофлоксацину – у 2,5 раза.
“Зменшення споживання резервних антибіотиків свідчить про те, що лікарі надають перевагу іншим, менш сильним антибіотикам першої лінії, коли це можливо. Це дає змогу зберегти важливі препарати для випадків, де інші антибіотики неефективні”, – пояснює МОЗ.
Крім того, МОЗ констатує зростання споживання пероральних форм антибіотиків. Зокрема, у 2024 році лише 8% усіх призначень антибіотиків здійснювались у вигляді ін’єкцій.
МОЗ підкреслює, що за даними ВООЗ, станом на 2023 рік майже кожна шоста підтверджена бактеріальна інфекція у світі вже нечутлива до стандартного лікування, у 2019 році майже 5 млн смертей в світі були повʼязані з антибіотикорезистентністю.
“Антибіотики – це критично важливі ліки. Якщо їх пити про всяк випадок чи не за призначенням, вони втрачають силу, бо бактерії легко набувають стійкості до них. Їхня стійкість – це наша вразливість. Серед головних причин розвитку антибіотикорезистентності – надмірне використання антибіотиків та недотримання призначеного лікарем курсу лікування”, – зазначає МОЗ.
Резервні антибіотики – це препарати, які призначають у крайніх випадках для лікування тяжких бактеріальних інфекцій, коли антибіотики першого вибору (“групи доступу”) та другої лінії (“групи спостереження”) виявилися неефективними. Їх використовують лише тоді, коли існує безпосередня загроза життю, щоб уникнути втрати їхньої ефективності через резистентність.
Асоціація «Виробники ліків України» (АПЛУ) підтримує розроблений Міністерством охорони здоров’я компромісний проект урядової постанови щодо врегулювання розміру маркетингових платежів на роздрібному фармринку на рівні 20% для безрецептурних препаратів і 3% для рецептурних.
Про це йдеться в тексті відповідної декларації, доступній агентству «Інтерфакс-Україна».
Учасники АПЛУ підтримують пропозицію дозволити витрати на маркетингові послуги в аптеках для безрецептурних лікарських засобів на рівні не більше 20% від загального обсягу реалізації кожним окремим ліцензіатом (виробником, імпортером тощо) таких лікарських засобів за попередній рік, а також витрати на послуги, пов’язані із забезпеченням наявності в аптеках рецептурних лікарських засобів, в обсязі, що не перевищує 3% від загального обсягу реалізації кожним окремим виробником, імпортером таких лікарських засобів за попередній рік.
В АПЛУ пояснюють, що «це компромісне рішення, досягнуте за результатами міжвідомчих консультацій, і зараз воно максимально відповідає досяжному балансу інтересів усіх залучених суб’єктів ринку – виробників, імпортерів та аптек».
На думку членів АПЛУ, запропонований МОЗ проект, зокрема, закладає чіткі правила функціонування ринку в сегменті маркетингових послуг і створює передбачувану і гнучку систему, яка мінімізує ризики зловживань і “стимулює розвиток чесної конкуренції на основі якості продукції та якості послуг, а не тільки маркетингового бюджету.
Крім того, учасники АПЛУ відзначають, що проект – «це інструмент стабілізації, який запобігає платіжній кризі на всіх ланках ланцюга дистрибуції, зменшує ризики монополізації комунікаційних каналів і дозволяє зберегти робочі місця та забезпечити доступ населення до якісних препаратів за справедливими цінами».
У той же час учасники АПЛУ пропонують прийняти проект «у найкоротші терміни як перехідне, але принципове рішення, яке стабілізує ринок», а після набрання чинності постанови спільно з усіма учасниками ринку та державними органами проводити регулярний моніторинг з метою оцінки його впливу та ініціювати вдосконалення інструментів, якщо це буде потрібно, забезпечуючи публічну звітність та відкритість інформації про структуру витрат на маркетинг та його вплив на ціноутворення і збереження конкуренції.
«Ми закликаємо всіх учасників ринку приєднатися до цієї декларації. Реформування правил має відбуватися не шляхом демонтажу економіки аптечного сегмента або демонізації маркетингу, а через впровадження зрозумілих, контрольованих і етичних практик», – підкреслюють в АПЛУ.
Джерело: https://ru.interfax.com.ua/news/pharmacy/1080866.html
ДП “Медичні закупівлі України” (МЗУ) планує на початку червня доставити в регіони 21 тис. вакцини від сказу.
Як повідомляє “МЗУ” в Телеграм-каналі, вартість цієї партії становить 10,3 млн грн.
Вакцину закуплено за кошти держбюджету на замовлення Міністерства охорони здоров’я (МОЗ), розподіл до областей координує Центр громадського здоровʼя.
Вакцину отримають 19 регіонів, зокрема обласні центри контролю та профілактики хвороб у Луцьку, Вінниці, Дніпрі, Краматорську, Ужгороді, Житомирі, Запоріжжі, Києві, Івано-Франківську, Кропивницькому, Львові, Миколаєві, Одесі, Рівному, Тернополі, Херсону, Черкасах, Чернівцях та Чернігові.
