Фаза викликаної війною психологічної мобілізації українців продовжується, суб’єктивна оцінка психологічного стану є досить високою, свідчать результати дослідження організованого благодійним фондом “Майнді”.
Такого висновку дійшли автори дослідження “Психологічний стан населення України в умовах повномасштабної війни”, проведеного компанією Kantar Україна, повідомила на прес-конференції в агентстві “Інтерфакс-Україна” заступник директора Інституту соціальної та політичної психології НАПН України Світлана Чуніхіна.
При цьому уточнюється, що методологію дослідження розробив Інститут соціальної та політичної психології, а фінансову підтримку надав БФ UAF Coin.
“Незважаючи на обставини війни, суб’єктивна оцінка психологічного благополуччя українців досить висока – 6,7 балів із 9 можливих. Це характерно для всіх демографічних груп та регіонів, але суб’єктивна оцінка психологічного благополуччя серед вимушено переміщених осіб, які продовжують перебувати в евакуації, нижча, ніж серед тих, хто не був переміщений або вже повернувся додому”, – сказала заступник директора.
Водночас, за словами Чуніхіної, “ресурсів для подальшої підтримки психологічної мобілізації у суспільстві може бракувати”.
Вона зазначила, що, згідно з даними дослідження, 40% опитаних зазнали загрози власному життю та/або були безпосередніми свідками таких загроз у зв’язку із перебуванням у зоні бойових дій та/або під обстрілами. Понад 41% громадян мають родичів чи близьких, які перебували чи перебувають у зоні бойових дій, у тому числі 16% втратили будь-кого з близьких.
“В окупації знаходилися, зазнали безпосередньої загрози насильства або були свідками таких загроз 6% респондентів. Кожен двадцятий опитуваний (5%) зазнав гіперкумулятивної травматизації – тобто пережив або став свідком усіх зазначених типів травмуючих подій: обстріли, загроза життю близьких, “, – сказала експерт.
Крім того, дослідження показало, що понад 90% опитаних мали прояви хоча б одного із симптомів посттравматичного стресового розладу, а 57% громадян перебувають у зоні ризику розвитку ПТСР.
Чуніхіна зазначила, що “попри суб’єктивну оптимістичну оцінку власного стану об’єктивні показники викликають занепокоєння”.
Так, протягом останнього місяця лише 3% респондентів отримували психологічну допомогу та ще 23% хотіли б звернутися до психолога, але поки що не реалізували це бажання.
При цьому, за словами Чуніхіної, бар’єрами для отримання психологічної підтримки для українців є звичка, зокрема, не звертатися за психологічною допомогою, а також фінансові бар’єри.
“Фінансовий бар’єр – це не сюрприз. Третина респондентів вважають, що психологічна допомога – це дорого. Близько 30% опитаних готові отримувати її лише на безоплатній основі”, – сказала вона.
У свою чергу, генеральний директор директорату медичних послуг Міністерства охорони здоров’я України Олександра Машкевич повідомила, що, згідно з розрахунками МОЗ у повоєнний час з психологічними проблемами зіткнуться понад 15,7 млн українців, а 3,5 млн осіб потребуватимуть терапії та супроводу медичних фахівців – лікарів психіатрів, а близько 800 тис. українців потребуватимуть медикаментного супроводу.
Вона також зазначила, що МОЗ використовуватиме дані, отримані в ході дослідження, для розробки та розвитку програми психологічної підтримки.
“Ми в МОЗ проводимо глибинний аудит системи – скільки у нас є фахівці з психологічної допомоги, це і лікарі психіатри, і психологи. Ми проводимо аудит за методиками, за якими в Україні працюють психологи, щоб надалі стандартизувати ці методики”, – сказала вона. .
Крім того, за словами Машкевич, МОЗ вивчає механізми включення психологічної допомоги до послуг первинки в рамках Програми медичних гарантій (ПМГ).
